Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що посієш, те й пожнеш.
Марк Тулій Цицерон - Я знаю лише те, що я нічого не знаю.
Сократ. - Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший. - Який правитель народу, такі й службовці при ньому.
Біблія. - Якщо б хтось в битві тисячоразове переміг тисячу людей, а інший переміг би себе одного, то саме цей другий — найбільший переможець в бою.
Дхаммапада
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що це ти бабо ополоником їси?
— Та десь діти корець занесли.
- До рота дібрав (ложку), та в миску не влізе.
- Ненажир напав.
- Напав нежид, нігде і хліба кусок не влежить.
- Чи ти согрішив, що трохи вкришив.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Полин має товсте коріння - наступний рік буде врожайний.
- Антонівка добре вродила - наступного року хліб уродить.
- Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку
Ой схилив, схилив
Голуб головочку,
Та з гори в долиночку,
Схилив головочку
Згори в долиночку...
Народна пісня - Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має.
Народна пісня - - Червона калиночко, чого в лузі стоїш?
Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш?
- Сухи не боюся, ягід не жалую,
Стала та й думаю,
Як зацвісти маю.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Перший звуковий фільм, скількох він збудив глядачів у кінозалі!
Євген Микунов. - ПЕРШИЙ МАРКЕТИНГОВИЙ ЗАКОН ФРЕДЕРІКСА:
Ніколи не вір власній рекламі.
- Перший пристрій, що говорить, створив Господь Бог, а Едисон створив перший пристрій, що говорить і його можна вимкнути.
NN - Перший, хто порівняв жінку з квіткою, був великим поетом, але вже другий був олухом.
Генріх Гейне. - Пес на ланцюгу не заблудиться, але й нікуди не прийде.
Владислав Гжегорчик.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Добре міркувати про чесноту – ще не означає бути доброчесним.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Не вміти добре висловлювати свої думки – недолік; але не мати самостійних думок – ще багато більший недолік.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Страх – рясне джерело пороків.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Добра звичка є моральний капітал, закладений людиною у свою нервову систему.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Книга... залишається німою не тільки для того, хто не вміє читати, а й для того, хто... не уміє витягти з мертвої букви живої думки.
Костянтин УШИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ламай традицій віковічну скелю,
обтрушуй прах невольного життя.
Хто випив келих чарівного хмелю,
тому назад немає вороття.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Виходь на путь сувору і тверезу...", 1930 - Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Україна сьогодні не сцена, а плацдарм... Плацдарм великого змагу ідей...
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна і
полум'я спливе й блакить.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
