Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той кращий пророк, хто пророкує гарне.
ЕВРІПІД - Той хто прагне слави, має уникати бенкетів, млості і жінок.
Вергілій - Той, хто знаходить задоволення в самоті, або дикий звір, або бог.
Арістотель - Той, хто не вміє мовчати, не вміє і говорити.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Той, хто перемагає інших – сильний, той, хто перемагає самого себе – могутній.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Терплячість — як любов: лиш той її знає, хто її має.
Ірланд. - Ти знаєш тільки раз, два, три, а я — аж до десяти.
Рум. - Ти його маслом маж, а він дьогтем смердить.
Білорус. - Ти мені, мамо, щастя дай, а тоді хоч на смітник викидай.
Болг. - Тисяча овець не відженуть одного тигра.
Япон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг;
Чорною плямою комин
На білий килим ліг.
Микола Вороний
"Зоряне небо", 1907 - А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр Олесь
"А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами -
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло Тичина
"Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, -
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря - мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло Тичина
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло Тичина
"Ой не крийся, природо..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Масова культура — знеболювальний засіб, анальгетик, а не наркотик.
Станіслав Лем. - Масова культура: суперечність у визначенні.
NN - Масовим має бути читач, а не мистецтво.
Станіслав Єжи Лец. - Маю фантомний біль: мозку нема, а голова болить.
В'ячеслав Верховський. - Межі моєї мови означають межі мого світу.
Людвіг Вітґенштейн.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тепер не "наша бере", а наші беруть.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Тепер у кожного не всі дома – хтось таки шукає роботу.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.
Ліна КОСТЕНКО - Ти мені — друг, товариш і брат, а він — мій кум!
Олександр ПЕРЛЮК - Тим, кому правда очі коле, окуліст не допоможе.
Валентин ЧЕМЕРИC
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю,
Збагати насущним хлібом
Убогу Вдовицю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм,
А ми, її рідні діти,
По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє.
Як згадаю Україну,
Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля -
Іззивай їх, моя думо,
На ріднеє поле.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Удосвіта встав я... темно ще надворі...
Де-не-де по хатах ясне світло сяє,
Сяє ясне світло, як на небі зорі...
Дивуюсь, радію, у серця питаю:
"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
