Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гнітить фортуна несміливих,— хоробрий їй страшний.
Сенека - Голод загострює розум і у дурнів.
Федр. - Гроші — рушійна сила війни.
Ціцерон. - Дай вільно висловитися, якщо хочеш почути правду.
Публілій Сір - Двох потрібно боятися: перший — це сильний ворог, а другий — підступний друг.
Кабус.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ой бичка, бичка, — яка мати, така й дочка.
- Ти з за Дніпра, а я з за Десни (жіноча приспівка під пяну річ).
- Ой дід бабці та купив капці, та короткі були, то втяв пальці.
- Як пошила та й наділа — кажуть люди, що до діла.
- Е, та погано ти танцюєш бабо!
— Але зате довго!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без господаря двір плаче, а без господині - вся господа.
- Без господаря земля - кругла сирота.
- Без господаря хата - пустка.
- Без добрив збирайтесь лише на врожай бур'янів.
- Без догляду земля занепадає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Віруючий знаходить свого природного ворога не у вільнодумній, а в релігійній людині.
Фрідріх НІЦШЕ - Давати кожному своє – це означає: бажати справедливості і досягати хаосу.
Фрідріх НІЦШЕ - Дурість – дар божий, але не слід нею зловживати.
Фрідріх НІЦШЕ - Жити без співчуття — бути хворим душею і тілом.
Фрідріх НІЦШЕ - Жоден переможець не вірить у випадковість.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щаслива є та душа, яка сама себе судить.
Петро МОГИЛА - Три речі є до вподоби Богу і людям: згода братів, милосердя до ближніх і згода між чоловіком та дружиною.
Петро МОГИЛА - Без згоди та спільної любові народжується в домі постійна пожежа смутку й печалі, а втіха не приноситься.
Петро МОГИЛА - Ледве люди починають жити, а вже смерть над ними різноманітні сіті наставляє.
Петро МОГИЛА - Поштивість і пристойне пошанування має виявляти подружжя: жінка чоловікові – як голові, а чоловік жінці – як власному тілові.
Петро МОГИЛА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й ґуля...
Володимир СОСЮРА
"Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
