Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мова довга не є добром.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той нiколи не припиняє вчитися, хоча б зовнi вiн i здавався бездiяльний.
Григорій СКОВОРОДА - Нi про що не турбуватися, нi за чим не турбуватися – начить не жити, а бути мертвим, адже турбота – х душi, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА - Що може бути солодше за те, коли любити прагне до тебе добра душа.
- Надмiр породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворiє на це, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Добрий жнець не питається, чи широкий загінець.
- Добре ковадло не боїться молота.
- Один кулак стане за десять.
- І малі камінці роблять синці.
- Хорого пса легко догонити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Крихкий, наче скло.
- Кричить, мов на пупа.
- Кричить, мов несамовита.
- Кричить, наче в лісі.
- Кричить, наче ворона над курчам.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Несправедливість по відношенню до одного представляє загрозу для всіх.
Шарль де МОНТЕСК’Є - Нехай думки, що мiстяться в книгах, будуть твоїм основним капiталом, а думки, що виникнуть у тебе самого, – процентами на нього.
Фома Аквiнський - Немає могутніше того царя, якого люблять піддані.
П’єр БУАСТ - Ні мертва мова, ні мертва цивілізація не здатні схвилювати світ.
Бернард ШОУ - Ні одна армія не може протистояти силі ідеї, час якої настав.
Віктор ГЮҐО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Є патріоти, а є українофіли.
Роман КОВАЛЬ - Народ не винний.А хто ж тоді винний?
Роман КОВАЛЬ - Насилля над Україною завжди подавалося як акт допомоги.
Роман КОВАЛЬ - Яфет завжди самотній, Хам – завжди стоголовий.
Роман КОВАЛЬ - Причиною галицького месіанізму є відчуття власної безперспективності без Києва.
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой казав же ти, кленів листочку,
Що не будеш падати,-
А тепер падеш, земельку криєш,
Тяжку зимоньку чуєш.
Весільна пісня - Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,
Ні моя дунайськая вода твоїх козаків не забрала.
Їх турки не постріляли, не порубали,
До города-царя в полон не забрали.
Всі мої квіти луговії і низовії пониділи,
Що твоїх козаків у себе не виділи.
"Дума про розмову Дніпра з Дунаєм" - Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели.
Григорій СКОВОРОДА
"Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр. - Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне;
Не так щастя, як той води
Моя душа багне.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Підлисє". 1830
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
