Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.
Сократ. - Три шляхи ведуть до знання: шлях роздумів — цей шлях найшляхетніший, шлях наслідування — це шлях найлегший і шлях досвіду — цей шлях найгіркіший.
Конфуцій - У дурня в сто разiв бiльше неприязнi до розумного, нiж у розумного — неприязнi до дурня.
Саадi. - У людини є три шляхи, щоб робити розумнi вчинки: перший, найблагороднiший – роздуми, другий, найпростiший – копiювання, третiй, самий гiркий – досвiд.
Конфуцiй - У своїх лихах люди прихильні звинувачувати долю, богів і все, що завгодно, але тільки не себе.
Платон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вибрала молодого — не поглядай на другого.
- Вискочив, як заєць із капусти.
- Вискочив, як миша з борошна.
- Виспівує, як жаба на кладці.
- Витав у хмарах, та опинився на нарах.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Заробив, як баба на голках.
- Заробив, як Мартин на милі.
- Засипав, як горохом у бочку.
- Засипав, як маком дрібненьким.
- Заскавучав, як цуцик.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мовчання — золото, але тільки тоді, коли ти не можеш придумати гідної відповіді.
Мохаммед Алі - Мовчання є одним з найпростіших і найбільш складних засобів боротьби з ілюзією світу.
Жак Ла Кар’єр - Моє життя було сповнене жахливих нещасть, більшості з яких ніколи не було.
Мішель Монтень - Моє найулюбленіша подорож — це просто дивитися у вікно. Едвард Горі
- Можливість — хороша нагода отримати розчарування.
Амброз БІРС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кати на знущання скували
Залізом тяжким наше тіло...
Душі ж їм і дум не скувати.. .
Михайло СТАРИЦЬКИЙ - Життя несе непереможну стать,
Воно і нам колись осушить сльози.
Вставайте, браття,
Та, повні спільного завзяття,
Поставим правді вівтарі!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ - Поки живий, – мерщій несіть
Сліпому світиво просвіти,
І в серце, смертію повите,
Живу надію закропіть!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ - На прю ж! До смерті, до загину –
Немає викруту, нема!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ - Угору стяг! Хай кат шаліє,
Хай стисне нас, але на мить,
Бо іскру ту святу, що тліє,
Несила ворогу згасить.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю,
бо рала промінні глибоко
урізались в мою ріллю.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Я світ увесь сприймаю оком...", 1925 - Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти.
Шляхів нема, немов хто витер,
і важко проти вітру йти.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"В село", 1925 - Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить.
Дзвенить земля, як кований копит.
Зима прийде — і серця не обманить.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
