Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скаржитися на неприємну річ — значить подвоювати зло; глузувати з неї — значить знищити її.
КОНФУЦІЙ - Скромність — мати великих діянь.
Оноре де БАЛЬЗАК - Слово, керуючись яким, можна прожити все життя — поблажливість.
КОНФУЦІЙ - Сміливий у справі слів не злякається.
Софокл - Сміливим допомагає доля.
Теренцій Публій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дай Боже, на сіно гній, на скот лій, а хазяїну на здоров'я (приговорюють, як сіно привезуть для скоту).
– На скотину лій, а на сіно гній.
– На скотину лойок, а на нивку гнойок, а на мою спинку, верни Боже силку.
- Ляцька борода (трава, що косячи, не захоплюють косою — "грива").
- Вівсяниця, просяниця — все то товарові користь.
- Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав.
- Не мішайся у чужі справи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Любить роботу, як кріт сонце.
- Любить, як вовк порося.
- Любить, як кіт сметану.
- Любить, як мати дитину.
- Любить, як пес дідька.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо більшість соромиться зношеного одягу і потертих меблів, то ще більш ганебно триматися за старі ідеї і пошарпану філософію.
Альберт Ейнштейн - Якщо вам потрібна історія зі щасливим кінцем, то все залежить від вас, точніше від того — у якому місці ви закінчите свою історію.
Орсон Уеллс - Якщо вже поступатися, то відразу, — і тебе назвуть великодушним. Але якщо поступишся після роздумів — вирішать, що ти слабкий.
Жан РОСТАН - Якщо ви будете дивитися на будь-яку річ досить довго, то вона втратить все своє значення.
Енді Уорхол - Якщо ви виявили себе на боці більшості, це вірна ознака того, що пора змінюватися.
Марк Твен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кредит під нерухомість — сало в мишоловці.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Криві пики роблять люстро змістовнішим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Криза по-українськи — це коли в сусіда корова не дохне і «Мерседес» не б’ється.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Культурного і бідного Карася жінка не лає, а зневажає.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Курячі яйця навіть доброму танцюрі заважають.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Щодень було у них похмілля;
Пилась горілка, як вода,
Щодень банкети, мов весілля,
Всі п'яні, хоч посуньсь куда.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Но зло, назначене судьбою,
Слідитиме скрізь за тобою,
Не утечеш за сто морей.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Біда не по дерев'ях ходить,
І хто ж її не скуштував?
Біда біду, говорять, родить,
Біда для нас — судьби устав!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Де їсться смачно, там і п'ється.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Пропали! Як сірко в базарі,
Готовте шиї до ярма!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
