Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Насолода тлінна, честь безсмертна.
Менандр - Наш страх — це джерело хоробрості для наших ворогів.
Мани - Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ - Наших недоліків ми не бачимо, а чужі помічаємо одразу.
Федр - Не бійтеся вбиваючих тіло, душі ж не здатних убити; а бійтеся більше тих, хто може і душу і тіло погубити в геєні.
Євангеліє від Матфея
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чому козак гладок? Поїв, і набок.
- Чубатий іде — лихо веде.
- Щирий козак ззаду не нападає.
- Що буде, то буде, а козак панщини робити не буде.
- Що в бою взято, то свято.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Теплий, як кожух.
- Теплий, як піч.
- Тепло, як за лихим паном.
- Ти в цьому розумієш, як ведмідь на зорях.
- Ти мені набрид, як гірка редька.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Думка, яку не можна назвати небезпечною, взагалі не заслуговує на те, щоб її називали думкою.
Оскар Уайльд. - Думки були обмежені виразом обличчя.
Геннадій Малкін. - Думки деяких людей такі глибокі, що видобуте не скуповує витрат.
Домінік Опольський. - Думки заважали йому думати.
Леонід Леонідов. - Думки не позичають: їх або дарують, або крадуть.
Антон Лігов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Здорові очі можуть побачити й осудити гниле око і мають на те владу.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ - Спасайтеся вірою.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ - Істини неправдою перебороти не зможете і самі щезнете й загинете, а істина живе і житиме вовіки!
Іван ВИШЕНСЬКИЙ - Диявол тілу пособляє і супроти душі бореться.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ - В боротьбі сентиментів немає.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь! Догоряють українські ватри, догоряє український весь край... Василь СТУС "Даждь нам, Боже, днесь!", 1977 - Людино, що твої водіння,
віками значені сліди? Оце впокоєне струміння прозрінь, радіння і біди. І що усі твої напасті, і сподівання, і жалі, як по Вітчизні вічні страсті горять, як зорі на шпилі. Василь СТУС "Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України, а ти шукай — червону тінь калини, на чорних водах тінь її шукай. Василь СТУС "Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою. Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному. Василь СТУС "Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, — погребли тополі в глибокій печалі своїх калинових, вишневих пісень, бо вже ослонився безокрай чужинний, і гнеться в жалобі кривавий розмай. Прощай, Україно, моя Україно, чужа Україно, навіки прощай! Василь СТУС "Остання пісня", 1977
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|