Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вовку не доручай стерегти беззахисних овець.
ОВІДІЙ - Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
ЕЗОП - Володіти собою настільки, щоб поважати інших, як самого себе і поводитися з ними так, як ми бажаємо, щоб з нами поводилися, — от що можна назвати людинолюбством.
КОНФУЦІЙ - Володіти собою настільки, щоб поважати інших, як самого себе і поводитися з ними так, як ми бажаємо, щоб з нами поводилися, — от що можна назвати людинолюбством.
- Ворог не той, хто наносить образу, а той, хто робить це навмисне.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ти до неї косю-косю, а вона і голову дере.
- Не чув і пупа на череві той небощик.
- Колос повний гнеться до землі, а пустий до гори стирчить.
- Запишався, як котеня в попелі.
- Запишався, як Берко в колоді.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- - Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає? - Червона малина красно процвітає, Хрещатий барвінок садочок встеляє, А васильок три запахи має. Народна пісня - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами. - Хвались, не хвались, Не ти їх кохала,- Кохали віти буйнії вітри, Буйнії вітри, дрібнії дощі. Народна пісня - Бджоли раді цвіту - люди літу.
- Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
- В червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Визнаючи за собою маленькі недоліки, цим ми намагаємося переконати навколишніх у тому, що в нас немає великих.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Вимагати вдячностi за кожне з твоїх благодiянь, значить лише торгувати ними.
П. Декурсель - Винаходь, і ти помреш вигнанцем, як злочинець; повторюй за кимось, і ти будеш жити щасливо, як дурень!
Оноре де БАЛЬЗАК - Винний боїться закону, невинний — долі.
Публій Сір - Висушити одну сльозу — більше мужності, ніж пролити ціле море крові.
Джорж Байрон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Від торжества демократії, свободи слова, законності та правопорядку лишилося саме торжество.
Олександр ПЕРЛЮК - Відмінивши смертну кару за вбивство, чи не пора вже віддати в розпорядження вбивць найкращі курорти світу?
Юрій РИБНИКОВ - Відповідати нема кому: всі відповідальні посади займають свої люди.
Олександр ПЕРЛЮК - Вік живи і вік учись, як об’єгорити ближнього.
Олександр НОВАЧЕНКО - Влада безвладдю не перешкода.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Камо грядеши.
Микола ХВИЛЬОВИЙ Назва збірки памфлетів, 1925 - Міщанство — завжди міщанство і завжди йому одна ціна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925 - Всі ми розіп'яті на хрестах,
Всі ми покриті ранами. Заповідано нам жорстокий шлях Злими коранами. Олекса СЛІСАРЕНКО "Пам'яті Г. Михайличенка", 1925 - І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє мудрість голову сріблом? Максим РИЛЬСЬКИЙ "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Наші едеми
Тільки фантоми... Хто скаже, хто ми? Дмитро Загул "Наші едеми", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|