Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто завинить перед Небом, тому молитися буде нікому.
КОНФУЦІЙ - Хто зробив благодіяння, має мовчати, розповідати про нього слід тому, хто його одержав.
СЕНЕКА - Хто людяний, той дає іншим опору, бажаючи сам її мати, і допомагає їм досягти успіху, бажаючи сам його досягти.
КОНФУЦІЙ - Хто не може зосередиться на собі або захоплюється чимось, той бачачи не побачить, чуючи не почує, куштуючи не розрізнить смаку.
КОНФУЦІЙ - Хто не пам’ятає про колишнє щастя, той — сьогодні вже старий.
ЕПІКУР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- І знать не знаю, і видять не відаю.
- І чуть не чув, і бачить не бачив.
- І сном і духом не знаю.
- Сучий син буду!
— Сучий син, коли неправда! - Турецький син буду, коли...
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Не втаїться кохання, як у мішку шило.
- Hе дме, та повна хата диму.
- Не любить правди, як пес мила.
- Не мели, як порожній млин.
- Не минеться, як бабі жнива.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Факти, чи то факти природи, чи факти історії, не можуть вирішити за нас, яку мету нам обрати.
Карл Раймунд Поппер. - Факти як шахи: кожен виконує свою функцію і має свою вагу на полі змісту.
Володимир Різун. - Фантазія, позбавлена розуму, витворює чудовисько; поєднана з ним, вона — мати мистецтва й джерело його чудес.
Франсиско Хосе Гойя. - Фараони рекламували себе за допомогою пірамід.
Рамон Гомес де ла Серна. - Філолог — це вчитель повільного читання.
Фрідріх Ніцше.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Людське серце є власною оселею, в якій живе Бог, що читає і вивідує його думки.
Касіян САКОВИЧ - Шлюб вимагає високого і досконалого життя.
Касіян САКОВИЧ - Хто живе в благословенному подружжі, той живе розважливо.
Касіян САКОВИЧ - Хто вступає в святий подружній стан, той виконує Божі настанови, виправдовує себе перед природою, віддаючи їй те, що з неї взяв...
Касіян САКОВИЧ - Хто собі який віз, живучи на цьому світі, приготував, на такому й буде завезений туди, куди його спрямує вирок Божий.
Касіян САКОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ми визнаємо, що наш народ теж перебуває у становищі зрабованої нації.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Я духові серцем сказав:
"Навіщо ти будиш мене серед ночі? Навіщо сі тихі уста розв'язав І речі надав їм пророчі? Оспалі тут люди, в них в'ялі серця, Народ сей не вдавсь на борця". Леся УКРАЇНКА "Пророк",1906 - О правда! Мій народ смішний безкрає...
Сліпий, горбатий і чудний, Він старцем з лірою блукає І навіть — хто він, — він не знає, — Такий... безпам'ятний такий! Олександр ОЛЕСЬ "О правда! Мій народ смішний безкрає...", 1907
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|