Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх.
Конфуцій - Мудрих та здібних людей треба висовувати на посади незалежно від їх положення, а лінивих і бездарних людей негайно звільняти з посад;
головних злодіїв треба карати, не чекаючи на їх перевиховання;
звичайних середніх людей треба виховувати, не чекаючи, поки до них доведеться застосовувати міру покарання.
Сюнь-Цзи. - Мужнiм є той, хто вмiє бути добрим i в горi.
Марцiал. - Мужній той, хто зумів добрим в нещасті бути.
Марціал - Мужність — доброчинність, в силу якої люди в небезпеці роблять чудові речі.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Задер носа — й кочергою не дістанеш!
- Закохався, як чорт в суху вербу.
- Знає кіт, чиє сало з'їв.
- І сам не гам, і другому не дам.
- Ішов, ішов дорогою — та і в яму впав, любив, любив хорошую — та й плюгаву взяв.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Худий, як трясця.
- Цар, як кабан, а цариця, як печериця.
- Цвірінчить, як горобець.
- Цвіте, як калина.
- Цвіте, як квітка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нерідко найбільшими представниками нації є саме ті, кого вона засуджує на смерть.
Жозеф Ренан (1823-1892), французький історик - Немає нічого огидніше більшості.
Йоганн Вольфганг Ґете - Нещасна та країна, яка потребує героїв.
Бертольд Брехт - Ніхто не може бути абсолютно вільний, поки все не вільні.
Герберт Спенсер - Ніхто ніколи не мав інших прав, окрім тих, які завоював і зумів зберегти за собою.
Вільє де Ліль-Адан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ви самі нам допоможете, чи вам допомогти?
Олександр ПЕРЛЮК - Що ж іще реформувати, якщо вже нічого розкрадати?
Олександр ПЕРЛЮК - Вони так служать Вітчизні, що народу вже нічого не залишилося.
Олександр ПЕРЛЮК - Держава – понад партії,
Нація – понад класи!
Симон ПЕТЛЮРА - Там, де справжній талант, – там, справді, немає старості.
Симон ПЕТЛЮРА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО
"Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня...
Невже і я впаду в нього і зникну
безболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє,
і сонце, в душу світячи, не гріє:
в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС
"Стань і вдивляйся...", 1977 - Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні,
І мертвим птахом падає в долоні
Моє замерзле слово. Тишина.
Мойсей Фішбейн
"Зречення митця", 1984
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
