Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА - До яких порокiв призводять здоров'я з багатством? Цiлi республiки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш i тепер, скiлькох багатство, як навiдь свiтового потопу, пожерло, а душi їхнi вiд надмiрних затiй, як млинове камiння, самi себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
Григорій СКОВОРОДА - Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе.
Григорій СКОВОРОДА - Збери перед собою живописцiв та архiтекторiв i пізнаєш, що живописна iстина мало де iснує, а найбiльшу юрбу їхню посiло невiгластво i немистецтво.
Григорій СКОВОРОДА - Без бажання все важке, навiть найлегше.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Вона його зігнула в баранячий ріг (в дугу)
- Вона його навколо пальця обвила.
- Вона мені не до шмиги.
- Вони що бликоти понаїдалися.
- Вообразив, що він пуп Землі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хитруєш, як собака за вечерею.
- Хлопець молодий, як барвінок.
- Хлопець слабкий, як дубок.
- Хлопець червоний, як кров.
- Хлопець, наче куль.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Як много важить слово,
Одно сердечне, теплеє слівце! Іван Франко. - Як не горю — я не живу.
Як не люблю — я не співаю. Але цього я ще не знаю, Бо завжди я — Як полум'я. Павло Тичина. - Як просто забрати в народу свободу:
її доручити лиш треба народу. Ігор Губерман. - Як тільки ви починаєте писати те, що подобається всім, ви перестаєте бути журналістом. З цієї хвилини ви працюєте в шоу-бізнесі.
Франк Міллер-молодший. - Як тільки не спотворюють себе, щоб бути красивими!
Костянтин Меліхан.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром.
Григорій СКОВОРОДА - Випустили джина із пляшки. З’ясувалося – підробка.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Виходячи з себе, перевір, чи на місці голова.
Юрій РИБНИКОВ - Від сорому можна згоріти. Якщо вчасно не залити сліпи.
Юрій БЕРЕЗА - Відділ освіти потрібен, щоб полоти бур’яни на ланах, засіяних розумним, добрим, вічним.
Віктор ВОВК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча... Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Там буде жить та поживати,
Покіль не буде цілувати Ноги чиєїсь постола. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть,
Він найде все тобі хоч в черепочку смерть. Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ "Пан та Собака", 1818 - Всякий, хто вище, то нижчого гне;
Дужий безсильного давить і жме. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - Ой ви, письменнії! Вгору деретеся, а під носом нічого не бачите!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|