Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.
Григорій СКОВОРОДА - Я знайшов гавань, прощайте, надії i щастя, досить ви грали мною, тепер грайте iншими.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нiчого отруйнiшого вiд удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрець мусить i з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА - Коли велика справа – нувати над тiлами, то ще бiльша – керувати душами.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Язик і до Кракова доведе.
- Язик до Києва доведе.
—... і до кия. - Язик на конець світа заведе.
- Гей верни Касіян, круто!
- Вертай Грицько, бо в церкву заїхали.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Відважний, як тигр.
- Відкидає, як пружина.
- Відмовляється, як стара дівка гарного жениха.
- Війна, як вода,— в одного бере, другому дає.
- Військо йде, як мак цвіте.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Бувають часи, коли сатирі приходиться відновлювати те, що зруйнував пафос.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Будемо вдячні за те, що на світі є дурні: якби не вони, інші могли б стати невдахами.
Марк ТВЕН - Будемо ж вірити, якщо не можемо зрозуміти.
Аврелій АВГУСТІН - Будинок — це в’язниця для дівчини і майстерня для жінки.
Джордж Бернард ШОУ - Будинок чоловіка — його міцність, але тільки зовні. Усередині це найчастіше дитяча кімната.
Клер Люс
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Лисичка про фіктивний шлюб: хай говорять що завгодно, а для мене головне — прописатися на птахофермі.
Володимир КОЛОДІЙ - Лірика має хапати за серце, а сатира – за печінку.
Юрій БЕРЕЗА - Ліс рубають – олігархи летять на Канари.
Віктор КОНЯХІН - Луплять депутати і громадяни один одного — громадянське суспільство в муках народжується.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Люби жмикрутів — вони хабарів нікому не дають.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І тепер я розбитеє
Серце ядом гою, І не плачу, й не співаю, А вию совою. Тарас ШЕВЧЕНКО "Три літа", 1845 - Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь... Тарас ШЕВЧЕНКО "Минають дні, минають ночі...", 1845 - А то горе, що душа — наче птиця без крил хоче піднятися над землею, а туча до землі й пригнітає.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1856 - Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить, Болить, і плаче, і не спить, Мов негодована дитина. Тарас ШЕВЧЕНКО "Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Ходжу-блуджу по городу
Великому, великому. Одкрив би я своє серце, Та нікому, та нікому. Пантелеймон КУЛІШ "Люлі-люлі", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|