Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ми не знаємо, чи продовжиться життя до ранку.
Так спішіть же ви сіяти зерна добра!
І любов у тлінному світі до друзів бережіть
Кожен світ більше золота і срібла.
Омар Хайям - Ми не стільки жадаємо допомоги друзів, як впевненості, що ми її одержимо.
ДЕМОКРІТ - Ми усі розумні, коли йдеться про те, щоб давати поради, але коли треба уникати промахів, ми не більш як діти.
Менандр - Минуле божевілля рідко розкриває людям очі на їхнє теперішнє божевілля.
Гельвецій - Мовчання — вірний друг, що ніколи не зрадить.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- А ні каменя не дадуть голову провалити.
- Знайшов де Богу молитись.
— Найшов церковцю, де Богу молитися.
- Захотіли в жука та меду!
- Розжалобився, як вовк над поросям: відїв ніжки, та й плаче.
— Так жалує, як вовк поросяти: як ухватить, то вже боїться пустить.
— Тоді вовк над поросям змилувався, як ноги повідїдав — а тепер: біжи! біжи!
- Дрижить, як Гуцул над дітьми.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розцвіла, як рожа навесні.
- Розчервонівся, як рак.
- Росте, як билина в полі.
- Росте, як бур'ян.
- Росте, як верба.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кожен, хто читає забагато і використовує свій мозок замало, впадає в ліниве стереотипне мислення.
Альберт Ейнштейн - Людина, яка ніколи не помилялася, ніколи не пробувала зробити щось нове.
Альберт Ейнштейн - Моральні характеристики визначної людини мають більше значення для її покоління і для історичного розвитку, ніж суто інтелектуальні досягнення. Ці останні самі залежать від величі духу, величі, яка зазвичай залишається невідома.
Альберт Ейнштейн - Найбільш незрозуміле у нашому світі є те, що він усе-таки зрозумілий.
Альберт Ейнштейн - Наука без релігії кульгава; релігія без науки сліпа.
Альберт Ейнштейн
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Понад усе нас цікавить те, що нас не стосується.
Володимир ЧЕРНЯК - Якщо ти думаєш про себе добре, то погано думаєш.
Володимир ЧЕРНЯК - Пізнай себе – і ти себе не впізнаєш.
Володимир ЧЕРНЯК - Якщо ти прийшов до себе – не набридай хазяїну.
Володимир ЧЕРНЯК - У скромних людей, як правило, є підстави бути скромними.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
Бо я не можу... Вшак я маю душу,
І чути мушу, і дивити мушу,
Що тут на світі, ах, тутки ся діє!
Да як до гробу зложуть моє тіло,
Де темно, тісно, студено, зотліло,
Де нич не плаче, де усе німіє —
Пречиста Діво, радуйся, Маріє!
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Пречиста Діво", 1862 - Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила!
Василь МОВА
"Думи засланця", 1877 - І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
