Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Всі ми майстри навчати, а самі не відаєм, що творим.
Еврипід - Філософських догматів сила сумирним зброєю може бути до благодіянь, а лукавим – жалом до злоби.
Еврипід - Скажи мені, хто з вас, додому повертаючись, узяв книги християнські у руки, і прочитав, і обміркував написане? Ніхто не може цього сказати. Ось карти та шахи в багатьох з вас є, а книг ні в кого, хіба в небагатьох, та й ті такі ж, як і ті, що книг не мають. Закриють їх та кладуть у скриню.
Ось і все намагання на книжну витонченість і на грамоти красу, а про читання ж не піклуються. Не душ - Неможливо велике знання набути, мало навчаючись.
Златоуст - Мудрість простує за діянням, мов за тілом тінь.
Климент
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Аби хліб, а зуби будуть.
- Багач — як собака: на свому лежить, а хвіст перекинув на чуже.
- Біда біду знайде, коли й сонце зайде.
- Бідному куди не кинь, то все догори діркою.
- Бідному Савці нема спокою ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, на лавці січуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тупа, як товкач у ступі.
- Тупий, як липовий дривітень.
- Тупий, як обух.
- Тупий, як пень.
- Тупий, як серп іржавий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Лисі можуть загравати з невисокими.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Лиходія вам розкриє один момент, чесний же пізнається роками.
CОФОКЛ - Лихоліття , а гарненькі жінки і не підозрюють про це.
Аркадій Давидович - Лицарська епоха — час, коли найпіднесеніші почуття чоловіків діставалися їхнім коням.
Елейн Кендалл - Лицемір: людина, що вбила обох батьків і просить про полегкість, посилаючись на те, що вона сирота.
Авраам ЛІНКОЛЬН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто не п’є з жінкою шампанського, той ризикує її втратити.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим краще політики вдягаються, тим менше вони подобаються народові.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб піднятися на політичний Олімп, треба дуже довго скочуватися вниз.
Олександр ПЕРЛЮК - Якби капіталісти виконали хоча б десяту частину з того, що вони обіцяли, — вже був би комунізм!
Олександр ПЕРЛЮК - Яке щастя: у супермаркетах вже до півсотні видів ковбас, щоправда, всі вони зроблені з сої.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й ґуля...
Володимир СОСЮРА
"Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
