Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає такого закону, що задовольнить усіх.
Катон. - Немає такої небезпеки, якої можна було б уникнути, не наражаючись на іншу небезпеку.
Публілій Сар - Непомірні податки — це шлях, що викликає розбій, збагачення ворога і призводить до загибелі держави.
Сюнь-Цзи. - Непорушна основа держав — справедливість.
Піндар - Непохитна вдача найшвидше здається.
Софокл
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Їж та оглядайся, бо мед на живіт вилізе.
- Йому дай меду та ще й води запити.
- Коли взяток, то пасічникові не лежиться, а бджолам не сидиться.
- Кум, як мед, а кума, як сметана.
- Кума й без меду солодка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Забрався, як чорт у вершу.
- Забубонів, як старий дід.
- Забубонів, як старий дяк.
- Завелось, як на сироватці.
- Завзятий, як панське щеня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Викладачам слово дане не для того, щоб присипляти свою думку, а для того, щоб будити чужу.
Василь Ключевський (1841 — 1911, російський історик) - Щоб виховувати іншого, ми повинні виховати насамперед себе.
Микола Гоголь (1809—1852) - Я торкаюся до майбутнього. Я вчу.
Кріста Маколіфф (1948—1986, американська вчителька і астронавт) - Як важливий, великий і священний сан вихователя: в його руках доля цілого життя людини.
Віссаріон Бєлінський (1811—1848, письменник і літературний критик) - Якби молитви дітей здійснювалися — жодного вчителя не залишилося б в живих.
Перська прислів’я
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Одного голого і десять злодіїв не роздягнуть.
Степан АБРАМ’ЮК - Олігархи батьківщину не продають — вони її просто скуповують.
Григорій КОРКАЧ - Оновляється й освіта, в школах будуть народжуватися діти.
Валентина БУГРІЙ - Оскільки мільйонерів у державі все більшає, все меншає того, що можна вкрасти.
Віктор ІГНАТЕНКО - Парадокс мрій: раніше всі мріяли про ринкову економіку, тепер усі мріють про дешеву ковбасу.
Григорій КОРКАЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой рада би-м, мій синоньку,
Листок написать,
Насипали могилоньку,
Не можу я встать;
Не можу я, соколоньку,
Глубоко на дні,
Насипали на рученьки
Сирої землі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Рекрут", 1862 - Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
Бо я не можу... Вшак я маю душу,
І чути мушу, і дивити мушу,
Що тут на світі, ах, тутки ся діє!
Да як до гробу зложуть моє тіло,
Де темно, тісно, студено, зотліло,
Де нич не плаче, де усе німіє —
Пречиста Діво, радуйся, Маріє!
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Пречиста Діво", 1862 - Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила!
Василь МОВА
"Думи засланця", 1877 - І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
