Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Будь вовк кухарем, ведмiдь м’ясником, а лошак пiд верхівцем. Це справа чесна. Коли ж вовк грає на сопілцi, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, не можна не сміятись. Всяка нешкiдлива непристойність смiшить. А коли вже став вовк пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником, це вже не жарт, а біда.
Григорій СКОВОРОДА - ...найгірша хвороба – хворіти духом.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо важливо лiкувати тiло, то чи не найважливiше разом з тілом зберiгати і душу людини цілою, здоровою, незiпсованою?
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто не має нового серця, тому весь світ є старе лахмiття. Коли чия душа тужить, тому весь свiт плаче. Коли чиє серце мучиться i страждає, тому весь рiк без свята... Коли чий розум мертвий, тому весь вiк без життя.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкi люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли i великого судна пересядуть на невеличкого човна, а вiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого сим не досягають, бо разом i собою переносять жовч і страх,– так і життєві змiни не усувають з душі того, що завдав прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Оце тобі, бабусю, й наука — не йди заміж за онука.
- П’є горілку, як воду, що веде до розводу.
- П’яниця і стріхою закусить.
- П’яному й море по коліна.
- Пан не любить правди, як кіт мила.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Веди за тваринами старанний догляд - будеш мати прибуток.
- Велика риба у малій воді не водиться.
- Велике дерево дає більше тіні, ніж фруктів.
- Велике дерево росте поволі.
- Велике діло - опеньки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Знавці жінок рідко схильні до оптимізму.
Джордж Бернард ШОУ - Знай він, яке пишне поховання на нього очікує, давно би вже вмер.
Авраам Лінкольн - Знайомий: людина, яку ви знаєте досить добре, щоб зайняти в нього, але недостатньо добре, щоб дати йому в борг.
Амброз БІРС - Знання — сила. А сила є — так розуму не треба!
С. Критий - Значення любовних утіх сильно переоцінено: поза безглузда, задоволення хвилинне, а витрати величезні.
Філіп Дормер Стенхоп Честерфілд
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли цноту і чистоту плотську збережуть, але не очистяться від жорстокосердя і злостивості і не виявлять милості до ближнього, то світильники свої погасять без оливи милосердя.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ - Мало обраних, і мало в кому спасіння хоче віднайтися.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ - Що за пожиток з дару, коли я сам того запрагнув і дістав від тебе, диявола, а не Бог небесний мене на ту достойність покликав і вибрав?
Іван ВИШЕНСЬКИЙ - Спасайтеся законом отецьким.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ - Онімій і будь безголосий, доки не схочеш отямитися!
Іван ВИШЕНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Той не поет,
Хто не відчує
спраги змагання.
Хто затаїться
в башті мовчання,
Як анахорет.
Микола ВОРОНИЙ
"Ода до поетів", 1929 - Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
