Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає бiльшоi муки, як хворiти думками, мучитись серцем, мерзнути душею вiд холодного скрежету і відчаю. О, коли б ми цього морозу хоча б вполовину боялись!
Григорій СКОВОРОДА - ...коли хто веселий, той і в хворобi здоровий. Не всякий, тілом здоровий, весело живе. Тож видно, що одна річ здоров’я й інша річ – веселість душi.
Григорій СКОВОРОДА - О, якби у мене був духовний меч! Я б знищив у тобi скупість, убив розкiш і дух нетверезості, вразив би честолюбство, розтрощив би марнолюбство...
- З плодiв та i того, який кiнець, суди всяку справу.
Григорій СКОВОРОДА - ...соколи i орлами вгору, в простiр чистого неба нехай пiдносяться, залишивши трясовину для низького невiгластва.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Побідкаємось, пожуримось тай на тому кінець.
- Повертається, як ведмідь за горобцями.
- Поговорили, як свиня з гускою.
- Поживемо – побачимо.
- Поживився, як собака мухою.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- На те щука в морі, щоб карась не дрімав.
- Не страши кота салом.
- Одна ластівка весни не робить.
- Пливе щука з Кременчука.
- Сова хоч би літала під небеса, то соколом не буде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Критик намагається зрозуміти художника — на жаль, без взаємності.
Александр Кумор. - Критик присипляє хлороформом похвал, а потім оперує.
Кароль Іжиковський. - Критик сварить письменника: це називають критикою. Письменник сварить критика: це називають
- лайкою.
Анрі де Монтерлан. - Критика — річ безглузда: читати треба не для того, щоб збагнути інших людей, а для того, щоб збагнути себе.
Еміль Сьоран.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Свобода вимiрюється моментом боротьби за свободу. Смерть — нiщо!
Богдан ЧЕПУРКО - Свобода слова? А чи не пiдiрве це основи? Ростислав ДОЦЕНКО
- Своєї тіні нiхто не перетне.
Ростислав ДОЦЕНКО - Свої мільйони вони заробили чесною працею того народу, котрий вони безсоромно обікрали.
Олександр ПЕРЛЮК - Свята простота: «Їй-богу, бога нема!».
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хотіла б я уплисти за водою,
немов Офелія, уквітчана, безумна. Леся УКРАЇНКА "Ритми", 1900 - Не спиться... Знов чорнії думи
Обсіли, мов галич, мене... Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Не спиться", 1902 - Розжалобилася душа
У смутках непомірних, Що збулась радості життя І що опущена сама Йде по полях безмірних. Богдан ЛЕПКИЙ "Finalе", 1902 - Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло,
Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга, І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде моє тіло... Микола ВОРОНИЙ "Vae victis", 1904 - Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги! Я втомився, охляв, серед шляху пристав І тривожно шукаю дороги. Петро Карманський "Як побачиш сліпця...", 1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|