Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Легше зносити терпляче те, що нам не виправити.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Лише наближаючись до гармонічного звучання, ми здатні осягти таємниці, заховані у мовчанні.
ПІФАГОР - Лише навчившись коритися, довідаєшся, як панувати.
Солоній - Лише рука друга може вирвати шипи із серця.
Гельвецій - Ліки діють повільніше хвороби.
Тацит
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Люди-собаки.
– ... чого не набрешуть. – ... вони скажуть, що й на вербі - грушки ростуть!
- Люди зложуть і смоляну кобилу.
- Дзвін десь виливається.
– Десь дзвін великий лили і пустили таку поголоску. - Нема і не буде, — тільки загадують люде.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ріже, як коса.
- Річка, як стрічка.
- Робить, наче мокре горить.
- Робить, наче сміється.
- Робить, наче сонний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Одне "сьогодні" коштує двох "завтра".
Бенджамін ФРАНКЛІН - Одружитися – це означає наполовину зменшити свої права і вдвічі збільшити свої обов'язки.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Окрiм вищої освiти потрiбно мати хоча б середню кмiтливiсть.
Н. Леонов - Окраса глибоких думок — яснiсть.
Люк де ВОВЕНАРГ - Окрема людина — це людина бажань, і тому найперша потреба моралі й суспільства — дисципліна.
Р. Арон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Важливо не те, що про вас говорять, а те, про що шепочуться.
Роман КРИКУН - Важче за все бити в дзвони, яких ніхто не чує.
Володимир ШАМША - Вважав себе душевною людиною: все життя ліз комусь у душу.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Велика рiзниця — коли голова за столом, а коли сiдниця.
Ростислав ДОЦЕНКО - Великому кораблю велике плавлення.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю. Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю. Василь СИМОНЕНКО "Задивляюсь у твої зіниці...", 1964 - Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь СИМОНЕНКО "Лебеді материнства", 1964 - Україно, зозульні діброви,
Україно, далеко єси... Україно, яка ж ти чудова, Усміхнись у серпанку краси. Михайло ОСАДЧИЙ "На обмерзлих...", 1966 - Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ "Замість останнього слова", 1970 - І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|