Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
Григорій СКОВОРОДА - I нiхто не може вбити в собi зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши того в себе, як можна взнати й вигнати у iнших.
Григорій СКОВОРОДА - На новий путівець шукай новi ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Що з того, коли листок зовнi зелений, та корiнь позбавлений життєвого соку.
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатствi бiдний, а інший у бiдностi багатий?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Розбили глечик. Побили горшки.
- Розбитий глечик не склеїш.
- Роззява піймав гаву.
- Розумне волосся дурну голову покидає.
- Росте не по днях, а по часах.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гарний цвіт не буде довго стояти при дорозі.
- Гладь коня вівсом, а не батогом.
- Гладь коня мішком - не ходитимеш пішки.
- Глибше орати - більше хліба жувати.
- Гни деревину, поки молода, бо потім не зігнеш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Зелененький барвіночку, стелися низенько, –
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько. Зелененький барвіночку, стелися ще нижче, – А ти, милий, чорнобривий, присунься ще ближче. Народна пісня - Ой не ходи, багачику, горою за мною, –
Бо ти багач, а я бідна – не пара з тобою. Танкова пісня - Вертай коня, козаченьку, –
Вже не знайдеш домівоньку. – Ні домівки, ні родини, Ані вірної дружини. Історична пісня - Енея так вона любила, –
Що аж сама себе спалила, – Послала душу к чорту в ад. Іван Котляревський "Енеїда", 1798 - Лучче умерти, як з немилим жити.
Іван Котляревський "Наталка Полтавка", 1813
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли у начальника відсутнє почуття гумору — підлег¬лим не до сміху.
Юрій РИБНИКОВ - Аргументи закінчилися — почалася лайка.
Юрій РИБНИКОВ - Ледар не пристосований — ні до села, ні до міста.
Юрій РИБНИКОВ - Життєва стабільність: на роботі не поважають , вдома — зневажають.
Юрій РИБНИКОВ - Гарна робота — для дурнів, погана — для розумних.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала" - І небо сковане, і скована земля...
Ні серця, ні душі не звуть небесні руна; Ні в лузі, ні в гаю ніхто не проспіва, Стоїть німий орган, замовкли в арфах струни. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "І небо сковане, і скована земля", 1911 - Той, що греблі рве.
Леся УКРАЇНКА Персонаж драми "Лісова пісня" - Коні не винні.
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ Назва новели, 1912 - Як Одіссей, натомлений блуканням
По морю синьому, я — стомлений життям — Приліг під тінню сокора старого, Зарився в листя і забув про все. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Як Одіссей, натомлений блуканням...", 1918
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|