Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли хто мандрує по планетах, блукає весь вiк по iсторiях, чи може взнати, що дiється у серцi?
Григорій СКОВОРОДА - Сiється гниле – виростає запашне, сiється жорстке – виростає нiжне, сіється гiрке – виростає солодке, сiється нiсенiтниця та дурiсть – виростає премудре й прозірливе.
Григорій СКОВОРОДА - Перш за все батька і матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якiй ти стiльки зобов'язаний.
Григорій СКОВОРОДА - Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хто швидко прилiпляється до нової думки, той швидко вiд неї i вiдпадає. Що швидко запалюється, те раптово й гасне.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Час за час і близше до вечора.
- Без числа, тьма людей за день помре, а без числа тьмами теж родиться.
- Де не почуєш, а все "той — небіжчик, той — небіжчик! — і нам треба колись вмирати.
- Нехай мруть, та нам дорогу труть.
– ... а ми сухарів насушим, та й за ними рушим.
- Мруть люде — і нам таке буде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Плює, як верблюд.
- Плямкає, як свиня.
- Пнеться, як віл на рогатці.
- Пнеться, як жаба на купу.
- Пнеться, як хміль на тичині.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Навіть на глибині провалля можна знайти стежку, що веде на вершину.
Чарльз Колтон - Навіть найнесміливіший віддав би перевагу одного разу впасти, ніж весь час висіти.
СЕНЕКА - Навіть у дурнів достатньо розуму, щоб шкодити.
Вільям ШЕКСПІР - Навіть у найгіршій долі є можливість для щасливих змін.
Еразм Роттердамський - Навчiться думати як Пiгмалiон. Люди досягають успiху, коли хтось, кого вони поважають, вважають, що вони "можуть". Очiкуйте вiд людей надiйностi i компетентностi, i вони їх проявлять.
Р. Уотермен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Горе від розуму: закінчив два вузи, а платили, як дурному.
Олександр СУХОМЛИН - Ніщо так не шкодить зубам, як довгий язик.
Олександр СУХОМЛИН - Визнали божевільним: скрізь і всім говорив лише правду.
Олександр СУХОМЛИН - Бідні, нещасні наші жінки! Вимагали рівноправ’я... й стали його жертвами.
Олександр СУХОМЛИН - Чи не тому вмирає мораль, що надто багато моралістів?
Олександр СУХОМЛИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Леся УКРАЇНКА
"І все-таки до тебе думка лине...", 1895 - О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам:
Не нам, обідраним невільникам, казати
Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!"
Леся УКРАЇНКА
"Товаришці на спомин", 1896 - Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї;
Я ж кохаю не для неї,
А для того, що він бідний.
Микола ВОРОНИЙ
"Паралелі", 1896 - Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Європі і геть поза море!
Іван ФРАНКО
"Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
