Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто споглядає вітер, тому не сіяти, хто дивиться на хмари, тому не жати.
Екклесіаст - Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе! СОКРАТ
- Хто чого хоче, той у те і вірить.
Демосфен - Час — зразок вічності, що рухається.
ПЛАТОН - Час — кращі ліки від суму, він сам лікує душевні рани.
Ахілл Татій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пізно копати криницю, коли зайнялася хата. (шрі-ланка)
- Розсипаний рис збереш, а втрачену честь не повернеш. (шрі-ланка)
- Того, що маємо, — завжди мало, того, чого немає, — завжди треба. (шрі-ланка)
- І голодному, і ситому одне сонце світить. (шрі-ланка)
- На одному коні два вершники не їздять. (шрі-ланка)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Нема кращого друженька, як матінка рідненька.
- Нема цвіту, як маківочка, нема ріднішого, як матіночка.
- Неповороткий, як слон.
- Несе голову високо, як гуска.
- Несолоне, як трава.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Він б'є себе в груди, щоб його почули.
Поль Валері. - Він був великим Художником, і його матеріальні проблеми дорівнювали масштабам його обдарування.
Владімір Вішнєвській. - Він був вірним прапороносцем. Стискав у руках держак, не відволікаючись нічим, навіть зміною кольорів на полотнищі.
Станіслав Єжи Лец. - Він був у тому поетичному віці, коли шукають не рими, а правди.
Еміль Кроткий. - Він був уже лисий, але писав усе ще кучеряво.
Еміль Кроткий.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жити стало веселіше: з еліти потішаються, з законів сміються, з боротьби із корупцією та злочинністю — помирають від сміху.
Олександр ПЕРЛЮК - Життя, безумовно, чудове, на жаль, більшості населення це не стосується.
Олександр ПЕРЛЮК - За все треба платити: вони країну роздерибанили, а народ тепер за це платить.
Олександр ПЕРЛЮК - Закон — один для всіх, проте обходить його кожен по-своєму.
Олександр ПЕРЛЮК - Закони також потрібні, хоча б для того, щоб усі мали можливість реально оцінити — яке навколо коїться беззаконня.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847 - О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847 - Думи мої, думи мої,
Де ви подівались, Нащо мене покинули, Чому одцурались? Михайло Петренко "Думи мої...", 1848 - Не для людей, тієї слави,
Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я. Для себе, братія моя! Тарас ШЕВЧЕНКО "Не для людей, тієї слави...", 1848 - А на громаду хоч наплюй!
Вона — капуста головата. Тарас ШЕВЧЕНКО "Хіба самому написать...", 1849
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|