Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли вовк грає на свирiль, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, годi не смiятися. Кожна нешкiдлива невiдповiднiсть смiшить. А коли вже вовк став пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником – це не жарт, а бiда. О коли б ми пiзнали, як це суспiльству шкiдливо.
Григорій СКОВОРОДА - Довго сам учись, коли хочеш учити iнших. В усiх науках та мистецтвах плодом є правильна практика.
Григорій СКОВОРОДА - Годi побудувати словом, коли те саме руйнувати дiлом
Григорій СКОВОРОДА - Буття i слава iменi нероздiльнi, як добре зерно iз гiлками, як джерело із потоками, як сонце з промiнцем. Марнославство ж, як трава, що росте на покрiвлях, передчасно мусить засохнути.
Григорій СКОВОРОДА - Роби те, до чого народжений, будь справедпивий і миролюбний громадянин, i досить iз тебе.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ніде правди діти.
- Ніколи з панами не міряйся руками, бо як довгі — відріжуть, а короткі — витягнуть.
- Ніколи не стидайся спитати про те, чого не знаєш.
- Ніколи не треба так багато розуму, як тоді, коли маєш діло з дурнем.
- Нікому на чолі не написано, хто він.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Плаче старий, як дитина.
- Плаче, аж хата ходить.
- Плаче, наче батька і матір поховав.
- Плаче, наче скрипка грає.
- Плаче, як риба в неволі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Журналістика — це література на бігу.
Метью Арнольд. - Журналістика — це мистецтво перетворення ворогів на гроші.
Крейг Браун. - Журналістика — це не професія, а діагноз.
NN - Журналістика — це організоване лихослів'я.
Оскар Уайльд. - Журналістика — це остаточно усвідомлена відповідальність за кожне написане й сказане слово.
Володимир Черняк.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Нікому не вільно виправдувати незнання своєї літературної мови нефаховістю або ненавченням її в школі.
Іван Огієнко - За основу української літературної мови стала київська говірка, почасти полтавська, взявши трохи з говірок і інших.
За основу літературної російської мови стала говірка московська, а сучасної польської — говірки голо - Своє найміцніше коріння літературна мова завжди бере з мови живої народньої, але вона завжди й далека від неї.
Іван Огієнко - З бігом часу можна літературна мова стає до певної міри штучною й ніби мертвою, далекою від своєї живої народньої мови, а тому її треба відсвіжувати цією останньою.
Іван Огієнко - Кожен інтелігент, що публічно промовляє: зо сцени, в церкві, в суді, в школі, на зборах, на відчитах і т. ін., обов?язаний промовляти тільки соборною літературною мовою й вимовою.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- На порозі гість веселий —
Дощ блакитний, весняний...
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній? Максим РИЛЬСЬКИЙ "На порозі гість веселий...", 1919 - Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже! Ввік я вірна буду, Мій сердечний друже. Уляна КРАВЧЕНКО "Любиш чи не любиш...", 1925 - Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива. Цілує жниці стиглі груди нива, Пестить колоссям, мов ніжні долоні. Богдан КРАВЦІВ "Три сонети", 1930 - Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив! - Коли француз обнiмає жiнку, його пальці сходяться на її талії, але це не значить, що у французiв такi довгі пальцi – це значить, що у французьких жiнок тонка талія.
Коли англiйка сiдає на коня i виїжджає на прогулянку, її ноги дiстають до землi. Але це не значить, що у неї такий маленький кiнь – це значить, що у англiйок такі довгі ноги. Коли єврей, ідучи на роботу, плескає свою жiнку по сiдницi, сідниці гойдається до повернення чоловiка з роботи. Але це не значить, що жидiвськi жінки такі товсті. Це значить, що у жидівських чоловіків такий короткий робочий день. То ж вип’ємо за найкращу у свiті конституцію! - Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|