Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина або збожеволіє, або почне писати вірші.
ГОРАЦІЙ - Людина, що думає лише про себе й шукає в усьому своєї вигоди, не може бути щасливою. Хочеш жити для себе, живи для інших.
СЕНЕКА - Людині властиво помилятися, а дурневі — наполягати на своїй помилці.
ЦИЦЕРОН - Малі знання, що діють, варті набагато більше, ніж великі знання, що перебувають у бездіяльності.
Джебран Хаміль Джебран - Ми — джерело веселощів — і скорботи рудник.
Ми вмістилище скверни — і чисте джерело.
Людина — мов у дзеркалі світ — багатолика.
Вона незначна — і вона ж безмірно велика.
Омар Хайям
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За дурною головою нема ногам спокою.
— ... та й ногам лихо.
— ... рукам і ногам біда.
— Через дурний розум ногам лихо.
— За дурної голови ногам біда.
- Загнав дурня, (дурно провіявся, послухавши дурня).
- Гляди дздьку, порядку.
— Коли ти дядько, то гляди порядку.
- Пішло вже на лихо та на погибель.
- Мандрівочка — рідна тіточка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Величається, як свиня в дощ.
- Величається, як чумацька воша.
- Вередує, як у греблі біс.
- Верещить, як дідько.
- Верещить, як порося в плоті.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Вона вийшла за нього, аби завжди бути з ним разом. Він одружився з нею, аби про неї забути.
Еліас Канетті - Вона випускала слова обоймами, по декілька десятків підряд, і замовкала лише задля того, щоб перезарядитися.
Еміль Кроткій - Вона грала свою роль так, немов ще не підписала контракту з продюсером.
Джордж Джин Натан - Вона здалася так швидко, що він не встиг відступити.
Юзеф Булатович - Вона міняла коханих, як рукавички.
Рукавичок вона ніколи не змінювала.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як часто у боротьбі за збереження біосфери чия-небудь сфера неодмінно виявиться скраю.
Валентин ЧЕМЕРИС - Знайти своє місце у житті ще можна, а ось спробуйте на ньому влаштуватися, не маючи зв’язків.
Валентин ЧЕМЕРИС - У пересічних творців оригінальні лише відбитки пальців.
Валентин ЧЕМЕРИС - Для магнітів найкращі жінки — залізні.
Валентин ЧЕМЕРИС - У кожного Дантеса є свій улюблений поет.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Лучче умерти, як з немилим жити.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1813 - Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1813 - За Немань іду,Ой коню, мій коню,
Заграй підо мною,
Дівчино, прощай!
Степан Писаревський
"За Немань іду", 1820- Козаченьку,
Бурлаченьку,
Зелений барвіноньку!
Сватай мене дівчиноньку!
Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ
"Вивідка", 1834
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
