Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Недостойно ні насмішником бути, ні промови неподобством поганити – бо скоро переміниться все.
Златоуст - Сміх віджени і сміху джерелом не будь: легко до хули скотитися.
Епіктет - Отак, як хтось хапає вітер і жене тінь, так і той, хто дослухається снів.
Сирах - Сонні видіння денних помислів є відгуком: як уві сні побачить улюблене, тим і втішиться.
Святий Василь - Зле не бачить, що є зло.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Залізом золото добувають.
- Заманулося печеного льоду.
- Заміж хоч зараз, а робить — хоч прибить.
- Запас біди не чинить і їсти не просить.
- Запінився, як скажена собака.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Любить роботу, як кріт сонце.
- Любить, як вовк порося.
- Любить, як кіт сметану.
- Любить, як мати дитину.
- Любить, як пес дідька.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не питай, що твоя батьківщина може зробити для тебе, — спитай, що ти можеш зробити для своєї батьківщини.
Дж. Кеннеді - Не питайте, і я вам не збрешу.
Олівер Голдсміт - Не роби іншим те, чого ти хотів би, щоб вони робили для тебе. У вас можуть бути різні смаки.
Джордж Бернард ШОУ - Не сваріть погоду — дев'ять десятих людства не змогли би почати жодної розмови, якщо б погода не мінялася.
Кін Габбард - Не сприймайте життя занадто серйозно. Вам все одно не піти з нього живим.
Елберт Хаббард
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сумно, коли кидаєш виклик дійсності, а вона цього не помічає.
Андрій КОВАЛЬ - Щоб здаватися святим, вождь оточує себе грішниками більшими, ніж він сам.
Андрій КОВАЛЬ - Жах – екстракт страху.
Андрій КОВАЛЬ - Справжнє покликання те, якому неможливо зрадити.
Андрій КОВАЛЬ - Не жартуй зі смертю: її зустрічний жарт може виявитись для тебе останнім.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне; Не так щастя, як той води Моя душа багне. Маркіян ШАШКЕВИЧ "Підлисє". 1830 - Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. Тарас ШЕВЧЕНКО "Причинна", 1837 - По діброві вітер виє,
Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Тарас ШЕВЧЕНКО "Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою, Споконвіку вмивається, Сонце зустрічає... І нема тому почину, І краю немає! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні — Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло. Цвітуть сади; біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво. Тарас ШЕВЧЕНКО "Княжна", 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|