Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де душею опановує хміль, все приховане виходить назовні.
Сенека - Держава створюється не заради того, щоб тільки жити, а переважно для того, щоб жити щасливо.
Арістотель. - Держави гинуть тоді, коли не можуть більше відрізняти хороших людей від поганих.
Антісфен. - Деякі неписані закони твердіші усіх писаних.
Сенека. - Джерело страху — в вашому серці, а не в руках лякаючого.
Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Так то брехати лиха не набравшись! Треба брехні толк дати. Не ти б казав, не я б слухав. Ваше слово з крилами (залітає в брехню).
- Добре кажеш, тілько в громаду не беруть.
— Добре мовиш, та в громаду не ходиш, (так сказав чумак поповичеві, як той хвалився; який би з нього піп був, коли б не вигнали з бурси).
- Моргай не моргай: покрали хлопці капці.
- Не роби з губи холяви.
— Не годиться з писка халяву робити.(Пообіцяв, та й не дає).
- Не вір губі, бо вона часом бреше.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сухий, як горох.
- Сухий, як перець.
- Сухий, як скіпка.
- Схопився, мов ошпарений.
- Сяє, наче сонце.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Багатство не зменшує жадібності.
Саллюстій - Багатство породило більше жадібних людей, чим жадібність — багатих.
Томас Фуллер - Бажаю свободу тому, кого люблю — навіть від себе.
Anne Morrow Lіndbergh - Банкрутство — це законна процедура, у ході якої ви перекладаєте гроші в брючну кишеню і віддаєте піджак кредиторам.
Трістан Бернар - Бережися людини, яка не відповіла на твій удар: вона ніколи не простить тобі і не дозволить простити себе.
Джордж Бернард Шоу
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- На те й дорога, щоб іти.
Борис ОЛІЙНИК - А ти гадав: безсмертя – річ проста?
Борис ОЛІЙНИК - Так звідки ж ти, Дорого, почалась?
Борис ОЛІЙНИК - Народ не візьмеш на макуху.
Він зоддаля розрізнить чин:
І хто є син його по духу,
І хто – по духу! – сучий син.
Борис ОЛІЙНИК - Немає у житті середини. Є тільки фланги й тільки – центр.
Борис ОЛІЙНИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Верховино, світку ти наші
Гей, як у тебе та мило!
Як ігри вод, плине тут час,
Свобідно, шумно, весело.
Микола Устиянович
Верховинець", 1889 - Ходжу берегами,
Та й не находжуся;
Дивлюсь на сади зелені,
Та й не надивлюся.
Пантелеймон КУЛІШ
"Lago Маggirе", 1862 - Ми сподівались, ждали, ждали,
Ждемо й тепер... Весни нема,
А перед нами і за нами
Холодна, темная зима!
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Сподівання", 1876 - Дивувалась зима,
Чом так слабне вона,
Де той легіт бересь,
Що теплом пронима?
Іван ФРАНКО
"Дивувалась зима...", 1880 - Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Іван ФРАНКО
"Земле, моя всеплодющая мати...", 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
