Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву.
Конфуцій. - Краще радитися перед дiями, анiж потiм роздумувати над ними.
Демокріт - Левова частка.
Езоп. - Легше засвітити маленьку свічку, ніж проклинати темряву.
Конфуцій. - Лихо — пробний камінь мужності.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гість першого дня золото — другого срібло — третього мідь, а четвертого до дому їдь.
- Голова не до ради, а зад не до крісла.
- Голодній кумі, хліб на умі.
- Горе дворови, де корова розказує волови.
- Господи! Злізь та подивися.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без шапки, як злодій.
- Безрідний бурлака, як собака.
- Бере, як багатого за живіт.
- Бере, як віл на роги (як вола за роги).
- Бережи, як ока в лобі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Інстинкт самозбереження брехні: бути ближчою до правди.
Володимир Хочинський. - Інтелект — це те, що зрідка трапляється й у інших людей.
Александр Кумор. - Інтелігент — будь-яка людина, спроможна правильно написати це слово.
Максим Звонарьов. - Інтелігентна людина сміється із жарту тільки раз — коли його вигадує.
Генрик Ягодзинський. - Інтерв'ю — це така розмова, якої ніколи не було.
Казимеж Бартошевич.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Епітафiя: «Повiсився на власних рогах».
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Епітафiя: «Роздавлений при зiткненнi думок».
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Епітафія: "Помер на другому році більш-менш нормального життя".
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Є людиноподiбні мавпи i людиноподiбнi люди.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Є політичні течії, а є і водоверті.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- На шляху поступу ми лиш каменярі.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Панас Мирний, Іван Білик
Назва роману, 1880 - Та що ж то — право? Право — се лиш сила.
А сила — право, се закон природи.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1881 - Ні, темряво густа! Тобі нас не окрити...
Не вічно буде лжа в'язати людям руки:
Почезнуть, яко дим, дияволові діти,
Воскресне правди Бог у сяєві науки.
Пантелеймон КУЛІШ
"До пекельного наплоду", 1882 - Я атеїст, що знає тілько Бога,
А чорта і святих не признає...
Пантелеймон КУЛІШ
"На сповіді", 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
