Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я... дуже задоволений тим, що не подобаюсь... мерзотникам...похвально не подобатись поганим.
Григорій СКОВОРОДА - ...ситість тілесна не дасть бадьоростi серцю, позбавленому своєї їжі.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всерединi себе свої думки і в собi самому шукай справжнiх благ. Копай всерединi себе криницю для тії води, яка оросить i твою оселю, і сусiдську.
Григорій СКОВОРОДА - Духовна зброя сильніша за тілесну...
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого кращого, як хороше виховання...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Вона чула дзвін, лем не знала де він. Кого треба замалу бити, нигда з того порядний чоловік не буде.
- У жони довге волосся, а куртий (короткий) розум.
- Коби свадьба, а сорочка буде. (Приповідка за бідного жениха).
- І я колись леґінь був.
- У ледачаго хазяїна i чоботи з нiг украдуть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вік наш, як година.
- Вік пройшов, як батогом ляснув.
- Вік прокалатала, як у ніг уклала.
- Вік, як у зайця хвіст.
- Вільний, як вітер.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Побачення — це зустріч, на яку чоловік приходить з квітами, а жінка з запізненням.
Іржи Сухій - Побачивши загублену жіночу хусточку, подумай, чи досить ти заможний, щоб її підняти.
Мечислав Козловський - Поважаючий себе шпигун менше, ніж на три розвідки не працює.
Авессалом Підводний - Повії — це необхідність. Інакше чоловіки накидалися б на порядних жінок на вулицях.
Наполеон І - Повії на вулицях поводяться так безсоромно, що звідси можна зрозуміти, як поводяться поважні громадяни у себе в будинку.
Карл Краус
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Живе на колінах. Але з яким комфортом!
Валентин ЧЕМЕРИС - На кожного вандала культури не настачиш.
Валентин ЧЕМЕРИС - Живучи з вогнедишним на сухій соломі, хіба повіриш його закликам будувати світле майбутнє?
Валентин ЧЕМЕРИС - Хто не хоче працювати, той шукає винуватців свого поганого життя.
Валентин ЧЕМЕРИС - У темнім царстві не зовсім пристойно бути світлою особою.
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься, Відбивши на холодних рельсах Огні ночей і дотики світань! Микола БАЖАН "Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу... Микола БАЖАН "Розмова сердець", 1928 - І знов обвугленими сірниками
на сірих мурах сірі дні значу, і без кінця топчу тюремний камінь, і туги напиваюсь досхочу. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "І знов обвугленими сірниками...", 1937 - А я між небом зоряним, одягнений в кожух,
і між землею сам надворі, мов здавлений у палітурках двох, лежу, ніде не читаних історій. Тодось Осьмачка "В Альпах", 1953 - Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|