Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожне царство, подiлене супроти себе, запустіє i кожне мiсто чи дii, подiленi супроти себе, не втримаються.
Євангеліє від св. Матвія - Хто не зi Мною, той супроти Мене, i хто не збирає зi Мною, той розкидає.
Євангеліє від св. Матвія - Залишiть ви їх: ие слiпi поводаторi для слiпих. А коли слiпий водить слiпого, - обоє до ями впадуть.
Євангеліє від св. Матвія - I хто впаде на цей камiнь - розiб'ється, а на кого вiн сам упаде - то розчавить його.
Євангеліє від св. Матвія - Пiзнається бо дерево з плоду його.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Мокрий, як плющ.
- Молися, вовче, а він кози хоче.
- Молов батько невіяне, пекла мати несіяне.
- Молодi люди думають, що старi дурнi, а старi люди знають, що молодi дурнi.
- Молодець — не згірш старої баби.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розпустився, як циганська пуга.
- Розпустить губи, як жаба на гусеня.
- Розпустить морду, як халяву.
- Розскубують, мов ґави солому.
- Розуміється, як глуха на танцях.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Педагог — це та людина, яка має передати новому поколінню всі цінні накопичення століть і не передати забобонів, вад і хвороб.
Анатолій Луначарський (1875—1933, радянський державний діяч) - Переваги і недоліки сягають корінням в школу, і ключі від благополуччя знаходяться у вчителів.
Рухолла Мусаві Хомейні (1900? — 1989, аятолла, іранський релігійний і державний діяч) - Поганий той учень, який не перевершує вчителя.
Леонардо да Вінчі (1452—1519, італійський художник, архітектор і вчений) - Поки учень не досягне рівня знань вчителя, він не знає по-справжньому свого вчителя.
Абу Хамід Аль-Газалі (1058—1111, ісламський богослов і філософ) - Пороку вчаться не у шкільних вчителів.
Датська приказка
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Одноголосний плюралізм.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Павук інтриг не плете, він плете гамак для мухи.
Флоріан БОДНАР - Парадокс: локшина на вухах, а ми лижемо п'яти.
Флоріан БОДНАР - Перший млинець кавалком. Другий — цілою макітрою.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ - Потрапив пiд локомотив iсторії.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату -
Ачей, вам там покажуть
Хоч тінь його розп'яту.
Павло ТИЧИНА
"Скорбна мати", 1918 - Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
не може ж так буть!
Павло ТИЧИНА
"І Бєлий, і Блок...", 1919 - Темна наша батьківщина. Розбіглась по жовтих кварталах чорнозему й зойкає росою на обніжках своїх золотих ланів. Блукає вона за вітряками й ніяк не найде веселого шляху.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Солонський яр", 1923 - Ах,
нікого так я не люблю,
як вітра вітровіння,
його шляхи, його боління
і землю,
землю свою.
Павло ТИЧИНА
"Вітер з України", 1923 - Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й вичерпати своє національне (не націоналістичне) офарблення.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
