Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо комусь таланить, не заздри йому, а порадій з ним разом, і його вдача стане й твоєю.
Езоп - Якщо лежать двоє, то їм тепло; а самому як зігрітися?
Екклесіаст - Якщо не бажаєш забагато, то й дещо здаватиметься тобі многим.
ДЕМОКРІТ - Якщо не вивчиш життя, то в ньому немає ніякого сенсу.
ПЛАТОН - Якщо почуття будуть не істинні, то й весь наш розум виявиться хибним.
Лукрецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Шито і крито.
- Щоб з рота і пари не пустив.
- О тім, ні слова.
- Хто мовчить, той двох навчить.
— ... а хто говорить той договориться.
- Тільки ти будеш знати, та я, та Бог третій.(А більше десятка, не буде ніхто знати).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Панщина, як гадюка, життя наше отруїла.
- Парубок, як з мотузка.
- Парубок, як звір.
- Парубок, як місяць молодий.
- Парубок, як сокіл.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кінозірка нової хвилі: 17-річна, яка вдає із себе 16-річну.
Жан-Люк Ґодар. - Клаптенята паперу — то смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самим собою.
Ліна Костенко. - Класик: автор, якого ще цитують, але вже не читають.
Лоренс Олів'є. - Класики зіпсували йому смак до багатьох із сучасних письменників.
Еміль Кроткий. - Класиком ми називаємо людину, яку можна хвалити, не читаючи.
Ґільберт Честертон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Яйце хоч і кругле, але здатне загострювати ситуацію.
Леонід ЗАБАРА - Як позбутися бюрократа і хабарника? А ви сядьте на їхнє місце!
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Сором для громади, коли по вулицях волочаться божевільні дідугани, їх вулична чернь дразнить, обкидує болотом, камінням, гонить від воріт... Нема для них спокійного захисту, вони волочаться, лячні, мерзенні істоти, на сміх людям, без даху, без рідні кинені. Сі нищі, тихі, покірні, босі, обідрані, – се соромний докір для тебе, громадо, що не здібна пільгу дати терпінню, внести спокій, надію в серця наболілі, зламані, повні тривоги за хліб насущний, за буття...
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ - Якщо тобі знову вдалося виплисти, це не значить, що ти — непотопаючий.
Володимир ШАМША - Якщо у вас прекрасне сьогодні, то у вас буде прекрасним і минуле.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
Іван ФРАНКО
"Декадент", 1896 - О, не один нащадок Прометея
Блискучу іскру з неба здобував,
І безліч рук до неї простягалось,
Мов до зорі, що вказує дорогу.
Леся УКРАЇНКА
"Fiat nox!", 1896 - Щастя хочеш ти зазнати?
Щастя дурно не дається:
Тільки той його придбає,
Хто за його в бої б'ється.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука,
чи пісня й думка кволі?
Леся УКРАЇНКА
"Хто вам сказав, що я слабка...", 1911
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
