Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Піфагорійці радили вранці кидати погляд на небо, щоб згадати про те, що завжди йде до мети, залишаючись вірним своєму шляхові й засобу дій, і про порядок, чистоту і відображення. Бо світила не знають покровів.
Марк АВРЕЛІЙ - Платити добром за зло — безглуздість. Чим же тоді платити за добро? КОНФУЦІЙ
- Платон мій друг, та істина дорожча.
Арістотель - Поблажливе ставлення до дурості властиве кожній розумній людині.
Абу-ль-Фарадж - Побороти дурні звички легше сьогодні, ніж завтра.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Що не складно, то не ладно.
- “Що старше від розуму?” — “Увага.”
- “Що то політика?” — “Нещирість”.
- Їв би кіт рибу, а в воду не хоче.
- Їж коза лозу, коли сіна нема.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сичить, як змія.
- Сів і прилип, як до смоляної лави.
- Сів, як більмо на оці.
- Сів, як на льоду.
- Сів, як рак на мілкому.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людська природа така, що люди набагато легше діходять згоди на основі негативної програми.
Фрідріх ХАЙЄК - Людям, у яких занадто багато отрути, не завадило б прикусити язик.
Євген КАЩЕЄВ - Магістри й аспіранти завжди впевнені, професори вже сумніваються.
Діно Комероссі - Май мужність користуватися власним розумом.
І. Кант - Майбутнє — як небеса — кожен його вихваляє, але ніхто не хоче опинитися там просто зараз.
Дж. Болдуін
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Віра – це нестримне бажання перетворити мрію в реальне життя.
Дмитро ДОНЦОВ - Великі здаються нам такими тому, що ми стоїмо перед ними на колінах.
Дмитро ДОНЦОВ - Найбільш гнітять того, хто найменше вимагає.
Дмитро ДОНЦОВ - Без панування нема свободи.
Дмитро ДОНЦОВ - Саме поняття “підданий” віддає якнайліпше суть взаємних відносин між (російською) державою та одиницею.
Дмитро ДОНЦОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе Пограються з човном моїм. Євген ГРЕБІНКА "Човен", 1833 - Тече вода в синє море
Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838 - Єсть на світі доля,
А хто її знає? Єсть на світі воля, А хто її має? Тарас ШЕВЧЕНКО "Катерина", 1838 - У всякого своя доля
І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої! Коли доброї жаль, Боже, То дай злої! злої! Тарас ШЕВЧЕНКО "Минають дні, минають ночі...", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|