Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли й багато лихих тебе обмовляють, то не бійся їх. Ніколи не будуть слова їх збігатись, бо не істинні вони. Коли ж два добродії ганять тебе, то бійся, бо істина за ними стоїть, – і тобі користь, бо викриття від них йде.
Мосхіон - Муж, котрий викриває, ліпше улесливого.
Мосхіон - Погано – зубожіти, гірше – здобувати злом.
Мосхіон - Краса багатства не в скарбах, а в тім, щоби завжди допомагати тим, хто потребує.
Філон - Багатство природне – це достаток хліба і води, одежі простої, а хто зайвого бажає достатку, той душу свою мучить.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На війні дружба — все одно, що дома жінка.
- На всяку гадину знайдемо і рогатину.
- На всяку ріку є брід.
- На голові кучері, та, на жаль, мізки кручені.
- На городі лобода, зате жінка молода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вода, як дзеркало, блищить.
- Вода, як скло, блищить.
- Води налив, як кіт наплакав.
- Водив, як на заріз.
- Водить очима, наче злодій по ярмарку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Реклама — мистецтво перетворення напівправди на цілковиту брехню.
Едгар Шоф. - Реклама — найвище мистецтво XX століття.
Маршалл Маклюен. - Реклама — найдешевший спосіб продажу товару, особливо якщо товар не має ніякої цінності.
Синклер Льюїс. - Реклама — найзахопливіше з усього, що можна робити, не роздягаючись.
Джеррі Делла Феміна. - Реклама — найцікавіша й найважча форма сучасної літератури.
Олдос Гакслі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Судячи з реклами, телевізор дивляться жалюгідні, замучені ожирінням, лупою, діареєю, брудним посудом та смердючим унітазом люди.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Суспільство перетворюється на стадо, нехтуючи мудрістю.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Сучасна цивiлiзацiя все бiльше нагадує перманентне i захоплююче Свято Дурнiв.
Людство, смiючись, прощається iз самим собою.
Юрiй Андрухович - Сучасне суспільство: Мікроскоп на службі у пана Молотка.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Сучасний Юлій Цезар: одночасно думає одне, говорить друге, робить третє...
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Любов к отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильніша од гармат.
- Горе ж тому кораблеві,
Та у море занесенному,
Горе тому сиротині,
Від родини відлученному!
Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ
"Журба", 1830 - Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Із нашої України!
Чи там раду радять, як на турка стати,
Не чуємо на чужині.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гамалія", 1842 - Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила", 1843 - ...заснула Вкраїна,
Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла,
В калюжі, в болоті серце прогноїла
І в дупло холодне гадюк напустила,
А дітям надію в степу оддала.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
