Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дві речі роблять людину богоподібною: життя для блага суспільства і правдивість.
ПІФАГОР - Де виявлявся неспроможним розум, там часто допомагав час.
СЕНЕКА - Де єднання, там і перемога.
Публій Сір - Де ми будемо після кончини? Там же, де спочивають не народжені.
Сенека Старший - Де немає закону, немає і злочину.
Апостол Павло, Послання до римлян, 4, 15
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Десять бід на один обід.
- Десь від тебе кравець мірку згубив.
- Дим вам із бовдура, крихту на стіл та густий куліш, щоб було спати тепліш.
- Діда згадували не за те, що на печі спав, а за те, що з печі впав.
- Дідуган зігнувся, як дуга, проте в макітрі не залишив жодного пирога.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розлютився, як жаба на каченята.
- Розмахує руками, як вітряк крилами.
- Розмова, як у півня з курчатами.
- Розмовляє, як з кобилою в болоті.
- Розносився, як чорт з бубном.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Поділяти шкурку неубитого ведмедя по науковому називається "бізнес-планування".
- Посада додає достоїнство зовнішнє, який лише зрідка супроводжує достоїнство особистості: за високе місце доля звичайно мстить незначністю душі.
Балтасар Грасіан - Посади часто змінюють вдачу.
Сервантес - Практика — кращий критерій істини.
Карл Маркс - Про рекламу можна сказати, що це наука затемнювати розум людини доти, поки ти не одержиш від нього гроші.
Стівен Батлер Лікок
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не знаю, як життя, а смерть дається людині недаремно!
Олександр ПЕРЛЮК - Не любили б свій народ, то не кидали б йому подачок.
Олександр ПЕРЛЮК - Не можеш чекати — чекай, поки зможеш!
Олександр ПЕРЛЮК - Не можна вимагати від кожної людини більше ніж їй хочеться.
Олександр ПЕРЛЮК - Не можна сказати, що нинішнє керівництво некомпетентне, — розікрало воно все зі знанням справи.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- До дна землі
й до дна цупкого слова вдираюся завзято і уперто і видираю в заздрісної смерті пісні, п'яніння, ночі й дні. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ "Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Не мистецтво і не наука побудують Україну — а зброя і труд, політика і зброя. Але поки політика і зброя спрямовані на ідеали провінційності, вони означають тільки марні загибелі кращих людей. І тому сьогодні слово належить мистецтву і науці.
Юрій ШЕРЕХ "При битій дорозі", 1948 - Роль мистецтва — може, єдина його справжня роль — показувати людям їх майбутнє.
Юрій ШЕРЕХ "Зустрічі з Заходом", 1950 - Українське відродження XIX сторіччя проходило під знаком літератури й слова. Осередком українськості було слово. Перші парості руху не були політичними.
Юрій ШЕРЕХ "Так було чи так мало бути", 1952
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- На здоров’я!
- Здорові будьмо!Будьмо!
- Шануймося!
- Давайте вип’ємо за те, що незважаючи нi на що п’ємо, що б там не сталось!
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|