Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- I хто впаде на цей камiнь - розiб'ється, а на кого вiн сам упаде - то розчавить його.
Євангеліє від св. Матвія - Пiзнається бо дерево з плоду його.
Євангеліє від св. Матвія - Роде змiїний! Як ви можете мовити добре, бувши злi? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.
Євангеліє від св. Матвія - ...Вони, дивлячися, не бачать, i слухаючи, не чують i не розумiють. Пророка нема без пошани - хiба тiльки в вiтчизнi своiй та в домi своїм!
Євангеліє від св. Матвія - Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гостям сміх, а господарям сльози.
- Гірка гостина, коли лиха година.
— Не мила і гостина, коли з дому зі сваркою вибираєшся.
- Кого болять кості, хай не іде в гості.
— Гості обїдять кості.
- Де все гостина, там голод не далекий.
- Зпершу горілка людей розважала, а тепер сама засумувала.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Один у хаті, як макогін у макітрі.
- Один, мов з хмари впав.
- Одинока, як тополя.
- Одинокий, як листок.
- Одна, як билина в полі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Газета — кращий друг оселедця.
Володимир КОЛЕЧИЦЬКИЙ - Газета — перша чернетка історії.
Пилип Грем - Газета — портативна ширма, за якою чоловік, що сидить у трамваї, ховається від жінки, що стоїть поруч.
Леонард Луїс Левінсон - Газета — природний ворог книги, як повія — природний ворог порядної жінки.
Ж. і Е. Гонкури - Газета — спосіб зробити неосвічених людей ще більш неосвіченими, а божевільних — більш божевільними.
Генрі Луїс МЕНКЕН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Без ворогів можна в світі
Як-небудь прожити.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Не гріє сонце на чужині...
Тарас ШЕВЧЕНКО - Невесело на світі жить,
Коли нема кого любить.
Тарас ШЕВЧЕНКО - ...Де нема святої волі,
Не буде там добра ніколи.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Без правди горе!
Тарас ШЕВЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря — мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло ТИЧИНА
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся — дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло ТИЧИНА
"Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
