Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Цей Леонід Лакедемонський, що мало мав воїнів, все ж йшов на персів, і хтось спитав його: "Як з військом малим йдеш на таку силу?" Відповідав: "З малим іду, але з тими, хто хоче, і достатніми для битви".
- Блаженні голодні та спраглі правди, бо вони наситяться.
Євангеліє - Хто копає яму для ближніх своїх, упаде в неї.
Хто камінь кидає на друга, в себе кидає. - Багато правил не є правими, бо не випробувані судом розуму.
Соломон - Боже правосуддя нашим норовам уподібнюється: які вони, такі Бог подарує.
Ниський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Зовсім козак, та чуб не так.
- Слава не поляже: не поляже, а розкаже, що діялось в світі, чия правда, чия кривда і чиї ми діти.
- Без Гетьмана (проводу) військо гине.
- Як череді без личмана, так козакам без гетьмана.
- До булави треба голови.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пасує, як свині намисто.
- Патлатий, як ведмідь.
- Пахучий, як м'ята.
- Перебалакує, як папуга.
- Переболить і присохне, як на собаці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Під упливом великого плану розсувається простір, прискореної зйомки — час.
Вальтер Беньямін. - Підкреслювання чужих хиб своїх не перекреслює.
Цаль Меламед. - Піднесемо запитання до рівня відповідей.
Борис Крутієр. - Підносячись, заглиблюйся.
Джордж Ейд. - Підсумки соціологічних опитувань у газеті — це зазвичай найточніші факти: скільки заплатив, стільки й отримаєш.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ніколи не втрачав розуму, бо ніколи його і не мав.
Віктор ІГНАТЕНКО - Ніколи не змагайся із жінкою. Бо перемога чи поразка все одно будуть вашою ганьбою.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Ніколи не продавався ні за які гроші. Продавався тільки за їх кількість.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Ніщо так не полегшує проблему вибору, як його відсутність.
Юрій МЕЛІХОВ - Нова дієта для схуднення: три дні — тільки соки, п’ять днів — тільки салати, сім днів — тільки яблука. Потім — дев’ять днів, затим... 40 і, нарешті, — рік.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І з того козацтва,
З його старшини,
На лихо Вкраїні
Вродились пани.
Василь МОВА
"Козачий кістяк", 1863 - Повій, вітре тихесенький,
З-за синього моря,
Та принеси в Україну
Козацькую волю!
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Вітер", 1882 - Обняти світ залізними руками
Силкуєшся, щоб людському уму
Спорудити з продажними попами
Вселенськую безвиходну тюрму.
Пантелеймон КУЛІШ
"Слов'янська ода", 1882 - Я не боюсь тюрми і ката,
Вони для мене не страшні.
Страшніш тюрма у рідній хаті,
Неволя в рідній стороні.
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Я не боюсь", 1883 - "Господи, Господи! — подумала мати, — попереучували моїх діток на один бік: з тієї ляховка вийшла така, що з голими руками й не приступай; а цей москалем став. Пропащі світи!"
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
