Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Земля наша велика і багата, але порядку в ній немає.
Посли слов'янських племен — варягам у 862 р. - Зла людина схожа на вугілля, якщо не обпікає, то вимазує тебе.
Анахарсіс. - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Флакк, римський поет (65 р. до н. е. — 8 р. до н. е. ) - І старість повна насолод, якщо тільки вміти нею скористатися.
Сенека. - Йдучи середнім шляхом, ти йдеш найбезпечнішим шляхом.
Овідій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Тебе тілько добре по смерть посилати.
– ...то можна ще нажитись.
- Пішов, як богачеві (або: бідному) по смерть.
- За море по зілля пішов.
- Як хвіст волочиться.
- Буде ходити, поки світа та сонця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Солодкий, як мед.
- Солодкий, як цукровий буряк.
- Солоний, як ропа.
- Сонний — як п'яний, а п'яний — як дурний.
- Сонний, як сова.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Красномовнішим за мовчання може бути тільки замовчування.
Євген Тарасов. - Красномовство — це мистецтво висловлювати думки інших людей.
Едуар Ерріо. - Красномовство — це мистецтво лестити з гідністю.
Шарль Ремюза. - Краще бути цитованим, ніж чесним.
Том Стоппард. - Краще вмотивований той погляд, який моральніший.
Лев Силенко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Успіх завжди поруч: потрібно лише довідатися — з ким?
Володимир КОЛОДІЙ - Феміда судить по справедливості: хто більше покладе на чашу її терезів — той і має рацію.
Володимир ШАМША - Фраза «Закон, як дишло» давно стала законом правосуддя.
Володимир ДУГАР - Хабарнику все до лапочки.
Флоріан БОДНАР - Хай живе ринкова економіка імені Остапа Бендера!
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Європа — це досвід багатьох віків. Це не та Європа, що її Шпенглер оголосив "на закаті", не та, що гниє, до якої вся наша ненависть. Це Європа грандіозної цивілізації, Європа — Гете, Дарвіна, Байрона. Ньютона, Маркса і т. д.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Центральний Комітет партії ніде, ні разу жодним словом не говорить про те, ніби російська культура повинна стати за джерело розвиткові української культури, повинна стати насамперед передумовою для неї, маючи пріоритет, що українські письменники повинні насамперед перед усіма тягтися до досягнень російської культури як до свого рідного кубла.
Микола Скрипник
"Статті", 1926 - Але ж нація — нація, а не партія.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Побили себе ми самі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Військово-хліборобський, козацько-шляхетський аристократичний клас, що відродився був і сформувався знов за Великого Гетьмана Богдана, — потім був демократією нашою вирізаний і винищений до коріння.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
