Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Перед тим, як наказувати, слід навчитися коритися.
Солон - Передавайте маєтки ваші і чиніть милостиню.
Євангеліє від Луки. - Перш ніж наказувати, навчися коритися.
СОЛОН, афінський законодавець (бл. 638-559 рр. до н. е.) - Пияцтво є вправляння в божевіллі.
Піфагор - Поважайте в іншому віру, навіть протилежну вашим переконанням.
Будда.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Обідрали, як молоденьку липку.
- Облизня спіймав.
- Обоє рябоє.
- Овечку стрижуть, а баран трясеться.
- Одна бджола мало меду наносить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гуде, як гудок.
- Гуде, як у бочці.
- Гуде, як у п'яного в голові.
- Гуде, як чотири вітри в лісі.
- Гудуть, як бджоли у вулику.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Коли вороги твоєї Вітчизни або твого вірного приятеля вимагають від тебе правди, вони її недостойні.
Лев Силенко. - Коли гадюка хоче вжалити жартома, вона не знає, що їй робити з надлишком отрути.
Жульєн де Фалькенаре. - Коли газетярі не дбають про те, щоб дописувач висловлювався по-своєму, то він у них говорить фальшиво.
Дем'ян Григораш. - Коли говориш саму тільки правду, людям здається, що їм чогось не договорюють.
Борис Крутієр. - Коли графомана запитали, що важче писати, вірші чи прозу, він відповів, що найважче нічого не писати.
Олександр Ботвинников
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найлегше стати жертвою власної порядності.
Олександр СУХОМЛИН - Іноді краще бути героєм роману, ніж його автором!
Олександр СУХОМЛИН - За щастя треба боротися. Нещастя прийде саме.
Олександр СУХОМЛИН - Найкраща реклама – заборона.
Олександр СУХОМЛИН - Очі – дзеркало душі... Та ще більше дзеркало – язик!
Олександр СУХОМЛИН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чому ми нарешті не соромимось проїдати тут народні гроші саме в той час, коли навкруги нас люди живуть у неможливих злиднях...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Ідея відродження моєї нації нічого не має спільного з національною романтикою.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Його комуністична партія потихесеньку та полегесеньку перетворюється на звичайного собі "собірателя землі руської"...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Хіба це не вона та типова українська жінка, що, так ганебно випровадивши синів Тараса Бульби на Запорізьку Січ, пішла плодити безвольних людей?
- Про негайну реформу людини і в першу чергу українського роду, бо в стані дядьків та перекладачів на тім світі зайців будем пасти.
Микола КУЛІШ "Народний Малахій", 1928
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|