Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бери вершину i матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - Кожного вабить до себе своя пристрасть.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба свiт i народ – не лiпше видовище, ще й дармове, подiбно до вiдомого Пiфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне пiд тягарем боргiв, другий карається честолюбством, третiй – скнарiстю, четвертий – хворобливим бажанням споглядати безглуздi речi.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сьорбай Мартине, мати ще підкине.
- Сербай Андрушку юшку.
— ... мала мати свиням дати, та ти нагодився.
— ... юшку, а я буду мясце, бо мене дитина ссе.
— ... юшку на дні рибка є. їдж, бо все одно свиням викину.
- Бери Левко, хоч і глевко.
- Споживай Федьку, то хрін, то редьку, (і більш нічого).
- Поминаючи мак, їжте й так.
— Споминайте мак, та наїжтеся й так.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Така гарна, як ти дівка.
- Така добра, як дідова торба.
- Така пара, як миша з вовком.
- Така пара, як риба з волом.
- Така правда, як блоха кашляє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина може народитися поетом, але художником вона змушенай робити себе сама.
Sіegfrіed Sasson - Людина молода, коли вона ще не боїться робити глупості.
Петро КАПІЦА - Людина народжується не для сумного існування в бездіяльності, а для праці над великою і грандіозною справою.
Леон Баттіста Альберті - Людина народжується, щоб жити в судорогах занепокоєння і летаргії нудьги.
Ф. ВОЛЬТЕР - Людина не бідна, якщо вона ще здатна сміятися.
Альфред ХІЧКОК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кріпацтво — це теж гарантовані робочі місця і впевненість у завтрашньому дні.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Купив мікроавтобус, щоб до батьків у село їздити, — в легковик усе не поміщається.
Василь ТИТЕЧКО - Лавровим вінком навряд щоб хтось поділився, зате терновим — залюбки.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Лише тоді в чоловіка виростають крила, коли його жінка — ангел.
Флоріан БОДНАР - Ліпше жилося б усім, якби декотрим не хотілося все й одразу.
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Поете, тям, на шляху життьовому
Тобі перлини-щастя не знайти,
Ні захисту від бурі, злив і грому.
Іван ФРАНКО
"Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904 - Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Я хочу вам про рідний край казать...
Олександр ОЛЕСЬ
"Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!", 1906 - О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Олександр ОЛЕСЬ
"О слово рідне! Орле скутий!", 1907 - Лишу я співи про красу,
Забуду власні жалі
І з гір високих понесу
Народові скрижалі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Лишу я співи про красу...", 1908 - Говори, говори, моя мила:
Твоя мова — співучий струмок.
Павло ТИЧИНА
"Десь на дні мого серця...", 1914
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
