Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нерозумно боятися неминучого.
Публій Сір. - Несподіване трапляється в житті частіше, ніж очікуване.
Плавт - Нестачу розуму не слід пояснювати нестачею пам'яті.
Гельвецій - Ні мудрому, ні меткому,
Ні за пташку прудкішому Суда божого не минути! Слово о полку Ігоревім. - Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
Піфагор.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Коса любить брусок і сала кусок.
- Кохав дівку, а викохав дідька.
- Крадене з рук збувається, але в Бога не забувається.
- Краще нині горобець, як завтра голубець.
- Краще сім раз горіти, аніж один раз вдовіти.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Худий, як терлиця.
- Худий, як тріска.
- Худий, як трясця.
- Цар, як кабан, а цариця, як печериця.
- Цвірінчить, як горобець.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Тільки одне робить виконання мрії неможливим — це страх невдачі.
Паоло Коельо - Тільки той домігся успіху в житті, хто прожив його так, як хотів.
Кристофер Морлі - Той, хто намірився вести справи тільки з чесними людьми, повинний забути про комерцію.
Т. Фуллер - Той, хто не може розташовувати двома третинами дня особисто для себе, той повинний бути названий рабом.
Ніцше - Тому, хто попрацював над собою вчора, сьогодні щасливі платити інші.
Леонід С. Сухоруков
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Бездарність центру компенсується злодійським талантом регіонів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Безсловесних можна вести без компасу — ніхто не спитає: «Куди?»
Володимир ШАМША - Богу — богове, олігархам — все.
Олександр ПЕРЛЮК - Боротьба за ідеали добра та справедливості закінчилась остаточною перемогою беззаконня та безкарності.
Олександр ПЕРЛЮК - Борючись за щастя народу, він завоював собі світле майбутнє.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь! Догоряють українські ватри, догоряє український весь край... Василь СТУС "Даждь нам, Боже, днесь!", 1977 - Людино, що твої водіння,
віками значені сліди? Оце впокоєне струміння прозрінь, радіння і біди. І що усі твої напасті, і сподівання, і жалі, як по Вітчизні вічні страсті горять, як зорі на шпилі. Василь СТУС "Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України, а ти шукай — червону тінь калини, на чорних водах тінь її шукай. Василь СТУС "Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою. Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному. Василь СТУС "Верни до мене, пам'яте моя...", 1977
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|