Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добрий розум робить легким будь-який спосiб життя.
Григорій СКОВОРОДА - Як черевик i ступня не оберненi врiзнобiч, так i нахил душi створює вiдповiдне до себе життя.
Григорій СКОВОРОДА - Бери вершину i матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - Кожного вабить до себе своя пристрасть.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба свiт i народ – не лiпше видовище, ще й дармове, подiбно до вiдомого Пiфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне пiд тягарем боргiв, другий карається честолюбством, третiй – скнарiстю, четвертий – хворобливим бажанням споглядати безглуздi речi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гість — невільник: де посадять, там і сидить.
- Гість гостя ненавидить, а господар обох.
- Гість до трьох днів.
- Гість першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь: додому їдь.
- Гість рідко буває, та багато бачить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Багато людей, як плав пливе.
- Багато, як за гріш маку.
- Багато, як на шаг часнику.
- Багато, як трави.
- Багацько, хоч греблю гати.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Простий бізнесмен відрізняється від олігарха тим, що перший прагнути зайняти місце під сонцем, а другий — над сонцем.
NN - Раніш на злодії горіла шапка; тепер — нафтові компанії.
Валентин Доміль - Розкіш повинна бути зручною, інакше це не розкіш.
Коко Шанель - Розсудливий той, хто не засмучується про те, чого не має, і, навпроти, радий тому, що має.
Демокріт - Самий вірний засіб залишитися бідним — бути чесною людиною.
Наполеон Бонапарт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим довші в жінки ноги, тим легше їй іти до своєї мети.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим довші у жінки ноги, тим легше чоловікові знайти для них місце у своєму серці.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим жінки повинна тріснути чоловіка по голові, аби зберігти сім'ю?
Олександр ПЕРЛЮК - Чим людина розумніша, тим скоріше до неї доходить, яка вона дурна.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим менше ми кохаємо жінку, тим більше нам здається, ніби ми їй подобаємось.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Михайло СИТНИК
"Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
