Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє користуватися ним.
Григорій СКОВОРОДА - ...розумним і добрим серцям набагато миліший і поважнiший природжений чесний швець, ніж неприроджений статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Найбільша справа, коли вона без природженостi робиться, втрачає свою честь і вартiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Правда, що наука робить довершеною природженiсть. Та коли немає природженостi, що тодi наука може зробити? Наука є практика і звичка і є дочка природи. Птах може навчитися літати – не черепаха.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не пожне мiцної слави від будь–якого покликання, якщо працю за цим покликанням не вважатиме за найсолодшу, більшу вiд самої слави втiху.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дали зілля од похмілля.
- Де бражники, там і празники.
- Де весілля, там і свиня буде.
- Де все гостина, там голод недалекий.
- Де горілка, там зла жінка.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Біда тому дому, де чоловік - підмітайло.
- Біла земля не вродить і проса.
- Більше дасть вовни дурна овечка, ніж мудрий цап.
- Більше землю вдобряй - матимеш урожай.
- Більше хліба в полі - більше і в коморі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Схожою має бути карикатура, а не портрет.
Петер Тілле. - Сценарії американських фільмів пишуть слабкоосвічені для недоумкуватих.
Джон Ірвінґ. - Сьогодні вже немає таких питань, на які немає відповідей, а існує інше питання: задовольняють такі відповіді чи ні.
Леонід Кравчук. - Сьогодні він лестив тому, кого паплюжив учора,він не любив повторюватися.
Еміль Кроткий. - Сьогодні все для всіх є видовищем, а не прикладом.
Жильбер Сесброн.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо у тебе не здохне корова, я тебе посаджу!!!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якщо уряд і помиляється, то лише за рахунок народу.
Василь КРАСНЮК - Якщо царство небесне таке ж, як і земне, то не варто туди поспішати — місця в раю вже давно розкуплено.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Тиша – це мова, якою говорить до людини Бог.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ. - Кожний із нас життю є брат.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- На крилах пісень.
Леся УКРАЇНКА Назва збірки поезій, 1893 - З кривавого багна багно літературне
Зробили ви собі, о кодло некультурне! Пантелеймон КУЛІШ "Сліпченкові", 1893 - Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Леся УКРАЇНКА "Слово, чому ти не твердая криця...", 1896 - Стій, серце, стій! не бийся так шалено.
Вгамуйся, думко, не літай так буйно! Не бий крильми в порожньому просторі. Ти, музо винозора, не сліпи Мене вогнем твоїх очей безсмертних! Леся УКРАЇНКА "То be or not to bе?..", 1896 - В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю? Хто знає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю? Іван ФРАНКО "Зів'яле листя"("Епілог"), 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|