Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Плотська похіть у молодих люта.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Плотські пристрасті і святих допікають.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Праця без доброчестя марна.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Світлонародженний той, що буде світлом світу.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Святі Батьківщини своєї після смерті не покидають.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вік живи, вік учись, а дурнем помреш.
- Всі дівчата — голуб'ята, а де ж ті чортові баби беруться?
- Гарний, як спить, та ще й пикою до стіни лежить.
- Глухий, що не дочує, то вигадає.
- Губа не дура, а язик не лопата, — знає, що гірке, що солодке.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Каламутна, як кисіль.
- Калинова вітка, як рідная тітка.
- Каркає, як ворон.
- Качається, як бублик, голеньке.
- Качається, як собака на відлигу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кращі чоловіки — це жінки. Це я вам точно говорю.
Євген Євтушенко - Культура почалася з фігового листка і кінчається, коли фіговий листок відкинутий.
Крістіан Фрідріх Геббель - Культурі можна і не платити, як порядній жінці.
Г. Малкін - Купи собаку — це єдиний спосіб купити любов за гроші.
“Пшекруй” - Курка це те, що необхідно яйцю для виробництва інших яєць Семюел Батлер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Але що смерть?.. Хвилинна страта,
А далі – слава голосна...
Михайло СТАРИЦЬКИЙ - Кати на знущання скували
Залізом тяжким наше тіло...
Душі ж їм і дум не скувати.. .
Михайло СТАРИЦЬКИЙ - Життя несе непереможну стать,
Воно і нам колись осушить сльози.
Вставайте, браття,
Та, повні спільного завзяття,
Поставим правді вівтарі!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ - Поки живий, – мерщій несіть
Сліпому світиво просвіти,
І в серце, смертію повите,
Живу надію закропіть!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ - На прю ж! До смерті, до загину –
Немає викруту, нема!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Павло ЧУБИНСЬКИЙ
"Ще не вмерла Україна", 1863 - Та утіште серце моє,
Здавна наболіле,
За Вкраїну нещасливу
Кров'ю обкипіле...
Василь МОВА
"Під стріхою убогою...", 1870 - Спить Вкраїна,
І настане колись час —
Її збудить знов до жизні
Народовців чесний глас.
Василь МОВА
"Не пустуй, моя голубко...",1876 - Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара, —
Нам пора для України жить.
Іван ФРАНКО
"Не пора", 1880 - І чужі ми чужениці
В рідній Україні,
Як пташина без гніздечка
На німій руїні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Ключ розуміння", 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
