Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мужність робить нікчемними удари долі.
Демокріт - Мужність спостерігається в страхах і пориваннях, відповідних людині.
Арістотель - Нi в чому не помилятися — прерогатива богiв.
Демосфен. - На рідкість щасливий час, коли можна думати про те, чого хочеш, і говорити те, що думаєш.
Таціт - Навіть найнесміливіший віддав би перевагу одного разу впасти, ніж весь час висіти.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Держи коняку в полі, а жінку вдома.
- Держи коняку в полі, а жінку вдома.
- Держиться, як пісок на вилах.
- Дитина плаче, а мати з кумом пияче.
- Дихав, як кури у липневу ніч.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Смерть, як печена редька.
- Сміється, аж заливається.
- Сміється, мов дурень.
- Сміється, як дзвіночок дзвенить.
- Сміється, як дурень до сиру.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Нічого не робив, але все одно помилявся.
Леонід Леонідов. - Нічого не читав. Він був не читач, а письменник.
Еміль Кроткий. - Нічого поганого ми не кажемо про байдуже для нас.
Володимир Брюґґен. - Нічого понад міру.
Сократ. - Ніщо не дістається нам так дорого й не цінується так дешево, як гроші.
Борис Брайнін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Суду власного сумління невідомі джерела Божої милості.
Василь Лісовий - Суєта не звужує свiтогляду. Навпаки - розширює. В бiк суєти.
Богдан ЧЕПУРКО - Сучасне – завжди на дорозі з минулого в майбутнє.
Олександр Довженко - Сучасне сільське прислів’я: «Хоч і посієш — та чим пожнеш?».
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Сучасний Мойсей: "Спочатку зробимо пустелю, а потім я вас виведу".
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я — невгасимий Огонь Прекрасний,
Одвічний Дух. Вітай же нас ти з сонцем, голубами. Я дужий народ! — з сонцем, голубами. Павло ТИЧИНА "Золотий гомін", 1918 - Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні
Любити свій Єрусалим... Олександр ОЛЕСЬ "Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні...", 1919 - Національне відродження робить чудеса, і нація прискореним темпом підходить до свого золотого віку.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Україна чи Малоросія?", 1926 - Мій народе!
Темний і босий! Хай святиться твоє ім'я! Євген Плужник "Галілей". 1926 - Сама "ніжність", пошанівок до свого, — не тільки не дасть перемоги ідеї, але не пірве свого народу.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|