Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де немає сорому і смиренності, дівиця як стерва буває.
Петро I - Дивися на справу, як на важку, і вона в підсумку не буде важкою.
Лао-ЦЗИ - Дивно влаштована людина — вона засмучується, коли втрачає багатство, і байдужа до того, що безповоротно линуть дні її життя.
Абу-ль-Фарадж - Дитинств варто шанувати найбільше.
ЮВЕНАЛ - Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди досягають успіху, ціле ж руйнується.
Фукідід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Без праці не буде калачів.
- Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
- Поки не упріти, поти не уміти (або: не уздріти).
- Печені голуби не летять до губи.
— Нікому сама птаха в руки не вскочить.
- Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Побілів, як крейда.
- Побілів, як полотно.
- Побілів, як стіна.
- Повели, як козу на ярмарок.
- Повертається, як ведмідь за горобцями.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Велика таємниця злиття двох люблячих душ: кожна бере від іншої найкраще , але лише потім, щоб повернути цей дарунок, прикрашений любов’ю.
Ромен РОЛАН - Любові усього мало. Вона має щастя, а хоче раю, має рай – хоче неба. Усе це є у вашій любові. Зумійте тільки знайти.
Віктор Марі Гюго - Гарна дружина — порятунок життя.
Кей-Кавус - Гарна жінка, виходячи заміж, обіцяє щастя, дурна — чекає його.
Василь КЛЮЧЕВСЬКИЙ - Дружина — істота, що скаржиться на те, що їй зовсім нічого вдягти і вже ніде тримати свої речі.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Суть не в міністрах культури, а в культурі міністрів.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Його твори витримали десятки видань. Читачі – жодного.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - А як з пенсіями за творчою інвалідністю?
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - І на Пегасах галопують вершники без голови.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Через цю горілку і вина ніколи випити.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Побили себе ми самі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Військово-хліборобський, козацько-шляхетський аристократичний клас, що відродився був і сформувався знов за Великого Гетьмана Богдана, — потім був демократією нашою вирізаний і винищений до коріння.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Єсть історичною неправдою міф про те, що нас на Україні знищили москалі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Досліджувати Україну можна з точки погляду легенди або дійсності: так, як хочеться, щоб було, або так, як в дійсності єсть.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Одним з найбільше яскравих проявів сучасного БАЖАНня матеріально непродукуючої інтелігенції захопити в свої руки світську владу на цілім світі єсть так звана "найбільш послідовна демократія": інтернаціональний революційний і політичний соціалізм.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
