Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро...А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
Григорій СКОВОРОДА - Я ще й тепер не вмiю користуватися часом, і навіть той час, який тепер у моєму розпорядженні, витрачається на дрiбниці або, що ще гiрше, на смуток...
- Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Григорій СКОВОРОДА - Немає години, непридатної для занять корисними науками, і хто помiрно, але постійно вивчає предмети, корисні як в цьому, так і в майбутньому життi, тому навчання – не труд, а втіха... Хто думав про науку, той любить її, а хто й любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні вiн i здавався бездіяльним.
Григорій СКОВОРОДА - Хворий смак твій – тим поганий і суд твій.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не пишайся своєю силою, не сподівайся на своє майно.
Караїмське - Відкрий сам очі, а ні — то я їх тобі відкрию.
Караїмське - Зібрався в путь — щасливої дороги, нехай не заважають пусті перестороги.
Караїмське - Пряма стріла летить у далину, а лук кривий лишається в руці!
Караїмське - Пилинка товченої кави — безмежно мала.
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зійшов у березні сніжок - берися за плужок.
- Коли квітень з водою, то травень з травою.
- Ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає.
- Ластівки низько літають - дощ обіцяють.
- Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Фрейд – батько психоаналізу.
А матері в психоаналізу немає. - Фундаментальні дослідження – приблизно те ж саме, що пускати стрілу в повітря і там, де вона впаде, малювати мішень.
Хоумер Адкінз - Футбольний матч: двобій свистка судді зі свистом трибун.
Славомир ВРУБЛЄВСЬКИЙ - Хай буде чимало, аби добре.
Жанна ГОЛОНОГОВА - Хаос – це незрозумілий нам порядок.
Генрі Міллер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ще добре, що хоч злидні платять усі податки.
Олександр ПЕРЛЮК - Що б іще вивезти за кордон, аби наша держава стала ще багатішою?
Олександр ПЕРЛЮК - Що б не залишив після себе — усе розтягнуть.
Олександр ПЕРЛЮК - Що ж іще реформувати, якщо вже нема що розкрадати?
Олександр ПЕРЛЮК - Що ж тут поробиш, якщо треба робити?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Який хто є, хай буде, коли іншим не має сили бути.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - Я дуже сміливий: я не боюсь нікого
Слабого;
За правду битися готов я до загину
З-за тину.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Сміливий чоловік", 1886 - Бідні діти, недарма мої татуньо покійні кажуть було, що будуть не ученики, а мученики; не учителі, а мучителі.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Щастє-щастє! Та що не минає? А вік, як маків цвіт.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - І ласки панські, й панські жарти —
Мужик все виніс на спині.
Іван ФРАНКО
"Панські жарти", 1887
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
