Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Часом і дурень скаже мудре.
Макробій. - Чесна людина, вдягаючи суддівську мантію, забуває про особисті симпатії.
Ціцерон. - Чи є більш сильне й болісне страждання, ніж втеча з рідної країни.
Евріпід. - Чим краща людина, тим важче їй підозрювати інших в нечесності.
Цицерон. - Чужий цьому світу той, хто не знає, що в ньому є, і не менш чужий, той, хто не відає, що в ньому відбувається.
Марк Аврелій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Буває, жінка перетворює овес на пшеницю, а часом — навпаки.
- Буває — і на полі рожа виростає.
- Був би сад, а солов'ї прилетять.
- Був кінь, та з'їздився.
- Був колись горіх, а тепер — свистун.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю,
бо рала промінні глибоко
урізались в мою ріллю.
Михайло Драй-Хмара
"Я світ увесь сприймаю оком...", 1925 - Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти.
Шляхів нема, немов хто витер,
і важко проти вітру йти.
Михайло Драй-Хмара
"В село", 1925 - Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить.
Дзвенить земля, як кований копит.
Зима прийде - і серця не обманить.
Максим Рильський
"Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор Антонич
"Князь", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Скільки людей із задоволенням міняють честь на почесті!
Альфонс Карр - Скрізь, де визнають бога, існує культ, а де є культ, там порушений природний порядок морального боргу, і моральність падає.
Дені Дідро - Скромність — людське дитинство.
Карла Бруні - Сліпі не бояться темряви...
Герберт Уелс - Сперечатись це так вульгарно. Адже в пристойному суспільстві завжди підтримується одна й та сама думка.
Оскар Уайльд
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Була б рибка, а сковорідка знайдеться.
Володимир ШАМША - Бумеранг – це стрiла сатирика.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Бюрократ, як і письменник, — це не професiя, а покликання.
Ростислав ДОЦЕНКО - В ешелонах влади не всі вагони літерні — є й причепні «телячі».
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - В історика давався взнаки талант письменника-фантаста.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
- Бій під Полтавою Петрові виграли українські Кочубеї.
Юрій ШЕРЕХ
"Москва, Маросейка", 1954 - Але одне безперечно: мине радянське панування. Російські загарбники стануть спогадом, як спогадом стали німецькі.
Юрій ШЕРЕХ
"Правда почуттів...", 1954 - Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
