Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як черевик i ступня не оберненi врiзнобiч, так i нахил душi створює вiдповiдне до себе життя.
Григорій СКОВОРОДА - Бери вершину i матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - Кожного вабить до себе своя пристрасть.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба свiт i народ – не лiпше видовище, ще й дармове, подiбно до вiдомого Пiфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне пiд тягарем боргiв, другий карається честолюбством, третiй – скнарiстю, четвертий – хворобливим бажанням споглядати безглуздi речi.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Добрі жорна все перемелють.
- Добрі люди: що положиш. то й не буде.
- Добрій пораді ціни немає.
- Добро стоїть доброті на заваді.
- Добро ходить за роботою, а за лінощами — зло.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Став, як полотно.
- Став, як сам не свій.
- Став, як статуя.
- Став, як укопаний.
- Ставився, як лев, а загинув, як муха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Як страшно, коли кажеш: “Я тебе люблю!”, a на іншому кінці тобі у відповідь кричать: “Що? Що?”.
Джером Селінджер - Як тільки ви перестаєте щось пристрасно бажати, ви отримуєте це.
Енді Уорхолл - Як це не сумно, люди погоджуються лише з тим, що їх, по суті, не цікавить.
- Якби вам залишалося жити кілька хвилин і у вас був би тільки один телефонний дзвінок — кому б ви зателефонували і що б сказали?
І чому б вам не зробити це саме зараз? Стівен Левін - Якби Галілей розповів у віршах, що Земля обертається, інквізиція залишила б його в спокої.
Томас Харді
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Мало розпустити Верховну Раду, треба б іще й самоліквідуватися.
Олександр ПЕРЛЮК - Ми будемо не ми, якщо будемо самими собою.
Олександр ПЕРЛЮК - Ми не раби, ми раби демократії.
Олександр ПЕРЛЮК - Ми повинні пам’ятати не лише свою історію, а й кожну передвиборну обіцянку своїх політиків.
Олександр ПЕРЛЮК - Між народом та тими, хто ратує за народ, — мільйони. Ні, не кілометрів. Доларів!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани, Ясновельможнії гетьмани. Чого ж ви чванитеся, ви! Сини сердешної Украйни! Що добре ходите в ярмі, Ще лучше, як батьки ходили. Тарас Шевченко "І мертвим, і живим...", 1845 - Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде, Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори! - На тій Україні,
На тій самій, що з тобою Ляха задавила! Байстрюки Єкатерини Сараною сіли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Стоїть в селі Суботові...", 1845 - У нас же й світа, як на те -
Одна Сибір неісходима, А тюрм! а люду!.. Що й лічить! Од молдованина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Ой пожали б, якби були
Одностайне стали Та з фастовським полковником Гетьмана єднали. Тарас ШЕВЧЕНКО "Іржавець", 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|