Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто смерті боїться, той вже не живе.
Зейме - Хто хоче поблажливості до своїх недоліків, хай буде поблажливий до недоліків інших.
Горацій - Часом і дурень скаже мудре.
Макробій. - Чесна людина, вдягаючи суддівську мантію, забуває про особисті симпатії.
Ціцерон. - Чи є більш сильне й болісне страждання, ніж втеча з рідної країни.
Евріпід.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Добре найнявся: дають рано води, а ввечері пити.
- Добре, як собаці після ціпа.
- Добре, як черв’якові в хроні.
- Добрий борщик, та малий горщик.
- Добрий сусід врятує від ста бід.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бубонить до себе, як баба на морозі.
- Бубонить, як у бочку дме.
- Бубонить, як чорт на коробці.
- Буде погода, як не потече з неба вода.
- Буде утіха, як з дірявого міха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Сатирик кидається на танки абсурду з пляшкою чорнила.
Кароль Корд. - Сатирик так старанно відточував своє перо, що сточив його нанівець.
Володимир Колечицький. - Сатириком себе вважає й той, хто може лише передражнювати, а не висміювати.
Вєслав Брудзинський. - Сатиричний фільм вирішили випустити в німому варіанті.
Ерік Дивильковський. - Свідчення про його беззастережну відданість було підписане обома господарями, яким він служив.
Вєслав Брудзинський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Політичні погляди індивіда значною мірою залежать від його конституційних (психофізіологічних) властивостей...
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Держава, що є багатша за своїх громадян, є ворожим культурі чинником.
Володимир ДЕРЖАВИН - Не надія рухає революцію, а ненависть і жадоба пімсти, що міцніші за закон самозбереження.
Володимир ДЕРЖАВИН - Демократія і диктатура співвідносні, бо диктатура повинна спиратись на щось таке, що є неспроможним її контролювати – а це і є демос.
Володимир ДЕРЖАВИН - Демократія не утворює диктаторів, а сама утворюється претендентами на диктаторські повноваження.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись, щоб зашарілись, наче ті квітоньки з дикої рожі! Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить... Ви чули ж бо: так липа шелестить. Павло ТИЧИНА "Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911 - Ти не прийшла в вечірній час...
Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно гас І сонце сходило в безодні... Ти не прийшла в вечірній час. Олександр ОЛЕСЬ "Ти не прийшла", 1913 - Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов. Павло ТИЧИНА "Десь на дні мого серця...", 1914
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|