Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бог, створивши жінку, відпочив від справ творіння, бо в ній втілилася вся премудрість і влада Творця. Дружина ціла і досконала, а чоловік почуває недолік у позбавленні ребра, з якого вона створена.
Корнелій Агріппа - Брехунові потрібна гарна пам’ять.
Квінтіліан - Будучи поставлений у владу, не тримай на посаді при собі лукавих людей; у чому вони погрішать, за те тебе звинуватять, як начальника.
Солоній - Будь другом істини до мучеництва, але не будь її захисником до нетерпимості.
ПІФАГОР - Будь подібний скелі, об яку безупинно б’ється хвиля, вона ж стоїть, і ревучий потік води заспокоюється навколо неї.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Мороз не велик, а стоять не велить.
- Москалеві годи як трясці, а він все бісом дивиться.
- Москалики, соколики, позаїдали ви наші волики; а як вернетесь здорові, то
- Москаль викрутнями пeребувається (тому ж він скрізь погано лається).
- Москаль дорогу знає, та ще питається.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Скажений, як собака.
- Сказав, як відрубав.
- Сказав, як гвіздком прибив.
- Сказав, як зав'язав.
- Сказав, як на лопаті вивіз.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ми далеко не найкраще знаємо те, що бачимо щоденно.
Мерсьє - Ми достатньо релігійні, щоб ненавидіти один одного, але недостатньо релігійні, щоб любити один одного.
Дж. Свіфт - Ми живемо у світі, де один дурень створює багато дурнів, а один мудрий — дуже мало мудрих.
Георг Крістоф Ліхтенберг - Ми з розумінням ставимось до тих, хто не розуміє нас.
В. Лобачевський - Ми зловживаємо правом жити, якщо постійно не боремося через нього.
Бернард ШОУ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто ближче до тирана, той і святий.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим думають наші державні діячі – це державна таємниця.
Олександр ПЕРЛЮК - Нам дуже потрібні правдолюби, інакше не буде з кого насміхатися.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо це свобода слова, то я мовчу.
Олександр ПЕРЛЮК - Від жінки ніхто не застрахований.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я стовп, поставлений на роздорожжу
На прастарих України полях, Взад і вперед показую я шлях, А сам ні кроку поступить не можу. Іван ФРАНКО "Д. Б.", 1906 - Може, долею ясною
Зацвіте й мій край. Олександр ОЛЕСЬ "Сніг в гаю...",1906 - Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І журно дзвін старий по мертвому гудів. Олександр ОЛЕСЬ "Яка краса: відродження країни!", 1908 - Вона в труні лежить, прекрасна Україна,
Лежить, немов жива, ще тепла на столі, З стражданням на устах і кров'ю на чолі. Олександр ОЛЕСЬ "Поставте келихи і оргії спиніть...", 1908 - Кубло гадюче! перед ворогами
під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! Скорпіони! Леся УКРАЇНКА "Руфін і Прісцілла", 1908
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|