Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
КАЛІГУЛА - Ти не зобов’язаний доводити роботу до кінця, але й не повинен ухилятися від неї.
Доручивший тобі роботу надійний. - Тим охотніше топчуть ногами, чим колись сильніше боялися.
Лукрецій - Тіла ваші суть храм живучого в вас Святого Духа, якого маєте ви від Бога, і ви не свої.
Апостол Павло - Тіло, душа, дух. Тілу належать відчуття, душі — прагнення, духу — основоположення.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нам, татарам, все одно.
- Намотав на вус (прийняв до уваги).
- Напився з горя.
- Народу – нема де яблуку впасти (Нема де курці клюнуть).
- Наросло як грибів після дощу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Так жалує, як вовк поросяти,— як ухопить, то вже боїться пустити.
- Так мені сподобалось, як вовкові весільна пісня.
- Так місячно, хоч голки збирай.
- Так печеться, як лисиця вовка пекла.
- Так пішло, як поза хмару.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мистецтво оповіді полягає в тому, щоб приховати від слухачів усе, що їм хочеться знати, доки ви не викладете своїх потаємних поглядів на всілякі предмети, які не стосуються справи.
О. Генрі. - Мистецтво писати передує мистецтву мислити.
Ален. - Мистецтво читання полягає в тому, щоб знати, що пропустити.
Філіп Камертон. - Мистецтво читати — це мистецтво мислити з деякою допомогою іншого.
Еміль Фаге. - Мистецтву загрожували два чудовиська: художник, який не є майстром, і майстер, який не є художником.
Анатоль Франс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий – зорі. Що кому.
Олександр ДОВЖЕНКО - Там, де виховують рятуватись, не перемагають.
Олександр ДОВЖЕНКО - Краще загинути в бою, ніж конати в животінні другорядного пасинка.
Олександр ДОВЖЕНКО - Світ того шанує, хто над ним панує.
Василь ДОВГОВИЧ - Все-бо минає, лише справа прекрасна живе.
Василь ДОВГОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я, прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, —
Він живе, він ще не вмер.
Іван ФРАНКО
"Гімн. Замість пролога", 1880 - Лиш боротись, значить, жить...
Vivere memento!
Іван ФРАНКО
"Vivere memento!", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
