Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- І в справах не губитися, і в речах не розтікатися, і в уявленнях не блукати, душею не стискатися раптом, або ж із себе вискакувати.
Марк АВРЕЛІЙ - І знайшов я, що гірше смерті жінка, тому що вона — сітка і серце її — сільця, руки її — окови.
Екклесіаст - І не Адам спокушений, але дружина, спокусивши, впала в злочин.
Апостол Павло - І пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними.
Євангеліє від Іоанна - І рани не болять у переможців.
Публій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не києм то палицею.
– Не києм, то ломакою.
- Хоч круть-верть, хоч верть-круть.
- Однаково не причашчатися.
- Ті ж штани, та назад узлом.
- Ті ж гості, та в хату.
– Самі тії гості та й до хати йдуть.
– ... бо внадились.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дивиться, як ясочка.
- Дивується, як заєць у вересні.
- Дике, як коза.
- Дитина, як лялечка.
- Дитиночка, як качатко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Викладання — останній притулок слабкого розуму з класичною освітою.
Олдос Хакслі - Виключення роблять правила знаменитими.
Веслав Брудзіньський - Вимисел відкриває істину, що заслоняє реальність.
Джессамін Уест - Виповнюються найсміливіші наші мрії. Тепер черга за несміливими.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Виправлення до Декарту: Іноді я мислю, а іноді існую.
Поль Валері
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Майбутній бойовий гімн українських націоналістів зродиться серед розпалу боротьби, а не шляхом музичного конкурсу.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Коли вже нема розумного виходу з тяжкого становища, то треба вміти вмерти по-геройськи, – щоб така смерть була джерелом сили для молодих поколінь.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Не будувати Україну тільки над Дністром чи Дніпром, але Україну в таких розмірах, які вимірив їй самий Творець.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Кожний здоровий нарід мусить із почуттям радісного фаталізму вести боротьбу за все, що підшептує йому поклик крові й до чого тягне його історичне призначення.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Спільність пролитої крові за спільні політичні ідеали – це перша ознака нації.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- О рідна земле, люба моя нене!
Чому, припавши до твоїх грудей,
Я тільки плачу, як дитя нужденне,
А сил не набираюсь, як Антей?
Микола ВОРОНИЙ
"Мандрівні елегії", 1902 - Коли скінчиться той полон великий,
що нас зайняв в землі обітованій?
І доки рідний край Єгиптом буде?
Коли загине новий Вавилон?####Леся УКРАЇНКА
"І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904
- І ти колись боролась, мов Ізраїль,
Україно моя! Сам Бог поставив
супроти тебе силу невблаганну
сліпої долі.
Леся УКРАЇНКА
"І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904 - Чи довго ще, о Господи, чи довго
ми будемо блукати і шукати
рідного краю на своїй землі?
Леся УКРАЇНКА
"І ти колись боролась, мов Ізраїль...",1904 - Розкішний край мій у ярмі,
Мій люд — невольники німі,
На їх устах — печать.
Микола ВОРОНИЙ
"Соловейко", 1904
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
