Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дивися на справу, як на важку, і вона в підсумку не буде важкою.
Лао-ЦЗИ - Дивно влаштована людина — вона засмучується, коли втрачає багатство, і байдужа до того, що безповоротно линуть дні її життя.
Абу-ль-Фарадж - Дитинств варто шанувати найбільше.
ЮВЕНАЛ - Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди досягають успіху, ціле ж руйнується.
Фукідід - Для того, хто вміє добре користатися своїм життям, воно не коротке.
Луцій Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Густо дивиться, а рідко бачить.
- За великим носом нічого не бачить.
- Був у Римі та й папи не бачив.
— У Римі бути і папи не видіти.
- В лісі був, а дров не видів.
- Мавши сокола в руках та випустити!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Білий, як сметана.
- Білий, як сніг.
- Білий, як сонце.
- Білий, як стіна.
- Білий, як циганська литка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Розлучення як ампутація: ти залишаєшся в живих, але тебе стало менше.
Маргарет Атвуд - Розлучитися — все одно що бути збитому вантажівкою; якщо тобі вдається вижити, ти вже уважніше дивишся по сторонах.
Джин Керр - Розмовляючи з начальником, чоловік вчиться втягувати голову в плечі, розмовляючи з жінкою — вчиться підбирати живіт.
Элсі Аттенхофер - Розпродаж: речі, що вам не потрібні, за ціну, перед якою ви не змогли встояти.
Леонард Луїс Левінсон - Розум – це здатність знаходити переконливі виправдання власної дурості.
“Пшекруй”
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Усе може бути, тільки не те, що треба.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не з нами — тому до Генпрокуратури.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не п’є з жінкою шампанського, той ризикує її втратити.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим краще політики вдягаються, тим менше вони подобаються народові.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб піднятися на політичний Олімп, треба дуже довго скочуватися вниз.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній,
Ти одна нам гоїш духа
В нашій долі безталанній.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Завжди терновий вінець
буде кращий, ніж царська корона.
Завжди величніша путь
на Голгофу, ніж хід тріумфальний.
Леся УКРАЇНКА
"Завжди терновий вінець...", 1900 - Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожійВ славі й шані пробувати!
Микола ВОРОНИЙ
"Євшан-зілля", 1902 - Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху
Всім, що рвуться весь вік до мети
І вмирають на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху,
Простувать в ході духові шлях
І вмирати на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
