Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навiть добре, що Дiоген був приречений на заслання: там вiн узявся до фiлософiї.
Григорій СКОВОРОДА - Так само, як боязкi люди, захворiвши пiд час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть на невеликого човна, а звiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого не досягають цим, бо разом iз собою переносять жовч i страх,– так і життєвi змiни не усувають з душi того, що завдає прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцевi властиво жалкувати за втраченим i не радiти з того, що залишилося.
Григорій СКОВОРОДА - Ти не можеш вiднайти жодного друга, не нашукавши разом з тим i двох-трьох ворогiв.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як спить, то їсти не просить.
- Як тільки, так і відразу.
- Як у хаті, так і побіля хати.
- Як хто хоче, так по своїй мамі сокоче.
- Як щастя прийшло, то я впала, а як нещастя на поріг, то я і встала.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зима біла, та не їсть снігу, а все - сіно.
- Зима з снігами - літо з хлібами.
- Зима засніжена - літо дощове.
- Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.
- Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина, яка ніколи не помиляється, — жахлива зануда.
Е. Маккензі. - Людина, яка нічого не читає, освіченіша, ніж людина, яка не читає нічого, крім газет.
Томас Джефферсон. - Людина, яка хоча б частково не гуморист, — лише частково людина.
Ґільберт Честертон. - Людині властиво мислити розважливо й чинити нелогічно.
Анатоль Франс. - Людині властиво помилятися, але для нелюдських помилок потрібен комп'ютер.
Поль Ерліх.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хай мертва буква вас не мане
До свар, заслонюючи суть…
Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Борців не лякають пригоди:
Шлях, мочений кров’ю та потом,
Нас виведе в панство свободи
Не нині, не завтра, так потім!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Мало нас, та се – дарма;
Міцна віра рушить скали.
Тим загибелі нема,
Кому світять ідеали!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Не додавай знесиленим журби,
Не добивай зневір’ям підупалих.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Уперед, хто не хоче конати,
Статись трупом гнилим живучи!
Сміле слово – то наші гармати,
Світлі вчинки – на наші мечі.
Уперед до завзятого бою.
Коли бути бажаєм собою,
Коли серце позор відчува!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня...
Невже і я впаду в нього і зникну
безболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє,
і сонце, в душу світячи, не гріє:
в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС
"Стань і вдивляйся...", 1977 - Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні,
І мертвим птахом падає в долоні
Моє замерзле слово. Тишина.
Мойсей Фішбейн
"Зречення митця", 1984 - Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"М. N."("Мені тринадцятий минало"), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
