Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...ти зверни увагу не на вишуканість, а на те, чи мислимо ми благочестиво, на силу висловлених думок визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро...А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
Григорій СКОВОРОДА - Я ще й тепер не вмiю користуватися часом, і навіть той час, який тепер у моєму розпорядженні, витрачається на дрiбниці або, що ще гiрше, на смуток...
- Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Григорій СКОВОРОДА - Немає години, непридатної для занять корисними науками, і хто помiрно, але постійно вивчає предмети, корисні як в цьому, так і в майбутньому життi, тому навчання – не труд, а втіха... Хто думав про науку, той любить її, а хто й любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні вiн i здавався бездіяльним.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З чужої пряжі добре і батоги плести.
- З чужої торби хліба не жаліють.
- З швачки не буде багачки.
- З’їв би ковбаски кусочок, та високо забитий кілочок.
- З’їв півбіди та й напився води.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Удалося, як тій Солосі.
- Ударив, як муха крилом зачепила.
- Ударив, як свиню жолудь.
- Узявся, як кіт до сала.
- Уклав, як сіно в годину.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Моя душа — переконана католичка, але шлунок, на жаль, протестант.
Еразм Роттердамський - Мудра людина завжди стає на сторону тих, хто на нього нападає.
Вона більше, ніж вони, зацікавлена знайти у собі слабке місце. - Найбільше варто боятися найменших ворогів.
Ж. Лафонтен - Наша душа підтримується або власним благом, або чужим нещастям.
Френсіс БЕКОН - Наші вчорашні супротивники стали милими сьогоднішніми спогадами.
Кароль Іжиковський
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вічна проблема розумного – не пошитися в дурні.
Євген ЯЩЕНКО - Здатність міняти погляд дає змогу розширювати світогляд.
Євген ЯЩЕНКО - Все залежить від того, наскільки вдалою є традиція.
Євген ЯЩЕНКО - Сім смертних гріхів: заздрість, ледарство, скнарість, ненажерливість, гнів, хтивість і пиха – виявилися головними правами людини.
Євген ЯЩЕНКО - Коли слово наповнюється бажаним змістом, воно стає вагомим.
Євген ЯЩЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають навесні. Тодось ОСЬМАЧКА "Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою. Вона, як сніг на вітах, умирилася, Вона, як сніг на вітах, і осиплеться. Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ "Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено... Я надвоє розколотий, Я стократ розтривожений. Михайло СИТНИК "Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич "Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу про самоту і про тривогу, про дні, яких я не лічу, про дивовижну німоту без слів та звуків, про нечулу німу, глуху, пусту, пусту — що серце далечі жахнулось. Оксана Лятуринська "У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги. - Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|