Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Піп — золотий сніп.
- На те піп посвятився, щоб по церкві крутився.
- Піп у хвіртку, а чорт у дірку.
- Піп жиє з олтаря, а писар з каламаря.
- Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пищить, як комар.
- Пищить, як миша.
- Пищить, як порося в плоті.
- Пищить, як цвіркун.
- Підвів, як дурну під монастир.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Багато подружніх пар виглядають так, немов вони познайомилися по шлюбному оголошенню.
Рамон Гомес де ла Сарна - Багато хлопців гарні у ліжку, а поговорити, так і ні з ким.
Лінда Барнс - Багато хто були би боягузами, якби в них було досить сміливості.
Томас Фуллер - Багато хто домагається місця під сонцем. Але дехто пам’ятає, що сонце заходить, як тільки ми це місце здобудемо.
Карл Краус - Багато хто мав ванну. Але геніально її прийняв тільки один.
Володимир Колечицький
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Перейменувати – ще не означає називати речі своїми іменами.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - І мости руйнуються від того, що всі йдуть у ногу.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Ми дедалі більше стаємо господарями безвихідного становища.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - У хворої економіки більшає лікарів, та меншає санітарів.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Що дешевша горілка, то більше патріотів!
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Змовчана правда краща од голосної брехні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Хата", 1860 - Не кидай мене,
Моя чарочко!
Не жени мене
Ти, шинкарочко!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Не кидай мене...", 1860 - У нас, панове, наука своя, тисячолітня: вона навчила нас більше слухати праведного Слова Божого, аніж лукавої панської мови.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи з хутора", 1861 - На добраніч, усім на ніч!
Дайте одпочити...
Хто кохає мене щиро —
Не буде будити.
Пантелеймон КУЛІШ
"На добраніч", 1862 - Гей, друже мій темний,
Над силу ума
Вже дужчої сили
Й на світі нема.
Василь МОВА
"Козачий кістяк", 1863 — 1888
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
