Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У стражданні серцю часто відкривається розрада. А коли раптом здасться, що ти піймав істину, відразу стає гірко, що не зміг її втримати.
КОНФУЦІЙ - Філософія — мати усіх наук.
ЦИЦЕРОН - Філософові властиво відчувати здивування. Воно і є початок філософії.
ПЛАТОН - Характер є не що інше, як тривала навичка.
ПЛУТАРХ - Хвороби думки пагубніші й зустрічаються частіше, ніж хвороби тіла.
ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Став на лад.
- Стало на рибу, стане і на юшку.
- Старого горобця на полові не обдуриш.
- Стид не дим, очей не виїсть.
- Стидно й очі появити.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Червона, як калина.
- Червона, як кров.
- Червона, як півонія.
- Червона, як рожа.
- Червона, як ягода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо шлях тривалий, не дивуйся: заради великої мети треба його пройти.
Платон. - Жадібність і щастя ніколи не зустрічаються одне з одним.
Бенджамін ФРАНКЛІН - Ледарство і дозвілля — два зовсім різні поняття.
Бенджамін ФРАНКЛІН - Лінь — це іржа розуму і тіла.
Бенджамін ФРАНКЛІН - Не відкладай на завтра те, що можеш зробити сьогодні.
Бенджамін ФРАНКЛІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Самозаглиблюватися — означає копати собі яму.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Самообслуговування — це коли сам собі ворог.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Свiтле майбутнє при ближчому розглядi щоразу виявляється досить темним минулим.
Ростислав ДОЦЕНКО - Свідченням нікчемних людей не слід надавати жодної ваги.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Свій народ можна обманути лише раз, але ж вибори в країні кожні чотири роки, після того, як обман забувається.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає — Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847 - О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847 - Думи мої, думи мої,
Де ви подівались, Нащо мене покинули, Чому одцурались? Михайло Петренко "Думи мої...", 1848
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|