Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хiба свiт i народ – не лiпше видовище, ще й дармове, подiбно до вiдомого Пiфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне пiд тягарем боргiв, другий карається честолюбством, третiй – скнарiстю, четвертий – хворобливим бажанням споглядати безглуздi речi.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навiть добре, що Дiоген був приречений на заслання: там вiн узявся до фiлософiї.
Григорій СКОВОРОДА - Так само, як боязкi люди, захворiвши пiд час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть на невеликого човна, а звiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого не досягають цим, бо разом iз собою переносять жовч i страх,– так і життєвi змiни не усувають з душi того, що завдає прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Знає свиня де морква. Сова знає, де кури ночують.
- Сова спить (сліпа), та курей бачить.
- Чує кітка, де сало лежить.
— Хутко зачує кіт, де сало. - Як спить, то не їсть, а як їсть, то не дрімає.
- Ти-то шило-вило (як вертяче шило)!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Прип'явся, як реп'ях до кожуха.
- Прирівняли, як горбатого до стіни.
- Приска, неначе сукно мочить.
- Присохне, як на собаці.
- Присохне, як овечий лій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Зробити помилку й зазнати невдачі – гідно жалю; але жаль за нерозумно розтрачений часом, не завжди допомагає людям розумно вжити його залишок.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - Зухвалість і боязливість мають одне джерело — непоінформованість.
ПЛУТАРХ - І батіг пускає паростки, потрапивши на сприятливий ґрунт.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - І в раю, напевне, розпочалися зміни.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - І все-таки вовки шляхетніші овець, їм важко уявити своє життя без останніх. А вівці?! Соромно сказати!
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Навіщо порушувати закон, якщо через нього можна переступити.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Навіщо сонце тому, хто на все закриває очі?
Флоріан БОДНАР - Над прiрвою всi знаки оклику зiщулюються в знаки запитання.
Ростислав ДОЦЕНКО - Найбільш слідкують за своїми фігурами... шахистки.
Наталія ІВАНКІВ - Найбільша сила – в найбільшій єдності й організації.
Володимир ВИННИЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь! Догоряють українські ватри, догоряє український весь край... Василь СТУС "Даждь нам, Боже, днесь!", 1977 - Людино, що твої водіння,
віками значені сліди? Оце впокоєне струміння прозрінь, радіння і біди. І що усі твої напасті, і сподівання, і жалі, як по Вітчизні вічні страсті горять, як зорі на шпилі. Василь СТУС "Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України, а ти шукай — червону тінь калини, на чорних водах тінь її шукай. Василь СТУС "Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою. Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному. Василь СТУС "Верни до мене, пам'яте моя...", 1977
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за гарних людей: їх у нас так мало залишилось!
- Який найкоротший тост «до того»?
– Будьмо! – А який «після того»? – Хху! - Дай, Боже, щастя, здоров’я
На многія літа усім! - На здоров’я!
- Здорові будьмо!Будьмо!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|