Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто приймає рішення, не вислухавши обидві сторони, чинить несправедливо, хоча рішення це і буде справедливим.
Сенека - Хто сіє неправду, посіє біду.
Соломон. - Хто смерті боїться, той вже не живе.
Зейме - Хто хоче поблажливості до своїх недоліків, хай буде поблажливий до недоліків інших.
Горацій - Часом і дурень скаже мудре.
Макробій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Коли б не губка, була б і золота шубка.
- Не робив Жид на хліб, та і Циган не буде.
- Ори, — мели — їж. (Циган хліборобові розказував, скільки йому бідолашному роботи.
- "Мені каже: дути!., кувати!., ухналі робити!.. На базар носити, хліб купувати, дітей гудувати!.. А тобі що? Ори — мели — їж"!
- Часом цими словами жартують, як хтось нарікає що, мов тобі так, а мені он — як!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Забажалось, мов перед смертю.
- Забив, як ведмедя жолудь.
- Забрався, як чорт у вершу.
- Забубонів, як старий дід.
- Забубонів, як старий дяк.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Містичні пояснення вважаються глибокими.
Фрідріх НІЦШЕ - Моє око бачить ідеали інших людей, і видовище це часто захоплює мене; ви ж, короткозорі, думаєте, що це — мої ідеали.
Фрідріх НІЦШЕ - Мужнім, безтурботним та сильним хоче бачити нас мудрість. Вона - жінка, і завжди кохатиме тільки воїна.
Фрідріх НІЦШЕ - Найкращим у перемозі є те, що вона знищує у переможця страх перед поразкою.
Фрідріх НІЦШЕ - Найсильніше ненавидить віруючий не вільний розум, а новий розум, що володіє новою вірою.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим більше гілок влади, тим дрібніші плоди.
Флоріан БОДНАР - Чим вища трибуна, тим більше дров з неї можна наламати.
Флоріан БОДНАР - Чим більше вітру в голові, тим краще меле язик.
Флоріан БОДНАР - Ми дедалі більше стаємо господарями безвихідного становища.
Флоріан БОДНАР - Чиновники бувають усякі — і такі, і сякі, і хтозна-які...
Василь КУРОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Національна справа — це справа всього народу і справа кожного громадянина; це корінний інтерес усього нйроду і громадянства, совість кожного із нас; вона не відсуває всіх інших справ, інтересів та ідеалів, але нерозривно з ними зв'язана, і ніхто не має права мовчати, коли бачить щось неподобне, так само як ніхто не має права затуляти вуха від тривожних голосів.
Іван ДЗЮБА "Інтернаціоналізм чи русифікація" - Ці поняття у нас вважаються одіозними; у всякому разі той, хто пробував би говорити нині на Україні про національне почуття, національну свідомість, національні обов'язки сучасного українця, був би одразу ж і без вагань зарахований до "українських буржуазних націоналістів".
Іван ДЗЮБА "Інтернаціоналізм чи русифікація" - Чи існує сьогодні на Україні україноненависництво? Багатьох це питання здивує. Але не всіх. Я певен, що знайдеться чимало українців і навіть неукраїнців, які не лише ствердять, що існує, але й наведуть факти з власного досвіду.
Іван ДЗЮБА "Інтернаціоналізм чи русифікація" - Жити можна. Тут можна, як ніде. Якщо була колись найдемократичніша держава, то це був лише (конц-)табір.
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968 - Напівосвіта — це коли у людини спочатку вкрали традиції, а потім дали освіту. Напівосвіта — це коли культура не виростає органічно з власного коріння, а натовкується в людину поспіхом, за п'ятирічку — за скороченою програмою.
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|