Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тіло росте трудом помірним, душа ж – мудрою ретельністю.
Філон - Він же казав, що слово – образ є справи.
Солон - Коли його спитали, як же може людина сама себе навчати, відповідав: "Що забороняє іншим, те хай і собі заборонить".
Демосфен - Цей каже: "Кожен з нас два міхи носить: один перед собою, а інший ззаду. У передній кладе чужі гріхи, а в задній – свої".
Езоп - Як кому з вас здається, що він мудрий у цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути мудрим. Бо мудрість цього світу – глупота є перед Богом.
Апостол (І Кор. З, 18 – 19)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Злапати на гарячому вчинку.
- Один Бог без гріха. (Тут здається багато є винних).
- Як тя видять, так тя пишуть.
- Не горлова справа.
– Не горлове діло. - Не ходи до суду, бо хліба не буде.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Прямий, як вірьовка.
- Прямий, як дуга.
- Прямий, як кочерга.
- Прямий, як свинячий хвіст.
- Пташина, як порошина.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Довірливість може легко призвести до нещастя. Вона виявляє спорідненість душі, про яку досі ми,не здогадувались.
Андре Моруа - Доводити людині необхідність знань — це те ж саме, що переконувати її у користі зору.
Максим Горький - Дозвольте євреям мати таких самих мерзотників, яких мають інші нації.
Володимир Зеєв-Жаботинський - Доконечно усвідомленою свободою володіє тільки особистість.
Сергій Булгаков - Доля — не випадковість, а предмет вибору; її не очікують, а завойовують.
Вільям Дженнінгс Браян
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Навіщо сонце тому, хто на все закриває очі?
Флоріан БОДНАР - Над прiрвою всi знаки оклику зiщулюються в знаки запитання.
Ростислав ДОЦЕНКО - Найбільш слідкують за своїми фігурами... шахистки.
Наталія ІВАНКІВ - Найбільша сила – в найбільшій єдності й організації.
Володимир ВИННИЧЕНКО - Найбільше бажання Лужкова – купатись в калюжі сепаратизму.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука, чи пісня й думка кволі? Леся УКРАЇНКА "Хто вам сказав, що я слабка...", 1911 - Молодий я, молодий,
Повний сили та одваги. Гей, життя, виходь на бій, — Пожартуєм для розваги! Павло ТИЧИНА "Молодий я, молодий...", 1911 - Треба негайно "одшити" — або принаймні поставити на своє місце різних писак, що, вміючи сяк-так зробити репортерську замітку, тикають свого носа в мистецтво й — більше того — намагаються керувати ним.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
- Українська інтелігенція відчуває, що в масі вона не здібна побороти в собі рабську природу, яка північну культуру завжди обожнювала і тим не давала можливості Україні виявити свій національний геній.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Україна чи Малоросія", 1926 - Оживе і встане все, що спало досі,
бо вода зцілюща сохлий корінь зросить. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "Поворот", 1927
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|