Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...хороша любов є та, яка є iстинною, міцною і вічною.
Григорій СКОВОРОДА - ...я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазнiй бесiді: до такого ступеня любов сильнiша самої смерті!
Григорій СКОВОРОДА - ...людська душа і друг, безсумнівно, цiннiш а все інше.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Всiх подарункiв дружніх миліше сам друг тому, хто взаємно є друг.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Рад би очима їсти, та в пельку не лізе.
— Очі б їли, а губа не хоче. — Їв би очима, та душа не приймає. - Не йде на душу.
- Через душу їм.
- Чи все те спожить, що в чужій хаті лежить.
- Усього хліба не переїси.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Так жалує, як вовк поросяти,— як ухопить, то вже боїться пустити.
- Так мені сподобалось, як вовкові весільна пісня.
- Так місячно, хоч голки збирай.
- Так печеться, як лисиця вовка пекла.
- Так пішло, як поза хмару.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Творчість — це пристрасть, що помирає у формі.
Михайло Пришвін. - Творчість поетів кам'яного віку легковажною не назвеш.
Цаль Меламед. - Творчо не стільки виріс, скільки потовстішав.
Цаль Меламед. - Творчу силу неможливо вичерпати. Що більше ви використовуєте її, то більше її стає.
М. Ангелу. - Те, що в книзі не можна перекласти на іншу мову, не є ні найкращим, ні найгіршим у ній.
Фрідріх Ніцше.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Держава в нас відділена від народу.
Олександр ПЕРЛЮК - Мистецтво народовладдя належить олігархам.
Олександр ПЕРЛЮК - Сьогодні всім важко. Це вам підтвердить перший-ліпший відпочивальник на Сейшелах!
Олександр ПЕРЛЮК - Армія правоохоронців у нерівній борні зі жменькою злодіїв-мільйонерів успішно капітулювала!
Олександр ПЕРЛЮК - Попередження про те, що ти накрав мільйони, звільняє тебе від будь-якої відповідальності.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ми стрінулись з тобою на Дніпрі,
Там губи я торкнув твої, Вітчизно, Там вивірив по тобі пульс любові, Годинник людства — з стрілками життя На цифрах смерті — звірив із твоїм... Ні, Батьківщино! Не лише стражданням
- Чи радістю я звернений до тебе!..
Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ "Український прелюд", 1962 - Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова... Громотить над світом люта битва За твоє життя, твої права. Василь СИМОНЕНКО "Задивляюсь у твої зіниці...", 1964 - Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю. Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю. Василь СИМОНЕНКО "Задивляюсь у твої зіниці...", 1964 - Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь СИМОНЕНКО "Лебеді материнства", 1964
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|