Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Уникай товариства поганих людей!
Григорій СКОВОРОДА - Я не люблю ніякого дару, якщо він не пов’язаний з любов’ю і доброзичливiстю.
Григорій СКОВОРОДА - У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгiршим.
Григорій СКОВОРОДА - ...помилки друзів ми повинні уміти виправляти або зносити, якщо вони не серйозні.
Григорій СКОВОРОДА - Добра, тобто справжня людина, завжди виносить добре із доброго скарбу серця.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Скорий поспіх — людям посміх.
- Скоріше дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе.
- Скороспілка — горобині не спілка.
- Скрипливе дерево довше росте.
- Скрипуче колесо довго їздить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бджола - дармовий наймит.
- Без господаря двір плаче, а без господині - вся господа.
- Без господаря земля - кругла сирота.
- Без господаря хата - пустка.
- Без добрив збирайтесь лише на врожай бур'янів.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди, звісно, літають, але зазвичай донизу головою.
Веселий Георгієв. - Люди здебільшого говорять не для того, щоб висловити думки, а для того, щоб на них набрести.
Етьєн Рей. - Люди здебільшого готові з ризиком для життя захищати ваше право висловлювати свої переконання, але не готові вислухати вас.
Роберт Браулт. - Люди здебільшого жваво цікавляться всім на світі, крім того, що справді варто знати.
Оскар Уайльд. - Люди здебільшого живуть за модою, а не за розумом.
Георг Кристоф Ліхтенберґ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Невже нерухома частина дивана — це чоловік?
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Нелегко втримати язик за зубами, яких немає.
Ігор БІДЮК - Ненародна мудрість: у суперечках часто-густо народжується не тільки істина, а й мордобій.
Роман КРИКУН - Нині багато хто почав відвідувати церкву. У вільний від гріхів час.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Нині керівники прорахунки в роботі називають аналізом проведених експериментів.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
Леся УКРАЇНКА
"Сім струн", 1890 - Фантазіє, богиня легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила
І землю з ним веселкою з'єднала.
Леся УКРАЇНКА
"Сім струн", 1890 - Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти,
Ні на письменницьку огуду за пісні,
І ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти:
Дзвони собі, співай в святій самотині.
Пантелеймон КУЛІШ
"Поетові", 1890 - Не славте кобзаря піснями голосними:
Дзвенить йому хвалу його тридцятиструнна.
Колись він заблищить між душами ясними,
І зникне вся хула ворожа, нерозумна.
І буде дух його із віку в вік сіяти,
Серця зцілющою водою покропляти,
І рани гоїти, і сльози обтирати.
Пантелеймон КУЛІШ
"Покобзарщина", 1893 - Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
