Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бездіяльність у момент, коли можна вчинити по справедливості, означає боягузтво.
Конфуцій - Ми повинні стати рабами закону для того, щоб бути вільними.
Цицерон - Дружба — це одностайність відносно прекрасного і справедливого.
Платон - Доброчинство вимірюється не величиною, а доброю волею, якою породжене.
Сенека - Порядність — це здатність чинити свідомо і справедливо там, де не передбачена дія закону.
Аристотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Без імення і вівця баран.
- Без нашого Гриця ніде вода не освятиться.
- Без одного цигана ярмарок буде.
- Без розуму ні свиню осмалити, ні постоли зшити.
- Без солі і стіл кривий.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Збирається, як старець на свічку.
- Збирається, як убогий на кисіль.
- Збирається, як циган молотити.
- Збігаються, як на солонище.
- Збігло літо, як вода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Та людина, яку ти любиш в мені, звичайно, краща за мене: я не такий. Але ти люби, і я постараюсь бути кращим за себе.
Пришвін. - Ніякої драми, нічого хвилюючого немає ні в чому, окрім людських взаємин.
Антуан де Сент–Екзюпері. - Якщо я не схожий на тебе, то цим не лише тебе не ображаю, а навпаки, збагачую тебе.
Антуан де Сент–Екзюпері. - Ідеальна краса, найчарівніша зовнішність нічого не варті, якщо ними ніхто не захоплюється.
Оноре Бальзак. - Жінки, гідні нас, кращі за нас.
Шеремет.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Каяття – хобі грішника.
Юрій РИБНИКОВ - Самокритика – одна з форм кокетування.
Юрій РИБНИКОВ - Кожний натяк ризикує залишитися непоміченим.
Юрій РИБНИКОВ - Що сьогодні – ваша люб’язність, завтра – ваша повинність.
Юрій РИБНИКОВ - Міліція ловить не будь-кого, а тільки тих, хто попадається.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А на громаду хоч наплюй!
Вона — капуста головата. Тарас ШЕВЧЕНКО "Хіба самому написать...", 1849 - Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести. Хоч доведеться розп'ястись! А я таки мережать буду Тихенько білії листи. Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі... ", 1850 - Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило. І на Украйні понеслось, І на Україні святилось Те слово, божеє кадило, Кадило істини. Амінь. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму", 1859
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|