Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Він сказав: "Неосвічений від звірів різниться лише виглядом своїм".
Клеанф - Коли його спитали, що корисне набув від філософії, відповів: "Те самовільно творити, що інші творять від остраху перед законом".
Гієрон - Один рік чотири зміни має, а один поворот часу змінює багато речей.
Гієрон - Успіх подібен до несамовитого володаря: багато разів переможеного увінчує.
Гієрон - Зраду слави та успіху терпи з упованням.
Гієрон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поїхали по рогіз: який їхав, таку й віз.
- Поїхали по рогіз: який їхав, таку й віз.
- Поки брат приїде, сусід тричі провіда.
- Поки виліз на дуба, нагрів собі чуба.
- Поки зайця вполюють, то вола з’їдять.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Твердий, як камінь.
- Твердий, як криця.
- Твердий, як скеля.
- Твоє серце тепле, як літнє сонце.
- Твоя жінка, як повітка, а моя, як квітка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Справжня самітність — це присутність людини, що тебе не розуміє.
Елберт Хаббард - Справжня щедрість стосовно майбутнього полягає в тім, щоб все віддавати сьогоденню.
Альбер КАМЮ - Сприятливі вітри можуть, якнайбільше, задерти спідницю в минаючої повз вас дівчини.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Спроби озеленити пустелю, звичайно, закінчуються руйнуванням оазисів.
Володимир Шойхер - Спробуй похвалити дружину; нічого, якщо з незвички вона злякається.
Вільям Санді
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скільки олігарха не годуй, а він ще й на ліс дивиться.
Василь БІЛОУС - Скільки часнику не їж, а сала хочеться.
Анатолій СЕМЕНОВ - Спочатку все належало народу, тепер — тим, хто вийшов з народу.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Справжні політики передвиборними обіцянками не годують, а годують післявиборними обіцянками.
Віктор ІГНАТЕНКО - Ступивши на планету Земля, інопланетяни відразу ж відчули себе не в своїй тарілці.
Анатолій СЕМЕНОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна;
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!
Леонід ГЛІБОВ
"Журба", 1859 - Оживуть степи, озера,мІ не верствовії,
А вольнії, широкії
Скрізь шляхи святії
Простеляться; і не найдуть
Шляхів тих владики,
А раби тими шляхами
Без ґвалту і крику
Позіходяться докупи,
Раді та веселі.
І пустиню опанують
Веселії села.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ісаія. Глава 35", 1859 - Мій Боже милий, як то мало
Святих людей на світі стало.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859 - Воззри, пречистая, на їх,
Отих окрадених, сліпих
Невольників. Подай їм силу
Твойого мученика сина,
Щоб хрест-кайдани донесли
До самого, самого краю.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Марія", 1859 - Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай!
І більш нічого не давай!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Молитва", 1860
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
