Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Навіть боги не можуть змінити минуле.
Агафон - Навіть і тепер я не більше заздрю силі молодих, ніж колись заздрив силі бика чи слона.
Цицерон - Навіть у товаристві двох чоловік я неодмінно знайду, чому в них повчитися. Достоїнствам їх я постараюся наслідувати, а на їхніх недоліках сам буду вчитися.
КОНФУЦІЙ - Навчання без міркування даремне, а міркування без навчання – небезпечне.
КОНФУЦІЙ - Навчися слухати, і ти зможеш добути користь навіть від тих, хто говорить погано.
ПЛУТАРХ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І Богу і чорту свічку палить.
- Скорше доженеш брехача, як хромого пса.
- Такі святі, що в церкві свічки поїли.
- Коня кують, а жаба й свою лапу підставляє.
- Пішов кози пасти. (З насмішкою говорить народ про того, що втратив незаслужене "панство").
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ходить, як кицька.
- Ходить, як лин на дні.
- Ходить, як мокра курка.
- Ходить, як неживий.
- Ходить, як овечка, а буцькає, як баран.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Література — це кероване сновидіння.
Хорхе Луїс Борхес - Література — це спосіб життя.
Ґюстав Флобер - Логіка — це килим покладений над проваллям.
Хардісон - Ложка солі в склянці води робить воду непридатною для пиття. Ложка солі в озері майже непомітна.
Будда - Любіть мене коли я найменше цього заслуговую, бо саме тоді я дійсно потребую любові.
Шведська приказка
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чоловік, який вронив гідність, — не чоловік.
Віктор ІГНАТЕНКО - Чоловік, який себе поважає, повинен знати дві фрази: «Дай поїсти!» і «Дай поїсти спокійно!»
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Чоловік, який у дружини на повідку, хай радіє з того, що без догляду вона його не залишить.
Віктор ІГНАТЕНКО - Чоловікові дай волю — сяде на шию. Жінці дай волю — із шиї не злізе.
Віктор ІГНАТЕНКО - Чому народні обранці не скидають темних окулярів, коли говорять про добробут виборців?
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня - Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
