Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той хто прагне слави, має уникати бенкетів, млості і жінок.
Вергілій - Той, хто знаходить задоволення в самоті, або дикий звір, або бог.
Арістотель - Той, хто не вміє мовчати, не вміє і говорити.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Той, хто перемагає інших – сильний, той, хто перемагає самого себе – могутній.
КОНФУЦІЙ - Той, хто, повертаючись до старого, здатний відкривати нове, гідний бути вчителем.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Що має висіти, то не утоне.
- Що ся минуло, то ся забуло.
- Що міра, то віра.
- Що не свербить, то не кортить.
- Що не складно, то не ладно.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Слово, як сталь,— ворогам печаль.
- Словом — як листом стеле, ділом — як голками коле.
- Словом — як шовком вишиває, а ділом — як шилом шпигає.
- Слуха, як осел черевом.
- Сльози, як горох.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- З двадцяти чоловік, що говорять про нас, дев’ятнадцять говорять погане; двадцятий говорить гарне, але робить це погано.
Антуан де РІВАРОЛЬ - Засуджують те, чого не розуміють.
КВІНТІЛІАН - Звичайно ті, над ким сміються — дуб, черепаха, папуга живуть довше всіх.
О.В. ІВАНОВ - Лихослів’я — це плітка з нудним відтінком моралі.
Оскар УАЙЛЬД - Мені неважливо, що про мене говорять за моєю спиною, поки про мене говорять неправду.
Авраам ЛІНКОЛЬН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Велич національної ідеї є зворотно-пропорційна дійсній величі даної нації за даної доби і має на меті надолужити її нестачу.
Володимир ДЕРЖАВИН - Політичні погляди індивіда значною мірою залежать від його конституційних (психофізіологічних) властивостей...
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Держава, що є багатша за своїх громадян, є ворожим культурі чинником.
Володимир ДЕРЖАВИН - Не надія рухає революцію, а ненависть і жадоба пімсти, що міцніші за закон самозбереження.
Володимир ДЕРЖАВИН - Демократія і диктатура співвідносні, бо диктатура повинна спиратись на щось таке, що є неспроможним її контролювати – а це і є демос.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І, здається, молодому
Нічого б журиться, А прийдеться молодому З журби утопиться.
Народна пісня - Ой згадай мене, моя стара нене,
як сядеш увечері їсти: — Десь моя дитина на чужій стороні, да нема од неї вісти. Історична пісня - Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Ой я в чужім краю, як на пожарині, — Ніхто мене не пригорне при лихій годині. Бурлацька пісня - Прибудь до мене,
Одвідай мене, Бездольную, Й безродную, Й безплеменную, На чужій чужині При нещасній моїй хуртовині. "Дума про сестру та брата" - Ах ти, тоска проклята! О докучлива печаль!
Гризеш мене ізмлада, як моль плаття, як ржа сталь. Григорій СКОВОРОДА "Ах ти, тоска проклята!", 1760-і рр.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|