Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Будь ласка, вiдчуй, що розумним i добрим серцям набагато милiший i шанованiший природний i чесний швець, нiж безприродний статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Так як в органi одне повiтря через рiзнi трубки рiзнi голоси витворює, отак у людському тiлi один розум по– iзному діє, розкладаючись на рiзнi складники.
Григорій СКОВОРОДА - Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається...
Григорій СКОВОРОДА - Дружать тiльки з тими, до кого вiдчувають особливе духовне ваблення.
Григорій СКОВОРОДА - Коли вовк грає на свирiль, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, годi не смiятися. Кожна нешкiдлива невiдповiднiсть смiшить. А коли вже вовк став пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником – це не жарт, а бiда. О коли б ми пiзнали, як це суспiльству шкiдливо.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ні з пса солонини, ні з зятя дитини.
- З сином позмагайся, та й на печі зіставайся, а з зятем позмагайся, та й зі села вибирайся.
– Із сином сварись, та й за стіл берись, а з зятем сварись, за поріг берись.
– Коли син виганяє з хати — на піч укладайся; коли зять стане ворчати, то за двері хапайся.
- Коли б у мого зятя високії ворота, а в мене ще висші (то б я їх запомогла —казала теща, — а вони мене не запоможуть).
- Хто каже — що, ні одного разу тещі не бив, то той на тім світі буде зайці пасти.
- Як єсть, то єсть — лучше собака ніж тесть.
– ... а все лучше собака, як тесть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Глянула —і мов сонце засвітилось.
- Гнеться, як лозина.
- Гнучка, як берізка.
- Гнучка, як билинка.
- Гнучка, як лоза.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Глядацька зала починає сміятися, як тільки почнуть реготати кілька глядачів. Усі труднощі в тім, щоб розсмішити цих декількох.
Марсель Ашар - Гнів — зброя безсилля.
Софія СЕГЮР - Говори тихо тримаючи напоготові великий кийок, і ти далеко підеш.
Теодор РУЗВЕЛЬТ - Говорила ж Лівія, що голий чоловік для порядної жінки не що інше, як статуя.
Мішель МОНТЕНЬ - Говорити про музику — усе рівно що танцювати про архітектуру.
Стів Мартін
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Минуле має велику перевагу перед майбутнiм: воно вже не може бути гiршим, нiж було.
Ростислав ДОЦЕНКО - Минулого не можна змiнити. Але не знаючи минулого, не можна змiнити і майбутнього.
Ростислав ДОЦЕНКО - Мистецтво зради полягає в тому, щоб і зрадити, і одержати орден "За вірність".
Володимир ШАМША - Мистецтво і літературу обговорюють одиниці, футбол, моду і політику — мільйони.
Юрій РИБНИКОВ - Мистецтво йде попереду, а за ним — конвоїри.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Думка про людськість поставлена була вище над думкою про націю та віру, з їх осібними звичаями, урядами та інтересами, і стала таким суддею посеред суперечок проміж націями й вірами та основою до волі кожної нації й віри в тих границях, поки нація чи віра не неволить других.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - В нашій справі, коли ми поставимо думку, що національність є перше, головне діло, то ми або поженемося за марою, або станемо слугами того, що всилюється спинити поступ людський, і поставимо на риск, коли не згубу, й саму нашу національність. Коли ж ми станемо при думці, що головне діло — поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний і культурний, а національність є тільки ґрунт, форма та спосіб, тоді ми певні, що послужимо добробутові й просвіті нашого народу, а вкупі з тим і його національності.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - А тим часом дбаймо про свою словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обогріє та й не освітить її так, як ми самі.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1892 - Інтелігенція вся в нас змоскалена. Вчиться вона по-московському, читає по-московському, завсіди говорить сама і завсіди чує круг себе мову тільки московську; рідну ж мову в мужичих устах вважає за "хахлацький жаргон".
Борис ГРІНЧЕНКО
"Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893 - Треба зрозуміти, що кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів — не єсть тільки звичайною відміною в передсвідченнях, а єсть справжньою цілковитою зрадою.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
