Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Самітність — союзник печалі, вона ж — супутник духовного піднесення.
Джебран Халіль Джебран - Середній шлях — найбезпечніший.
ОВІДІЙ - Серце мудрого — по праву сторону, а серце дурного — по ліву.
Екклесіаст - Скаржитися на неприємну річ — значить подвоювати зло; глузувати з неї — значить знищити її.
КОНФУЦІЙ - Скромність — мати великих діянь.
Оноре де БАЛЬЗАК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не дай, Боже, у дядька жити, а в дядини їсти просити.
- Не дивись, чи коса плетена, дивись, чи хата метена.
- Не дивись, який пес, а чий.
- Не доведи, доле, бугаями орати, а панами збирати.
- Не зарадить ні кум, ні кума, як свого розуму нема.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Грибів уродило багато - зима буде тепла.
- Калина достигла, а листя на ній зелене - осінь буде тепла.
- Листя верби виділяє краплини вологи - перед дощем. Часом вони капають так рясно, що земля під деревом за годину до дощу мокріє.
- Ліщина вродила рясно - зима буде багата на сніги та морози.
- Рясні шишки внизу на ялині - морози будуть ранні, вгорі - зима буде коротка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Моя смерть народилася і почала ходити разом зі мною. Вона йде до мене не поспішаючи.
Жан Кокто - Мудрість говорить мені, що я ніщо. Любов говорить мені, що я все. Все моє життя проходить між цими полюсами.
Шрі-Нісаргадатти Махараджа - Музика є посередником між духовним і чуттєвим життям.
Бетховен - На гірських вершинах ти зможеш знайти тільки той дзен, який сам туди принесеш.
Роберт Пірсиг - На моїх руках є шрами від дотику до деяких людей.
Джером Д. Селінджер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Люди бувають вдячні особливо тоді, коли їх критикують, не називаючи прізвищ.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Люди воліють водитися з тими, у кого гроші водяться.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Люди, продаючи один одного, непогано живуть.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Люди, якi попадають в бiду, бiльш гостро, але не обов'язково... бiльш мислять.
Богдан ЧЕПУРКО - Людина – всього лише шість літер, а скільки нещасть!
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Митцем взагалі може бути тільки виключно яскрава індивідуальність...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Що ж тоді: — Європа чи "Просвіта"? Для мистецтва — тільки — Європа.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Нове мистецтво утворюють робітники і селяни. Тільки з умовою: вони мусять бути інтелектуально розвиненими, талановитими, геніальними людьми.
Хто цього не розуміє — той дурень. Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Треба негайно на настирливе запитання "Європа чи "Просвіта?", відповісти: — "Європа".
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Отже, гряде могутній азіатський ренесанс у мистецтві, і його предтечами є ми, "олімпійці".
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|