Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Соловей вчить спiвати дiтей своїх [...] Батьки суть нашi кращі вчителi.
Григорій СКОВОРОДА - Смерть людинi – спокiй.
Григорій СКОВОРОДА - О книги, найкращі порадники, найвірнiші!
- ...найкраща помилка та, яку допускають при навчаннi.
Григорій СКОВОРОДА - Правильно використав час той, хто пізнав, чого треба уникати i чого домагатися.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Цур тобі, пек тобі.
— Цур та пек тобі сатано! - Нехай йому халепа!
- Хай вам лихо!
- Нахай воно їм сниться!
- Як не дівка, йди до дідька!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Волом зайця не здоженеш.
- Горобець маленький, а сердечко має.
- Гусак свині не товариш.
- Дивиться, як баран на нові ворота.
- Жди, коли рак свисне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Порядна людина завжди хвилюється. Порядна людина зобов'язана хвилюватись. Хвилювання – це життя. А спокій – смерть. Всьому він смерть.
Кочетов. - Потреба в людині народжується з бажанням знайти для себе в іншій людині джерело радості, віддаючи щось своє.
Сухомлинський - Прекрасне тільки те, що природне.
ВОЛЬТЕР - Природа повна непослідовностей: то вона розміщує голову старця на молодих плечах, а іншого разу – повне жару серце ховає під кригою прожитих літ.
Емерсон - Природньому всесвіт тісний і штучному потрібна замкнутість.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ворон ворону око не виклює. На те є кілери.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - Впійманий на городі з бузиною — не злодій, бо у нього в Києві дядько.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Всi люди походять вiд мавп, тiльки декотрi трохи пiзнiше.
Ростислав ДОЦЕНКО - Все в наших руках, а треба, щоб і в головах щось було.
Олександр ПЕРЛЮК - Все залежить від того, чого вам більше хочеться: їсти чи жити чесно.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю, Нехай замість весни і раю Осінній місяць за вікном, Нехай! Але в душі моїй Яка цвіла весна рожева! Пахтіли, дихали дерева! Олександр ОЛЕСЬ "Нехай обдурений я сном...", 1906 - Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни, А я все буду ждать і сумною порою Минулий кликать час колишньої весни. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "І знов весна...",1906 - Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг; Чорною плямою комин На білий килим ліг. Микола ВОРОНИЙ "Зоряне небо", 1907 - А вже красне сонечко
Припекло, припекло, Яснощире золото Розлило, розлило. Олександр ОЛЕСЬ "А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Павло ТИЧИНА "Арфами,, арфами...", 1914
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|