Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Час — зразок вічності, що рухається.
ПЛАТОН - Час — кращі ліки від суму, він сам лікує душевні рани.
Ахілл Татій - Час — найдорогоцінніший з усіх коштів.
Теофраст - Час змінюється, а разом з ним змінюємося ми.
ОВІДІЙ - Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними.
Квінт Горацій Флакк
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Карай, та назад оглядайся.
- За одного винного, сто невинних гине.
- Винуватого кров-вода, а невинного біда.
- Кров буде кликати до Бога о пімсту.
- За одного невинного, сто душ погибне.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Життя, як колюча нива: не пройдеш, ніг не вколовши.
- Жінка, що торба — що покладеш, те й несе.
- Жінка, як картиночка.
- Жінки, як сороки.
- Жметься, гнеться, як кукурудзяний дідько.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ніколи не вистачає часу на те, чого не хочеш робити.
Володимир Брюґґен. - Ніколи не виходь назустріч неприємностям. Сиди спокійно, й дев'ять з десяти неприємностей просто не дійдуть до тебе.
Кальвін Кулідж. - Ніколи не вір дзеркалам і газетам.
Джон Осборн. - Ніколи не вказуйте на помилки, якщо не знаєте, як їх виправити.
Джордж Бернард Шоу. - Ніколи не говори правди людям, які її не заслуговують.
Марк Твен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Людина з великої крапки.
Віктор КОНЯХІН - Людині багато бракує, але завжди — часу, аби свій брак виправити.
Флоріан БОДНАР - Май совість — і тоді вже нічого не матимеш.
Олександр ШЕРЕМЕТ - Майбутнє не за кордоном.
Віктор КОНЯХІН - Майбутнє підкрадається ззаду, аби штовхнути нас у минуле.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.
Встали, подивились на той Чигирин, Що ви будували, де ви панували! Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали Козацької слави убогих руїн. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Болить серце, як згадаєш:
Старих слов'ян діти Впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря — слав'янськая земля.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки" ("Передмова"), 1841 - О милий Боже України!
Не дай пропасти на чужині, В неволі вольним козакам!
Тарас ШЕВЧЕНКО "Гамалія", 1842 - А тим часом перевертні
Нехай підростають Та поможуть москалеві Господарювати, Та з матері полатану Сорочку знімати. Помагайте, недолюдки, Матір катувати. Тарас Шевченко "Розрита могила", 1843
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|