Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо задля того, щоб жити.
СОКРАТ - Ми не знаємо, чи продовжиться життя до ранку.
Так спішіть же ви сіяти зерна добра! І любов у тлінному світі до друзів бережіть Кожен світ більше золота і срібла. Омар Хайям - Ми не стільки жадаємо допомоги друзів, як впевненості, що ми її одержимо.
ДЕМОКРІТ - Ми усі розумні, коли йдеться про те, щоб давати поради, але коли треба уникати промахів, ми не більш як діти.
Менандр - Минуле божевілля рідко розкриває людям очі на їхнє теперішнє божевілля.
Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не замітай чужої хати,— гляди чи твоя заметена.
- Не звання дає знання, а навпаки.
- Не звикай у гостях, бо й дома захочеш.
- Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кланяється.
- Не здужає третього хліба з'їсти.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Купив корову, як золото.
- Купив Хома хорта, як Ярема чорта.
- Купив хустку, як гуску.
- Купив хустку, як скатертину.
- Купив, як пса облупив.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жодного сучасного мистецтва нема. Є тільки мистецтво і реклама.
Альберт Штернер - Жодної відповіді —також відповідь.
Шолом-Алейхем. - Журнали — це архіви дрібниць.
Вольтер. - Журналіст — людина, яка має талант щодня заповнювати порожнечу.
Дейм Ребекка Вест. - Журналіст — це людина, яка потім знала наперед.
Карл Краус.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найскромніший подарунок дорожчий за найблагородніший жест.
Юрій РИБНИКОВ - Коли в душі борються сором і гріх, гріх стає соро¬м’язливим.
Юрій РИБНИКОВ - Двері завжди відчинені перед тими, хто засидівся в гостях.
Юрій РИБНИКОВ - Старі істини молодість приймає за відкриття.
Юрій РИБНИКОВ - Чесний п’яниця п’є за власні кошти, а гарний сім’янин — за чужі.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни, А я все буду ждать і сумною порою Минулий кликать час колишньої весни. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "І знов весна...",1906 - Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг; Чорною плямою комин На білий килим ліг. Микола ВОРОНИЙ "Зоряне небо", 1907 - А вже красне сонечко
Припекло, припекло, Яснощире золото Розлило, розлило. Олександр ОЛЕСЬ "А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Павло ТИЧИНА "Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, — Примружились гаї, замислились оселі Ах, серце, пий! Повітря — мов прив'ялий трунок. Це рання осінь шле поцілунок Такий чудовий та сумний. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|