Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще один праведник, ніж тисяча грішників.
Аристотель - Хто вірує в Мене, якщо й помре, живим буде, і усякий живий, хто вірує в Мене, не умре повік.
Євангеліє - Кожній людині, яка помирає, вся земля домовина: кожен-бо, хто від землі – земля є і землі повертається.
Демосфен - Коли не сумував, як його не було, то й зараз не сумуй, що однині не буде.
Амас - Ліпше посеред міста вбитому лежати, ніж бачити Вітчизну захопленою і повойованою.
Діон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- От Циган пішов на хитрощі: почав розказувати, що він горобця піймав, — "і оттак", каже "головку скрутив", та хап за тарілку і крутнув її луччими кусочками до себе...).
- Аби день переднювати та ніч переночувати.
- Аби танцювати вмів, а робити — лихо з ним.
- А ви часом — не з Брехунівки?
- Аж до діброви чути ваші розмови.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Попав, як ворона в юшку.
- Попав, як коса на камінь.
- Попав, як лис у пастку.
- Попав, як пальцем в небо.
- Попав, як сліпий на стежку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чужа дотепність швидко набридає.
Люк де Вовенарґ. - Чужий почерк, але зате оригінальна орфографія.
Цаль Меламед. - Чужі думки спадають на думку частіше, ніж свої.
Борис Крутієр. - Чутки — найкращі прес-агенти.
Брюс Бартон. - Чутки ходять на наших ногах.
Олексій Распєвін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- За Україну,
За її долю,За честь і волю,
За народ!
Микола Вороний - Закохатися з першого погляду — це ж скільки часу й коштів заощаджується!Василь Момотюк
- І зорі, і дерева, і квіти, і хмари — це продовження наших почуттів.
Володимир Вернадський - І ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро.
Григорій СКОВОРОДА - Кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів… єсть справжньою цілковитою зрадою.
Борис Грінченко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе,
Могутняя сило, — чолом!
Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,
Думками скоряюсь, душею молюся,
Співаю величний псалом.
Микола ВОРОНИЙ
"До моря", 1901 - Весно, ти мучиш мене ! Розсипаєшся сонця промінням,
Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш!
Іван ФРАНКО
"Майові елегії", 1901 - На розпутті хрест дрімає,
На хресті ворона кряче,
Осінь стернями блукає
І за літом гірко плаче.
Богдан ЛЕПКИЙ
"В'януть квіти...", 1902 - То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі!
Горіли брильянти в небеснім шатрі,
І очі зоріли дівочі...
Микола ВОРОНИЙ
"Дніпрові спогади", 1902 - Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно,
Гне очерет додолу, шелестить,
Мов звір в байраці, виє осоружне.
Микола ВОРОНИЙ
"Мандрівні елегії", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
