Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Думки, наче повiтря; його годi побачити, але воно твердiше землi i сильнiше води: ламає дерева, руйнує будiвлi, жене хвилi й кораблi, їсть залiзо i камiнь, гасить і роздуває полум'я. Так i думки сердечнi – начебто немає їх, але вiд цiєї iскри пожежа, хвилювання i руїна, вiд цього зерна залежить цiле дерево нашого життя.
Григорій СКОВОРОДА - Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
Григорій СКОВОРОДА - Фарби на картинi кожен бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрiбне друге око. Хто ж його не мав, той слiпий у живописi. Гру музичного iнструменту кожне вухо чує, але щоб вiдчути смак схованої у грi гармонi, треба мати вухо таємного розумiння, а хто позбавлений того, цей нiмий у музицi.
Григорій СКОВОРОДА - Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.
Григорій СКОВОРОДА - Не тiло, а душа є людиною.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сорока горіла, бо пити хотіла.
- Велике диво, що в церкві піп.
- Диво, що в пана жінка хороша!
— ... бо все цукор їсть. — ... бо хороше ходить. — ... коли б я прибралась, то б і я така була. - Велике диво — опеньки!
- Велике диво світило!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без догляду тільки мурашки плодяться.
- Без дощу виноград - одна шкірка.
- Без корму чекати від курки яєць - дуже довго.
- Без м'яса проживеш, а без хліба - пропадеш.
- Без роботи день роком стає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чоловіка люблять ставити жінку на п’єдестал, щоб потім дати їй стусана. Без п’єдесталу задоволення було б уже не те.
Клер Люс - Чоловіка Природа створила, будучи підмайстром, жінку — уже зрілим майстром.
Едвард Шарпхем - Чоловіка сивина фарбує. А жінка фарбує сивину.
О.В. ІВАНОВ - Чоловіка як діти: люблять, щоб їх водили за руку, але вважали великими.
Тетяна Скобєлєва - Чоловікам живеться набагато краще, ніж жінкам: по-перше, вони пізніше женяться, по-друге, раніше вмирають.
Генрі Луїс МЕНКЕН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли хочете мене вічно тримати, залишіть мене тепер.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ - Що в тому святого,
Коли ти в церквах лиш топчеш дороги. Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ - Блажен, хто пам’ять смерті у серцеві мав.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ - Неоднакові на смак пливуть різні ріки... Смак однакий у річках, що впали у море.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ - Смерть, суд, пекло і небо – чотири квадри тії –
Завше май ти при серці, як компас на шиї. Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор! Максим Рильський "Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич? Угруз ти в глейке многоріччя, темний, як ніч. Павло ТИЧИНА "Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона, Старого, кволого, забутого всіма В краю, де цілий рік негода та зима, Та моря тужний рев, та варвари довкола... Микола Зеров "Овідій", 1924 - Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри, Скрегочуть місяці залізні Неповторимої пори. Євген МАЛАНЮК "Вітри історії", 1924 - Необорима соняшна заглада —
Віки, віки — одна блакитна мить! Куди ж поділа, степова Елладо, Варязьку сталь і візантійську мідь? Євген МАЛАНЮК "Варязька балада", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться! - У німця є дружина та коханка. Але він любить дружину.
У француза є дружина та коханка. Але він любить коханку. У єврея є дружина та коханка. Але він любить маму. У москаля є дружина та коханка. Але він любить випити! Так вип'ємо за справжніх чоловіків! - Горілка наш ворог, але хто сказав, що ми боїмося ворогів.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|