Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...істина є безначальна.
Григорій СКОВОРОДА - ...немає смертельнiшої для суспільства виразки, як марновiрство – сховок лицемiрам, прикриття шахраям, затiнок дармоїдам, стрекало і піджога недоумкуватим.
Григорій СКОВОРОДА - Природа є першопочаткова всьому причина i саморухома пружина.
Григорій СКОВОРОДА - ...правдиве начало скрізь живе...Через те воно не частка і не складається з часток, але ціле...
Григорій СКОВОРОДА - Нi про що не турбуватися, ні за що не переживати – значить не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- В мужа краду, і перед ним кладу.
– Хто у чоловіка украде, той перед чоловіком покладе.
- Післала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянка вбила, (такий то чоловік великий був. Так відказує жінка, як хто їй каже: чого йдеш сама – післала б чоловіка!).
- Чоловікам на лопату Бог сили наклав, та ще й притоптав, а жінкам на вила, та й то струсив.
- Чоловік і жінка збирались їхати на ярмарорк, та й сіли обідати.
- Ти чоловіче їж юшку, а я курку — аби швидше.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Говорить, як шовком гаптує.
- Говорить, як шовком шиє.
- Говорять, як віл реве.
- Годи панові, як лихій болячці.
- Годить, як болячці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Плагіат — основа кожної літератури, за винятком найпершої, про яку, однак, нічого не відомо.
Жуль Жирарден. - Плагіатор вічно боїться бути обікраденим.
Семюель Кольрідж. - Плагіатор допомагає обікраденому збагнути цінність його праці.
Олександр Фюрстенберг. - Плагіатор має померти не своєю смертю.
Андрій Книшов. - Плагіатора важко спіймати на його слові.
Леонід Сухоруков.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Є така професія - гребти гроші лопатою!
Олександр ПЕРЛЮК - Є у вас право на життя, от і мучтеся!
Олександр ПЕРЛЮК - Жив? — Був такий гріх.
Олександр ПЕРЛЮК - Життєвий рівень падає настільки швидко, що за ним навіть не встигають зростати ціни.
Олександр ПЕРЛЮК - Життя — копійка, кожний прожитий день — безцінний.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Іван ФРАНКО
"Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван ФРАНКО
"Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те!
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Яків ЩОГОЛІВ
"Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни,
Зелений берег, ліс таємний,
Смоляні пахощі сосни.
Яків ЩОГОЛІВ
"Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла,
І не зійде срібний місяць:
Хмара небо затягла.
Яків ЩОГОЛІВ
"Вечір", 1887
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
