Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що в кого болить чи радує – те в кожного в головi та на язицi.
Григорій СКОВОРОДА - Коли повз тебе проходить п'яний, ти так думай: Бог дав тобi видовище, щоб ти на чужому прикладi усвiдомив, яке велике зло пияцтво – бiжи вiд ньoго!
Григорій СКОВОРОДА - Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б вiн i не пив вина.
Григорій СКОВОРОДА - Не той убиває коня, хто годує його простим кормом, а той, хто дає багато вiвса i не дотримує мiри в їздi.
Григорій СКОВОРОДА - О солодкий шлях життя, коли совiсть чистa!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У нелюба й шапка гидка.
Киргиз. - У нього грошей, як на жабі пір'я.
Франц. - У підозри багато очей.
Груз. - У поганих сусідів грошей не позичай.
Італ. - У подружжі люди стають схожі.
Норв.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Диба, мов муха по сметані.
- Дивиться, наче тарілку проковтнув.
- Дивиться, як вовк на козу.
- Дивиться, як вовк на теля.
- Дивиться, як жаба.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ПОСТУЛАТ САЛЛІВАНА:
Штучний інтелект не має шансів у зіткненні з природною дурістю.
- ПРАВИЛА ДЕВІДА ОГІЛВІ:
Для реклами переважної більшості товарів довгі тексти ефективніші за короткі.
Рекламу з новинами читають на 22% більше людей, ніж рекламу без новин.
Заголовки читають у п'ять разів частіше, ніж самі тексти. Рекламні тексти без заголовка — це безголові потвори.
Заголовок із цитатою або просто взятий у лапки залучає ще 28% читачів.
Читачі зазвичай згадують саму знаменитість, але не товар, що вона рекламує.
Змістовна бесіда з дюжиною домогосподарок корисніша для автора рекламного тексту, ніж аналітичне дослідження, в якому він сам не брав участі.
Людині з університетською освітою не можна дозволяти писати рекламу для масового ринку.
- Правила для всіх однакові, тільки винятки різні.
Данило Рудий. - Правила дотримуйся вперто: щоб словам було тісно, думкам — просторо.
Микола Некрасов. - Правила існують, винятки живуть.
Борис Крутієр
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як знайти крайнього, коли всі косять під центристів?
Флоріан БОДНАР - Як любити зятя, якщо дочку народжуєш для себе!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Як можна розписатися у власній безграмотності?
- Як нам облаштувати Україну? Так, як наші заробітчани облаштовують Європу.
Володимир ШАМША - Як насолити тому, хто не в своїй тарілці?
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- шу підставу дальшого розвою його.
Михайло Грушевський
"Історія Украіни-Руси", 1898 - Можу ярмом її звати,
Можу її проклинать,
Але й прокляту народність
Не перестану кохать.
Агатангел Кримський
"Вчора балакав...", 1898 - Ми визнаємо, що наш народ теж перебуває у становищі зрабованої нації.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
