Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Усяка жива істота прагне до задоволення. Тому, що задоволення є вище благо.Тож живіть мудро — прагніть до задоволення.
Епікур. - Знання – настiльки дорогоцiнна рiч, що їх не соромно добувати з будь-якого джерела.
Фома Аквiнський - Знання — настільки дорогоцінна річ, що її не ганебно добувати з будь-якого джерела.
Абу-ль-Фарадж. - Людина може припуститися помилки. Визнання її робить людину шляхетнішою. Але вдвічі стає вона шляхетнішою, коли виправить помилку.
Навої - Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Рідня, як через дорогу навприсядки.
- Різні раби бувають: одні кайдани рвуть, другі дрімають, а треті — вихваляють.
- Рік поганий: кури не дояться.
- Роби чесно на своїй рідній землі — не будеш жити в стороні.
- Робота мила, та день малий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Не хоче, як писар хабара.
- Не хоче, як старець гривні.
- Не шелести, як віник по хаті.
- Невчасна велич страшна, як неміч.
- Нема більшого ворога, як зять.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Куди не плюнь — все вже обпльоване.
Борис Крутієр. - Куди скажуть іти на поклик серця, туди й підемо!
Олександр Перлюк. - Кулаками досягають успіхів не лише боксери.
Цаль Меламед. - Культура - це не кількість прочитаних книг, а кількість тих, які зрозумів.
Фазіль Іскандер. - Культура мовчання ще більш рідкісна, ніж культура мовлення.
Владилен Прудовський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- За смерть сильніше лиш кохання.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ. - Хто падає, за ним не тужать...
Богдан-Ігор АНТОНИЧ. - Наші мрії, заміри, бажання перейдуть часто в дійсність аж тоді, коли від себе їх відірвемо.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ. - Ступенем до перемоги стає нам кожний, хоч невдалий, зрив.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ. - Коли слова на порох стерті,
Сповідатись зорям зайво.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ти криниця туги,
Що в безмежний простір
До добра і краси
Підіймає мій зір.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Атогого", 1902 - Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!
Олександр ОЛЕСЬ
"Чари ночі", 1904 - Вона пройшла і зникла десь у сизій млі...
І ніби з нею все пройшло навіки:
Весна, бажання і утіхи,
І вся краса життя й землі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Вона ішла... але здавалося мені...", 1905 - Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста,
Рам'ям обвинись щосила,
Красуне, сміхуне пуста.
Я в душу красуні не вірю,
Я вірю в красуні уста!
Василь ЩУРАТ
"Про душу не мов мені, мила..." - Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
