Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Правильно використав час той, хто пізнав, чого треба уникати i чого домагатися.
Григорій СКОВОРОДА - ...як хто посiє в юності, так пожне в старості.
Григорій СКОВОРОДА - Де серце повне вагань, там огида i нудьга.
Григорій СКОВОРОДА - ...сміх є рідний брат радості...
Григорій СКОВОРОДА - ...з усіх втрат втрата часу найтяжча...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І ти тут, і я тут, а хто у нас дома? А хто у нас порубає солому на дрова?
- І чарка нова, та горілки нема; хилю – не тече,– коло серця пече.
- Ішов дядько з ярмарку по колоді через воду, тільки став він на колоду – бовть у воду. Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду та й знов – бовть у воду.
- Їсти дай, випити дай, а про роботу не питай.
- Їсть, п’є та байдики б’є.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зелений, як у сосни гілки.
- Земля м'яка, як пух.
- Зерно, як бурштин.
- Зима зла, як змій.
- Зимове сонце, як мачуха: світить, та не гріє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Де кохання, там і Бог.
Лев Толстой - Жени кохання хоч у двері, воно влетить у вікно.
Козьма Прутков - Життя влаштоване так по–диявольському мистецьки, що, не вміючи ненавидіти, неможливо щиро любити.
Максим Горький - Жодні хитрощі не допоможуть нам довго приховувати кохання, коли воно є, як і вдавати це почуття, коли його немає.
Франсуа де Ларошфуко - Закохатися з першого погляду – це ж скільки часу й коштів заощаджується!
Василь Момотюк
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вище за принципи – тільки покликання.
Андрій КОВАЛЬ - Дорожче Батьківщини, де ми народилися, – лише Батьківщина, яку ми завоювали.
Андрій КОВАЛЬ - Людина не так прагне правди, як своєї правоти.
Андрій КОВАЛЬ - Пекельне полум’я єресі часто спалахує від Божої іскри.
Андрій КОВАЛЬ - Удача на боці тих, хто в неї вірить.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Бо жіноче серце любить
Вічно того, хто нас губить,
Навіть вдячності не жде.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Дівчино-горлице! Шкода твого кохання,
Шкода ночей без сну, зітхання, сумовання,
Живу я розумом, а серце тихо спить.
Минули любощі; душа моя жадає
Кохання іншого... Глянь, крале, на орла,
Як вітром на його від півночі бурхає,
А він дзвенить пером, Зевесова стріла.
Пантелеймон КУЛІШ
"Шуканне-викликанне", 1893 - Я знав тебе маленькою, різвою
І буде вже тому з півсотні літ.
Ми бачили багацько див з тобою,
Ми бачили і взнали добре світ,
Боролись ми не раз, не два з судьбою,
І в боротьбі осипався наш цвіт.
Од світу ми прегордого відбились,
Та в старощах ще краще полюбились.
Пантелеймон КУЛІШ
"Чолом доземний моїй же таки знаній", 1893 - Нічка тиха і темна була,
Я стояла, мій друже, з тобою;
Я дивилась на тебе з журбою,
Нічка тиха і темна була...
Леся УКРАЇНКА
"Нічка тиха і темна була...", 1893 - Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, —
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає щастя молодого,
БАЖАНого, страшного того
Гріха!
Іван ФРАНКО
"Чого являєшся мені...", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
