Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чеснота сама собі нагорода.
ОВІДІЙ - Чи є більш сильне й болісне страждання, ніж втеча з рідної країни.
ЕВРІПІД - Чи не внести нам з сьогоднішнього дня нове правило у життя: завжди намагатися бути трішки добрішим, ніж це необхідно?
Румі Джалал ад-дін - Чим більше ми щось ігноруємо, тим більше ми його боїмося.
Лівій - Чим менше людині потрібно, тим ближче вона до Бога.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не купуй коня в дощ, не бери жінку в свято.
Естон. - Не лайся з дружиною звечора — доведеться одному спати.
Кит. - Не маєш чорноокої — цілуй кислооку.
Болг. - Не можна довго стояти навшпиньках.
Кит. - Не обіймай своєї покоївки, щоб вона не вважала себе господинею.
Баскськe
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чистий, як кришталь.
- Чистий, як небо.
- Чистий, як свиня в дощ.
- Чистий, як скло.
- Чіпляється, як реп'ях до кожуха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ми були людьми, про яких не писали в газетах. Ми жили в прогалинах і на полях аркушів. Це давало нам більше свободи. Ми жили в проміжках між історіями.
Маргарет Етвуд - Ми все вже з’ясували, окрім того як жити.
Жан-Поль Сартр - Ми всі живемо в палаючому будинку. Пожежникам зателефонувати не можна. Виходу немає. Нам залишається лише спостерігати з вікна другого поверху, як горить наш будинок.
Теннессі Вільямс - Ми думаємо, що Бог бачить нас зверху — але він бачить нас зсередини.
Жильбер Сесброн - Ми живемо в мові, а не в країні.
Еміль Чоран
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Скажіть мені — що ви будуєте, і я скажу — що ви руйнуєте.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки інформаційної брехні доводиться вислуховувати, щоб узнати правду.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Скільки правильним шляхом не йди, а все одно доведеться його змінити.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки чиновника не годуй, він усе одно в руку дивиться.
Володимир ШАМША - Скільки ще треба на місці книжкових крамниць та закладів культури відкрити залів ігрових автоматів та казино, аби нас, нарешті, прийняли до Євросоюзу та НАТО?! Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Прикрий моє тіло
Чумацькеє біло Та ще й головочку. Щоб моє тіло Чумацькеє біло, Щоб не чорніло,Од ясного сонця, Од буйного вітру Не марніло. Чумацька пісня - "Гей, подай, чумаче, гей, подай, голубче,
та хоч правую руку!" "Гей, рад би я, моя дівчинонько, та й обидві подати, Гей, насипано та сирої землі, тяженько її підняти". Чумацька пісня - Вгорнувся чумак у новий кожух,
Обернувся долів серцем, віддав Богу дух. Чумацька пісня - Возьміть мене на топори,
Занесіть мя в Чорні Гори. В Чорну Гору занесіть мя, На дрібний мак посічіть мя. Пісня про смерть Довбуша - Не плач, мамо, не журися,
Бо вже твій син оженився. Та взяв собі паняночку, В чистім полі земляночку. Історична пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|