Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не в тім убогість, коли добро зменшиться, а в тім, що жадоба збільшується.
Платон - Красти власність – низько, привласнювати – ганебно.
Филимон - Шануй батька свого й матір свою і люби ближнього свого, як себе.
Євангеліє - Батьки посеред божественного єства і людського перебувають, торкаються обох. Людського роду, бо створені і знов зотліють, а божественного, бо народили і небуттєве до буття привели.
І як Бог до тварі, так і батьки до чада, бо мов Бог несущим існування подарував, також ці силі його - Належить синові рабом бути отцю своєму і більше, ніж справжньому рабу: бо єством син уже раб отцю, а раб – за законом.
Аристотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Скільки з биком не биться, а все молока не добиться.
- Скільки не їж, будеш не багатий, а пузатий.
- Скільки не лічи чужі гроші — не забагатієш.
- Скучив зять за тещею, як пес за києм.
- Слухай на тисячу, а говори на гріш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без шуби і валянок зимують на печі.
- Без шуму тече глибоководна ріка.
- Берег обвалиться - вода підніметься.
- Березень вбирає в землю, серпень - у комору.
- Березнева вода - цілюща.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина така, яке її уявлення про щастя.
Василь Сухомлинський - Людина! Це – чудово! Це звучить... гордо!
Максим Горький - Людина, котра насмілюється змарнувати годину часу, ще не зрозуміла ціну життю.
Чарльз Дарвін - Людина, не здатна на підлі вчинки, не підозрює в цьому й інших.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Людина, позбавлена рішучості, ніколи не може належати собі.
У. ФОСТЕР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Життя повне бруду, але мистецтво має бути чистим.
Андрій КОВАЛЬ - На відміну від істини, афоризм повинен бути категоричним.
Андрій КОВАЛЬ - Чого не збагнеш серцем, не осягнеш розумом.
Андрій КОВАЛЬ - Книжки зотлівають, думки залишаються нетлінними.
Андрій КОВАЛЬ - Коли усвідомлюєш безвихідь життя, ніщо вже не заважає тобі бути безтурботно веселим.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег, На край веселий, Між народ хрещений!.. "Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. - Нехай мовлять живе слово
На всю Україну — І ззовуть усю родину У сем'ю єдину. Пантелеймон КУЛІШ "Настуся", 1861 - Нема в світі кращої одежини, як наша проста свита.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - Україна — то народ,
А народи не вмирають, А живуть із рода в род. Василь МОВА "Не пустуй, моя голубко", 1876
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|