Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще свої гріхи викривати, ніж чужі.
Демокріт - Ворог, який істину каже, ліпший від лицемірного друга.
Демокріт - Коли в думі він говорив не солодке, а корисне, і Дімад сказав: "Уб'є народ тебе, коли розлютиться!" – відповідав він: "А тебе уб'ють, як не розлютяться".
Фокіон - Ненависті гідне та огуди неробство, що робить людину гіршою за бджолу, адже одвіку створена і в рай введена була людина поліпшувати і зберігати його. Оце й відомо, що в людини своє призначення, бо єство надане їй, щоби про справу турбуватись, а неробство поза єством суть.
Фокіон - Філософові страждання корисне: як водою залізо міцніє, загартовуючись, отак і філософ напастями укріплюється.
Іван Богослов
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Святий Вечір світивбися, а Великдень — не снивбися.
- Збираюсь колядувати, а тут вже і щедрувати пора.
- На Новий рік прибуло дня, на заячий скік.
- На Богоявленський празник стріляють — очищення від гріхів, світові звіщають.
- Тріщи не тріщи, вже минули Водохрещі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дурний, як пень.
- Дурний, як підошва.
- Дурний, як сало.
- Дурний, як сто пудів диму.
- Дурний, як сто свиней.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мені завжди були підозрілі художники, що досягли успіху перш, ніж померли.
Джон Маррі Фіцгіббон - Мені не потрібні люди, які хочуть танцювати, мені потрібні люди, що не можуть не танцювати.
Джордж Баланчин - Мені неважливо, що про мене говорять за моєю спиною, поки про мене говорять неправду.
Авраам ЛІНКОЛЬН - Мені снився Фрейд. Що б це значило?
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Меню: список блюд, які щойно скінчилися.
Леонард Луїс Левінсон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Комедія у вищих ешелонах влади — це завше трагедія для низів.
Олександр ПЕРЛЮК - Комп’ютер чесніший за людину: він ніколи не зверне свою помилку на інший комп’ютер.
Володимир ШАМША - Кому багато дано, той менше вже не бере.
Володимир ШАМША - Кому багато дано, той намагається брати ще й в особливо крупних розмірах.
Леонід ЗАБАРА - Коні завжди винні, бо каральні віжки у руках погоничів.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Садок вишневий коло хати...", 1847 - Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі.
А ти пишалася колись
В добрі і розкоші! Вкраїно!
Мій любий краю неповинний!
За що тебе Господь кара,
Карає тяжко?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859 - І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І Архімед, і Галілей...", 1860 - Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях,
Могили-гори на степах —
І веселенько заспіваєм...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи, не покинуть нам, небого...", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
