Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний — то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи - Пологами страждали гори — народилося ж жалюгідне мишеня.
Горацій - Помилятися можна по-різному, вірно чинити – лише одним шляхом, тому перше легко, а друге важко; легко промахнутися, важко поцілити.
Арістотель - По-перше, не роби нічого без причини і мети. По-друге, не роби нічого, що б не схилялося на користь суспільству.
Марк АВРЕЛІЙ - Початок є більш, ніж половина всього.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Під лихий час і кум за собаку.
- Тоді любить і сват, коли добре мається брат: а коли бідний, то забуде і брат рідний.
- Поки богат, то поти і сват.
- Поки щастя плужить, поти приятель служить.
- Де щасть відпало, там і приятелів мало.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Прилип, як смола до штанів.
- Прилип, як солома до чобота.
- Прилипли, як мухи до меду.
- Приліпився, як п'явка до тіла, а не сидить без діла.
- Примостився, як кіт на сонці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дурна та людина, яка ніколи не змінює своєї думки.
Уїнстон Черчілль - Вроджена вада капіталізму — нерівний розподіл благ; вроджена гідність соціалізму — рівний розподіл убогості.
Уїнстон Черчілль - Коли орли мовчать, базікають папуги.
Уїнстон Черчілль - Влада — це наркотик. Хто спробував її хоч раз — отруєний нею назавжди.
Уїнстон Черчілль - Протягом свого життя кожній людині доводиться спіткнутися об свій «великий шанс». До нещастя, більшість із нас просто піднімається, обтрушується і йде далі, ніби нічого й не сталося.
Уїнстон Черчілль
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Злий язик перемагається ще злішим, як кілер — кілером-патріотом чи націоналістом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Злочинність потрібна злочинцям.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Знаючи себе більше, ніж інші, ми, проте, продовжуємо любити себе більше, ніж інші.
Борис РЕВЧУН - Золотошукачі в церкві гріхи відмивають. А на копальнях — намивають.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Зоопарк — це єдине місце, де на тебе не дивляться звіром.
Іван ТОКАРЧУК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Природо люта, мачухо лукава,
Убійнице ненаситна, кровава,
За що тобі пісні від нас і слава?
Осип Маковей
"Природа", 1899 - Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе,
Могутняя сило, — чолом!
Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,
Думками скоряюсь, душею молюся,
Співаю величний псалом.
Микола ВОРОНИЙ
"До моря", 1901 - Весно, ти мучиш мене ! Розсипаєшся сонця промінням,
Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш!
Іван ФРАНКО
"Майові елегії", 1901 - На розпутті хрест дрімає,
На хресті ворона кряче,
Осінь стернями блукає
І за літом гірко плаче.
Богдан ЛЕПКИЙ
"В'януть квіти...", 1902 - То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі!
Горіли брильянти в небеснім шатрі,
І очі зоріли дівочі...
Микола ВОРОНИЙ
"Дніпрові спогади", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
