Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
КАЛІГУЛА, римський імператор(I ст. н. е.) - Там, де смітять грошима, дуже тяжко дотримуватись чистоти.
Плавт. - Терпеливість — основа всякого добра для людей, вона приводить людську душу до якоїсь тихої пристані.
Йоан Злотоустий. - Тільки одне благо – знання, і тільки одне зло – неуцтво.
Сократ. - Тільки тоді приймай в руки владу, коли навчишся коритися.
Солон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сюди ник, туди ник, та й день невелик.
- Сюди ник, туди ник, та й день зник.
- Сюди тень, туди тень, та й пройшов Івану день.
- Сяде курка й без покладу.
- Сяк-так, накосяк, аби не по-людськи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- - Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
- Червона малина красно процвітає,
Хрещатий барвінок садочок встеляє,
А васильок три запахи має.
Народна пісня - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами.
- Хвались, не хвались,
Не ти їх кохала,-
Кохали віти буйнії вітри,
Буйнії вітри, дрібнії дощі.
Народна пісня - Бджоли раді цвіту - люди літу.
- Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
- В червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Зрадництва відбуваються найчастіше не за обдуманого наміру, а через слабкість характеру.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Іуди теж навчилися носити хрести.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Кривдно, коли ти — Іуда, а тебе продають, як Христа.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Люблю зраду, але не зрадників.
Юлій ЦЕЗАР - Мало зуміти піти — зумій, пішовши, не повернутися.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Поет потрапив у критичну ситуацію: завів роман з дружиною критика.
Юрій РИБНИКОВ - Журналіст міняє професію: вона стає смертельно не¬безпечною.
Юрій РИБНИКОВ - Сатирики відгукуються на злобу дня, лірики — на до¬броту душі.
Юрій РИБНИКОВ - Талановиті книги вчать початківців, як треба писати, бездарні — як не треба.
Юрій РИБНИКОВ - Тільки вир життя пробуджує талант.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Всякий, хто вище, то нижчого гне;
Дужий безсильного давить і жме.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Ой ви, письменнії! Вгору деретеся, а під носом нічого не бачите!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Лучче синиця в жмені,
як журавель в небі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Де згода в сімействі, де мир і тишина,
Щасливі там люди, блаженна сторона.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Всякому городу нрав і права,
Всяка іміеть свой ум голова,
Всякого прихоті водять за ніс,
Всякого манить к наживі свій біс.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
(за Сковородою)"Наталка Полтавка", 1819
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
