Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де добродійність там заздрість.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Добродійність ворогів у друзів перетворює.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Добродійному життю основа – праця.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Золото вуста загороджує.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - І святі грішать.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З дурнем каші не звариш.
- З дурнем каші не звариш: або пшоно не вкипить, або вогонь не горить.
- З дурнем пива не звариш.
- З дурнем розмова, як з вітром полова.
- З дурного говіння не буде спасіння.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сій вчасно - вродить рясно.
- Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає.
- Сухий березень, теплий квітень, мокрий май-буде
- Травнева роса краща вівса.
- Травневий дощ все одно, що з грибами борщ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мудрість: мислити з песимізмом, діяти з оптимізмом.
Герман Гессе - Музика — щира спільна людська мова.
К. Вебер - Музика завжди змістовна. У кожного справжнього музичного твору є ідея...
Л. Бетховен - Музика навіть у найжахливішому драматичному становищі має завжди полонити слух, завжди залишатися музикою.
В. Моцарт - На відміну від геніальності, що має свої обмеження, дурість не стриножена нічим.
Elbert Hubbard
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Яка багата наша мова: письменник пише, дописувач дописує, учень списує, директор підписує, бюрократ відписує, лікар прописує, писар переписує, слідчий записує, інспектор виписує, судовий виконавець описує...
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Яка різниця між чиновником і свинею, якщо вони обоє годуються з корита?
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Якби нам здоров’я колорадського жука, ми б і не за такого здорожчання випивки вижили.
Флоріан БОДНАР - Якби не цікавість, чим це все закінчиться, ми б із таким нетерпінням кінця світу не чекали.
Флоріан БОДНАР - Якби у наших цицеронів були крила, вони б язиками не розмахували.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег, На край веселий, Між народ хрещений!.. "Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. - Нехай мовлять живе слово
На всю Україну — І ззовуть усю родину У сем'ю єдину. Пантелеймон КУЛІШ "Настуся", 1861 - Нема в світі кращої одежини, як наша проста свита.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - Україна — то народ,
А народи не вмирають, А живуть із рода в род. Василь МОВА "Не пустуй, моя голубко", 1876 - Той наймит — наш народ, що поту ллє потоки.
Над нивою чужою. Іван ФРАНКО "Наймит", 1876
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|