Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Образом добродійного життя люди більше, аніж проповіддю, на спасіння наставляються.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Блудниці, що покаялися, бувають чесніше дівчат.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Блудниця сильніша ніж біс у збавленні чоловіка.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Блудниця, що оббріхує неповинного, збіситься.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Бог на преподобних насилає біди, не караючи, а випробовуючи.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Мокрий дощу не боїться.
- З голого як зі святого, не візьмеш нічого.
- Аби живі, а голі будем.
- Тоді він буде богатий, як пес — рогатий.
- Живе собі — ні втік, не піймав, а як Бог дав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без вітру й билинка не шелехне.
- Без вітру з ніг падає.
- Без вітру море спить.
- Без вогню пече.
- Без води - ні туди, ні сюди.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Історик — це часто журналіст, повернутий назад.
Карл Краус. - Історики довели, що в давнину за один талант давали сто волів.
Габрієль Лауб. - Історичні фрази — це слова відомих людей, які вони сказали після смерті.
Андре Прево. - Історія людства є неосяжне нагромадження помилок, серед яких можна часом відшукати окремі маловиразні істини.
Чезаре Беккарія. - Історія, можливо, й повторюється, але все-таки не так часто, як старі фільми на ТБ.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Потрібно звинуватити когось, щоб позбутися комплексу неповноцінності.
Юрій РИБНИКОВ - Почати б усе спочатку, та, на жаль, я вже не такий дурний та безтурботний!
Олександр ПЕРЛЮК - Почуття до жінки, як вино: молодого б'є по голові, старого – по кишені.
Флоріан БОДНАР - Почуття прив'язаності зникає з путами Гіменея.
Флоріан БОДНАР - Пошуки правди, сили і волі завжди закінчуються у собі...
Олекса Дер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня - Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня - Зелененький барвіночку, стелися низенько,
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько.
Зелененький барвіночку, стелися ще нижче,
А ти, милий, чорнобривий, присунься ще ближче.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
