Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Навчання без міркування даремне, а міркування без навчання – небезпечне.
КОНФУЦІЙ - Навчися слухати, і ти зможеш добути користь навіть від тих, хто говорить погано.
ПЛУТАРХ - Нагороди — це цивільне начало, а покарання — це військове начало. Цивільне і військове начало — головне в законі.
Шан ЯН - Найбільше заохочення злочину — безкарність.
ЦИЦЕРОН - Найбільшої любові заслуговує та людина, яка, будучи наймогутнішою, не навіює страху.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Доки розбагатієш, янгол смерті торкнеться твоєї душі.
Караїмське - Вівця, здихаючи, обіймає, палицю чабана.
Караїмське - Раніше за тих, хто плаче, гинуть розчавлені вщент.
Караїмське - Як слава людська не росте, і скільки вона не значить, всі дії людські й діла лиш камінь один означить.
Караїмське - Смерть — золота ковдра.
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Голова без розуму, як ліхтар без світла.
- Голова, як довбня.
- Голова, як казан, а розуму ні ложки.
- Голова, як маківка, а розуму, як накапано.
- Голова, як макітра, а розуму не накладено.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Коли ми й помилялися в чому — помилялися чесно, За душею не скрили нічого, про що думали й знали.
Панас Мирний. - Коли ми маємо рацію, ми часто сумніваємося, але помиляємося ми зазвичай із цілковитою впевненістю.
Бенджамін Дизраелі. - Коли ми щось говоримо, ми маємо це на увазі.
Джордж Буш-молодший. - Коли не вистачає аргументів, то збагачують свій словник.
Жак Деваль. - Коли не знаєш, що сказати, говори правду.
Марк Твен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Насилля над Україною завжди подавалося як акт допомоги.
Роман КОВАЛЬ - Яфет завжди самотній, Хам – завжди стоголовий.
Роман КОВАЛЬ - Причиною галицького месіанізму є відчуття власної безперспективності без Києва.
Роман КОВАЛЬ - “Божество” і “убожество” – як одна літера змінює зміст?!
Роман КОВАЛЬ - Нація може загинути, – нашіптує розум, нація вистоїть – говорить віра.
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб'язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя.
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968 - Це, коли пишуть справжні письменники... Без них нам було б сумно жити, нецікаво, світ знебарвів би, втратив би для нас сенс свого існування, ми, напевно, не вміли б любити, якби не письменники...
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968 - Собі поети право залишають,
Всі інші відкидаючи права: Належати до тих, кого вбивають, А не до тих, хто холодно вбива. Леонід Первомайський "Коли не замовкає...", 1968 - Вони (шестидесятники) повернули втрачену вагомість словам і поняттям, заставили людей знову повірити у реальність духовного світу. Це був справжній подвиг: в атмосфері тотального зневір'я у щось повірити. І запалити вірою інших.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970 - На нашій землі письменник: був завжди найбіднішим сином її, і йому відкривались важкі болі та високі заповіти.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Шануймося!
- Давайте вип’ємо за те, що незважаючи нi на що п’ємо, що б там не сталось!
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|