Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добрий товар легко знаходить покупця.
Плавт. - Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства - і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН, давньоримський оратор і філософ(106-43 р. до н. е.) - Друга думка завжди розумніша за першу.
Евріпід. - Дурень пізнає тільки те, що сталося.
Гомер. - Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ, давньоримський поет (I ст. до н.е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Одне око, та й те передране.(одна дитина, та й та, не як люди).
- Дитина, що ся поступить, то лупить.
- Дитину серцем люби, та в руках держи.
- Ледача та дитина, котрої батько не вчив.
- Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш в подушках.
– Не навчили в пелюшках, не навчите в подушках!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Били, як кота.
- Били, як Сидорову козу.
- Бистрий, як думка.
- Бистрий, як куля.
- Бистрий, як муха в окропі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Газета цікава спростуваннями своїх публікацій.
Віктор КОНЯХІН - Таке враження, що всі ковалі щастя страйкують.
Віктор КОНЯХІН - Людоїд став канібалом. Цивілізувався.
Віктор КОНЯХІН - У нас хто крайній, той і винен. А хто винен, той і крайній.
Віктор КОНЯХІН - Партія легкої поведінки перед владою.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дует у балеті вчить, як мають поводитися чоловік і жінка після медового місяця.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Думати про дітей і сім’ю — не красти для них, а вчити їх уміти думати про себе.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дурня без шахрайства не буває.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дурням Європа не потрібна — вони здатні вчитися і на своїх помилках.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дурням закон не писаний, тож у країні дурнів парламент зайвий.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Темнота печерна розум
Хмарами вкривала
І про щось невідоме
Серцю промовляла.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО
Назва повісті, 1900 - Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба!
Іван ФРАНКО
"На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902 - Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Ми люди, що знаємо лиш землю!Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
