Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не той бiдняк, у кого мало, а той, хто хоче бiльшого.
Сенека. - Не той розумний, хто вміє відрізняти добро від зла, а той, хто з двох бід вміє вибрати меншу.
Талмуд. - Не тому він мудрий, що багато говорить. Спокійного, вільного від ненависті, кому не відомий страх — називають "мудрим".
Дхаммапада. - Не швидко вершиться суд над поганими справами; від цього і не страшиться серце синів людських чинити зло.
Біблія. - Невідома біда завжди навіює більше страху.
Публілій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Лiпше бути багатим i здоровим, чим бiдним i хворим – бо нащо бiдному хвороба здалася!
- Лагідні слова роблять приятелів, а острі слова — завзятих ворогів.
- Лакома їда — животу біда.
- Ламається, як яшний бублик.
- Ласий на чужі ковбаси.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Урожай, як золото.
- Ускочив, як жаба у жар.
- Усміхається, як дитина.
- Усолодився, як черв'як у хріні.
- Ухопило, як попа за живіт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- По світу поширюється величезна кількість брехливих історій, і гірш за все те, що добра половина з них — правда.
Уінстон ЧЕРЧІЛЛЬ - По суті, старість починається з того моменту, коли людина втрачає здатність учитися.
Артуро Граф - По тому, як тремтять громадяни, можна довідатися, який фундамент у держави.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Побачення — це зустріч, на яку чоловік приходить з квітами, а жінка з запізненням.
Іржи Сухій - Побачивши загублену жіночу хусточку, подумай, чи досить ти заможний, щоб її підняти.
Мечислав Козловський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Те, що один поет говорить про іншого, можна сказати, не будучи поетом узагалі.
Станіслав Єжи Лец - Те, що правда гола, першими второпали брехуни.
Флоріан БОДНАР - Те, що у жінки наболіло на душі, у чоловіка – вже в печінках.
Флоріан БОДНАР - Тепер ворогів мало знати в лице, треба знати ще й їхній ідентифікаційний код.
- Тепер найбільше рук треба докласти там, де ми працювали, не покладаючи рук.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Де ти, де ти, циганська приблудо,
Де ти, ніжна моя Батьківщино?..
Михайло ОСАДЧИЙ
"Де ти, де ти, циганська приблудо...", 1960 - Ми стрінулись з тобою на Дніпрі,
Там губи я торкнув твої, Вітчизно,
Там вивірив по тобі пульс любові,
Годинник людства — з стрілками життя
На цифрах смерті — звірив із твоїм...
Ні, Батьківщино! Не лише стражданням
- Чи радістю я звернений до тебе!..
Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ
"Український прелюд", 1962 - Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Громотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Василь СИМОНЕНКО
"Задивляюсь у твої зіниці...", 1964 - Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю.
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.
Василь СИМОНЕНКО
"Задивляюсь у твої зіниці...", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
