Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
Григорій СКОВОРОДА - Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА - Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дурня на ноги тручай, а він на голову паде!
- Дурнем бути — не дуба гнути.
- Дурня де не посієш, там і вродиться.
- Дурнів не сіють, не орють, а самі родяться.
- За дурними не треба в Київ їхати, вони і тут є.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Обскубаний, як курка з базару.
- Один у хаті, як макогін у макітрі.
- Один, мов з хмари впав.
- Одинока, як тополя.
- Одинокий, як листок.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Те, що останнє слово завжди залишається за жінками, ще раз доводить, що їхній словниковий запас більший, ніж у чоловіків.
Ігор Сиволоб - Те, що прийнято вважати жіночою інтуїцією, в дійсності є чоловічою простодушністю.
Джордж Джин Нейтан - Те, що про неї говорять, може бути, плітками, але не брехнею.
Ванда Блоньська - Те, що селянин може стати королем, ще не робить королівство демократичним.
Вудро Вільсон - Те, що хтось не любить тебе так, як тобі хочеться, не означає, що він не любить тебе всією душею.
Габріель Гарсіа МАРKЕС
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кого всі люблять, того багато хто ненавидить.
Володимир ЧЕРНЯК - Чим менше влади, тим вона краща; чим влада краща, тим її менше.
Володимир Черняк - Коридори влади ведуть у лабіринт корупції.
Володимир ЧЕРНЯК - У зловживанні владою проявляється її суть.
Володимир ЧЕРНЯК - Влада розбещує тих, хто її ґвалтує.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Молодий я, молодий,
Повний сили та одваги. Гей, життя, виходь на бій, — Пожартуєм для розваги! Павло ТИЧИНА "Молодий я, молодий...", 1911 - Треба негайно "одшити" — або принаймні поставити на своє місце різних писак, що, вміючи сяк-так зробити репортерську замітку, тикають свого носа в мистецтво й — більше того — намагаються керувати ним.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
- Українська інтелігенція відчуває, що в масі вона не здібна побороти в собі рабську природу, яка північну культуру завжди обожнювала і тим не давала можливості Україні виявити свій національний геній.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Україна чи Малоросія", 1926 - Оживе і встане все, що спало досі,
бо вода зцілюща сохлий корінь зросить. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "Поворот", 1927 - Бо головне ж тепер — реформа людини...
Микола КУЛІШ "Народний Малахій", 1928
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|