Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Закони повинні викорінювати вади і насаджувати доброчинність.
Цицерон - Згинайся тільки для того, щоб підняти тих, хто впав.
Епікур. - Здаватись дурнем мудрому не страшно.
Есхіл. - Земля наша велика і багата, але порядку в ній немає.
Посли слов'янських племен — варягам у 862 р. - Зла людина схожа на вугілля, якщо не обпікає, то вимазує тебе.
Анахарсіс.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Юрку, спечи курку.
- Юрку, Юрку, наплюй в дюрку.
- Якове — свиня тобі дякує!
— ... а кабан лає, що помий не має. - Піду на гори — роздам своє горе.
- Пастух свинопас, держи хліб про запас.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Воно мені так потрібно, як лихо.
- Ворушиться, мов жук у снопі.
- Впав у біду, як курка в борщ.
- Впала, мов билина.
- Впала, мов підкошена трава.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Різниця між розумною людиною і дурнем у тім, що дурень повторює чужі дурості, а розумний придумує свої.
NN - Різниця між сюрреалістами і мною полягає в тім, що сюрреаліст — це я.
С. Далі - Різниця між чоловіками настільки мала, що можна залишити собі першого.
Адела Сент-Джонс - Різниця між чоловіком і хлопчиком полягає у вартості їхніх іграшок.
Lіbеrасе - Рішення чоловіка одружитися — останнє, котре він приймає сам.
Ванда Блоньська
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чорний день — це коли висипаєш усі дрібняки з карнавки і серйозно думаєш, що це непогана сума грошей.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Шанси у нас завжди є, а от коштів для їх реалізації немає.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Шокова терапія цін: волосся вшанувало її вставанням дибки.
Флоріан БОДНАР - Що варті гілки влади, якщо на них нічого не родить?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Що то дятел: настукає, перед тим як з’їсти.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Воззри, пречистая, на їх,
Отих окрадених, сліпих Невольників. Подай їм силу Твойого мученика сина, Щоб хрест-кайдани донесли До самого, самого краю. Тарас ШЕВЧЕНКО "Марія", 1859 - Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай! Тарас ШЕВЧЕНКО "Молитва", 1860 - А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай І братолюбіє пошли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Молитва", 1860 - О люди! люди небораки!
Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! Тарас ШЕВЧЕНКО "О люди! люди небораки!", 1860 - І день іде, і ніч іде.
І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? Тарас ШЕВЧЕНКО "І день іде, і ніч іде", 1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|