Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дівчина погубляє красу свою перелюбством, а муж мужність свою – грабіжництвом.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не муж між мужами, якщо ним жона володіє.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не дивись у дзеркало, бо уздрівши потворність лиця свойого, ще гіршою станеш.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Добра-бо жона – вінець мужу свойому без печалі, а погана – люта печаль і руїна домові.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хробак дерево тлить, а погана жона мужа свойого дім губить.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Де п’ють, там і б’ють.
- Де пияцтво, там і лайдацтво.
- Де пияцтво, там і хуліганство.
- Де піп церкву ставить, там пан корчму ладить.
- Де село, там і броварня, де містечко, там ґуральня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне.
- Уночі тріщить, а вдень плющить.
- Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.
- Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
- Чайка сіда на воду - чекай доброї погоди.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Народ не заслуговує свободи, доки не навчиться нею користуватися.
Т. Маколей - Народ, який залежить від волі однієї людини, не може вижити і навіть на це не заслуговує.
Річард Шерідан - Народу потрібні не абстрактні ідеї, а прописні істини.
А. Рівароль - Нас мучить не стільки бажання щастя, скільки бажання вважатися щасливчиками.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Нас ображає не стільки зневага дурнів, скільки нехтування людей розумних.
Люк де ВОВЕНАРГ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ніщо так не зближує двох жінок, як спільний похід у гараж по п’яних чоловіків.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Ніщо так не принижує посадову особу, як запропонований їй маленький хабар.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Носити камінь за пазухою — додаткове навантаження на серце.
Роман КРИКУН - Ну от чому наше законодавство гарантує обідню перерву, а обід — ні?!.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Обід чоловікові треба готувати так, аби він частіше водив вас у ресторан.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Пізно вже. Немає вороття.
Попелом присипано волосся.
Віяли вітри. Пройшло життя.
Все змело, й нічого не збулося.
Марина Приходько
"Змилуйся...", 1967 - Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об пором.
Стрічай, товаришу Хароне,
і з лихом, і з добром.
Василь СТУС
"Пам'яті Миколи Зерова", 1977 - Хай їм грець,
тим літам, що будуть непрожиті.
Тож бери собі останній шлюб,
бо не зійде на камені жито,
і сухий не розів'ється дуб.
Василь СТУС
"Наді мною синє віко неба...", 1977 - Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст...
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - Стороною дощі йдуть,
А долом туман.
А на моїм серденьку
Журба та й печаль.
Народна пісня Мислі мої, мислі,
Докупи ся зійшли,
На серденьку стали,
Спатоньки не дали.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
