Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Неправда гнобить протидії, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА - Чи знаєш ти, яких лiкiв заживають ужаленi скорпiоном? Тим-таки скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА - Чим бiльше гальмуєш природу, тим бiльше її збуджуєш.
Григорій СКОВОРОДА - Зi змiною сутi одне стає іншим за своїм буттям.
Григорій СКОВОРОДА - Слiпi очi, коли затуленi зiницi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Утяла мама малая, що й на світ стидно (малая печуть із тіста весною).
- Наварив пива — начинив дива.
- Наварила галушок, та нікому їсти.
- Хватив ізза дуба.
- Вискочив (або: вихопився), як голий з маку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Горіхів та жолудів багато, а грибів мало - зима буде сувора.
- Горобина вродила рясно - осінь буде дощова, а зима морозяна.
- Горобина, калина, чорна бузина достигли рано - чекай лютої і сніжної зими.
- Грибів уродило багато - зима буде тепла.
- Калина достигла, а листя на ній зелене - осінь буде тепла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Другий канал державний стопроцентно, але іноді таке видає, що хоч очі закривай. Затяжко дивитися, нудить часом, але дивишся, куди подітися.
Віктор Черномирдін - Жодне телевізійне шоу не вимагає такої ретельної підготовки, як імпровізована бесіда в прямому ефірі.
Ричард Ніксон - Засоби масової інформації не менш небезпечні, ніж засоби масового знищення.
Петро Капиця - Кінескопи телевізорів – презервативи реальності.
Дітер Хільдебрандт - Лице в неї було дуже підходяще для виступів по радіо.
Еміль Кроткий
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Де мужні стискають зуби – боягузи ними цокотять.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Пройдені рубежі стають тилом.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Іди – і обрій розшириться!
Дмитро АРСЕНИЧ - На чужині й горе втричі важче.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - У хвилини щастя люди не старіють.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне;
Не так щастя, як той води
Моя душа багне.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Підлисє". 1830 - Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Причинна", 1837 - По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні —
Неначе писанка село,
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади; біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Княжна", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
