Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не кiнець те, пiсля чого ще щось має бути. Пiсля справжнього кiнця нiчого бути не може.
Григорій СКОВОРОДА - У низьких та похмурих зовнішностях, як у ветхiй одежi, часом ховається премудрiсть, якої не знало людське серце, i то така, що її жодна коштовнiсть недостойна.
Григорій СКОВОРОДА - Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА - I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки.
- Св. Микола не поставить кола.
- До весняного Миколи не можна купатись, бо з чоловіка верба виросте.
- До Святого Духа не кидайся кожуха, а по Святім Дусі не забувай о кожусі.
- Петрівка — переднівок.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хлопець, як козак.
- Хлопець, як орел.
- Хлопець, як явір.
- Хлоп'ята, як голуб'ята.
- Хлюпочеться, як качка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми маємо таку рекламу, на яку заслуговуємо.
Дороті Паркер. - Ми не володарі, а слуги слова.
Генріх Гейне. - Ми не переможемо доти, доки Сі-ен-ен не скаже, що ми перемогли.
Х'ю Шелтон. - Ми нічого не зрозуміємо, якщо читатимемо занадто швидко чи занадто повільно.
Блез Паскаль. - Ми охочіше визнаємо свої помилки в поведінці, ніж у мисленні.
Йоганн Вольфганг Ґете.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дешеві хвороби бувають у всіх, а дорогі тільки в тих, хто може їх оплатити.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Деяким ідеям може залишитися вірним лише той, кому зраджує пам'ять.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Деякі людожери мали б претендувати на звання «Мучитель року».
Леонід ЗАБАРА - Дивна річ вибори: голосуєш за когось, а виявляється – проти себе.
Володимир ШАМША - Діагноз небезпечно хворій державі: витік мізків за кордон.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС
"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977 - Людино, що твої водіння,
віками значені сліди?
Оце впокоєне струміння
прозрінь, радіння і біди.
І що усі твої напасті,
і сподівання, і жалі,
як по Вітчизні вічні страсті
горять, як зорі на шпилі.
Василь СТУС
"Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України,
а ти шукай — червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС
"Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
