Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли не звертають уваги на критику і похвалу народу та спокійно миряться з втратою його симпатій — це погане управління країною.
Сюнь-Цзи. - Коли ховається сонце, все тьмяніє, так само і бесіда без зухвалості йде не на користь.
Плутарх - Колишні покоління лишили нам не стільки готові рішення питань, скільки самі питання.
Луций Анней Сенека, 4 р. до н.е., давньоримський філософ - Корисне розумно брати собі з чужого досвіду.
Теренцій. - Король повинен пам’ятати три речі: він керує людьми, він зобов’язаний керувати ними відповідно до закону, він керує не вічно.
Евріпід.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чужа доля під бік коле.
- Срібло очі всякому коле.
- Гарна дівка, як засватана.
— Заручена дівка усякому хороша.
- Зависні очі, як у попа.
- Очі завидющі! Попівські очі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Якщо птахи в'ють гнізда на сонячному боці дерев - на холодне літо.
- Якщо у березні вода не тече, у квітні трава не росте.
- Яр-весна - наш отець і мати: хто не посіє - не буде збирати.
- Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була?
Взяли мене поламали
І в пучечки пов'язали
Така доля моя,
Гірка доля моя!
Народна пісня - - Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
- Червона малина красно процвітає,
Хрещатий барвінок садочок встеляє,
А васильок три запахи має.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Голос краси лунає тихо: він долітає тільки до найчутливіших вух.
Фрідріх Ніцше. - Голос народу — голос Божий.
Флакк Альбін Алькуїн. - Горобці помирають без лебединої пісні.
Віктор Коняхін. - Городник може вирішувати, що добре для моркви, але ніхто не може вирішувати за іншого, що є благо.
Жан Поль Сартр. - Господи, врятуй мене від людини, яка ніколи не помиляється, а також від людини, що двічі робить ту саму помилку.
Вільям Мейо.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо держава – це ми, то хто тоді вони?
Флоріан БОДНАР - Якщо жінка стала в позу – готуй позицію.
Флоріан БОДНАР - Якщо жінка ще не почала бити посуд, значить, вона ще не все сказала.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо з небес падає манна – розкрийте очі, насправді – це на ваші вуха вішається локшина.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо за все хороше доводиться платити, то що в ньому хорошого?
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тихий сон по горах ходить,
за рученьку щастя водить.
Осип Маковей
"Сон", 1899 - Природо люта, мачухо лукава,
Убійнице ненаситна, кровава,
За що тобі пісні від нас і слава?
Осип Маковей
"Природа", 1899 - Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе,
Могутняя сило, — чолом!
Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,
Думками скоряюсь, душею молюся,
Співаю величний псалом.
Микола ВОРОНИЙ
"До моря", 1901 - Весно, ти мучиш мене ! Розсипаєшся сонця промінням,
Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш!
Іван ФРАНКО
"Майові елегії", 1901 - На розпутті хрест дрімає,
На хресті ворона кряче,
Осінь стернями блукає
І за літом гірко плаче.
Богдан ЛЕПКИЙ
"В'януть квіти...", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
