Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожен є той, чиє серце в нiм: вовче серце – справдешнiй вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може людина, слiпа у себе вдома, стати зрячою на базарi?
Григорій СКОВОРОДА - Пiзнаєш iстину – ввiйде тодi в кров твою сонце.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба може говорити про бiле той, котрому невiдоме, що таке чорне?
Григорій СКОВОРОДА - Свiтло вiдслонює нам те, про що ми в темрявi лише здогадувалися.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пани як дурні: що хотять, те й роблять.
- Ліпше з розумним два рази згубити, як з дурнем раз знайти.
- Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
- На дурного вся надія, а він взяв та й порозумнішав.
- Дурень думкою багатіє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Любляться, як голуби.
- Любляться, як кішка з собакою.
- Любов, як перстень, не має кінця.
- Люди живуть, як сади цвітуть.
- Людина без мрій, як пташка без крил.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Журналісти, які кусають, не повинні дозволяти, щоб їх годувала чиясь рука.
Синклер Льюїс. - Журналістика — давно відомі слова в давно відомому порядку.
"Таймс". - Журналістика — мистецтво пояснювати іншим те, чого сам не розумієш.
Альфред Чарльз Норткпіф. - Журналістика — не тільки професія, а й спосіб життя.
Анатолій Москаленко. - Журналістика — релігія сучасних суспільств, і це прогрес. Пастирі не зобов'язані вірити, паства — також.
Анатоль Франс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Наше керівництво не всесильне, щоб так швидко впоратися зі своїм народом.
Олександр ПЕРЛЮК - Наше суспільство вже відкрите, приходь та експлуатуй!
Олександр ПЕРЛЮК - Наші банкіри розуміють, які у них банки, тому свої гроші зберігають за кордоном.
Олександр ПЕРЛЮК - Наші жінки роздягнуті не гірше за француженок.
Олександр ПЕРЛЮК - Наші реальні ціни вищі за фантастичні.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся — дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло ТИЧИНА
"Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом,
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зоріють за одчиненим вікном.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит.
Рубіни крові бризнули на дахи,
І червінню спокійний став блищить.
Юрій Дараган
"Вечір", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
