Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Стережiться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас. А як чиниш ти милостиню, - хай не знатиме лiва рука твоя, шо робить правиця твоя.
Євангеліє від св. Матвія - Щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твiй, що бачить таємне, вiддасть тобi явно.
Євангеліє від св. Матвія - Не противитись злому. I коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, - пiдстав йому й другу.
Євангеліє від св. Матвія - Нiхто двом панам служити не може, - бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматися одного, а другого знехтує. Не можете Боговi служити й мамонi (багатству, грошам).
Євангеліє від св. Матвія - Не судiть (своїх ближнiх), щоб i вас не судили, бо яким судом судити будете, таким же осудять i вас, i якою мiрою будете мiряти, такою вiдмiряють вам.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Аж жижки дрижать.
- Аж іскри посипались (з очей — так вдарили або вдарився).
- Аж на небі чути, як мухи наші кашляють.
- Аж на третій яр чути ваш базар.
- Аж тоді стайню замикає, як коней уже немає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Молода, як у спасівку яглиця.
- Молодець, як печений горобець.
- Молодик, як бик.
- Молодиця, як тихеє літо.
- Моргне, наче вогнем сипне.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любов проходить з голодом, а якщо ти не в силах голодувати, петлю на шию — і кінець.
Діоген - Любов робить відкриття, розпуста — винаходи.
Хуго Штейнхаус - Любов хоче бути вільною жертвою.
Ф. Шіллер - Любов часто віднімає розум у того, хто його має, і дає тим, у кого його немає.
Д. Дідро - Любов, що бажає бути лише духовною, стає тінню; якщо ж вона позбавлена духовного начала, вона – вульгарність.
М. Сенкевич
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Старі кадри у своїх кріслах не лишаться, але багато хто з них пересяде у нові крісла.
Олександр ПЕРЛЮК - Старіють дурні - розумні стають мудрими старцями.
Олександр ПЕРЛЮК - Сьогодні багато хто ще працює, але вже не їсть.
Олександр ПЕРЛЮК - Сьогодні всі письменні, всі уже вміють писати — окрім деяких письменників.
Олександр ПЕРЛЮК - Так напились, наїлись, а тут ще і ви зі своєю духовною їжею!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Бистра річка — життя моє,
Широка-глибока...
Плавле-тоне на тій річці
Душа одинока.
Пантелеймон КУЛІШ
"Родина єдина", 1862 - За що, Боже, на сім світі
Я так погибаю?
Ані живу, сиротина,
Ані умираю.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Марно вік мій...", 1865 - Мряка на землю упала,
Місяця ж більш не діждати!
Темно й на серденьку стало...
Час мені, мабуть, до хати!
Василь МОВА
"На прогулянках", 1887 - Я сьогодні в тузі, в горі,
Мов у тяжкім сні, —
Отруїли ясні зорі
Серденько мені.
Леся УКРАЇНКА
"Зоряне небо", 1893 - Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі
І так заридати, щоб зорі почули,
Щоб люди вжахнулись на сльози мої.
Леся УКРАЇНКА
"Горить моє серце, його запалила...", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
