Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чого ти дивишся на скалку в оці брата свого, а у своїм колоди не добачаєш.
Євангеліє - Хто думає зрозуміти щось, той ще не розуміє, що саме слід розуміти. Хто розуміє, що не відає нічого, той воістину мудрим є. А як відає, що образив когось, той правду возлюбив.
Дидім - Початок знання – розуміння невігластва свого, а ми, не відаючи нічого, вважаємо себе всезнавцями.
Платон - Коли юнака цього привели до вчителя, що філософії навчав, і той спитав у нього: "Чому, юначе, навчився?" – той відповів: "Се вчив був, що не відаю нічого". Почувши це, вчитель зачудувавсь і всі, що навкруги стояли, вигукнули: "Воістину цей юнак розумніший за всіх нас".
Геракліт - Благодаті правило просте. Таким будь з ближнім своїм і чужим, як ти хочеш, щоб вони з тобою були.
Геракліт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Золото і на болоті блищить.
- Зростом виріс, а умом не виніс.
- Зрубаній голові байдуже за чубом (За великої кривди не дбається за малу).
- Зять любить взять.
- Й не вгадаєш, відкіля вітер повіє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дурний, як дірявий чобіт.
- Дурний, як довбня.
- Дурний, як колесо.
- Дурний, як корок.
- Дурний, як миколаївський чобіт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо А означає життєвий успіх, то А = х + у + z, де х — це праця, у — гра, z — уміння тримати язик за зубами.
Альберт Ейнштейн. - Якщо автор пише про те, чого не розуміє, його працю зрозуміють тільки ті читачі, які розуміються на цьому більше, ніж він.
"Закон Віттинґтона". - Якщо актор поганий, оплески роблять його ще гіршим.
Жуль Ренар. - Якщо афоризм треба пояснювати, значить, він невдалий.
Люк де Вовенарґ. - Якщо Афоризм — це добре відредагований роман, то крапка — це добре відредагований афоризм.
Сергій Сидоров.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим бідніша медицина, тим багатші екстрасенси.
Олександр СУХОМЛИН - Найвища стіна у світі – стіна байдужості.
Олександр СУХОМЛИН - Спочатку було слово. Потім з’явилося пустослів’я.
Олександр СУХОМЛИН - У наш час найлегше об’їстися рекламою делікатесів.
Олександр СУХОМЛИН - Мистецтво безсмертне. Особливо мистецтво виживання.
Олександр СУХОМЛИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я, прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, —
Він живе, він ще не вмер.
Іван ФРАНКО
"Гімн. Замість пролога", 1880
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
