Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зовсiм мертва душа людська, позбавлена природного свого дiла, вона подiбна каламутнiй та смердючiй водi, в тiснотi умiщенiй.
Григорій СКОВОРОДА - Що хочеш, шукай, але не згуби миру.
Григорій СКОВОРОДА - Будь ласка, вiдчуй, що розумним i добрим серцям набагато милiший i шанованiший природний i чесний швець, нiж безприродний статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Так як в органi одне повiтря через рiзнi трубки рiзнi голоси витворює, отак у людському тiлi один розум по– iзному діє, розкладаючись на рiзнi складники.
Григорій СКОВОРОДА - Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Смілому море по коліна.
- Сміх без причини — признак дурачини.
- Сміх краще лікує, ніж усі ліки.
- Сміх, як батька бють, а як мене, то і плач бере.
- Смішки з бабиної кішки, а як своя здохне?
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чорна, мов циганка.
- Чорна, як жук.
- Чорна, як смола.
- Чорний, як ворон.
- Чорний, як вороняче крило.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Зайва деталізація шкодить гуморові, оскільки гумор за своєю природою — явище асоціативне; він виникає там, де є простір для домислу, підтексту.
Володимир Різун. - ЗАКОН АРТУРА БЛОХА:
Що глибшою й захопливішою є якась думка, то більше людей
- претендують на її авторство.
- ЗАКОН БЕЙКЕРА:
Переступивши через вершину пагорба, одразу набираєш швидкість.
- ЗАКОН БЕЛІНДИ:
Ймовірність аварії комп'ютера прямо пропорційна важливості тексту, над яким ти працюєш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Лучче умерти, як з немилим жити.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - За милу все терять готові:
Клейноди, животи, обнови,
Одна дороже милой – честь!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - Хто живе чесно й годується трудами своїми, тому й кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег,
На край веселий,
Між народ хрещений!..
"Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить. - Нехай мовлять живе слово
На всю Україну —
І ззовуть усю родину
У сем'ю єдину.
Пантелеймон КУЛІШ
"Настуся", 1861 - Нема в світі кращої одежини, як наша проста свита.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи з хутора", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
