На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Не називай солодким те, що породжує гiркоту.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Вiрю, що бiльше єлею має в своїй гладкостi улесник, нiж батько, коли карає, i що фальшива позолота блищить краще вiд самого золота... Але згадай приказку: “Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли пiд нею голови нема”.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Не роби благим зла, а плотi – Богом.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Одна iстина солодка i стара, все iнше – сiно та гриб.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Вода без риби, повiтря без пташок, час без людей бути не можуть.
       Григорій СКОВОРОДА 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Всяке у житті буває, бо таку вже назву має.
    Все ж бо з назви випливає.

       Караїмське
  • Будь дужим, вір у свою міць!
       Караїмське
  • Ніж таємницю продати чужинцю, краще самому лягти у землицю.
       Караїмське
  • Хату спочатку зсередини білять, а тоді вже знадвору.
       Караїмське
  • Краще мати щастя завбільшки з вівсяне зернятко, аніж повну скриню посагу.
       Караїмське 
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Мовчить, як стіна.
       
  • Моє щастя таке, як тієї курки, що качата вивела.
       
  • Мокрий, як кіт.
       
  • Мокрий, як курка.
       
  • Мокрий, як хлющ — і рубця сухого немає.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
       Матв., 25:30
  • В деспотичному суспільстві кожна людина стає деспотом.
       Платон
  • Але хіба російська урядова машина — не те ж саме, що військова окупація, в якій громадянська влада і юридична ієрархія організовані на військових засадах і яку народ повинен оплачувати?
       Карл Маркс
  • Більшість тиранів вийшла, власне кажучи, з демагогів, які завоювали довіру народу тим, що обмовляли знатних.
       Аристотель
  • Боїмось жорстких рішень; проте вони відповідають сильним духом, мужні характери полягають у крайнощах.
       Ніколя де ШАМФОР 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Нашим світлим майбуттям виявився дикий капіталізм.
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Наші політики не клоуни: клоуни мільйонні дивіденди не отримують.
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Наші суди — найгуманніші суди в світі: розкрадай, убивай, фальсифікуй — не посадять!
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Не вистачає керманичам повноважень, а то темпи вимирання народу були б ще вищими!
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Не від гарного життя нашим аферистам, злодіям, корупціонерам доводиться перекваліфіковуватись у народних депутатів. Кровопивця не так любить свою жертву, як керманичі люблять свій народ!
       Олександр ПЕРЛЮК 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Коли поникнуть голови переможених і сили їхні кануть у працю на хліб насущний, то на озлиднілому ґрунті завжди виростають поодинокі високі постаті як голос самозбереження народу, що мусить висунути свою естафету в особі подвижника, який швидко згоряє за всіх, як згоріли у нас тисячі безіменних, з забутими іменами і з великими іменами.
       Євген СВЕРСТЮК
    "Собор у риштованні", 1970
  • Вони вибудували свій Собор — як естафету духу, як найвищу вежу, що має сторожувати безперервність духу — голос предків і заповіт нащадкам, які не мають права зректися і запродатись чужим богам, не сміють опуститися нижче вираженого в Соборі ідеалу Людини.
       Євген СВЕРСТЮК
    "Собор у риштованні", 1970
  • Нині кожен, хто це усвідомив, розуміє, що йдеться не про поетизацію вселюдського Собору, а передусім про цілком конкретні втілення його в собі, про вироблення власної індивідуальності як частки власного народу, як надійної опори для культури та духовного життя. І перед кожним — різка альтернатива — бути або сином свого народу, або його лукавим наймитом і мародером.
       Євген СВЕРСТЮК
    "Собор у риштованні", 1970
  • Але пам'ятаймо, що нам історія просто на чолі записала всю обережність, пасивність, перечікування і лінь предків, і кожне нове покоління від колиски розплачується за це своєю долею і честю. І заново визбирує духовну спадщину наших донкіхотів серед намулу спадщини рабів.
       Євген СВЕРСТЮК
    "Собор у риштованні", 1970
  • Ніякою логікою не пояснити нам наших відроджень після поразок і самого факту нашого національного існування: ми живемо в стихійно-ірраціональному, в глибинах, самим корінням, що вічно пробивається паростками і рідко досягає нормального цвітіння.
       Євген СВЕРСТЮК
    "Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ сміється", 1970
     
Ще..
Тости / 65
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
       
  • Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
       
  • Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ