Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бо вже до корiння дерев i сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й у вогонь буде вкинене.
Євангеліє від св. Матвія - У руцi своїй має Вiн вiячку i перечистить свiй тiк; пшеницю свою Вiн збере до засiкiв, а половину попалить ув огнi невгасимому.
Євангеліє від св. Матвія - Не хлiбом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить iз уст Божих.
Євангеліє від св. Матвія - Не спокушай Господа Бога свого!
Євангеліє від св. Матвія - Блаженнi голоднi та спрагненi правди. Блаженнi чистим серцем.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Горе дворови, де корова розказує волови.
- Господи! Злізь та подивися.
- Гуляй душа без кантуша, шукай пана без жупана.
- Дав би’м на молебен, але’м сам потребен.
- Дав єсь Боже тому, що не може, а я би змог, та не дав Бог.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Проткнув, як вужа вилами.
- Проханий шматок, як у горлі кілок.
- Прудка, як дзиґа.
- Прудкий, як заєць.
- Пряма, як тополя.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Нарешті поет самовиразився. На перший раз оштрафували.
Андрій Крижанівський. - Народжуємося геніями, помираємо нездарами.
Аркадій Давидович. - Народ про дві лише речі стурбовано мріє: хліба й видовищ!
Ювенал. - Народові мало ковтка свободи, він так і хоче впитися.
Євген Тарасов. - Народові потрібні не абстрактні ідеї, а прописні істини.
Антуан де Ривароль.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Є боротьба за долю України. Все інше – то велике мискоборство.
Ліна КОСТЕНКО - Де воля спить, її ще й приколишуть.
Ліна КОСТЕНКО - Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить.
Ліна КОСТЕНКО - Єдиний, хто не втомлюється, – час.
Ліна КОСТЕНКО - Самотнім добре – жодної розлуки.
Ліна КОСТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст... Василь СТУС "Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - Стороною дощі йдуть,
А долом туман. А на моїм серденьку Журба та й печаль. Народна пісня Мислі мої, мислі, Докупи ся зійшли, На серденьку стали, Спатоньки не дали. - І, здається, молодому
Нічого б журиться, А прийдеться молодому З журби утопиться.
Народна пісня - Ой згадай мене, моя стара нене,
як сядеш увечері їсти: — Десь моя дитина на чужій стороні, да нема од неї вісти. Історична пісня - Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Ой я в чужім краю, як на пожарині, — Ніхто мене не пригорне при лихій годині. Бурлацька пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|