Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо не бажаєш забагато, то й дещо здаватиметься тобі многим.
ДЕМОКРІТ - Якщо не вивчиш життя, то в ньому немає ніякого сенсу.
ПЛАТОН - Якщо почуття будуть не істинні, то й весь наш розум виявиться хибним.
Лукрецій - Якщо причина страху — незнання, то чи не варто нам пізнати, щоб не боятися?
Луцiй Анней СЕНЕКА - Якщо проти тебе всі, значить ти найсильніший.
Гай Юлій ЦЕЗАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Аби болото, а чорти знайдуться.
- А весняночка вам каже, щоб кидали сани, брали віз — і їхали по рогіз.
- Аж шпари зайшли — такий мороз.
- Ай, ай, місяць май: теплий, та холодний.
- Ай, ай, місяць май — як не холодний, то голодний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Росте, як на дріжджах.
- Ростуть, як гриби після дощу.
- Рудий, як собака.
- Руки довгі, як у злодія.
- Руки холодні, як у жаби.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ПРИНЦИПИ СХОДЖЕННЯ:
В міру сходження піднімання стає дедалі крутішим.
Вершина далі, ніж здається.
- ПРИНЦИПИ ТОДДА:
Не так важливо, що вам говорять, — вам говорять не всю правду.
Не так важливо, про що говорять, йдеться завжди про гроші.
- РЕКЛАМНИЙ ПРИНЦИП ПАНДЖЕРА:
Ніхто не купує напівправду, але дехто проковтне стовідсоткову брехню.
- Бути літніми людьми – вміння, притаманне небагатьом.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - В усіх нас завжди досить сили, щоб переносити нещастя інших.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не муж між мужами, якщо ним жона володіє.
Данило ЗАТОЧНИК - Псам-бо і свиням не треба золота, а нерозумному – мудрих слів.
Данило ЗАТОЧНИК - Коли зжере синиця орла, коли каміння попливе по воді, коли буде свиня брехати на білку, тоді нерозумний розуму навчиться.
Данило ЗАТОЧНИК - Ліпше вже вола бурого в дім свій увести, як жону погану взяти.
Данило ЗАТОЧНИК - Якщо котрийсь муж, дивлячись на красу жони своєї і слухаючи слів її улесливих, починає їй віри йняти, а на ділі її не випробує, то буде проклятий.
Данило ЗАТОЧНИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Всякий, хто вище, то нижчого гне;
Дужий безсильного давить і жме.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Ой ви, письменнії! Вгору деретеся, а під носом нічого не бачите!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Лучче синиця в жмені,
як журавель в небі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Де згода в сімействі, де мир і тишина,
Щасливі там люди, блаженна сторона.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Всякому городу нрав і права,
Всяка іміеть свой ум голова,
Всякого прихоті водять за ніс,
Всякого манить к наживі свій біс.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
(за Сковородою)"Наталка Полтавка", 1819
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
