Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніхто, хто у гріхах живе, хай у відчай не впадає. Відомо ж бо, що обкопування і присаджування змінюють посаджене єство, а душевний устрій може стримувати всяку недугу.
Біант - Мудрому мужу не гідно каятися, а – промислити.
Епіхарм - Кожен, хто чинить гріх, раб гріха.
Євангеліє - Благі Благим споконвічно створені були, так і грішні злими.
Сирах - Розум не викорінює пристрасті, але їй супроти виться.
Йосип
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дружній череді і вовк не страшний.
- Друзі — це злодії часу. Коли хочеш позбутися друга, позич йому грошей.
- Друзі пізнаються в біді.
- Дрючок переднього шукає, змія заднього чекає.
- Дуб ламається, а лозина — нахиляється.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зерно, як бурштин.
- Зима зла, як змій.
- Зимове сонце, як мачуха: світить, та не гріє.
- Зимове сонце, як мачушине серце.
- Зимове сонце, як удовине серце.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінка завжди співчуває рані, що нанесла не вона.
Жан Ануй - Жінка занадто погано поводиться в молодості, щоб щадити її в старості.
Зарубинський - Жінка зберігає вірність у двох випадках: коли вважає, що її чоловік ні на кого не схожий, або коли вважає, що усі чоловіки однакові.
Костянтин МЕЛІХАН - Жінка зраджує, зберігаючи вірність природі.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Жінка консервативна за своєю природою, вона скрізь шукає міцних основ, і це цілком природно, тому що для домашнього вогнища і колиски потрібен міцний ґрунт.
Жуль Мішле
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб піднятися на політичний Олімп, треба дуже довго скочуватися вниз.
Олександр ПЕРЛЮК - Якби капіталісти виконали хоча б десяту частину з того, що вони обіцяли, — вже був би комунізм!
Олександр ПЕРЛЮК - Яке щастя: у супермаркетах вже до півсотні видів ковбас, щоправда, всі вони зроблені з сої.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ринок землі все одно існує, значить, його треба легалізувати, якщо здійснюються вбивства, значить, їх треба узаконити!
Олександр ПЕРЛЮК - «У природи нема поганої погоди». За що ж ми лаємо комунальні служби?
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Прибудь до мене,
Одвідай мене,
Бездольную,
Й безродную,
Й безплеменную,
На чужій чужині
При нещасній моїй хуртовині.
"Дума про сестру та брата" - Ах ти, тоска проклята! О докучлива печаль!
Гризеш мене ізмлада, як моль плаття, як ржа сталь.
Григорій СКОВОРОДА
"Ах ти, тоска проклята!", 1760-і рр. - Ти зозуле сивенькая,
Закуй ми сумненько,
Най розпука та й лютая
- Вирве ми серденько.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Розпука", 1837 - Скажи мені правду, мій добрий козаче,
Що діяти серцю, коли заболить,
Як серце застогне і гірко заплаче,
І дуже без щастя воно защемить?
Олександр Афанасьєв-Чужбинський
"Є. П. Гребінці", 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
