Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Будь подібний скелі, об яку безупинно б’ється хвиля, вона ж стоїть, і ревучий потік води заспокоюється навколо неї.
Марк АВРЕЛІЙ - Будьте суворими до себе і поблажливими до інших. Так ви відгородите себе від людської ворожості.
КОНФУЦІЙ - Будь-яка людина є творцем своєї долі.
Саллюстрій - Бути в гарному настрої — заподіювати муки своїм заздрісникам.
ДІОГЕН - Бути гарною людиною — значить не лише не робити несправедливості, але й не бажати цього.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Посидять-посидять, та й далі підуть.
- Бери чорте гостя, а музику посля.
- З ложкою — до стола, на дурницю — до села.
- О любі та милі гості, та в двері не потовпляться (помістяться).
- Ст тут Бог, а тут порог.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик, -
Так з-під землі бомбить зелено
На рівні вічних партитур!
Іван Драч
"Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела:
дерева чорні та сірі,
як влови, згадують зелень.
Богдан Рубчак
"Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий
віддає мені спогади
погоди
очей твоїх
і брів
і грудей.
Богдан Рубчак
"Нарікання на грудень", 1980
- Баба, як тур.
- Бавиться, як дитина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Потреба чоловіка і жінки у взаємному спогляданні – вірна ознака кохання.
Васільов. - Ніжність – це повітря кохання.
Васільов. - Цілунок – покликання людини.
Веєрт. - Вершина мрії, Кохання – це ти.
Йоганн Вольфганг Ґете. - Кохання схоже до удачі: воно не терпить, щоб за ним ганялись.
Готьє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як важко бути чесним, недурним і бідним!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Як люди добрішають, коли захоплюють місце в громадському транспорті!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Як нам бракує благородного гніву!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якби філософи і поети могли виховати уряд і народ, їх не цькували б.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Яке щастя, що є на світі перемога не тільки Піррова, а й Ющенкова!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Наступала чорна хмара — настала ще й сива:
Була Польща, була Польща, та стала Росия.
Історична пісня - Ой горе тій чайці, ой горе небозі,
Що вивела діток да при битій дорозі.
Історична пісня, приписувана гетьманові Мазепі - Що на Чорному морі,
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам'яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невольників.
То вони вже тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного в вічі собі не видають.
"Дума про Марусю Богуславку" - Тікало три братики рідненькі,
Три товариші сердешні.
Два кінних, третій піший, піхотинець
За кінними біжить-підбігає,
Кров сліди заливає,
За стремена хватає,
Словами промовляє...
"Утеча трьох братів із города Азова" (дума) - Дай же, Боже, щоб козаки пили та гуляли,
Хороші мислі мали,
Од мене більшу добичу брали
І неприятеля під нозі топтали!
Слава не вмре, не поляже,
Од нині довіку!
"Дума про козака Голоту"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
