Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Накопичене багатство може служити, але може і поневолювати.
ГОРАЦІЙ - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ - Насолода тлінна, честь безсмертна.
Менандр - Наш страх — це джерело хоробрості для наших ворогів.
Мани - Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Трьома речами не слід хвалитися: розміром свого гаманця,
вродою своєї жінки і смаком свого пива. - Трьох найважче вибрати:
жінку, косу і бритву. Ірланд. - Туди, де весілля гуде, і сліпий дорогу знайде.
Казах. - Туди, де ненавидять, не ходи; туди, де люблять, не вчащай.
Болг. - Турботу про вродливу дружину не покладай на інших.
Кит.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Злий, як тигр.
- Злодійкуватий, мов куниця.
- Злякався, аж у п'ятах закололо.
- Змарнів, як з хреста зняли.
- Змарнів, як полова.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Надлишок знань породжує нестачу бажання.
Гросс - Одружитись зовсім не важко, важко бути одруженим.
Унамуно. - Коханню кожен вік підвладний.
Пушкін. - Кохання – це все, що у нас є, і це єдиний спосіб допомогти іншій людині.
Фрост. - Кохання входить в серце, б'є по кишені і виходить боком.
Ільф.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Продажність зазвичай шукає щедрих покупців — «ідейних».
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Продали душі дияволу…І тут ринок.
Леонід ЗАБАРА - Прожитковий мінімум для населення має бути настільки маленьким, щоб ні в кого не лишалось грошей на мегафони, транспаранти та походи на столицю!
Олександр ПЕРЛЮК - Прокурори не задарма їдять свій хліб, а за свою бездіяльність.
Олександр ПЕРЛЮК - Пропихають завжди те, що не лізе ні в які ворота.
Олександр ШЕРЕМЕТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- З таверн млосно клубиться сопух,
пересочений вишумом пива і сечі, заялозений похіттю й потом засмаглих і звинних тіл. Вадим ЛЕСИЧ "Гарлем",1960 - Ще хлюпочуть шептаннями — вина.
Виноградними плямами — ночі, і круглявіють бедра в невинності спрагою видив дівочих. Вадим ЛЕСИЧ "Кінець літа", 1965 - Ми вдвох, колись,
гасили сонце і поцілунками в далеку праніч засвічували зорі. Юрій КОЛОМИЄЦЬ "Лесі", 1968 - Заблукався в коханім обличчі,
як в дивнім краю: в краєвиді його таємничім себе шукаю. Богдан РУБЧАК "Пісня для Мар'яни", 1967 - Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло, коли до заходу топився смолоскип; — незнаним гостем до твойого тіла. Богдан БОЙЧУК "Мандрівка тіл", 1967
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|