Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наскiльки трудне все те, що непотрiбне дурне! Наскiльки легке і солодке все, що істинне і потрiбне.
Григорій СКОВОРОДА - Не знайдеш дня без темряви і свiтла, а року без зими і тепла...Не знайдеш і стану, щоб iз гiркого та солодкого не був змiшаним... Так весь світ складається... Протилежнe протилежному сприяє.
Григорій СКОВОРОДА - Видно, що життя живе тоді, коли думка наша, люблячи істину, любить висліджувати стежинки її, і, зустрівши око її, торжествує і радіє з цього незаходимого свiтла.
Григорій СКОВОРОДА - Існування означає: родитися, годуватися, рости і зменшуватися, а життя є плодопринесення, яке проросло вiд зерна істини, що царить в серці їх.
Григорій СКОВОРОДА - Правильно використав час той, хто пізнав, чого треба уникати i чого домагатися.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не говори гоп, поки не перескочиш.
- Не задирай носа (не дери носа, не гни кирпу).
- Не займай лайна, воно і так воня.
- Не звук, а комариний писк.
- Не зівай, Химко, поки ярмарка.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Рябий, як на небі зірниця увечері.
- Рябий, як решето.
- Сад білий, як молоком облитий.
- Садок влітку, як кожух взимку.
- Сам, як билина в полі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ваш розум зможе відповісти на більшість питань, якщо ви навчитеся спокійно чекати відповіді.
Уільям Берроуз - Ваш час обмежений, тому не витрачайте його дарма, намагаючись жити чужим життям.
Стів Джобс - Ваші переконання — вороги для істини небезпечніші, ніж брехня.
Фрідріх Ніцше - Вбити тих, кого ти любиш, це не найстрашніше. Є речі страшніші. Наприклад, байдуже стояти осторонь, поки їх вбиває світ. Просто читати газету. Так найчастіше і буває.
Чак Паланік - Веб-дизайнер може зробити чотири речі, щоб вижити в кризу: зробити гарну роботу, знизити ціни, скоротити витрати і бути впевненим, що він спілкується зі своїм клієнтом.
Зельдман
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вільна боротьба зі свободою.
Флоріан БОДНАР - Віра в можливість обманути всіх — найбільший самообман.
Борис РЕВЧУН - Віра в те, що бандити сидітимуть у тюрмах, це мрія про світле майбутнє, світліша за віру в комунізм. .
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Віра зникла, надія тільки на Бога, любов замінилась ненавистю!
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Вітер робить погоду, базіки роблять політику.
Мирослав МИЛОРАДОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї; Я ж кохаю не для неї, А для того, що він бідний. Микола ВОРОНИЙ "Паралелі", 1896 - Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Європі і геть поза море! Іван ФРАНКО "Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898 - Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, — Я ж не люблю її З надмірної любови. Іван ФРАНКО "Сідоглавому", 1898 - А в серці тільки ти,
Єдиний мій, коханий рідний краю! Леся УКРАЇНКА "Іфігенія в Тавриді", 1898 - Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерти! Борис ГРІНЧЕНКО "Землякам", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|