Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Своєю силою закони зобов'язанi правам.
К. Гельвецiй. - Скільки людей, стільки й думок.
Теренцій. - Слово є образ діла.
Солон. - Сміливість — початок перемоги.
Плутарх. - Сонце часто затьмарюють хмари, а розум — пристрасті.
Піфагор.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Голова як у слона, а розуму як у барана.
- Голова, як баняк, а думає ніяк.
- Голова, як маковка, а в неї розуму, як наклано.
- Головна цеглина — скраю у фундаменті.
- Головою починай, а працею закінчуй.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарний, як вогонь (як іскра).
- Гарний, як з клоччя батіг.
- Гарний, як комір навиворіт.
- Гарний, як павич.
- Гарний, як перепічка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Панування чоловіка в шлюбі є простим наслідком його економічного панування і саме по собі зникає разом з останнім.
Фрідріх Енгельс - Залежність від сімейного життя робить людину більш моральною.
Олександр ПУШКІН - У моральної людини сімейні відносини складні, у аморальної – все гладко.
Лев ТОЛСТОЙ - Одружуватись, нічим не пов’язуючи себе, – зрада.
Мішель МОНТЕНЬ - Одружитись – це значить наполовину зменшити свої права і вдвічі збільшити свої обов’язки.
Артур Шопенґауер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- А які прийоми самозахисту застосовувати проти ударів долі?
Дмитро АРСЕНИЧ - Не стрибай на радощах, коли надто низька стеля.
Дмитро АРСЕНИЧ - Афорист не повинен ставити крапку над “і”. Нехай якесь зусилля зробить і читач.
Дмитро АРСЕНИЧ - Доконавши людину, хвороба і собі підписує вирок.
Дмитро АРСЕНИЧ - Знайдений ідеал втрачає привабливість.
Дмитро АРСЕНИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934 - Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна!
Плету пісні на веретені
про молодість, що промина.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про ключі від кохання", 1934 - Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Автопортрет", 1934 - Спливає ранок. Милостивий Бог
Підніс долоні над хати й поля.
Богдан Нижанківський
"Ясніє день...", 1942
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
