Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо не відають далеких дум,
Те не уникнуть близьких розчарувань.
Конфуцій. - Якщо поважати мудрих і використовувати здібних, на посадах опиняться видатні мужі.
Мо-Цзи. - Якщо початок не досконалий, то як може бути досконалим кінець.
Конфуцій. - Якщо почуття будуть не істинні, то й весь наш розум виявиться хибним.
Лукрецій, давньоримський поет і філософ, 95-58 рр. до н.е. - Якщо причина страху – незнання, то чи не варто нам пізнати, щоб не боятися?
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Лисиця з вовком кумувала, а журавля у гості звала.
- Лиха іскра і поле спалить, і сама щезне.
- Лиха іскра поле спалить і сама згасне.
- Лиха іскра поле спалить і сама щезне.
- Лихий плаче від заздрощів, а добрий — із радості.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Він лізе, як рак.
- Він мене знає, як чоботи на своїх ногах.
- Він не любить сісти, як кобила вівса їсти.
- Він, як стовп, не гнеться.
- Вірити, як собаці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Віра набагато краще віросповідання. Віросповідання — це коли замість тебе думають інші.
Р. Бакмінстер Фуллер - Вірш клубком підступає у горлі, як відчуття біди, як ностальгія, як туга за коханням.
Роберт Фрост - Віршам читач не потрібен.
Дікінсон - Влада втрачає свою привабливість якщо нею не зловживати.
Поль Валері - Власне кажучи, лише дуже небагато живуть сьогоднішнім днем. Більшість готується жити пізніше.
Д. Свіфт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найголовніший обов?язок кожної держави — всіма можливими силами дбати про якнайкращий розвиток спільної для всіх племен її народу літературної мови як найміцнішої основи для його духового об?єднання.
Іван Огієнко - Свої рідномовні обов?язки супроти своєї літературної мови держава виконує через церкву, школу, пресу, письменників, уряди, судівництво, інтелігенцію, театр, кіна, радіо й т.
ін., що обов?язані вживати доброї соборної літературної мови. - Держава обов?язана пильно й безперестанно дбати по мову своєї еміграції, змушуючи її вживати тільки соборної літературної мови й вимови та соборного правопису й не допускаючи її до мовного винародовлення.
Іван Огієнко - Держава, що не об?єднує всіх племен свого народу спільною соборною літературною мовою, завжди наражена й на політичне роз?єднання цих племен.
Іван Огієнко - Кожна держава, що дбає про своє майбутнє, мусить давати своїм меншинам повну змогу нормально розвивати свої літературні мови.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр ОЛЕСЬ
"А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло ТИЧИНА
"Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря — мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло ТИЧИНА
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся — дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло ТИЧИНА
"Гаї шумлять...", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за жiнок, що витiсняють чоловікiв на багатьох чудових працях, у багатьох славних дiлах, в багатьох професiях, але не витісняють їх із свого серця!
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
