Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добродійність ворогів у друзів перетворює.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Добродійному життю основа – праця.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Золото вуста загороджує.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - І святі грішать.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Кожна річ, що писанням утверджена, не буде у забуття та невідання йти.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На правді не була, на брехню запізнилась.
- На правді не була, на брехню запізнилась.
- На те коня кують, щоб не спотикався.
- На те щука в морі, щоб карась не дрімав.
- На тім світі мною хоч тин підпирай, аби тут гаразд!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Май хоч курячий розум, але свій.
Леонід ЗАБАРА. - Погорда передпенсійного Барбоса: і вислужився, і вигавкався.
Леонід ЗАБАРА. - - Хоч тісно, та затишно, - заспокоював Робочого Коня Хомут.
Леонід ЗАБАРА. - Звідки кротові знати, що правда очі коле.
Леонід ЗАБАРА. - Сміливо позичав у Сірка очі: знав, що повертати не доведеться.
Леонід ЗАБАРА.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дурень — свого серця раб, розумний — його господар.
Мейдані - Дурень ганяється за втіхами і знаходить розчарування, а мудрець тільки уникає горя.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Дурень завжди впевнений, що він може обдурити розумного.
Люк де ВОВЕНАРГ - Дурень не може бути добрим: для цього в нього занадто мало мізків.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Дурень той, кого губить надлишок розуму.
Бальтасар ҐРАСІАН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Бажання пограбувати народ нерідко приходить під час обіцянок його нагодувати.
Леонід ЗАБАРА - Байками у наш час годують не солов’я, а виборця.
Борис ПІДОПРИГОРА - Батіг ближче до тіла, ніж пряник, адже батіг — з наших семи шкур.
Флоріан БОДНАР - Бачиш світло в кінці тунелю? То підірвали черговий потяг.
Віктор КОНЯХІН - Без берегині роду — нема берегині вроди.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я, прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, —
Він живе, він ще не вмер.
Іван ФРАНКО
"Гімн. Замість пролога", 1880 - Лиш боротись, значить, жить...
Vivere memento!
Іван ФРАНКО
"Vivere memento!", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
