Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Живи з людьми так, щоб твої друзі не стали недругами, а недруги стали друзями.
ПІФАГОР - Живи так, начебто ти зараз мусиш попрощатися з життям, начебто час, залишений тобі, є несподіваним подарунком.
Марк АВРЕЛІЙ - Жити правильно — доступно всім, жити довго — нікому.
СЕНЕКА - Жити, Луцилій, значить – боротись.
Луцій Анней СЕНЕКА - Жити, не розраховуючи на тисячі років. Нависає неминучість. Поки живий, поки можна — стань добрим.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Господь золотою різкою свариться, (як грім з блискавкою, то кажуть так дітям, щоб не пустували).
- Бозя свариться.
— Бог гримається.
- Моргни, моргни моргавко! дам тобі огірок і пупянок (казав старець огірки крадучи у ночі).
- Дощ іде як відром ллє, а зі стріх біжить як цівкою.
- Дощ ллє як з бочки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- - Іди, дощику, де чорно! - Ні, піду, де вчора.
- Летить літо, як на крилах.
- Літо зиму годує.
- Літо сухе, жарке - зима малосніжна, морозна.
- Літом і баба сердита на піч.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Філософія має справу з проблемами двох видів: розв’язуваними, котрі усі тривіальні, і нетривіальними, котрі усі нерозв’язувані.
Стівен Канфер - Фільм — це життя, з якого вивели плями нудьги.
Альфред Хічкок - Формула емансипації: жінки здогадливіші чоловіків, діти здогадливіші жінок, тварини здогадливіші дітей.
Лоренс Пітер - Франція: країна розділена на сорок три мільйони французів.
П’єр Данінос - Фрейд – батько психоаналізу.
А матері в психоаналізу немає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нормальна людина — потенційний колаборант, який вважає себе патріотом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Нота
МЗС Росії заявляє, що 13 серпня в Лужниках з боку України було здійснено черговий недружній акт стосовно братнього російського футболу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - О, будьте ви прокляті кодлом усім,
І ваші діла, і річниці!
Олег Ольжич - Об’єднуються дони і подонки. Роз’єднуються патріоти.
Ліна Костенко - Общество подпав под иноплеменную власть, неизбежно деморализуется, доколе беззаветно не признает в ней охранительного начала благоустройства, или же не восстанет против неё со всей энергией отчуждения.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чоловік без землі нічого не значить.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля",1902 - Хто не любить землі, той її не потребує мати.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля".1902 - Жінка призначена чоловікові, як смерть від Бога.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
