Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як в мистецтві лікувальному, де лікар зцілити хоче тіло хворе, більше йому нашкодить, шкоди додавши, так і душа навчена хибним догматам, що є зловірними: скільки не намагайся перевчити її, лише спаскудиш, ще більше підстав для зловір'я їй додаючи.
Аристотель - Пам'ятай Ісуса Христа, що встав із мертвих.
Апостол - Діти і старі однаково безпам'ятні: ті – зростаючи, ці – знемагаючи. Що є пам'ять? Утримання баченого і почутого, пригадування їх спомином називається. Тому тупі пам'ятливі, а розумні добру мають пам'ять.
Платон - Душе моя, спитаю тебе, що хочеш од чесних людей? Спитай, тільки ясно, і відповім одразу.
Іван Богослов - Душа мудрого приліпиться до Бога. Не смерть душі губить, а зле життя.
Філістіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Смійся-смійся, а за смішки плачем відповісь.
- По сміху плач наступає.
- З жартів і біда часом буває.
- Жартувала баба з колесом, та спиця застрягла.
- Шал до добра не доводить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В голові, як у млині.
- В гурті робити, як з гори бігти.
- В місті, як у тісті, а без грошей нема чого їсти.
- В нашій школі, як на татарськім полі.
- В нього очі, як фари в автобусі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Добре сміється той, хто сміється вчасно.
Владилен Прудовський. - Добре сміється той, хто сміється не з нас.
Олександр Самойленко. - Добре сміється той, хто сміється останнім.
Жан де Флоріан. - Добре сміятися останнім: маєш час зрозуміти жарт.
Віктор Кашкін. - Добре, що щастя не можна купити за гроші. Ми б не витримали реклами.
Дон Герольд
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Одні залишаються людьми до кінця життя, інші — до першого підвищення по службі.
Юрій РИБНИКОВ - Одні й ті ж помилки завжди роблять безпомилково.
Володимир ШАМША - Олігархи — це ті самі люди, котрі забули, хто такі люди.
Віктор ІГНАТЕНКО - Олігархи багаті, бо винайшли нову арифметичну дію, яка називається — недодавання.
Віктор ІГНАТЕНКО - Олігархи поділяють наші ідеї, аби лише не ділитись з нами грішми.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись — панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тарасова ніч", 1838 - Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"На вічну пам'ять Котляревському", 1838 - Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Катерина", 1838 - А до того — Московщина,
Кругом чужі люде.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"До Основ'яненка", 1839 - Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Іван Підкова", 1839
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
