Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як черевик i ступня не оберненi врiзнобiч, так i нахил душi створює вiдповiдне до себе життя.
Григорій СКОВОРОДА - Бери вершину i матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - Кожного вабить до себе своя пристрасть.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба свiт i народ – не лiпше видовище, ще й дармове, подiбно до вiдомого Пiфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне пiд тягарем боргiв, другий карається честолюбством, третiй – скнарiстю, четвертий – хворобливим бажанням споглядати безглуздi речi.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Який рік — така й гадюка.
Караїмське - Сонце брудом не замажеш.
Караїмське - Творець правди знайде правду.
Караїмське - Текуча вода свій шлях знайде.
Караїмське - Тисяча золотих — мишачій норі (безцінна навіть найменша можливість порятунку).
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Літо зиму годує.
- Літо сухе, жарке - зима малосніжна, морозна.
- Літом і баба сердита на піч.
- На Тимофія (2 червня) - велика надія.
- Не насушиш насіння - сушитимеш голову.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ті, хто зараз на устах натовпу, незабаром будуть на його язиці, а потім на зубах.
Станіслав Єжи Лец. - Ті, хто намагається служити Богові й Мамоні, невдовзі виявляють, що Бога нема.
Логан Пірсол Сміт. - Тільки Бог може укласти досконалий словник.
П'єр Буаст. - Тільки в геніїв і графоманів можна відчути справжню стихійну пристрасть.
Станіслав Єжи Лец. - Тільки в генія для нової думки є нове слово.
Генріх Гейне.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Слава не може наситити і дати насолоду тому, хто украв її, а не заслужив; вона викликає постійний трепет тільки в гідних їх.
Микола ГОГОЛЬ - Мерці так само втручаються у справи наші і діють разом з нами, як живі.
Микола ГОГОЛЬ - Жінці легше поцілуватися з чортом, ніж назвати когось красунею.
Микола ГОГОЛЬ - Молодість щаслива тим, що в неї є майбутнє.
Микола ГОГОЛЬ - У письменника тільки один вчитель: самі читачі.
Микола ГОГОЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни,
Зелений берег, ліс таємний,
Смоляні пахощі сосни.
Яків ЩОГОЛІВ
"Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла,
І не зійде срібний місяць:
Хмара небо затягла.
Яків ЩОГОЛІВ
"Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий!
Розпростерся ти широко,
Що не скине й орле око
Твоє займище безкрає!
Іван МАНЖУРА
"Степ", 1890 - Гетьте думи, ви, хмари осінні!
Тож тепера весна золота!
Леся УКРАЇНКА
"Соntrа sреm sреrо!", 1890 - Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.
Іван ФРАНКО
"Безмежнеє поле в сніжному завою..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
