На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • У Книзі Велеса стрінемося з невідомим в офіційних історіях ствердженням, що Аскольд і Дир, будучи чужими князями-узурпаторами в Києві, першими прийняли з Греції християнство та, пробуючи накинути його Києву, були вбиті громадянами Києва саме за цю спробу заведення чужої віри у столиці старинної Русі-України.
       Володимир ШАЯН,
    Віра Предків Наших
  • Українська героїчна література не тільки не зачинається з приходом християнізму, але навпаки, вона з його приходом кінчається.
       Володимир ШАЯН,
    Віра Предків Наших
  • Усяк Рід мав Чурів і Пращурів, які померли перед віками. Тим Богам почитання маємо дати, і од них радощі маємо.
       Велесова Книга (38-А).
  • Це душі Пращурів наших од Іру дивляться на нас і там від жалю плачуть, і дорікають нам, що не берегли ми Прави, Нави і Яви, не берегли Богів, та ще й глузували. Це істинно, що не достойні бути Дажбожими внуками.
       Велесова Книга (1).
  • Якоже видіти не дав Богдаждь будучину смертним, тож восхвалимо премудрість Його, а старе спом’янемо, і що відаємо – речемо.
       Велесова Книга (38-А). 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Злякався, аж сорочка на мені пополотніла.
       
  • Круть-верть – в черепочку смерть!
       
  • Кумова хата горіла, а моя тітка руки нагріла – от ми й родичі.
       
  • На городі бузина, а в Києві дядько.
       
  • Не знав, не знав, та як на те й забув!
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Тиха, як місяць.
       
  • Тиха, як телиця.
       
  • Тихо, хоч мак сій.
       
  • Тихо, як у вусі.
       
  • Тісно, що й києм не протиснеш.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Не варто говорити всієї правди, але варто говорити тільки правду.
       Жуль Ренар.
  • Не варто знайомитися зі своїми друзями раніше, ніж до них прийде слава.
       Жуль Ренар.
  • Не варто орієнтуватися на громадську думку. Це не маяк, а мандрівні вогні.
       Андре Моруа.
  • Не варто спростовувати те, що супротивник не спромігся довести.
       Жан Дюссо.
  • Не витрачайте брехню марно, звідки вам знати, коли вона й справді може знадобитися!
       Марк Твен. 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Буває й так, що втрачене лице було лиш маскою.
       Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
  • Буває, посіють розумне, добре, вічне, а потім хоч трава не рости.
       Микола ПАСЬКО
  • Будь-яка система, що залежить від людської надійності, — ненадійна.
       Сергій СКОРОБАГАТЬКО
  • В ідеальній сім’ї дружина не знає, звідки беруться гроші, а чоловік не цікавиться, куди вони діваються.
       Андрій КОРЧИНСЬКИЙ
  • В одних від стрибків у гречку виростають крила, в інших — роги.
       Флоріан БОДНАР 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Коли поникнуть голови переможених і сили їхні кануть у працю на хліб насущний, то на озлиднілому ґрунті завжди виростають поодинокі високі постаті як голос самозбереження народу, що мусить висунути свою естафету в особі подвижника, який швидко згоряє за всіх, як згоріли у нас тисячі безіменних, з забутими іменами і з великими іменами.
       Євген СВЕРСТЮК
    "Собор у риштованні", 1970
  • Вони вибудували свій Собор — як естафету духу, як найвищу вежу, що має сторожувати безперервність духу — голос предків і заповіт нащадкам, які не мають права зректися і запродатись чужим богам, не сміють опуститися нижче вираженого в Соборі ідеалу Людини.
       Євген СВЕРСТЮК
    "Собор у риштованні", 1970
  • Нині кожен, хто це усвідомив, розуміє, що йдеться не про поетизацію вселюдського Собору, а передусім про цілком конкретні втілення його в собі, про вироблення власної індивідуальності як частки власного народу, як надійної опори для культури та духовного життя. І перед кожним — різка альтернатива — бути або сином свого народу, або його лукавим наймитом і мародером.
       Євген СВЕРСТЮК
    "Собор у риштованні", 1970
  • Але пам'ятаймо, що нам історія просто на чолі записала всю обережність, пасивність, перечікування і лінь предків, і кожне нове покоління від колиски розплачується за це своєю долею і честю. І заново визбирує духовну спадщину наших донкіхотів серед намулу спадщини рабів.
       Євген СВЕРСТЮК
    "Собор у риштованні", 1970
  • Ніякою логікою не пояснити нам наших відроджень після поразок і самого факту нашого національного існування: ми живемо в стихійно-ірраціональному, в глибинах, самим корінням, що вічно пробивається паростками і рідко досягає нормального цвітіння.
       Євген СВЕРСТЮК
    "Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ сміється", 1970
     
Ще..
Тости / 65
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
       
  • Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
       
  • Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ