Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мова довга не є добром.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той нiколи не припиняє вчитися, хоча б зовнi вiн i здавався бездiяльний.
Григорій СКОВОРОДА - Нi про що не турбуватися, нi за чим не турбуватися – начить не жити, а бути мертвим, адже турбота – х душi, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА - Що може бути солодше за те, коли любити прагне до тебе добра душа.
- Надмiр породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворiє на це, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Отак пак! може, чи й не правда?
— А то ж і не правда?
- Сорока на хвості принесла (чутку...вістку).
- Мізинний палець мені того (то, теє) повів (сказав).
- З пальця не виссав!
- За що купив — за те й продаю.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зелене, як лоза над водою.
- Зелений, як огірок.
- Зелений, як у сосни гілки.
- Земля м'яка, як пух.
- Зерно, як бурштин.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Є два важелі, якими можна рухати людей, — страх і особистий інтерес.
НАПОЛЕОН І - Є два типи людей: ті, котрі серйозно сприймають себе, і ті, які сприймають серйозно свої зобов'язання.
Франсуа Моріак - Є декілька засобів планування садів: найкращий з них — доручити цю справу садівнику.
Карел ЧАПЕК - Є зірки незаслужено відомі, подібно до Великої Ведмедиці.
Ілля Ільф - Є лише два засоби координувати економічну діяльність мільйонів людей. Один з них полягає в примушуванні, інший — добровільна співпраця індивідуумів, в чому і є принцип ринкової економіки.
М. Фрідмен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ніякого проїдання коштів, їх їсти будуть лише ті, хто їв і раніше!
Олександр ПЕРЛЮК - Ночами треба спати, а не хотіти їсти.
Олександр ПЕРЛЮК - Ну немає життя, то що ж тепер — не жити?
Олександр ПЕРЛЮК - Ну то й що, що ми голодуємо, зате у нас найкращі у світі чорноземи!
Олександр ПЕРЛЮК - Ну то й що, що ми голодуємо, зате у нас найкращі у світі чорноземи!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Перегони в патріотизмі виявили культурне життя еміграції.
Юрій ШЕРЕХ
"Непророслі зернята", 1955 - Вітаймо ж цю добу колонізацій, добу нечуваних екстермінацій, талантів, партій, напрямків і сект, — добу, що ліквідує інтелект.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1967 - В зв'язку з цим історія України дістала дуже своєрідну інтерпретацію. Виходило, що на протязі багатьох століть український народ боровся головним чином..., проти власної національної незалежності. Що незалежне існування було величезним злом для нашого народу. І що, отже, всі ті, хто кликали його на боротьбу за національну незалежність, були... найлютішими ворогами українського народу.
Михайло Брайчевський
"Приєднання чи возз'єднання", 1960 - Різні бувають естафети.
Передають поетам поети
З душі в душу,
Із мови в мову
Свободу духу і правду слова,
Не промінявши на речі тлінні -
На славолюбство і на вигоду.
І не зронивши.
Бо звук падіння
Озветься болем в душі народу.
Ліна КОСТЕНКО
"Естафети", 1961 - Сто років — зморшка на чолі Землі.
Всесвітні війни, революцій грози...
Дніпро до ніг стежиною проліг
І котить славу в сиві верболози.
Іван ДРАЧ
"Смерть Шевченка", 1962
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
