Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не кожен горiх iз ядром, i не кожна стеблина iз зерном.
Григорій СКОВОРОДА - Не уподiбнюйся кроту, що в землю закопався. Як тiльки ненароком прориється на повiтря – ох яке воно йому противне!
Григорій СКОВОРОДА - Свiтло бачиться тодi, коли свiтло в очах є.
Григорій СКОВОРОДА - Той розумiє юнiсть, хто розумiє старiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Нова людина має i мову нову.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Відпала йому від рота ціцька.
- Відріж полу, поки свитку не зняли.
- Відстанеш годиною, не здоженеш родиною.
- Візьми борону, та розчеши бороду.
- Вік живи — вік учись.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Голодний, як собака.
- Голопуцькі, як горобенята.
- Голос, як сурмонька, та бісова (чортова) думонька.
- Голос, як у соловейка.
- Голос, як у цимбал, а сам, як шакал.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Рукописи не горять, але й не повертаються.
Григорій Бєликов. - Рукописи не горять, коли в них є Божа іскра.
Борис Крутієр. - Рукописи не горять, не рецензуються і не повертаються.
NN - Рукописи не горять. Особливо ті, в яких багато води.
Олександр Сухомлин. - Рух у літературі — це заглиблення на місці.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У темнім царстві не зовсім пристойно бути світлою особою.
Валентин ЧЕМЕРИС - До суду історії можуть подавати позов лише безсмертні.
Валентин ЧЕМЕРИС - Буває, що простіше вивчити іноземну мову, аніж знайти із сусідом спільну.
Валентин ЧЕМЕРИС - Народна влада? Але не кожний народ її може витримати.
Валентин ЧЕМЕРИС - Допоки втрапиш на праведну путь, стільки доводиться согрішити.
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух —
Лиш Сонячні Кларнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім — всі планети. Павло ТИЧИНА "Не Зевс, не Пан...", 1918 - Чому ж ми, прокляте покоління,
чому ж ми не можемо ніяк зійтись, не можем стати до роботи і оновити землю? Павло ТИЧИНА "В космічному оркестрі". 1921 - Я молодий і чистий,
Як вічність, молодий. Дорога колосиста Звивається, мов змій. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Я молодий і чистий...", 1922 - Брешете ви, кому ясно усе!
Перед мрією всі ми ниць! Дні! Який це музей Дрібниць. Євген ПЛУЖНИК "Дні", 1924 - Ми розуміємо Європу теж як психологічну категорію, яка виганяє людськість із "Просвіти" на великий тракт прогресу.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|