Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добра слава краще м'якого пирога.
Григорій СКОВОРОДА - Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.
Григорій СКОВОРОДА - Плаває нещасливо той, хто не вмiє досягти гаванi.
Григорій СКОВОРОДА - Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче. Зненавидь глупоту: тодi хоч i дурний, а будеш у числi блаженних.
Григорій СКОВОРОДА - Нащо ж мені докоряти,
Що в селі родила мати? Нехай у тих мозок рветься, Хто високо в гору дметься. Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Про мене словами, а про себе дзвонами (якщо на мене говорить тенденційно).
- Нехай дзвонять, поки охоту згонять!
- Ще ми не встали, а вже люди про нас говорять.
- Як ми людям, так люди нам.
- Як ми про людей, так люди про нас говорять.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Горить, як сухе листя.
- Горілка, як гарна дівка, хоч кого підведе.
- Горілочка, як дівочка, зведе хлопця, як дідочка.
- Горнеться, як свекор до пелюшки.
- Горя, як моря.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Тільки спостерігати — значить залишатися осторонь.
Ернст Симон Блох. - Тільки телебачення має теорію, згідно з якою кожний новий мільйон телеглядачів змушує знижувати рівень програм.
Кароль Бадзяк. - Тільки цілковиті дурні пишуть не задля грошей.
Семюель Джонсон. - Тішся будь-якій статті про себе, якщо тільки вона не в траурній рамці.
Брендан Біхан. - То невелика печаль: втратити чемні слова.
Іларіон Ярошевицький.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не можна двічі увійти в одну ріку, не змінивши партійності.
Олександр ПЕРЛЮК - Не мрій про краще життя, коли переходиш в забороненому місці вулицю.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Не мудруй, якщо не хочеш опинитись в дурнях.
Володимир ШАМША - Не народ змінюйте — себе.
Олесь ВОЛЯ - Не обов'язково, щоб покінчити з самотністю – одружуватися.
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Де згода в сімействі, де мир і тишина,
Щасливі там люди, блаженна сторона. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - Всякому городу нрав і права,
Всяка іміеть свой ум голова, Всякого прихоті водять за ніс, Всякого манить к наживі свій біс. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (за Сковородою)"Наталка Полтавка", 1819 - От живемо і маємося, як горох при дорозі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - То, сказано, — пани щоб день у день гуляли,
А ми, неграмотні, щоб хліба заробляли. Євген ГРЕБІНКА "Рожа та Хміль", 1834 - Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе... умирає... одно зацвіло, А друге зав'яло, навіки зав'яло... І листя пожовкле вітри рознесли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|