Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Теренцій - Я знаю, що нічого не знаю, а інші не знають навіть цього.
СОКРАТ - Я коханців щасливих впізнаю по їхніх очах: в них сіяє пломінь томний — насолод нескромний знак.
Солоній - Я маю знання не від народження, але стародавність возлюбивши, прагну до неї усіма силами.
КОНФУЦІЙ - Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Заліз між ворони, то і крякай як они (вони).
- Не бери заліза в руки, поки на нього не плюнеш.
- Хто по кладці мудро ступає, то й ся в болоті не купає.
- Треба знати, по чому локоть.
- В часі погоди бійся великої води.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мутить, як під греблею біс.
- Мутить, як той вир.
- М'який, як пампух.
- М'який, як подушна.
- М'який, як пух.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- найнадійніший спосіб запам’ятати день народження дружини — забути його хоча б один раз.
Джозеф Коссман - Найнестерпніші люди — це чоловіки, що вважають себе геніальними, і жінки, що вважають себе непоборними.
Андре МОРУА - Найпоширеніша хвилинна слабість — говорити годинами Євген КАЩЕЄВ
- Найрозпеченіші місця в пеклі призначені для тих, хто в часи великих моральний іспитів зберігав нейтралітет.
Данте Аліг’єрі - Найсамолюбніші люди — це люди, що не люблять себе.
Микола БЕРДЯЄВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи варто говорити про рівні можливості хижаків і здобичі?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чи варто починати життя спочатку, якщо не впевнені, що знову не підете тим же самим шляхом?
Василь МОМОТЮК - Чи знаєте ви, що секрет надійного та архішвидкого схуднення дуже простий. Але хто ж вам його розкриє? Секрет — це ж... секрет.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Чим більша чарка, тим коротше життя.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чим більше випускників вишів, тим освіченіший стає базар.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як не крути,
на одне виходить,
слід би катюгам давно зазубрить:
можна прострелити мозок,
що думку народить,
думки ж не вбить!
Василь СИМОНЕНКО
"Як не крути...", 1964 - Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Василь СИМОНЕНКО
"Ти знаєш, що ти — людина?", 1964 - Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
Василь СИМОНЕНКО
"Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964 - Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964 - Давно відомо, що можна бути ідейним ворогом певної системи і водночас психологічно бути її частинкою.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
