Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щирі слова не бувають приємні, приємні слова не бувають щирі.
Лао-ЦЗИ - Щоб вести людей за собою, йди за ними.
Лао-ЦЗИ - Щоб здивуватися, досить однієї хвилини; щоб зробити дивну річ, потрібні довгі роки.
Клод Гельвецій - Щоб робити добро, треба, насамперед, його мати.
Арістотель - Юнак стає чоловіком, коли не простує через калюжу, а обминає її.
ПЛАТОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Оце виграв, як Хома на булках!
- Виграв, як Шльома на оренді.
- Мішане — що лавки в місті тримали, а тепер чи і в хаті лавки є.
- Поки будуть бариші, у баби не стане душі.
- Тілько зиску, що в писку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Глянув, мов п'ятака дав.
- Глянула —і мов сонце засвітилось.
- Гнеться, як лозина.
- Гнучка, як берізка.
- Гнучка, як билинка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Збоку видніше – хто яму копав, хто фінансував земляні роботи…
Віктор КОНЯХІН - На нашому базарі торгують ринком.
Віктор КОНЯХІН - В ногах правда, поки не став на коліна.
Віктор КОНЯХІН - Коли вже нічого не росте, починають збирати врожай яблук розбрату.
Віктор КОНЯХІН - Довідка – прапор бюрократичної перемоги.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим є життя? Це поїздка крізь моря страшні небезпеки.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Меценатом ти не будеш, якщо любиш гроші.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Слава безсмертна – це честь і честолюбності друг.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Чи знайдеш ти куточок землі, де б не проживали безголові?
Справді, наскільки керманич цінніший гребця рядового, А від солдата простого важливіший вождь є у війську, Саме настільки і розум людський перевищує доблесть. Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Очевидно, дуже мало людей керуються розумом – керманичем свого плавання.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Горе ж тому кораблеві,
Та у море занесенному, Горе тому сиротині, Від родини відлученному! Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ "Журба", 1830 - Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Із нашої України! Чи там раду радять, як на турка стати, Не чуємо на чужині. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гамалія", 1842 - Світе тихий, краю милий,
Моя Україно! За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? Тарас ШЕВЧЕНКО "Розрита могила", 1843 - ...заснула Вкраїна,
Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, В калюжі, в болоті серце прогноїла І в дупло холодне гадюк напустила, А дітям надію в степу оддала. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чигирине, Чигирине...", 1844 - Україно! Україно!
Оце твої діти, Твої квіти молодії, Чорнилом политі, Московською блекотою В німецьких теплицях Заглушені!.. Плач, Украйно! Бездітна вдовице! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|