Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не тут мука жахлива, а вічна мука страхітлива.
Діонісій - Безчестя стерпіти – велично й могутньо, а як слави набути прагнеш, то теє величної душі потребує і значного розуму, щоби, отримавши її, не втратити. То як хочеш слави зазнати – оджени славу, а як її вишукуєш – втратиш, бо така слава – подоба слави.
Діонісій - Говори, що гідно, і коли гідно, і про тих, хто гідний. І не почуєш того, що негідно.
Євгарій - Він, зустрівши Антісфена в школі, де той продовжував навчатися, сказав: "Чи не відаєте, що міра слову – не мовець, а слухач?"
Платон - Ніщо без промислу не існує перед Богом. Усе бачить безсумнівно, так і прийде, роздаючи кожному спасіння.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Непрошений гість, гірше Татарина.
- Незнаному гостю, місце за дверима.
- Прийшли непрохані, то й підем не кохані.
— Прийшов непроханий, піде недякуваний.
- Принесе біс кума — та не буде ложки.
— Прийде кумець на обідець, а ложки не буде.
- Який гість, така йому і честь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мордується, як скажена пані.
- Мордується, як чорт в лопухах.
- Моститься, як квочка на яйцях.
- Мотає головою, як норовистий кінь.
- Моторний, як дзиґа.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Значно приємніше ображати, а потім просити вибачення, ніж бути ображеним і вибачати.
Фрідріх НІЦШЕ - Кожна церква – камінь на могилі Боголюдини: їй неодмінно хочеться, щоб Він не воскрес знову.
Фрідріх НІЦШЕ - Коли вдячність багатьох до одного відкидає всякий сором, виникає слава.
Фрідріх НІЦШЕ - Крім нашої здібності до думок ми володіємо ще і нашою думкою про нашу здатність судити.
Фрідріх НІЦШЕ - Любіть мир, як засіб до нових війн.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Слово — не горобець, спіймають — посадять!
Олександр ПЕРЛЮК - Слугують — народові, прислуговують — олігархам.
Олександр ПЕРЛЮК - Собака заритий у закритих партійних списках.
Олександр ПЕРЛЮК - Спочатку рахуємо долари, потім голоси виборців!
Олександр ПЕРЛЮК - Справжня свобода слова починається як мінімум після третьої.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні —
Неначе писанка село,
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади; біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Княжна", 1847 - І там степи, і тут степи,
Та тут не такії,
Руді, руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами,
Високими могилами,
Темними лугами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
