Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добра-бо жона – вінець мужу свойому без печалі, а погана – люта печаль і руїна домові.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хробак дерево тлить, а погана жона мужа свойого дім губить.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Мова довга не є добром.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той нiколи не припиняє вчитися, хоча б зовнi вiн i здавався бездiяльний.
Григорій СКОВОРОДА - Нi про що не турбуватися, нi за чим не турбуватися – начить не жити, а бути мертвим, адже турбота – х душi, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Осадила, мов горщок від жару відставила.
- Пішов, як не стріпаний.
- Пішов і пішов — мов мила ковтнув.
- Силою не дають – силою відбирають.
— Силою відбирають, а дати не дасиш. - Де розум не дістане, там сила добуває.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дурний, як осел.
- Дурний, як пень.
- Дурний, як підошва.
- Дурний, як сало.
- Дурний, як сто пудів диму.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Робімо паузи в словах.
Андрій Макаревич. - Розглядати президента в мікроскоп — обов'язок преси, але вона заходить занадто далеко, розглядаючи його в проктоскоп.
Річард Ніксон. - Роздягайте старий факт догола й одягайте його в нові шати зі слів. Це обдурить око; факт здасться новим.
Марк Твен. - Розмовляй з собою, а інші почують.
Володимир Брюґґен. - Розмовляти й говорити не те саме.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ніколи не пробачу Ноєві, що він прийняв на борт пару комарів.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Ніколи раніше шляхові знаки не були так тісно пов’язані з грошовими.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Нічого від Різдва Христового і не змінилося: спочатку когось розпинають, а потім уже, до кінця світу, на нього моляться.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Нічого давати рукам волю, якщо не в змозі дати волю жінці.
Віктор ІГНАТЕНКО - Нічого так міцно не запам’ятовують учні, як помилки своїх учителів.
Людмила СУВЕРТЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег, На край веселий, Між народ хрещений!.. "Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. - Нехай мовлять живе слово
На всю Україну — І ззовуть усю родину У сем'ю єдину. Пантелеймон КУЛІШ "Настуся", 1861 - Нема в світі кращої одежини, як наша проста свита.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|