Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як же свідомість прикріплюється до тіла?
Арістотель - Якби нам змовитися про те, щоб жінок не чіпати,—
Жінки самі, клянуся, чіпати б почали нас. Овідій - Якби тебе усиновив цар, твоя зарозумілість не знала би меж. Чому ж ти не пишаєшся свідомістю, що ти син Божий?
Эпіктет - Якщо ви осягли мистецтво радіти кожній миті, то ви багато чому навчилися.
Абул Азад - Якщо душа бачить свої недоліки, яких колись не знала, це свідчить, що вона обернулася на краще.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Лисом підшитий, псом підбитий.
- Листопад — вересню онук, жовтню син, зимі рідний брат.
- Листопад зимі ворота відчиняє.
- Лихий доброго попсує.
- Лихо не без добра.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- В хаті, як у загаті.
- Важке, як каменюка.
- Вбрався, як чорт.
- Велика, як гора.
- Великий, як ведмідь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто став у мистецтві майстром, той без усякого для себе збитку може забути про правила.
Артуро ГРАФ - Хто став у мистецтві майстром, той без усякого для себе збитку може забути про правила.
А. Граф - Хто так часто обманював тебе, як ти сам?
Бенджамін Франклін - Хто у вірності не клявся ніколи, той ніколи її і не порушить.
А. Платен - Хто хоче досягти того, чого бажає, нехай бажає досяжного.
Хуан Мануель
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Що сльози там, де навіть крові мало!
Леся УКРАЇНКА - Одвага наша – меч, политий кров’ю.
Леся УКРАЇНКА - Сором мовчки гинути й страждати,
Як маєм у руках хоч заржавілий меч. Леся УКРАЇНКА - Смуток – не робота.
Леся УКРАЇНКА - Сум не має дна.
Леся УКРАЇНКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу про самоту і про тривогу, про дні, яких я не лічу, про дивовижну німоту без слів та звуків, про нечулу німу, глуху, пусту, пусту — що серце далечі жахнулось. Оксана Лятуринська "У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту, І ти ідеш у темінь навмання, Розбитий і знівечений дощенту. Михайло СИТНИК "Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве. Василь СИМОНЕНКО "Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти. Як жить мені, якщо я ще людина? Якщо мені від себе не втекти? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня... Невже і я впаду в нього і зникну безболісно, безлико, навмання? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|