На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Ніхто ні друг, ніхто ні брат: про себе кожен дбає. Та тим самим своє відкидаємо, немічні легко піддаємось і людям, і дияволу – адже не захищаємо одне одного. Адже і в бою, і в поході, як воїн лише про те мислить, якби міг один утекти, то усіх інших з собою погубить. Якщо ж ні себе, ані зброї не щадить за себе й за військо, той сам вирятується і всі друзі його.
       Златоуст
  • Краще один праведник, ніж тисяча грішників.
       Аристотель
  • Хто вірує в Мене, якщо й помре, живим буде, і усякий живий, хто вірує в Мене, не умре повік.
       Євангеліє
  • Кожній людині, яка помирає, вся земля домовина: кожен-бо, хто від землі – земля є і землі повертається.
       Демосфен
  • Коли не сумував, як його не було, то й зараз не сумуй, що однині не буде.
       Амас 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Вилупив очі, як баран на нові ворота.
       
  • Великий, а дурний.
       
  • Велик пень, та дурень.
       
  • Великий дуб, та дуплавий.
    — ... порохном напханий.

       
  • Великий, як ломака, а дурний як собака.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Розвісив вуха, як осел.
       
  • Розговорився, як порожній млин.
       
  • Роздувся, як ковальський міх.
       
  • Розжалобився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче.
       
  • Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Вільний той, хто може не брехати.
       Альбер Камю.
  • Вільним я вважаю того, хто ні на що не сподівається й нічого не боїться.
       Демонакт.
  • Він б'є себе в груди, щоб його почули.
       Поль Валері.
  • Він був великим Художником, і його матеріальні проблеми дорівнювали масштабам його обдарування.
       Владімір Вішнєвській.
  • Він був вірним прапороносцем. Стискав у руках держак, не відволікаючись нічим, навіть зміною кольорів на полотнищі.
       Станіслав Єжи Лец. 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • З видимого пізнавай невидиме.
       Григорій СКОВОРОДА
  • В собі самому шукай справжніх благ.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Копай всередині себе криницю для тієї води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Як нерозумно випрохувати те, чого можеш сам досягти.
       Григорій СКОВОРОДА 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • О думи мої! о славо злая!
    За тебе марно я в чужому краю
    Караюсь, мучуся... але не каюсь!..

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847
  • Думи мої, думи мої,
    Де ви подівались,
    Нащо мене покинули,
    Чому одцурались?

       Михайло Петренко
    "Думи мої...", 1848
  • Не для людей, тієї слави,
    Мережані та кучеряві
    Оці вірші віршую я.
    Для себе, братія моя!

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Не для людей, тієї слави...", 1848
  • А на громаду хоч наплюй!
    Вона — капуста головата.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Хіба самому написать...", 1849
  • Нехай як буде, так і буде.
    Чи то плисти, чи то брести.
    Хоч доведеться розп'ястись!
    А я таки мережать буду
    Тихенько білії листи.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Лічу в неволі дні і ночі... ", 1850
     
Ще..
Тости / 65
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
       
  • Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ