Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не слово, а нещастя є вчитель дурнів.
ДЕМОКРІТ - Не сподівайся на запального друга, навіть якщо сам по собі він добра людина.
Абу-ль-Фарадж - Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
КОНФУЦІЙ - Небуття — ніщо, буття — мука.
Аполлоній Тіанський - Невігластво робить людей сміливими, а роздуми — нерішучими.
Фукідід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З чужої долоні не нап’єшся.
- З’їла б кашу кума, так ложки нема.
- З’явилась у дівчини біля воріт тільняшка — чекай весілля на Мелашку.
- За кожним великим багатством криється злочин.
- За морем тепліше, та вдома миліше.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Крутиться, як собака на прив'язі.
- Крутиться, як тріска в ополонці.
- Кублиться, як квочка з курчатами.
- Кублиться, як курка на яйцях.
- Кує, як зозуля.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людей можна поділити на дві половини: одним є що сказати, але вони не вміють сказати це; іншим нема чого сказати, і вони безперестанку говорять це.
Роберт Фрост. - Людей, які роздумують логічно, більше, ніж красномовних. Красномовство є мистецтво прикрашати логіку.
Дені Дідро. - Люди бачать тільки те, що готові побачити.
Ральф Вольдо Емерсон. - Люди вічно сплутують те, про що пишуть газети, з новинами.
А. Дж. Ліблінг. - Люди готові повірити всьому, що почули конфіденційно. Хочеш, щоб тобі повірили, говори пошепки.
Малькольм де Шазаль.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Там, де є суворість і вимогливість жінки, дівчини, юнак стає справжнім чоловіком.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Той, хто по-справжньому любить Батьківщину, – з усякого погляду справжня людина.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Людина така, яке її уявлення про щастя.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Егоїзм – першопричина раку душі.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Для того щоб виховати справжніх чоловіків, потрібно виховувати справжніх жінок.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова,
Щоб виливать журбу, сльози.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий,
А розумне ваше слово
Брехнею підбите.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
