Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Демон проти демона не свiдчить, вовк вовчого м'яса не їсть.
Григорій СКОВОРОДА - Без ядра горiх нiщо, так само, як i людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА - Краще голий та правий, нiж багатий та беззаконний.
Григорій СКОВОРОДА - Тiлом ми нiщо, але думкою щось, та ще й велике.
Григорій СКОВОРОДА - Облиш забобони, обмий совiсть, а потiм одежу, залиш усi свої хиби i пiдiймайся!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Роби чесно на своїй рідній землі — не будеш жити в стороні.
- Робота мила, та день малий.
- Роботи мав стільки, що не було коли й рота розтулити.
- Родина рідніша, а сусіда близькіша.
- Розбереш, як у старця в торбі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кричить, наче на базарі баба
- Кричить, наче на свого батька.
- Кричить, наче скажений.
- Кричить, наче сова.
- Кричить, наче чорт лико з нього дере.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Казки важливіші, ніж правда: не тому, що вони розповідають нам про те, що дракони існують, а тому, що вони говорять, що драконів можна перемогти.
Честертон - Камінь, який я кидаю, змінює центр ваги Всесвіту.
Томас Карлейль - Кіно — це життя, а фотографія — смерть.
Сьюзен Зонтаг - Книги — це кораблі думки, що подорожують по хвилях часу, бережливо несучи свій безцінний вантаж від покоління до покоління.
Френсіс Бекон - Книги осяюють душу, піднімають і зміцнюють людину, пробуджують в ній кращі прагнення, загострюють її розум і пом’якшують серце.
Вільям Теккерей
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У правових державах керуються не меморандумами, а законами.
Олександр ПЕРЛЮК - У психлікарні відбувся диспут на тему: “Чому ми бідні?”
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - У святому сімействі і гризня свята.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - У серці чоловіка завжди знайдеться місце для тієї, хто йому печінку гризитиме.
Флоріан БОДНАР - У старій суперечці перемагає той, хто довше живе.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Біда не по дерев'ях ходить,
І хто ж її не скуштував?
Біда біду, говорять, родить,
Біда для нас — судьби устав!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Де їсться смачно, там і п'ється.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Пропали! Як сірко в базарі,
Готовте шиї до ярма!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - А про війну і в головах
Собі ніколи не кладіте,
А мовчки в запічках сидіте,
Розгадуйте, що їсть і пить.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Та вже що буде, те і буде,
А буде те, що Бог нам дасть;
Не ангели — такії ж люди,
Колись нам треба всім пропасть.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
