Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хай діла твої будуть такими, якими ти хотів би згадувати їх на схилі літ.
Марк Аврелій - Характер є не що інше, як тривала навичка.
Плутарх - Хороший пастух знімає з овець вовну, а не шкіру.
Светоній. - Хто багато обіцяє, той не заслуговує довіри. Якщо надіятись на легке, то неодмінно буде багато труднощів.
Лао-цзи - Хто дурний і зрозумів це, той вже не дурень.
Публілій Сір.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Люльки і жінки ніколи не позичай.
- Що скажена кітка, що пяна жінка, що чоловік з Боришполя — все одно. (Боришполь — містечко).
- Не мудра приязнь баранові з вовком, а християнинові з бісурменом.
- Що чорт, що жид, то рідні брати.
– Жид, Лях і собака — то віра однака. – Що Жид, то пес. - Ксьондз, Жид та собака — усе віра однака (кажуть: один гайдамака за Хмельницького, повісив над вівтарем ксьондза, Жида і собаку, — і такий напис зробив).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Живе, як у батька на прив'язі.
- Живе, як у бога за дверима.
- Живемо, як птиці: де сядемо, там і ночуємо.
- Живеш, як у решеті: вітер
- Живий, аж шкура на ньому горить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Прекрасна Битва – це та, що ведеться в ім’я наших мрій.
Пауло Коельо - Принести себе в жертву зовсім не складно, коли тебе спалює пристрасть до великої пригоди. І немає прекраснішої та небезпечнішої пригоди ніж оновлення сучасної людини.
Алексіс Каррель, Людина – невідоме, 1935 - Природа завжди сильніша від принципів.
Девід Юм - Прихід до влади у політиці відбувається через прихід до влади у культурі.
Антоніо Грамші - Рабів до раю не пускають!
Іван Сірко
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо кохання нерозділене, воно буде ціліше.
Микола ПАСЬКО - Якщо людина обдурила вас один раз, значить, вона падлюка. Якщо ця ж людина обдурила вас двічі, значить, ви йолоп.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Якщо людина талановита, вона талановита в усьому. З йолопами ситуація така ж.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Якщо майбутнє за нами, чому ж ми премося вперед?
Флоріан БОДНАР - Якщо ми голосуємо за першу «п’ятірку», то хто ж — за решту?
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись образом Шевченка не складати рук, аж доки не відбудована буде вільна наша Україна.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Бо хіба ж може бути інтернаціонал без України, без бандури?
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Хочемо, щоб нація наша чужих чобіт не чистила. Пора! Вільними стати пора!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Злиденніших нема рабів у світі, як ми, братове українці!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Найкращий спільник той, хто мову нашу розуміє і по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|