Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- І знайшов я, що гірше смерті жінка, тому що вона — сітка і серце її — сільця, руки її — окови.
Екклесіаст - І не Адам спокушений, але дружина, спокусивши, впала в злочин.
Апостол Павло - І пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними.
Євангеліє від Іоанна - І рани не болять у переможців.
Публій Сір - Іншим прощай часто, собі — ніколи.
Публій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не думав, що й на весіллі б’ють.
- Поторгував Сава, ні грошей, ні сала.
- Лиха іскра поле спалить і сама згорить.
- Вареники — божі хваленики, кожен хвалить, та не кожен варить.
- Нема того краму, щоб купити маму.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Оченята, як зірочки.
- Очепилась, як та оса межи очі.
- Очепилась, як хвіст.
- Очерет стояв, наче ліс.
- Очі блакитні, як небо.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Він б'є себе в груди, щоб його почули.
Поль Валері. - Він був великим Художником, і його матеріальні проблеми дорівнювали масштабам його обдарування.
Владімір Вішнєвській. - Він був вірним прапороносцем. Стискав у руках держак, не відволікаючись нічим, навіть зміною кольорів на полотнищі.
Станіслав Єжи Лец. - Він був у тому поетичному віці, коли шукають не рими, а правди.
Еміль Кроткий. - Він був уже лисий, але писав усе ще кучеряво.
Еміль Кроткий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- А у нас скрізь професіонали: країна роздерибанена професійно, локшина на вуха населення вішається професійно, кілери працюють професійно.
Олександр ПЕРЛЮК - А чи не засиділись ми в залі чекань вчорашнього дня?
Володимир ШАМША - Аби легалізувати вкрадені мільйони, треба терміново розпочинати приватизацію землі.
Олександр ПЕРЛЮК - Авторитаризм — авторитет, який має владу і банду соратників.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Алкоголь — ефективний засіб скорочення життя.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха,
Голосом правди святої дзвони,
Нашу тісноту гірку спом'яни.
Пантелеймон КУЛІШ
"До кобзи", 1882 - Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту,
Що від горя, від наруги
За слізьми не бачить світу.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Горе поета", 1886 - Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!
Леся УКРАЇНКА
"Співець", 1886 - Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1887 - Хай кожен так собі співає,
Як хто зуміє і здолає, —
Усяким співам волю дай,
То й буде в нас співучий край!..
Борис ГРІНЧЕНКО
"Сорока", 1889
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
