Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зла людина схожа на вугілля, якщо не обпікає, то вимазує тебе.
Анахарсіс. - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Флакк, римський поет (65 р. до н. е. — 8 р. до н. е. ) - І старість повна насолод, якщо тільки вміти нею скористатися.
Сенека. - Йдучи середнім шляхом, ти йдеш найбезпечнішим шляхом.
Овідій. - Кожен міряє страх своїм страхом.
Античний афоризм
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ворона за море літає, а дурна вертає.
- З письменних все лихо буває.
- Письменний сам пресквернений.
- Через письменних западається світ.
- Риба смердить (псується) від голови.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Скам'янів, як статуя.
- Скаржиться другові, як собака котові.
- Скаче, як віник по кімнаті.
- Скаче, як горобець.
- Скаче, як дідько.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Доля ніколи не відчиняє наступних дверей, не зачинивши перед цим попередніх. Віктор ГЮҐО
- Домашнє вогнище — в'язниця для дівчини і робітний дім для жінки.
Бернард ШОУ - Досвід — найбідніший спосіб пізнання.
Герцен - Досвід — найкращий вчитель, тільки плата за навчання занадто велика.
Томас Карлeйль. - Досвід – це велика річ, він дозволяє вам визнавати помилку кожний раз, коли ви її здійснюєте.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим сильніше смішать нас правителі, тим більше хочеться нам плакати.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим смішніші у людей зарплати, тим рідше вони сміються.
Олександр ПЕРЛЮК - Чого хоче народ — політтехнологи йому розкажуть.
Олександр ПЕРЛЮК - Чого хоче народ? — давайте запитаємо про це у олігархів!
Олександр ПЕРЛЮК - Чому закон один для всіх, а мільйонні дивіденди лише для обраних?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- За що, Боже, на сім світі
Я так погибаю? Ані живу, сиротина, Ані умираю. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Марно вік мій...", 1865 - Мряка на землю упала,
Місяця ж більш не діждати! Темно й на серденьку стало... Час мені, мабуть, до хати! Василь МОВА "На прогулянках", 1887 - Я сьогодні в тузі, в горі,
Мов у тяжкім сні, — Отруїли ясні зорі Серденько мені. Леся УКРАЇНКА "Зоряне небо", 1893 - Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі І так заридати, щоб зорі почули, Щоб люди вжахнулись на сльози мої. Леся УКРАЇНКА "Горить моє серце, його запалила...", 1893 - Розпука крає
Серце на дні... Зіронька сяє, Та не мені. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Пролісок", 1894
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|