Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Стару корову хвали, а на базар веди.
- Старці паліччям міняються, та й то могорич п'ють.
- Степового коня на конюшні не втримаєш.
- Стережися чоловіка, що не говорить, і собаки, що не гавкає.
- Стеріг коні дід Панас, а очима зорі пас.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Всякий двір господарським оком тримається.
- Всякий доход не обходиться без турбот.
- Всякий рахує своїх гусей найкрупнішими лебедями.
- В хазяйстві все знадобиться.
- Вчасно не виполеш - осот потім не вибереш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- А все-таки вона крутиться! — говорив він про дружину.
Е. Мишнаєвский - А вчити дружині не дозволяю, ні панувати над чоловіком, а бути в безмовності. Тому що спочатку створений Адам, а потім Єва. І не Адам спокушений, а дружина, спокусивши, впала в злочин.
Апостол Павло - А ну спробуй, вбий у мені все людське.
Олександр МІХЄЄВ - А по-моєму, щирість — просто недолік самовладання.
Яніна ІПОХОРСЬКА - А я кажу вам, що Богу теж знайомий біс — сонні ночі.
Марія Конопницька
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Навіть сонце краще гріє не низьке, а те, що високо піднялося. А ви говорите про рівність.
Валентин ЧЕМЕРИC - Навіть якби президентом був небесний ангел, його все одно б недолюблювали за те, що він підозріло безгрішний.
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо ж утискати свободу слова, якщо можна просто не друкувати сатиру?!
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо курці пташині права, якщо вона їх не використовує?
Юрій РИБНИКОВ - Навіщо міліцейським генералам віддавати злочинні накази, якщо їх підлеглі розуміють своїх начальників й без слів?!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І коли я чую обвинувачення за "Україну в огні" в націоналізмі, як же гірко, як тоскно робиться на душі. Боже мій, доки ти будеш боятися мене. Адже я майже смертельно хворий, у мене поламано всі сустави, з мене давно вже витекла трохи не вся кров.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1943 - Світе мій, чому любов до свого народу є націоналізм? В чім його злочин? Які нелюди придумали отсе-от знущання над життям людським?
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1944 - Нехай мої часи були лихі,
та не були вони такі ще підлі,
такі до скарг і до благань глухі,
і тих пісень, які вже всім набридли,
від нас не вимагали владарі,
не їздили на людях, як на бидлі.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1946 - Картагена нашої провінційності мусить бути зруйнована. Шлях до майбутнього лежить через уміння мислити й розуміти, не через начотництво, сліпу віру і завжди обмежений фанатизм.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Проблема безґрунтянства — це, може, найхарактеристичніша проблема XX сторіччя... Всі історичні процеси нашого часу ніби спеціально спрямовані на те, щоб позбавити людину ґрунту.
Юрій ШЕРЕХ
Зустрічі з Заходом", 1950
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
