Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як несправедливо вчинив, а потім уперто цього тримаєшся, то подвійну кривду маєш.
Клітарх - Ліпше за правом судити й від засудженого паплюженому бути несправедливо, ніж неправдиво судити та єством справедливості паплюженим бути.
Мосхіон - З двох причин люди від правди відступають: через острах або через сором.
Геперід - Більше страждає катований пристрастями й совістю, як кого скривдив, ніж побитий з ранами на тілі і шматований.
Піфагор - Ліпше од вірного друга рана, ніж поцілунок ворога.
Соломон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Якщо на небі райдуга висока та кругла — чекай ясної погоди, а
- Якщо нема дощу, нехай хоч сніг буде.
- Якщо після сильного дощу швидко прояснюється — незабаром
- Якщо повна скриня, значить, в хаті добра господиня.
- Якщо чистий і цілий, то й бідний одяг сяє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біла, як сорока.
- Біленька, як нитка.
- Білий, як глина.
- Білий, як день.
- Білий, як іній.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Не смерть, а життя є іспит мужності.
Вітторіо Альф’єрі - Не спіть у наметах своїх предків. Світ рухається вперед.
Рухайтеся разом з ним! Джузеппе МАДЗІНІ - Не те робить нас вільними, що ми нічого не визнаємо над собою, а те, що ми вміємо поважати те, що стоїть над нами. Така повага піднімає нас самих.
Йоганн Вольфганг ҐЕТЕ - Не терплю, коли на мою неправду відповідають неправдою.
Це нечесна конкуренція. - Не треба боротися за чистоту, треба підмітати!
Ілля ІЛЬФ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мости — пенсіонерам!
Віктор ІГНАТЕНКО - На відміну від деяких наших зрадників, Юді вистачило совісті повіситися.
Борис РЕВЧУН - На всякого Ісуса знайдеться Іуда...
Гриць ГАЙОВИЙ - На злодієві шапка горить, а ми навіть заборгованості погасити не можемо.
Флоріан БОДНАР - На зміну останньому падлюці приходить падлюка не з останніх.
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки...
Серця людей — неначе лід і холод,
Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки.
Олекса Веретенченко
"Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951 - Тугу нашу. Господи, благослови, що з нею, наче з костуром своїм жебрак, минаємо стовпи придорожні, у невідоме ведені Твоєю волею. І ти у камінь тугу цю перетопи, хай благословенний буде камінь цей, як зброя наша, що іще остання залишилася нам. Нехай безборонними не будемо. Щоб встояв кожний в зустрічі рішальній. Господи, благословляй!
Богдан Нижанківський
"Молитва", 1953 - І тепер Христос із хреста над нами звішує довічную свою главу.
Тодось Осьмачка
"Ніч і день". 1954 - Любити далеку царівну куди легше, ніж ближнього.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
Василь СИМОНЕНКО
"Пильному", 1962
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
