Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Поради інше є не що як брак розуму. Бо не відаючи, що робити маємо, а чого не маємо, потребуєм поради.
Аристотель - Рівними перед очима моїми, царю, здаються, й ті, хто добре мислить, й ті, хто промовця, що добре говорить, здатен вислухати.
Геродот - Рече Господь: "Кожний, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той вже вчинив перелюб з нею у серці своїм".
Євангеліє - Якщо серце моє звабилось жінкою одруженою і сиджу я під дверима її, то хай і моя дружина жаданою іншому буде.
Йов - Утримується від пороку не той, хто з ним назавжди розлучається, а той, хто потребує пороку, обмежуючи себе.
Отак і стерновий чи кіннотник не той майстерний, хто переміщується, а той, хто вчасно переміститься куди захоче.
Аристіп
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Де лелеки водяться, там діти родяться.
- Де м’яко стелять, там твердо спати.
- Де народився, там і пригодився.
- Де не горить, там не димить.
- Де тонко, там і рветься.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сидить, як миша під віником.
- Сидить, як морква в гнізді.
- Сидить, як морква в грядці.
- Сидить, як на вогні.
- Сидить, як на голках.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто не знає чужих мов, той нічого не знає про власну.
Йоганн Вольфганг Ґете. - Хто не має в собі Божої іскри, той намагається освітити себе юпітерами.
Олександр Перлюк. - Хто не має що сказати, завжди говорить погано.
Вольтер. - Хто не може створити двох рядків — тупий, а хто створив цілих чотири — дурень.
Томас Фуллер. - Хто не розуміє вашого мовчання, навряд чи зрозуміє ваші слова.
Ельберт Габбарт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- І старому пеньку іноді хочеться, щоб на ньому сиділи дівчата.
Юрій РИБНИКОВ - Вигукуючи: "Який нахаба!", жінка висловлює своє захоплення.
Юрій РИБНИКОВ - Жінки загадкові доти, доки мовчать, ідеальних жінок можна знайти тільки в оголошеннях.
Юрій РИБНИКОВ - КВК пліткарок: «Хто? Кого? Де?»
Юрій РИБНИКОВ - Той не згорить від любові, хто боїться її, як вогню.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Воззри, пречистая, на їх,
Отих окрадених, сліпих
Невольників. Подай їм силу
Твойого мученика сина,
Щоб хрест-кайдани донесли
До самого, самого краю.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Марія", 1859 - Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай!
І більш нічого не давай!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Молитва", 1860 - А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай
І братолюбіє пошли.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Молитва", 1860 - О люди! люди небораки!
Нащо здалися вам царі?
Нащо здалися вам псарі?
Ви ж таки люди, не собаки!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"О люди! люди небораки!", 1860 - І день іде, і ніч іде.
І, голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І день іде, і ніч іде", 1860
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
