Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Іншим прощай часто, собі — ніколи.
Публій Сір - Істина підкріплюється зором і часом, а неправда поспішністю і невизначеністю.
Тацит - Істинно людяний чоловік домагається всього власними зусиллями.
КОНФУЦІЙ - Керуй своїм настроєм, бо він якщо не кориться, то велить.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Кожен вартий того, чого варте те, про що він клопоче.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чужий грейцар (карбованець) твої сто потягне.
- Ліпше свої воші лічити, як чужі гроші.
- Не бався з вогнем — не попечешся.
- Хто вовка боїться — в ліс не йде.
- Дурня і в церкві б’ють.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пропав, як з мосту впав.
- Пропав, як здимів.
- Пропав, як камінь у воді.
- Пропав, як руда миша.
- Пропав, як сіль у воді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мистецтво медицини полягає у вмінні розважити пацієнта, поки природа лікує хворобу.
ВОЛЬТЕР - Мистецтво політика в тім, щоб пророчити, що відбудеться завтра, наступного тижня, через місяць, рік, а потім пояснити, чому цього не сталося.
Уінстон ЧЕРЧІЛЛЬ - Мистецтво романіста полягає в тім, щоб з короткої історії зробити довгу.
Фелікс Поллак - Мистецтву загрожували два чудовиська: художник, що не є майстром, і майстер, що не є художником.
Анатоль Франс - Мить — це одиниця виміру щастя.
Віктор ЖЕМЧУЖНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Скільки вовка не годуй, а пройде час — знову їсти хоче.
Василь ТИТЕЧКО - Скільки олігарха не годуй, а він ще й на ліс дивиться.
Василь БІЛОУС - Скільки часнику не їж, а сала хочеться.
Анатолій СЕМЕНОВ - Спочатку все належало народу, тепер — тим, хто вийшов з народу.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Справжні політики передвиборними обіцянками не годують, а годують післявиборними обіцянками.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Доборолась Україна
До самого краю. Гірше ляха свої діти Її розпинають. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - І забудеться срамотня
Давняя година, І оживе добра слава, Слава України, І світ ясний, невечерній Тихо засіяє... Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1848 - Подивіться на рай тихий,
На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну, Розкуйтеся, братайтеся! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...",1845 - Нема на світі України,
Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра, Добра святого.
Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Церков-домовина
Розвалиться... і з-під неї Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Стоїть в селі Суботові...", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|