Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- О, якби у мене був духовний меч! Я б знищив у тобi скупість, убив розкiш і дух нетверезості, вразив би честолюбство, розтрощив би марнолюбство...
- З плодiв та i того, який кiнець, суди всяку справу.
Григорій СКОВОРОДА - ...соколи i орлами вгору, в простiр чистого неба нехай пiдносяться, залишивши трясовину для низького невiгластва.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо ти вважаєш, що це погано, не роби цього; якщо ж нi, то переможи в собі поганий сором i страх, якi тебе вiдвертають вiд порядних справ... О, якби ми в ганебних справах були такими ж соромливими, боязкими, як часто ми буваємо боязкими з хибно соромливими в порядних вчинках.
Григорій СКОВОРОДА - 3атiнок тіні милий, а нiч темряві люба. Близьке до близького схильне, а приязнь обох зливає воєдино. І сам ти такий, яке те, що любиш і осягаєш.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чи купити, чи не купити, а могоричу треба ся напити.
- Чим горщик накипів, тим і смердіти буде.
- Чим дольше в ліс, тим більше дров.
- Чим ся мудрий встидає, тим ся дурний величає.
- Чого жалуєш козі ліса?.. най їсть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сидить, як у бога за дверима.
- Сидить, як черепаха.
- Сидить, як чорт у болоті.
- Сизий, як голуб.
- Сили, як у бика.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я уникаю розмов з людиною, яка написала більше, ніж прочитала.
Семюель Джонсон. - Я хочу розсмішити людей, щоб вони серйозно поглянули на те, що коїться навколо них.
Айзек Зінгер. - Я хочу, щоб було або менше корупції, або більше можливостей для участі в ній.
Ешлі Брильянт. - Я хочу, щоб до багнета прирівняли перо.
Володимир Маяковський. - Я цілком спокійно сприймаю брехню. Мене дратують тільки неточності.
Семюель Батлер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розділене горе – це розділене горе, розділена радість – це помножена радість.
Володимир ЧЕРНЯК - Спільними для людей є відмінності між ними.
Володимир ЧЕРНЯК - Не кожному в житті вдається зустрітися з собою.
Володимир ЧЕРНЯК - Зрозуміти людину – значить подивитися на світ її очима.
Володимир ЧЕРНЯК - Глибокі люди прозорі, неглибокі – мутні.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожійВ славі й шані пробувати!
Микола ВОРОНИЙ
"Євшан-зілля", 1902 - Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху
Всім, що рвуться весь вік до мети
І вмирають на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху,
Простувать в ході духові шлях
І вмирати на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
