Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як байка, так і життя: цінується не за тривалість, а за зміст.
СЕНЕКА - Як же свідомість прикріплюється до тіла?
Арістотель - Якби нам змовитися про те, щоб жінок не чіпати,—
Жінки самі, клянуся, чіпати б почали нас. Овідій - Якби тебе усиновив цар, твоя зарозумілість не знала би меж. Чому ж ти не пишаєшся свідомістю, що ти син Божий?
Эпіктет - Якщо ви осягли мистецтво радіти кожній миті, то ви багато чому навчилися.
Абул Азад
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бере вовк, та візьмуть і вовка.
- Бере, як багатого за живіт.
- Берег один раз обвалюється, чоловік багато разів помиляється.
- Береженого Бог береже, а козака шабля.
- Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Породиста, як свиня.
- Порожній чоловік, як тая торба.
- Посинів, як бузина.
- Посинів, як пуп.
- Посиніла, як жаба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Навіть переправляючись через Стікс, люди бояться втопитися.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Навіть сузір’я не є вільними союзами зірок.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Надгробний напис: “Життя проходить, на жаль, не без наслідків”.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Найкраща міра епохи: відстань між карликом і гігантом.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Найкраще ставлять підніжки карлики, це їхній рівень.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Це талант можна закопати, а бездарність – ніколи.
Олександр ПЕРЛЮК - Хтось же повинен кохати твою дружину!
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо жінка задоволена своїм чоловіком, значить, у неї нікудишні коханці.
Олександр ПЕРЛЮК - Кожен безробітний має право на працю!
Олександр ПЕРЛЮК - Ви самі нам допоможете, чи вам допомогти?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить. Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, — Він живе, він ще не вмер. Іван ФРАНКО "Гімн. Замість пролога", 1880 - Лиш боротись, значить, жить...
Vivere memento! Іван ФРАНКО "Vivere memento!", 1883 - Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть думи сумні! Леся УКРАЇНКА "Соntra spem spero!", 1890 - Не давайтеся ж у руки
Катам України, Не давайтеся на муки, Бийтесь до загину! Василь МОВА "Заповіт засланця", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|