Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли мої почуття залучають мене до будь-якої партії, це зовсім не означає, що моя прихильність до неї настільки сильна, щоб захопити і мій розум.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.) - Коли не звертають уваги на критику і похвалу народу та спокійно миряться з втратою його симпатій — це погане управління країною.
Сюнь-Цзи. - Коли ховається сонце, все тьмяніє, так само і бесіда без зухвалості йде не на користь.
Плутарх - Колишні покоління лишили нам не стільки готові рішення питань, скільки самі питання.
Луций Анней Сенека, 4 р. до н.е., давньоримський філософ - Корисне розумно брати собі з чужого досвіду.
Теренцій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Знівечив чоловіка (відкатував, погано вилаяв).
- Бив-бив, та ще й друк кинув.
— Бив-бив києм, та й кий кинув.
- Оце наївся меду!
- Почухався він добре.
- Випив дві неповні.
— ... а третю недолиту.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Щебече, як сорока.
- Щебече, як у саду соловей.
- Щедра, як земля.
- Щипається, як рак.
- Щоб ви були такі веселі, як весна.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мемуарист пам'ятав усе до останніх дрібниць. Він не пам'ятав тільки, де загубив рукопис своїх мемуарів.
Еміль Кроткий. - Мені байдуже, що про мене говорять за моєю спиною, доки про мене говорять неправду.
Авраам Лінкольн. - Мені заважає писати Лев Толстой.
Oлександр Блок. - Мені зазвичай потрібно близько трьох тижнів, щоб підготувати блискучу імпровізовану промову.
Марк Твен. - Мені треба було п'ятдесят років, щоб збагнути, що я не маю письменницького таланту. Але тоді вже було пізно — до того часу я встиг стати знаменитим.
Роберт Бенчлі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Природу так оточили увагою, що їй уже нікуди подітись.
Юрій РИБНИКОВ - Коли мисливці і рибалки говорять правду, їх нецікаво слухати.
Юрій РИБНИКОВ - У кожного довгожителя — свій еліксир молодості.
Юрій РИБНИКОВ - Лікувальне голодування корисно тим, хто переситив¬ся життям.
Юрій РИБНИКОВ - У лісах все менше диких свиней, все більше — свинства.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й ґуля...
Володимир СОСЮРА
"Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
