Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Слава Богам нашим! Маємо істинну віру, яка не потребує людської жертви... Ми з мішком повну жертву даємо і від трудів наших - просо, молоко і тук [жир]. Та Богів покормимо ягням на Коляди і на Русалії, в день Ярила і на честь Красної гори.
Велесова Книга (7-А) - Слава Отцям нашим і Матерям, що вчили нас про Богів наших і вели нас за руку до Стежки Права!
Велесова Книга (8/2). - Станьте, як леви, один за одного, і тримайтеся князів своїх, і Перун буде коло вас і перемогу дасть вам!
Велесова Книга (8/3) - Так речемо, що маємо Красне вінце Віри нашої, і не мусимо чужої добиратися.
Велесова Книга (7-З) - То стрепенися, Народе мій, від сплячки і в злагоді йди до стягів наших. А захистить нас од ворогів на Русі могутній Сварог наш, не чужинські боги!
Велесова Книга (7-Г).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хоч з перцем, та з щирим серцем.
- Не так як хотя, — так як мога.
- З малого монастиря, мала і милостиня.
- Який монастир, така милостиня.
— Для малого монастиря, мала і милостиня. - Щоб себе не обіднити, і тебе не обділити.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Блиснув зубами білими, як молоко.
- Блищить, як дорогоцінний камінь.
- Блищить, як золото.
- Блищить, як скло.
- Бовкнув, як дурень у воду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Голлівудська посмішка: багато зубів і мало серця.
Євген КАЩЕЄВ - Головна вада демократії в тім, що тільки партія, позбавлена влади, знає, як керувати країною.
Лоренс Пітер - Головна ознака таланту — це коли людина знає, чого вона хоче.
Петро Капіца - Головне життєве завдання людини — дати життя самому собі, стати тим, чим вона є потенційно. Найважливіший плід його зусиль — його власна особистість.
Еріх Фромм - Головне, чому учить нас читання книг, — що лише далеко не всі книги заслуговують прочитання.
Генрі Луїс МЕНКЕН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо влада не може врятувати народ від злиднів, час рятувати країну від влади.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Політичні клани і кліки – це потворне породження інцесту бюрократії і грошей.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Це не біда, коли влада йде у відставку; біда, коли у відставку йде народ.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Режим, якій спирається на багнети, змінюється за допомогою – багнетів.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Якщо влада не діє, то суспільство хворіє. Така влада впаде, а суспільство нову обере.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Возвеличу,
Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
- чим достатніша у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола КОСТОМАРОВ "Дві руські народності", 1861 - Оживить живеє слово
Рідну Україну. Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Ой співав я: "Буде жити
Наше слово, буде!" Чи живе ж воно у тебе, Безталанний люде? Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|