Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не за обличчя судіть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА - людське; серце боброве — бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове — вепр, хоч подоба бобра.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?
Григорій СКОВОРОДА - Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Козак з Дону, Козак з роду.
- Москаль здавна вже панує, бо бач завше людей дурить.
- Я б тому бісовому тарабану хліба не дав, за те що каже: "Порубать хохлів, порубать хохлів"!; а ту маленьку сопілочку все б паляницями годував, за те що каже: "а за віщо їх, а за віщо їх".
- Москва слезам не вірить.
- Москаль на слези не звертає уваги.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Весела, як гай.
- Весела, як пташка.
- Весела, як ясочка.
- Веселий, як весняне сонце.
- Веселий, як горобець.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли свідки мовчать, народжуються легенди.
Ілля Еренбург. - Коли Сизиф іде вгору, у нього з'являються співавтори.
Данило Рудий. - Коли сир у роті, каркати не хочеться.
Володимир Колечицький. - Коли сказати нема чого, завжди говорять погано.
Вольтер. - Коли слова для тебе — грище,
Звукосполучення нове,
Тебе народ, суддя найвищий,
Марнописателем назве.
Максим Рильський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Феміда розв'язує очі тільки тоді, коли їй за це добре платять.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хабар зростає в ціні, коли хабарнику погрожують!
Володимир ШАМША - Хабарнику все до лапочки.
Флоріан БОДНАР - Хата без людини вмирає. А людина без хати може ватажком бомжів стати!
Юрій БЕРЕЗА - Хвилинна слабкість у жінки – 60 разів на годину.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло ТИЧИНА
"Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря — мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло ТИЧИНА
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся — дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло ТИЧИНА
"Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
