Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина може припуститися помилки. Визнання її робить людину шляхетнішою. Але вдвічі стає вона шляхетнішою, коли виправить помилку.
Навої - Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп - Не сотвори зла, і не прийде до тебе зло.
(Пр. II, 27) - Тож не скажемо, що цей єством благий, а он той – злий, бо хто єством благий, той ніколи злим не може бути. А коли єством злий, то ніколи благим бути не може.
Златоуст - Припинення зла – початок доброчесності.
Ниський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Лежить наче камінь на душі.
- Сидиш як засватаний.
- І котові хвоста не завяже.
- Собаці хвоста не завяжеш.
– Та ти сегодня собаці хвоста не завязав.
- І за холодну воду не візьметься.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Жвавий, як риба в річці.
- Жде, як віл обуха.
- Ждуть, як батька з базару.
- Жене, як буря вітри.
- Жене, як вітрів батько.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Однакове щастя — бути переможцем чи переможеним у битвах любові.
Клод ГЕЛЬВЕЦІЙ - Одні, ввійшовши в кімнату, викликують: "О, кого я бачу!", а інші: "А ось і я!" .
Ебігайл Ван Берен - Одного разу отримавши стусан, Сократ зтерпів, а коли хтось з цього подивувався, він відповів: "Якби мене брикнув осел, хіба став би я подавати на нього до суду?"
- Одну пляшку не можна випити два рази, як вірно помітив Геракліт. Але й дві пляшки не можна випити два рази.
Давид Самойлов - Одружаться двоє, а результат — два рази по пів-людини.
Уейн Дайер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кожний учений мусить непохитно дотримуватися засади: для одного народу — одна наукова термінологія.
Іван Огієнко - Недержавний народ мусить пильнувати, щоб його вчені спеціялізувалися головно в науках національних, що підносять свідомість народу й що ними чужа наука відповідно займатися не буде.
Іван Огієнко - Звичайно цитуємо дослівно. Але роблячи цитату з письменника, що не додержувався соборної літературної мови й одного правопису, можна в цитати змінити правопис на сучасний, а то й повиправляти локалізми, якщо від того не зміняється зміст цитати.
Іван Огієнко - Цитуючи з чужої мови, не зловживайте довгими цитатами з оригіналу, — перекладайте їх на рідну мову.
Іван Огієнко - Оголосивши учений якусь працю чужою мовою, мусить подбати, щоб була вона оголошена й мовою рідною.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Оживе і встане все, що спало досі,
бо вода зцілюща сохлий корінь зросить.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Поворот", 1927 - Бо головне ж тепер — реформа людини...
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928 - О гроно п'ятірне нездоланих співців,
крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
що розбиває лід одчаю і зневіри.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Лебеді", 1928 - Ламай традицій віковічну скелю,
обтрушуй прах невольного життя.
Хто випив келих чарівного хмелю,
тому назад немає вороття.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Виходь на путь сувору і тверезу...", 1930 - Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
