Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чесна і безчесна людина пізнаються не лише по тому, що вони роблять, але й по тому, чого вони бажають.
ДЕМОКРІТ - Чеснота не залишиться на самоті. У неї обов’язково знайдуться сусіди.
КОНФУЦІЙ - Чеснота сама собі нагорода.
ОВІДІЙ - Чи є більш сильне й болісне страждання, ніж втеча з рідної країни.
ЕВРІПІД - Чи не внести нам з сьогоднішнього дня нове правило у життя: завжди намагатися бути трішки добрішим, ніж це необхідно?
Румі Джалал ад-дін
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Йому б жить, та Бога хвалить.
- Уродись та й удайсь.
— Уродися-вдайся, а ні, то скапарайся.
- Кому як на роду написано, Щасливому сир на колоді.
- Як Настя, то й буде щастя ("прийшла молода"! — "А як зовуть"? — "Настя"! — "Як Настя і т.д. ...").
- Як твоя доню доля, то накупить чоловік поля; а як безділля, то продасть і подвіря.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь.
- У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.
- Як вересніє, то i дощик сіє.
- Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.
- Як листя жовтіє, то поле сумніє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Життя, проведена у телевізійного ящика — це поховання живцем.
Анатолій Рахмат - З деяких пір телевізор у нас перестав бути ящиком, і тепер як за зовнішнім виглядом, так і за змістом він остаточно перетворився на панель.
Влад Шимановський - З листів на телебачення… «Покажіть нам голу правду. Причому бажано великим планом і під музику…» Андрій Книшев
- З усіх продуктів цивілізації телебачення — самий легкозасвоюваний і швидко перетравлюється.
Юрій Татаркін - Завдяки нашому телебаченню, багато людей тепер впевнені, що букви не треба знати, їх треба вгадувати.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Назвеш співгромадян ідіотами — звинуватять у плагіаті.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найбільше набитих дурнів серед небитих.
Роман КРИКУН - Найбільше потішаються з тих, хто тішить себе ілюзіями.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найбільше право, яке ніхто не заперечує, — бути дурнем.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найбільше фальшивлять, коли співають дифірамби.
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Душа моя на мить,
На мить одну розквітла
І стала знову, як труна.
Олександр ОЛЕСЬ
"Душа моя...", 1906 - Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара,
Нездужаю.
Одвіку в снах
Мій чорний шлях.
Павло ТИЧИНА
"Пастелі", 1917 - Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі.
Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.
Заспівали скрипки у моїй душі.
Павло ТИЧИНА
"Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі,
Лиш птах десь озвався спросоння ліниво
Та темний бовван на козачій могилі
Про давнє, минуле кричить мовчазливо.
Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.
Павло ТИЧИНА
"Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба...
Ой зацвіла біла калина
Біля Синього Жолоба...
Лавро Миронюк
"У вічну славу...", 1920
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
