Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!
Григорій СКОВОРОДА - Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
Григорій СКОВОРОДА - Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
Григорій СКОВОРОДА - Тінь яблуні не заважає.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пішла баба по масло, і в печі погасло.
- Пішли по шерсть, а вернулись стрижені.
- Пішов би в рай, та гріхів через край.
- Пішов, як за вчорашнім днем, і сліди за собою забрав.
- Пішов, як хмара по небу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти.
Шляхів нема, немов хто витер,
і важко проти вітру йти.
Михайло Драй-Хмара
"В село", 1925 - Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить.
Дзвенить земля, як кований копит.
Зима прийде - і серця не обманить.
Максим Рильський
"Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор Антонич
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор Антонич
"На шляху", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Телебачення наблизило до нас упритул світ, який закриває від нас телевізор.
Хенрик Ягодзиньский - Телебачення є доказом того, що люди готові дивитися все що завгодно, аби не дивитися один на одного.
Енн Ландерс - Телеканалів уже стільки нателеканалилось, що наше життя пертворилось в суцільну телеканалізацію.
Іван - Телебачення нині стало найжорстокішим вбивцею. Адже біля екранів телевізорів людство убиває свое найдорожче — Час.
Іван - Телебачення — заповнення якомога дешевшим мотлохом проміжків між якомога дорожчими рекламними роликами.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- другого не уможливлює повторення першого?
Ростислав ДОЦЕНКО - Дуже багато розбійників сподівались стати спасителями.
З. Календкевич - Думка про смерть відганяє нудьгу.
Євген Ященко - Думка, що не примушує над собою задуматись, не варта ймення думки.
Ростислав ДОЦЕНКО - Думки проти ночі не потьмяніють за дня.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу
про самоту і про тривогу,
про дні, яких я не лічу,
про дивовижну німоту
без слів та звуків,
про нечулу
німу, глуху, пусту, пусту —
що серце далечі жахнулось.
Оксана Лятуринська
"У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- Якщо хочеш бути щасливим один день – напийся!
Якщо хочеш бути щасливим тиждень – знайди собі коханку!
Якщо хочеш бути щасливим місяць – одружись!
Якщо хочеш бути щасливим все життя – будь здоровим!
То ж вип’ємо за здоров’я!
- Щоб їлось і пилось,
Щоб хотілось і моглось!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
