Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добра-бо жона – вінець мужу свойому без печалі, а погана – люта печаль і руїна домові.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хробак дерево тлить, а погана жона мужа свойого дім губить.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Мова довга не є добром.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той нiколи не припиняє вчитися, хоча б зовнi вiн i здавався бездiяльний.
Григорій СКОВОРОДА - Нi про що не турбуватися, нi за чим не турбуватися – начить не жити, а бути мертвим, адже турбота – х душi, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Тільки домів, як у зайця ланів.
– У нього (у вбогого бурлаки) стільки дворів, як у собаки ломів. - Присягаю зеленому гаю: як гай розівється, то і служба минеться (не хоче служити, у ліс його тягне, на волю).
- Як розвинеться на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо).
- Оставайся мамо в лузі: вже тепер ми самі друзі.
- Чи не поволочиш ти вовчого хвоста (чи не думаєш ти йти?).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Старий, як собака.
- Старий, як чорт.
- Старого вчить, як мертвого лічить.
- Старого парубка женити, як старе м'ясо варити.
- Старому і хворому горе завжди, як малому.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найбільше ми незадоволені іншими тоді, коли незадоволені собою.
Амьєль - Найбільше рабство — не володіючи волею, вважати себе вільним.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Найбільшу з усіх помилок робить той, хто нічого не робить із-за того, що може зробити небагато. Едмунд Берк
- Найважче в боксі – збирати свої зуби з полу рукою у боксерській рукавичці.
Френк Хаббард - Найвищі посади схожі на круті скелі: одні тільки орли та плазуни збираються на них.
А. Сталь
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Нас можуть врятувати тільки потьомкінські села. Це ж робочі місця!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Не можна двічі увійти в одну ріку, не змінивши партійності.
Олександр ПЕРЛЮК - Не тримай дурниць у таємниці, інакше ворог із них не скористається.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Не усе ж для москалів, може б і для нас що-небуть?
Квітка-Основ'яненко. - Невже, дивлячись на голодного вчителя, можна когось переконати в тому, що знання збагачують?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Возвеличу,
Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
- чим достатніша у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола КОСТОМАРОВ "Дві руські народності", 1861 - Оживить живеє слово
Рідну Україну. Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Ой співав я: "Буде жити
Наше слово, буде!" Чи живе ж воно у тебе, Безталанний люде? Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|