Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Він сказав: "Неосвічений від звірів різниться лише виглядом своїм".
Клеанф - Коли його спитали, що корисне набув від філософії, відповів: "Те самовільно творити, що інші творять від остраху перед законом".
Гієрон - Один рік чотири зміни має, а один поворот часу змінює багато речей.
Гієрон - Успіх подібен до несамовитого володаря: багато разів переможеного увінчує.
Гієрон - Зраду слави та успіху терпи з упованням.
Гієрон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Оце, убий тебе Коцюба!
- От і знай!
— ... Мовляв ти з ним!
- Що хоч, те й роби.
- Ані посла, ані хісна.
– Нема ні хісна, ні посла.
– Ні осла, ні посла.
- От і встереглись!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дивиться, як собака на висівки.
- Дивиться, як сова.
- Дивиться, як сто карбованців дав.
- Дивиться, як теля на нові ворота.
- Дивиться, як чорт на попа.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- На людину зазвичай набагато більше впливає послідовність у інтонаціях, ніж послідовність у думках.
Лев Шестов. - На мільйонах мізків можна знайти відбитки пальців.
Станіслав Єжи Лец. - На найвищих вершинах нічого не росте.
Юл Бриннер. - На одне запитання ніколи не знайти відповіді: "Ну то й що?".
Володимир Брюґґен. - На ослячих вухах корона тримається довше.
Володимир Колечицький.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Небезпечно бити себе в груди, якщо за пазухою камінь.
Леонід СУХОРУКОВ - Не все, що спадає на розум, має до нього стосунок.
Леонід СУХОРУКОВ - Ніщо так не посилює нашої сміливості, як переляк суперника.
Леонід СУХОРУКОВ - Йти своєю колією часто заважають чужі шпали.
Леонід СУХОРУКОВ - Підкупити найлегше непідкупністю.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Наша мандрівка по пустелі ще не скінчилася, тому що було в нас тисячі воль замість одної і сотки туманних замість одної яскравої думки, що лучила б усіх в одну цілість. Бо що є нація, коли не скупчення міліонів воль довкола образу спільного ідеалу?
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Ідея, яка порушуватиме конфліктами, що назрівають, буде ідея нації, ідея людської спільноти, що є або хоче бути організованою в окрему політичну одиницю.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Українство мусить усвідомити собі, що його ідея, коли хоче перемогти, повинна бути яскравою ідеєю, себто виключати всяку іншу, основуватися не на частиннім, але повнім запереченні чужої.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Вітай, замріяний, золотоглавий
На синіх горах! Загадався — снить...
І не тобі — молодшому — бринить
Червлених наших літ ясна заграва.
Микола Зеров
"Київ з лівого берега", 1926 - Поволі родяться слова нічних нарад -
Про мсту і смерть шляхетству на Вкраїні
В холодноярській радяться святині
Козак, і гречкосій, і збіглий з військ солдат.
Микола БАЖАН
"Залізнякова ніч", 1927
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
