Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрість прихована і скарб незримий – яка від обох користь?
Сирах - Той мудрий муж, що мовчазний, Бога шанує, відає, задля чого мовчить.
Секост - Коли мучив його цар Дмитро, силуючи виказати якусь таємницю його Батьківщини, відкусив язика свого і, розжувавши, виплюнув на того.
Зенон - Належить знати, що гідно мовити, про що гідно мовчати.
Святий Василь - Коли спитали його, хто спокійно живе, відповідав: "Ті, хто не уявляють себе тими, хто зло чинить".
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Свій свого познав і на пиво позвав.
- Світає, п’яниця похмілля шукав.
- Свято, що мені свято? Аби з п’яного сорочки не знято.
- Сім’ї відцурався – з горілкою обвінчався.
- Сонний, як п’яний, а п’яний, як дурний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Набрався, як май груш.
- Набрид, як гірка редька.
- Набував, як сокола, а збуває, як осла.
- Нагло, як сніг на голову.
- Нагримав, як на батька.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Монолог — підтакування собі самому; діалог — підтакування іншим.
Анджей Стік - Монолог — це розмова дружини з чоловіком.
Олександр Тшаска - Мораль — це позування людини перед природою.
Фрідріх НІЦШЕ - Моряки — люди, що трудяться заради грошей, як коні, і витрачають їх, як осли.
Т. Смоллетт - Моя машина розрахована на чотирьох — один рулить, троє штовхають.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Совість не купиш, зате можна купити її колишніх власників. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Сонце світить усім, але шкідливе для тих, хто не має даху. Флоріан БОДНАР
- Спочатку ми стаємо рабами своїх бажань, а потім рабами тих, від кого залежить виконання цих бажань. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Таке враження, що країну будують не муляри, токарі, трактористи, а шоумени, екстрасенси, масажисти. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Тільки на шкільних батьківських зборах тато Карло дізнався, що його синок дубовий. Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожійВ славі й шані пробувати!
Микола ВОРОНИЙ
"Євшан-зілля", 1902 - Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху
Всім, що рвуться весь вік до мети
І вмирають на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху,
Простувать в ході духові шлях
І вмирати на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
