Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто чого хоче, той у те і вірить.
Демосфен - Час — зразок вічності, що рухається.
ПЛАТОН - Час — кращі ліки від суму, він сам лікує душевні рани.
Ахілл Татій - Час — найдорогоцінніший з усіх коштів.
Теофраст - Час змінюється, а разом з ним змінюємося ми.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Видима (або: відома) смерть страшна.
- Душа рогата — тяжко сконати.
- Мила душа кождому.
- Душа не сусід: її не випреш.
- Душі не виплювати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Горобина вродила рясно - осінь буде дощова, а зима морозяна.
- Горобина, калина, чорна бузина достигли рано - чекай лютої і сніжної зими.
- Грибів уродило багато - зима буде тепла.
- Калина достигла, а листя на ній зелене - осінь буде тепла.
- Листя верби виділяє краплини вологи - перед дощем. Часом вони капають так рясно, що земля під деревом за годину до дощу мокріє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Закохатись не важко, важко в цьому зізнатись.
Мюссе. - Кохання – це скарбниця щастя: чим більше вона дає, тим більше одержує.
Мюллер. - Кохання – дика трава, а не садова рослина.
Ньєво. - Без суперечок недовго триває кохання.
Овідій. - Те, що так важко сказати, розповість віршами любов.
Овідій.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Гроші усім потрібні. Тому і мало платять чи затримують зароблені. Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
- Групу народних депутатів визнати переможцями у номінації «Руки, які нікого не били». Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Два чоботи — пара, але один завжди називає себе старшим. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Демократія — це коли всі роблять те, що скаже головний демократ. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Демократія — це повітряна куля, яка висить у вас над головами і змушує витріщатись угору, поки інші люди нишпорять у вас по кишенях. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Лічу в неволі дні і ночі,
І лік забуваю.
О Господи, як то тяжко
Тії дні минають.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі...", 1850 - Світять зорі, як світила,
І будуть світити...
А ми, на їх надивившись,
Ляжем в землю тліти...
Микола КОСТОМАРОВ
"Зорі", 1852 - На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться...
Леонід ГЛІБОВ
"Вовк та Ягня", 1854 - Благословенная в женах,
Святая праведная мати
Святого сина на землі,
Не дай в неволі пропадати,
Летучі літа марне тратить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти". 1857 - І ти слова його живії
В живую душу прийняла.
І на торжища і в чертоги
Живого істинного Бога
Ти слово правди понесла.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
