Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожного вабить до себе своя пристрасть.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба свiт i народ – не лiпше видовище, ще й дармове, подiбно до вiдомого Пiфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне пiд тягарем боргiв, другий карається честолюбством, третiй – скнарiстю, четвертий – хворобливим бажанням споглядати безглуздi речi.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навiть добре, що Дiоген був приречений на заслання: там вiн узявся до фiлософiї.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дощ ллє, як з відра. Періщить.
- Дрібні діти, як мак.
- Дрова рубають – тріски летять.
- Дружба дружбою, а служба службою.
- Думає, що взяв Бога за бороду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Повна, як качан.
- Повна, як маківка.
- Повний, як огірок.
- Повнолиця, як місяць.
- Поглядає, як вовк на ягницю.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Історик — не завжди пророк, який віщує назад, але журналіст — це завжди людина, яка потім знала все наперед.
Карл Краус. - Історик — це часто журналіст, повернутий назад.
Карл Краус. - Історики довели, що в давнину за один талант давали сто волів.
Габрієль Лауб. - Історичні фрази — це слова відомих людей, які вони сказали після смерті.
Андре Прево. - Історія людства є неосяжне нагромадження помилок, серед яких можна часом відшукати окремі маловиразні істини.
Чезаре Беккарія.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ті, хто читає тільки газети, тупіші за тих, хто нічого не читає.
Володимир Черняк - Патріотизм перетворює населення на народ.
Володимир ЧЕРНЯК - У громадянина є країна, у патріота є Вітчизна.
Володимир ЧЕРНЯК - Люби Україну в собі, а не себе в Україні.
Володимир ЧЕРНЯК - Патріотизм – це перш за все готовність платити податки.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Я духові серцем сказав:
"Навіщо ти будиш мене серед ночі?
Навіщо сі тихі уста розв'язав
І речі надав їм пророчі?
Оспалі тут люди, в них в'ялі серця,
Народ сей не вдавсь на борця".
Леся УКРАЇНКА
"Пророк",1906 - О правда! Мій народ смішний безкрає...
Сліпий, горбатий і чудний,
Він старцем з лірою блукає
І навіть — хто він, — він не знає, —
Такий... безпам'ятний такий!
Олександр ОЛЕСЬ
"О правда! Мій народ смішний безкрає...", 1907 - Духом все молоді, тілом дряхлі діди —
Ми верстаєм дорогу сліпцями;
Йдем вперед навмання і вступаєм в сліди
Тих, що нарід вели манівцями.
Петро Норманський
"Духом все молоді...", 1917 - Я — невгасимий Огонь Прекрасний,
Одвічний Дух.
Вітай же нас ти з сонцем, голубами.
Я дужий народ! — з сонцем, голубами.
Павло ТИЧИНА
"Золотий гомін", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
