Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи не внести нам з сьогоднішнього дня нове правило у життя: завжди намагатися бути трішки добрішим, ніж це необхідно?
Румі Джалал ад-дін - Чим більше ми щось ігноруємо, тим більше ми його боїмося.
Лівій - Чим менше людині потрібно, тим ближче вона до Бога.
СОКРАТ - Чим хто значніший, тим менше може собі дозволити; що в пересічній людині вважають дратівливістю, те в людині, що має владу в своїх руках, вважатимуть жорстокістю і тиранством.
Юлій ЦЕЗАР - Чого не слід робити, того не роби навіть у думках.
ЕПІКТЕТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Висока, як сосна.
- Сон миліший за все.
– Що є наймиліше і найкраснійше від сну!
- Як хто прийде будити, тому голову набити.
- Одне око, та й те спати хоче.
– І одно око спати хоче.
- Спати, не воювати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Коси, як льон.
- Крадеться, наче вовк до ягняти.
- Кремезний, як ріжок.
- Крешуть, мов блискавиця.
- Кривиться, мов середа на п'ятницю.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Сутністю людини є вона сама, але тільки не як раб і засіб злого життя, а як його переможець і володар.
Соловйов - Та людина є порожньою, яка наповнена собою.
Міхаіл Лєрмонтов - Та людина чарівна, коли вона дійсно людина.
Менандр - Те, що є в людині, безперечно, важливіше того, що є у людини.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Те, що ти сам по собі, є суттю твого буття.
Арістотель
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не матерія визначає свідомість і не свідомість визначає матерію, все визначають гроші.
Олександр ПЕРЛЮК - Не можна знімати з депутатів-мільйонерів пільги, а то вони почнуть непристойно голосно реготати.
Олександр ПЕРЛЮК - Не можна сказати, що народ в країні абсолютно нічого не вирішує, наприклад, він постійно вирішує — як йому вижити.
Олександр ПЕРЛЮК - Не мрій про краще життя, коли переходиш в забороненому місці вулицю.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Не перевертайте світ, якщо не маєте тями, як поставити його на ноги.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
- Бій під Полтавою Петрові виграли українські Кочубеї.
Юрій ШЕРЕХ
"Москва, Маросейка", 1954 - Але одне безперечно: мине радянське панування. Російські загарбники стануть спогадом, як спогадом стали німецькі.
Юрій ШЕРЕХ
"Правда почуттів...", 1954 - Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
