Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Блаженнi голоднi та спрагненi правди. Блаженнi чистим серцем.
Євангеліє від св. Матвія - Ви - сiль землi. Коли сiль iзвiтрiє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нiнащо, хiба щоб надвiр була висипана та потоптана людьми.
Євангеліє від св. Матвія - I не запалюють свiтильника, щоб поставити його пiд посудину, але на свiчник - i свiтить вiн усiм у домi.
Євангеліє від св. Матвія - Не гнiвайся на свого ближнього. Зо своїм супротивником швидко мирися.
Євангеліє від св. Матвія - Коли праве око твоє спокушає тебе, - його вибери i вiдкинь вiд себе: бо краще тобi, щоб загинув один iз членiв твоїх, анiж до геєни все тiло твоє було вкинене.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Язик — як та сокира: може вбити. (кит.)
- Якщо синів поженив, а дочок заміж повіддавав — вважай, що найголовніше в житті зроблено. (кит.)
- Ведмідь танцює, а циган гроші збирає. (нім.)
- Вуса нижче бороди не ростуть. (нім.)
- Дурня розуму навчати, що мертвого лікувати. (нім.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Занедужала, як згоріла.
- Запишався, як кобила до будяка.
- Запишався, як кошеня в попелі.
- Заплетена, мов у віночку.
- Заправив, як дурень за батька.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найкращий спосіб зацікавити інших людей собою — цікавитися іншими людьми.
Еміль Еш. - Найкращий спосіб освіжити цитату — процитувати точно.
Е. Фок. - Найкращий спосіб розкритикувати чужу працю — зробити її краще.
Е. Маккензі. - Найкращі докази, що наводять на користь свободи, — це ті, які свідчать, що без неї людина не могла б грішити.
П'єр Бейль. - Найкращі думки виникають через дурощі.
Карел Чапек.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Обід чоловікові треба готувати так, аби він частіше водив вас у ресторан.
Флоріан БОДНАР - Обіцянка — не цяцянка, а близька родичка дулі.
Роман КРИКУН - Один із найяскравіших проявів оптимізму — фраза: «Який я був дурень!»
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Одні несуть знання, інші — ахінею.
Наталія ІВАНКІВ - Оманлива зовнішність рідко буває неприваблива.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об пором.
Стрічай, товаришу Хароне,
і з лихом, і з добром.
Василь СТУС
"Пам'яті Миколи Зерова", 1977 - Хай їм грець,
тим літам, що будуть непрожиті.
Тож бери собі останній шлюб,
бо не зійде на камені жито,
і сухий не розів'ється дуб.
Василь СТУС
"Наді мною синє віко неба...", 1977 - Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст...
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - Стороною дощі йдуть,
А долом туман.
А на моїм серденьку
Журба та й печаль.
Народна пісня Мислі мої, мислі,
Докупи ся зійшли,
На серденьку стали,
Спатоньки не дали. - І, здається, молодому
Нічого б журиться,
А прийдеться молодому
З журби утопиться.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
