Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скромність — мати великих діянь.
Оноре де БАЛЬЗАК - Слово, керуючись яким, можна прожити все життя — поблажливість.
КОНФУЦІЙ - Сміливий у справі слів не злякається.
Софокл - Сміливим допомагає доля.
Теренцій Публій - Солодкий сон у трударя, хоч мало він з’їв, хоч багато; багатий же, перенаситившись їжею, не може заснути.
Екклесіаст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чия відвага, того й перевага.
- Чия відвага, того й перевага.
- Чия шкода, того й грiх.
- Чоботарева жінка й ковалева кобила завжди босі.
- Чого весна не посіяла, того зима не скуштує.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пильнуй, як ока.
- Писав писака, не розбере а собака.
- Пишається, як заєць хвостом.
- Пишається, як кіт на глині.
- Пишається, як корова в хомуті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Біржа — це храм новітніх язичників: їхні боги — злитки або кружки золота; їхні святі ікони — банківські квитки або державні облігації; їхні благочестиві вправи — спекуляції на підвищенні або зниженні фондів; нарешті, їхнє покаяння — ліквідація.
Н. Макаров - Біржовий курс залежить від того, кого на даний момент більше: акцій або ідіотів.
Андре Костолані - Біржовий спекулянт — людина, що вивчає майбутнє і діє до того, як воно настане.
Бернард Барух - Благополуччя будь-якого союзу тримається на шести складових китах: перша — це доля, інші п’ять — це довіра.
- Божевільний той, хто не вміючи керувати собою, хоче керувати іншими.
Побілій
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Керівництво начитається анекдотів, а потім починає втілювати їх у життя.
Олександр ПЕРЛЮК - Керівництво повернулося до народу реформами.
Олександр ПЕРЛЮК - Кинути пити неважко, важко цю подію не відзначити.
Олександр ПЕРЛЮК - Кого вибрали, той і їсть.
Олександр ПЕРЛЮК - Кого ж іще повинна пиляти жінка, якщо ти — її єдиний?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога... Тарас ШЕВЧЕНКО "М. N."("Мені тринадцятий минало"), 1847 - Чого ж я плачу? Мабуть, шкода,
Що без пригоди, мов негода, Минула молодость моя. Тарас ШЕВЧЕНКО "Огні горять, музика грає...", 1850 - І досі сниться: під горою,
Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Тарас ШЕВЧЕНКО "І досі сниться: під горою...", 1850 - Минули літа молодії,
Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, Ані порадитись. Нема! Анікогісінько нема! Тарас ШЕВЧЕНКО "Минули літа молодії...",1860 - Юность моя веселая,
Куди ся поділа? Як ласточка крилатая, Куди полетіла? Олександр Духнович "Дума", 1863
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|