Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як музичний iнструмент, коли ми чуємо його здалеку, видається нашому вуховi приємнiший, так i бесiда з вiдсутнiм другом буває звичайно набагато любiшою, анiж iз присутнiм.
Григорій СКОВОРОДА - Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
Григорій СКОВОРОДА - Скiльки зла криється всерединi за гарною подобою: гадюка ховається в травi.
Григорій СКОВОРОДА - О коли б змога писати так само багато, як i мислити!
Григорій СКОВОРОДА - Майбутнiм ми маримо, а сучасним гордуємо: прагнемо того, чого немає, i нехтуємо те, що є, так нiби минуле зможе вернутись назад або напевно мусить здiйснитися сподiване.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Одного пригода — другого пересторога.
- З чужого злого учися свого.
- Та вже ж я тебе не зїм.
- Бознає, коли будуть бити, а тим часом голодом морять.
- Нехай бють, олію не вибють.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Міцний, як алмаз.
- Міцний, як граніт.
- Міцний, як дуб.
- Міцний, як з клоччя батіг.
- Міцний, як камінь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чоловікам живеться набагато краще, ніж жінкам: по-перше, вони пізніше женяться, по-друге, раніше вмирають.
Генрі Луїс МЕНКЕН - Чоловіки віддають перевагу блондинкам, бо вважають, що брюнетки розумніші й тому небезпечніші.
Марсель Ашар - Чоловіки говорять про жінок, що їм захочеться, а жінки роблять з чоловіками, що їм захочеться.
Софія СЕГЮР - Чоловіки завжди праві, а жінки ніколи не помиляються.
Ельзаське виречення - Чоловіки завжди хочуть бути першою любов’ю жінки. Жінки мріють бути останнім романом чоловіка.
Оскар УАЙЛЬД
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Проглянув на сайті likar.info список харчів, котрі шкідливі для здоров’я. Це що ж виходить: мене мама в дитинстві вбити хотіла?!
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Просуваючись по службі, все далі відриваються від народу.
Василь МОМОТЮК - Психіка — це верхній одяг душі.
Микола КЛОЧКО - Радості відкрив би ворота, а біда сама і крізь зачинену хвіртку проскочить.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Раніше гріхи відпускали, а тепер списують.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тарасе! попроси там Аполлона,
Хай зупинить він легкий каюк Харона,
Щоб довго не возив на той бік Ахерона
Народу без пуття, без честі і закона,
Що з вовчого на світ приходить лона.
Пантелеймон КУЛІШ
"До Тараса", 1893 - Народ, покинутий на злидні,
Народ, плазуючий у млі,
Повинен стратить риси рідні,
Безслідно стертися з землі!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Поетам-українцям", 1894 - Дві великі творчі сили в житті кожного народу — народність і територія стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу й утворили пер-
- шу підставу дальшого розвою його.
Михайло Грушевський
"Історія Украіни-Руси", 1898 - Можу ярмом її звати,
Можу її проклинать,
Але й прокляту народність
Не перестану кохать.
Агатангел Кримський
"Вчора балакав...", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
