Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Князеві належить володіти: у скруті – розумом, з ворогом – міццю, а до дружини – любов'ю.
- Коли хочеш над іншими володарювати, то перш учись сам собою володіти.
- Велику владу приймати – великий належить розум мати.
Платон - Муж розумний і мудрий хай не відступить од влади. Беззаконство є розумного віддалити, а беззаконного наблизити. Нерозумні ті, що злою владою володіють. Люто є і гірко, як злі добрими володіють, а нерозумні – розумними.
Платон - Влада нерозумна – причиною зла буває.
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- За битого двох небитих дають.
- За вашим шопотом, нашого крику не чути.
- За великим носом нічого не бачить.
- За вовка помовка, а вовк і в хату.
- За все береться, та не все вдається.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Уночі було видно, хоч голки збирай.
- Упав так, що аж носом заорав.
- Упав, як грім на голову.
- Упав, як міх з воза.
- Уперся, як баран у сіно.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мистецтво вимагає жертв, рецензенти їх знаходять.
Лев Краткий. - Мистецтво для мистецтва.
Віктор Кузен. - Мистецтво належить мистецтвознавцям.
Аркадій Давидович. - Мистецтво оповіді полягає в тому, щоб приховати від слухачів усе, що їм хочеться знати, доки ви не викладете своїх потаємних поглядів на всілякі предмети, які не стосуються справи.
О. Генрі. - Мистецтво писати передує мистецтву мислити.
Ален.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо падають тиражі гумористичних видань, це свідчення того, що людям не до сміху.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо пекло не кромішнє, то це ще не пекло.
Борис РЕВЧУН - Якщо результат не залежить від схеми вирішення — це математика, а якщо залежить — то це бухгалтерія.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Якщо руки зайняті роботою, кулакам свербіти немає коли.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Якщо сказати дружині, що іду на риболовлю, а самому піти до Наталки, чи не піде вона до Петра на пасіку?
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Світе тихий, краю милий,
Моя Україно! За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? Тарас ШЕВЧЕНКО "Розрита могила", 1843 - ...заснула Вкраїна,
Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, В калюжі, в болоті серце прогноїла І в дупло холодне гадюк напустила, А дітям надію в степу оддала. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чигирине, Чигирине...", 1844 - Україно! Україно!
Оце твої діти, Твої квіти молодії, Чорнилом политі, Московською блекотою В німецьких теплицях Заглушені!.. Плач, Украйно! Бездітна вдовице! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доборолась Україна
До самого краю. Гірше ляха свої діти Її розпинають. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - І забудеться срамотня
Давняя година, І оживе добра слава, Слава України, І світ ясний, невечерній Тихо засіяє... Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1848
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|