Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Влада над вільними людьми більш прекрасна і більше відповідає доброчесності, ніж панування над рабами.
Арістотель. - Влада супроти волі народу, яка базується на свавіллі правителя, називається тиранією.
Сократ - Власне розуміння доброчесності і пороків — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, все стає хитким.
Цицерон, давньоримський оратор і філософ (106-43 рр. до н. е.) - Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп - Володіти собою — найбільша влада.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Що швидко робиться, скоро викидається.
- Я йому і так, і сяк, а він мені і теє, і теє, як його?
- Я — й товкач, і помело.
- Яка коса, така і бабка.
- Як багато пастухів, то й вовкам привілля.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Витріщив очі, як теля на нові ворота.
- Вихватився, як на щолопок.
- Вихопився, немов шершень з дупла.
- Вишептався, як рак у торбі.
- Вишкірив зуби, як печене порося.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Живі будемо — не збрешемо.
Михайло ГЕНІН - Живопис — це жагуче мовчання.
Густав МОРО - Жити — значить безупинно рухатися вперед.
Самюель ДЖОНСОН - Жити — значить боротися, боротися — значить жити.
П. Бомарше - Жити — значить постійно народжуватися.
М. Жуандро
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Просто жах, скільки у нас є державних посад, розкішних, як лисячий хвіст, і з відповідальністю куцого зайця.
Зіновій ГАРТ - Прощавайте своїх ворогів — це розлючує їх найбільше.
Дмитро ПОПОВИЧ - Пункт шлюбного контракту: якщо пишеш вірші коханці — дружині відписуєш майно.
Віктор ІГНАТЕНКО - Раніше лікарі шукали ліки, щоб побороти хворобу. Нині ж шукають хворобу, щоб нав’язати ліки.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Рекламна пауза вже наздоганяє тривалість самого серіалу.
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Україна сьогодні не сцена, а плацдарм... Плацдарм великого змагу ідей...
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить. Хай в наші жили зелень млосна і полум'я спливе й блакить. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою, що треба йти, невпинно йти назустріч мертвій тишині за зовом вітру — за зовом ночі, аж попіл сну засипле очі. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору Птиці зелені Рвонулись вгору. Тільки злетіть Не змогли, не зуміли: Тісно було, Переплутались крила. Ліна КОСТЕНКО "Папороть", 1957
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|