Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- I, прийшовши, пiдiйшов вiн негайно та й каже: "Учителю!" i поцiлував Його. (Iудин поцiлунок.)
Євангеліє від св. Марка - Для Бога нема неможливої жодної речi!
Євангеліє від св. Луки - Слава Богу на висотi, i на землi мир, у людях добра воля!
Євангеліє від св. Луки - Не спокушай Господа Бога свого!
Євангеліє від св. Луки - Лiкарю, уздоров самого себе!
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Якщо залізний прутик довго точити, то й голку виточити можна. (кит.)
- Якщо прийде — ласкаво запросимо, а не прийде — то ще краще. (тур.)
- І найсолодший хліб на чужині смаку не має. (рум.)
- Краще мамалига в рідному селі, ніж сало з хлібом на чужині. (рум.)
- На війні треба мати розум старого, силу молодого і відвагу орла. (рум.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Голий, як бич, а гострий, як меч.
- Голий, як долоня.
- Голий, як кістка.
- Голий, як мати породила.
- Голий, як палець.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Плюралізм — це коли з двох лих можна обрати будь-яке.
Олег Келлер. - Поверніть мені молодість — і я нароблю ще більше помилок.
Олег Келлер. - Поверховий дотепник, майстер неглибокого каламбуріння.
Еміль Кроткий. - Повна демократія: нема людини настільки незначної, щоб вона не могла нашкодити іншій.
Габрієль Лауб. - Повна правда межує з безмежним цинізмом.
Андрій Коваль.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Справжня Україна тоді настане, коли серед українцiв буде більше середини ніж окраїн.
Ростислав ДОЦЕНКО - Старі кадри у своїх кріслах не лишаться, але багато хто з них пересяде у нові крісла.
Олександр ПЕРЛЮК - Стартова ціна на фініші виявилась лише хабарем.
Флоріан БОДНАР - Стартова ціна не завжди такою ж і фінішує.
Василь МОМОТЮК - Страшне не те, що наші правителі страшно далекі від народу, а що не бачать в цьому нічого страшного.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Василь СИМОНЕНКО
"Гранітні обеліски", 1964 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот,
І подвиг твій,
Обпечений ганьбою,
Благословив розстріляний народ.
Василь СИМОНЕНКО
"Одинока матір", 1964 - Упаду я зорею,
Мій вічний народе,
На трагічний і довгий
Чумацький твій шлях.
Василь СИМОНЕНКО
"Стільки в тебе очей...", 1966 - Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - — Грицю, Грицю, до телят.
— В Гриця ніженьки болять.
— Грицю, Грицю, врубай дров!
— Ох, Гриць щось-то нездоров.
— Грицю, Грицю, молотити!
— Гриць нездужає робити.
— Грицю, Грицю, роби хліб!
— Ахи, ахи, щось охрип!
— Грицю, Грицю, хоч женитись?
— Не могу одговоритись!
Народна пісня Вона ж ручками-пучками
Хліб-сіль одробляла,
Да все синів годувала,
Да у найми
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
