Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б вiн i не пив вина.
Григорій СКОВОРОДА - Не той убиває коня, хто годує його простим кормом, а той, хто дає багато вiвса i не дотримує мiри в їздi.
Григорій СКОВОРОДА - О солодкий шлях життя, коли совiсть чистa!
Григорій СКОВОРОДА - На звивистих шляхах, по горбах i через глибокi рови мчить недосвiдчений вершник, якщо вiн погано править конем.
Григорій СКОВОРОДА - Не той щасливий, хто бажає кращого, а хто задоволений тим, чим володiє.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Свято, що мені свято? Аби з п’яного сорочки не знято.
- Сім’ї відцурався – з горілкою обвінчався.
- Сонний, як п’яний, а п’яний, як дурний.
- Соха – не плуг, тачка – не машина, п’яниця – не чоловік.
- Спасається: щоденно напивається.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Впертий, як осел.
- Вредний, як собака.
- Вскочив, як сліпе теля в яму.
- Вуха, як у зайця.
- Вуха, як у слона.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли ми звільняємо дорогу автобусу, ми робимо це не із ввічливості.
Віктор Шкловський - Коли ми упевнені в любові якоїсь жінки, нас цікавить ступінь її краси; коли ми сумніваємося в її серці, нам ніколи думати про її обличчя.
Фредерік Стендаль - Коли на твоє запитання відповідає філософ, перестаєш розуміти запитання.
Андре ЖИД - Коли п’єш вино любові, дещо треба залишати в келиху.
І. Шоу - Коли прекрасні жіночі очі туманяться сльозами, бачити перестає чоловік.
Альбер Турньє
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Людина різниться від мавпи ще й тим, що легко може нею стати, а мавпа людиною — ніколи.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Хто наважиться перечити, що серед членів спілки письменників є чимало письменників.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Не сотвори собі куми…
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Високопоставлений низькопоклонник.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Багатонаціональний поет.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста,
Рам'ям обвинись щосила,
Красуне, сміхуне пуста.
Я в душу красуні не вірю,
Я вірю в красуні уста!
Василь ЩУРАТ
"Про душу не мов мені, мила..." - Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись,
щоб зашарілись,
наче ті квітоньки з дикої рожі!
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? —
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі,
Кохана спить...
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Павло ТИЧИНА
"Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
