Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не слід оволодівати розмовою, як вотчиною, з якої маєш право вижити іншого.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Не слово, а нещастя є вчитель дурнів.
ДЕМОКРІТ - Не сподівайся на запального друга, навіть якщо сам по собі він добра людина.
Абу-ль-Фарадж - Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
КОНФУЦІЙ - Небуття — ніщо, буття — мука.
Аполлоній Тіанський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- В своїй хаті своя правда, і сила і воля.
- На чийому возі їдеш, того й волю чиниш.
– ... сидиш, тому й пісню співай. – ... візку сиджу, тому й правду кажу. – На чиїм возі їдеш, тому й ласку твори. - Свій дім не ворог: коли прийдеш, то прийме.
- Не пізно до свого дому і опівночі.
- Ліпше дома, ніж на празнику.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Збирається, як старець на свічку.
- Збирається, як убогий на кисіль.
- Збирається, як циган молотити.
- Збігаються, як на солонище.
- Збігло літо, як вода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ми б менше піклувалися про те, що думають про нас люди, якби знали, як мало вони про нас думають.
Енн Ландерс - Ми брешемо голосніше, коли брешемо собі.
Эрік Хоффер - Ми вічно сподіваємося, що все якось станеться, тому що інші кращі за нас.
Славомир Мрожек - Ми доможемося миру, навіть якщо для цього нам доведеться воювати.
Дуайт ЕЙЗЕНХАУЕР - Ми знаємо за собою багато такого, про що люди завжди замовчують, і вгадуємо в них те, про що замовчуємо самі.
Люк де ВОВЕНАРГ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Фраза виявилася настільки крилатою, що літала із видання у видання, кожного разу міняючи автора.
Микола БІЛОКОПИТОВ - Хоча й говорять, що стосунки розвиваються плідно,але на народжуваність це суттєво не впливає.
Ігор БІДЮК - Хочете світлого майбутнього? Проголосуйте за мене, а там буде видно.
Юрій РИБНИКОВ - Хто вірить, того не збити.
Дмитро Донцoв - Хто зневажає рідних своїх, на такого ні в чім положитися не можна.
Іван Котляревський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Наші едеми
Тільки фантоми... Хто скаже, хто ми? Дмитро Загул "Наші едеми", 1925 - Скільки літ не пройде — все на скелі сидітиме
З золотим гребінцем Лореляй Із очима зеленими і дивно-розкритими, Обіцяючи рай і одчай. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Скільки літ не пройде", 1926 - Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує своїй "емотивності") згори виключає всякий розумовий аналіз, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром "фанатизму", якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму або провокації.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Безсила є та ідея, яка обмежується лиш "альтруїзмом" до себе, а позбавлена "скаженої злоби" проти чужого світу.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Лиш плекання нової волі врятує нас!
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|