Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Це душі Пращурів наших од Іру дивляться на нас і там від жалю плачуть, і дорікають нам, що не берегли ми Прави, Нави і Яви, не берегли Богів, та ще й глузували. Це істинно, що не достойні бути Дажбожими внуками.
Велесова Книга (1). - Якоже видіти не дав Богдаждь будучину смертним, тож восхвалимо премудрість Його, а старе спом’янемо, і що відаємо – речемо.
Велесова Книга (38-А). - Якщо ж трапиться якийсь блудень, що рахуватиме Богів і відділятиме їх від Сварги, то вигнаний буде з Роду! Бо не мали Богів різних: Вишень і Сварог і іні суть множеством, бо Бог єдин* і множествен. І хай ніхто не розділяє того множества, і не говорить, що мали Богів многих. Се бо світло Іру йде до нас, і будьмо достойні Його!
Велесова Книга (30) * Тут єдин - у значенні єдності Його множинних імен та сутностей (тотожне рос - Якщо йде ворог на нас, то опережемось мечами. І одержимі Матері Слави словами, що майбутнє наше славне, йдемо на смерть, як на Свято.
Велесова Книга (14) - Якщо хтось захотів би землі вашої, то киньте йому до уст повно, хай покладе до пащі своєї і не каже жодного слова. Будете синами своїх Богів, і сила їхня пребуде з вами до кінця!
Велесова Книга (17-В)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Високий до неба, а дурний як треба.
— Виріс до неба, а дурний як не треба. - Через пень, через колоду вались без уходу (здоровий, а дурний).
- Хоч дурний, та високий.
- Хоч дурень, аби великий.
- Великий татарський кінь, а дурний.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гуляє, як Пилип в кукурудзі.
- Гуляє, як риба в морі.
- Гуляє, як собака на прив'язі.
- Гуркоче, як грім.
- Густа, як ліс.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Роздягайте старий факт догола й одягайте його в нові шати зі слів. Це обдурить око; факт здасться новим.
Марк Твен. - Розмовляй з собою, а інші почують.
Володимир Брюґґен. - Розмовляти й говорити не те саме.
NN - Розмову треба проводити як гру, в якій кожний має свій хід, коли надійде його черга.
Жермена да Сталь. - Розповісти зміст слова — письменницька майстерність.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хоть вовк линяє,
Та норов не міняє. Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Як Смерть далеко,
О Смерті думать легко, А стане за плечима, – У всіх нас страх з великими очима. Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Хто сам собі дає зарік –
Пропащий чоловік. Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Хто робить – той мовчить; а вірять Крикунам.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Чобітку!..
З ногою не сварись, Бо Чобіт без ноги ні к чорту не годиться. Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає — Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847 - О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847 - Думи мої, думи мої,
Де ви подівались, Нащо мене покинули, Чому одцурались? Михайло Петренко "Думи мої...", 1848
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився. Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день. Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти. Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі! - Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки! - Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|