Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краса багатства не в скарбах, а в тім, щоби завжди допомагати тим, хто потребує.
Філон - Багатство природне – це достаток хліба і води, одежі простої, а хто зайвого бажає достатку, той душу свою мучить.
Філон - Казав, що убозтво – самонавчальна філософія, бо вона словом спрямовує, а ділом спонукає.
Ксенофонт - Коли й багатьма землями володієш за життя, а вмер – трьома ліктями володітимеш.
Філістіон - Муж, що викриває, ліпший за облесника.
Філістіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сидить, як у сливах.
- Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
- Сила без мети — порожні роти.
- Сила без ума — толку нема.
- Сила воляча, а ум — телячий.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить. Дзвенить земля, як кований копит. Зима прийде - і серця не обманить. Максим Рильський "Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна: Як грона винні в неї груди, уста ж, мов келихи вина. Богдан Кравців "Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня. Іду в захопленні й нестямі, весни розспіваної князь. Богдан-Ігор Антонич "Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях. Іде розсміяний і босий хлопчина з сонцем на плечах. Богдан-Ігор Антонич "На шляху", 1934 - Весно - слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю! Вода шумить у сто потоках, що з дна сріблистим мохом сяють. Богдан-Ігор Антонич "До весни", 1934
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Як тільки ви починаєте писати те, що подобається всім, ви перестаєте бути журналістом. З цієї хвилини ви працюєте в шоу-бізнесі.
Франк Міллер-молодший. - Як тільки не спотворюють себе, щоб бути красивими!
Костянтин Меліхан. - Як часто людям бездарним дозволяють говорити про твори людей обдарованих: "Якби я міг це зробити, я б зробив це краще".
Марія Ебнер-Ешенбах. - Як часто надмір освіченості компенсується браком культури.
Олег Келлер. - Як часто спадають на думку мудрі думки. Шкода, що чужі.
Олександр Климов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо рукописи не повертаються до автора, значить, вони комусь потрібні.
Юрій РИБНИКОВ - Найобразливіше для сатирика, коли його вважають необразливим.
Юрій РИБНИКОВ - Довгожителів стало більше: менше людей умирає від сміху.
Юрій РИБНИКОВ - Щоб надихнути сатирика, треба наступити на його улюблений мозоль.
Юрій РИБНИКОВ - Сміх без причини теж має свою причину.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля. Навколо вітер непереможний реве й ґуля... Володимир СОСЮРА "Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають навесні. Тодось ОСЬМАЧКА "Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою. Вона, як сніг на вітах, умирилася, Вона, як сніг на вітах, і осиплеться. Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ "Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено... Я надвоє розколотий, Я стократ розтривожений. Михайло СИТНИК "Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич "Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Бо-зна, який вік,
Нехай вип’є чоловік! - Один: Будьмо!
Всі: Гей! Один: Жиймо! Всі: Гей! Гей! Один: Шануймося! Всі: Гей! Гей! Гей! Один: Бо ми того варті! - Хай вино зігріє наші душі
І серця згадають доброту, Вип’єм, друзі,за усе хороше, За Вкраїну рідну, золоту! - Хто п’є, той кривиться,
Кому не дають, той дивиться! А ми будем пить і Бога хвалить! І за нас, і за вас, І за нашу неньку стареньку. Вип’ємо! А хто за ці тости не вип’є, нехай тому кістка поперек горла стане! - Нехай у Новому році наше життя буде чистим, як крапля джерельної води, а щастя таке ж повне, як цей келих шампанського!
Давайте піднімемо бокали за те, щоб у наших дітей були заможні батьки! А у наших батьків – заможні діти!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|