Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що ж ви хочете, людина вона і є людина.
СЕНЕКА - Шляхетна людина живе у згоді з усіма, а низька людина шукає собі подібних.
КОНФУЦІЙ - Щасливий випадок недовго чекає.
Піндар - Щира слава полягає в тому, щоб робити те, що гідне бути описаним, і писати те, що гідне бути прочитаним.
Пліній Старший - Щирі слова не бувають приємні, приємні слова не бувають щирі.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Йому хоч кіл на голові теши, а він своє гне.
- Казав пан: “Кожух дам”, – та слово його тепле.
- Казав сліпий: “Побачимо”, казав глухий: “Почуємо”.
- Кипить – будем пить.
- Кінець – ділу вінець.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- На віку, як на току: і натопчешся, і намучишся.
- На голові, як у дурного на хаті.
- на нові ворота.
- На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на бубні.
- Наберешся, як дід за козу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Раніш на злодії горіла шапка; тепер — нафтові компанії.
Валентин Доміль - Розкіш повинна бути зручною, інакше це не розкіш.
Коко Шанель - Розсудливий той, хто не засмучується про те, чого не має, і, навпроти, радий тому, що має.
Демокріт - Самий вірний засіб залишитися бідним — бути чесною людиною.
Наполеон Бонапарт - Найкоштовнішою своєю якістю я вважаю уміння викликати в людей ентузіазм і розвивати те, що є краще в людині, за допомогою визнання його достоїнств і заохочення.
Чарльз Швеб
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Конституція — це купа прав, якими нас донині ніхто не зобов’язував користуватися.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Контрпропаганда: від такого чую!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Користі - як від грандіозного росту економічних показників!
Олександр ПЕРЛЮК - Корупціонери й шахраї – найскромніші люди: галасують не про власні успіхи, а про розквіт держави.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Кохання — світло життя, шлюб — плата за світло.
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1887 - Хай кожен так собі співає,
Як хто зуміє і здолає, —
Усяким співам волю дай,
То й буде в нас співучий край!..
Борис ГРІНЧЕНКО
"Сорока", 1889 - До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
Леся УКРАЇНКА
"Сім струн", 1890 - Фантазіє, богиня легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила
І землю з ним веселкою з'єднала.
Леся УКРАЇНКА
"Сім струн", 1890 - Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти,
Ні на письменницьку огуду за пісні,
І ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти:
Дзвони собі, співай в святій самотині.
Пантелеймон КУЛІШ
"Поетові", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
