Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Більше страждає катований пристрастями й совістю, як кого скривдив, ніж побитий з ранами на тілі і шматований.
Піфагор - Ліпше од вірного друга рана, ніж поцілунок ворога.
Соломон - Кожен, хто ненавидить брата убогого, той далекий від любові. Ліпше у пітьмі перебувати, ніж без друга.
Сирах - В іншому міри дотримуйся, а в любові чим більше любиш тим боголюбивішим будеш.
Фірім - Майстерність коня у битві перевіряється, а побратимство – в біді.
Фірім
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дочекався (Грицько) гречаної паски.
- Це йому не первина (перший раз).
- Не першинка, ні з чим до млинка.
– Не первина, ні з чим до млина, з порожнім мішком!
- Пішли наші їсти каші.
- Пішли наші в толоку!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Горілочка, як дівочка, зведе хлопця, як дідочка.
- Горнеться, як свекор до пелюшки.
- Горя, як моря.
- Господар, як з лика батіг.
- Господарює, як у себе вдома.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дехто німіє від захвату, коли в нього витягають кляп з рота.
Станіслав Єжи Лец. - Дехто пише так, що мук творчості зазнають читачі.
Данило Рудий. - Дехто посміхається тільки для того, щоб показати зуби.
Леонід Сухоруков. - Дехто сплутує оголеність зі щирістю.
Домінік Опольський. - Деякі автори, схоже, почали писати лише тому, що їм не було чого сказати.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим дурніша паства, тим розумнішим здається проповідник.
Віктор ВОВК - Чого хоче жінка, того хоче Бог. А як на це дивляться богині?
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Чоловіче самолюбство не має кордонів: великі букети хвороб, коротка тривалість життя, а від звання сильної половини людства ніхто добровільно не відмовляється.
Ігор БІДЮК - Чуже берімо, але своє вознесімо.
Ірина ФАРІОН - Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами!
Г. СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній,
Ти одна нам гоїш духа
В нашій долі безталанній.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Завжди терновий вінець
буде кращий, ніж царська корона.
Завжди величніша путь
на Голгофу, ніж хід тріумфальний.
Леся УКРАЇНКА
"Завжди терновий вінець...", 1900 - Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожійВ славі й шані пробувати!
Микола ВОРОНИЙ
"Євшан-зілля", 1902 - Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху
Всім, що рвуться весь вік до мети
І вмирають на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху,
Простувать в ході духові шлях
І вмирати на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
