Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не уподiбнюйся кроту, що в землю закопався. Як тiльки ненароком прориється на повiтря – ох яке воно йому противне!
Григорій СКОВОРОДА - Свiтло бачиться тодi, коли свiтло в очах є.
Григорій СКОВОРОДА - Той розумiє юнiсть, хто розумiє старiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Нова людина має i мову нову.
Григорій СКОВОРОДА - Яка користь бачити, не маючи смаку!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Яка Варка — така й шкварка.
- Яка власть, така і снасть.
- Яка Гапка – така й сапка.
- Яка головонька, така й розмовонька.
- Яка гребля, такий млин; який батько, такий син.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дивувалась зима,
Чом так слабне вона,
Де той легіт бересь,
Що теплом пронима?
Іван Франко
"Дивувалась зима...", 1880 - Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Іван Франко
"Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван Франко
"Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те!
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Яків Щоголів
"Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни,
Зелений берег, ліс таємний,
Смоляні пахощі сосни.
Яків Щоголів
"Пляц", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо хочеш розбагатіти, ти повинний навчитися ризикувати. Учися бути інвестором.
Роберт Кіосакі - Якщо честолюбна мрія не змушує вас страждати, значить її у вас немає.
Френк Норріс - Кожен, хто думає одне, а учнів наставляє в іншому, здається мені, також далекий навчання, як і поняттю про чесну людину.
Флавій Клавдій Юліан (331—363, римський імператор) - Без прикладів неможливо ні правильно вчити, ні успішно вчитися.
Луцій Юній Модерат Колумелла (4—близько 70, давньоримський письменник і агроном) - Безцільно з боку вихователя говорити про приборкання пристрастей, якщо він дає волю якійсь власній пристрасті, і марними будуть його старання викорінити в свого вихованця порок або непристойну рису, що він допускає в собі самому.
Джон Локк (1632—1704, англійський філософ)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Живий язик можна і треба студіювати, як живу рослину, але не можна і не слід засушувати і заковувати в мертві правила і формулки.
Іван ФРАНКО - Література – се найвищий вицвіт людської цивілізації, найкраще її мірило.
Іван ФРАНКО - Людство вибирає собі найсильніших.
Іван ФРАНКО - Коли ранок думки такий довгий, – то сподіваємось, що сам день буде незрівнянно довший і величніший.
Іван ФРАНКО - Саме знання нікому їсти не дасть.
Іван ФРАНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1813 - За Немань іду,Ой коню, мій коню,
Заграй підо мною,
Дівчино, прощай!
Степан Писаревський
"За Немань іду", 1820- Козаченьку,
Бурлаченьку,
Зелений барвіноньку!
Сватай мене дівчиноньку!
Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ
"Вивідка", 1834 - Заведу тя, мій миленький,
В тую світличеньку,
Обійму тя, поцілую,
Пригорну к серденьку.
Іван ВАГИЛЕВИЧ
"Жулин і Калина", 1837 - Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває;
Скажи, скажи, тихий вітре,
Як ся мила має?
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Туга за милою", 1837
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
