Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хiба не любов усе єднає, будує, творить, подiбно до того, як ворожiсть руйнує.
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що, чим бiльше на шляху до нього трапляється перешкод, тим бiльше воно вабить, на зразок того найшляхетнiшого і найтвердiшого металу, який чим бiльше треться, тим чудовiше вилискує.
Григорій СКОВОРОДА - Неправда гнобить протидії, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА - Чи знаєш ти, яких лiкiв заживають ужаленi скорпiоном? Тим-таки скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА - Чим бiльше гальмуєш природу, тим бiльше її збуджуєш.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Семеро одного не ждуть.
- Силою не бути милою.
- Ситий голодному не товариш.
- Сказаного і сокирою не вирубаєш.
- Скільки вб’єш, стільки й в’їдеш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Голова, як темний ліс.
- Голова, як торба, що знайдеш, те й сховаєш.
- Голова, як у бика.
- Голодний, як вовк.
- Голодний, як собака.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Комітет — група осіб, кожен з яких нічого не здатний зробити, а всі разом вони вирішують, що нічого зробити не можна.
Фред Аллен - Комітет — це звір на чотирьох задніх лапах.
Джон Ле Карре - Компроміс — це мистецтво так розділити пиріг, щоб кожний був упевнений, що кращий шматок дістався йому.
Людвіг Эрхард - Комп’ютер являє собою логічну ланку людського прогресу: інтелект без моралі.
Джон Осборн - Комп’ютерна програма робить те, що ви наказали їй зробити, а не те, що ви хотіли, щоб вона зробила.
"Третій закон Грира"
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найважче працівникам дорожньої служби, бо тільки вони знають, які гроші постійно закопують у землю.
Василь ТИТЕЧКО - Найкращий друг людини — не собака, а цап-відбувайло.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Найкращий зв’язок — це зв’язки.
Віктор ІГНАТЕНКО - Найлегше когось обдурити, називаючи його найрозумнішим.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Найприємніше на роботі: збиратися ввечері додому і отримувати зарплату.
Валентина БУГРІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я молодий і чистий,
Як вічність, молодий. Дорога колосиста Звивається, мов змій. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Я молодий і чистий...", 1922 - Брешете ви, кому ясно усе!
Перед мрією всі ми ниць! Дні! Який це музей Дрібниць. Євген ПЛУЖНИК "Дні", 1924 - Ми розуміємо Європу теж як психологічну категорію, яка виганяє людськість із "Просвіти" на великий тракт прогресу.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Камо грядеши.
Микола ХВИЛЬОВИЙ Назва збірки памфлетів, 1925 - Міщанство — завжди міщанство і завжди йому одна ціна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|