Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Всякий чоловік, коли спершу покуштує солодощів, потім не захоче гіркого приймати.
«Повість минулих літ» - У чому тебе застану, у тому тебе й судитиму.
«Повість минулих літ» - Як добре і як красно, коли житимуть брати разом!
«Повість минулих літ» - Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ» - Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- До чого тут міліція, коли грім порося вбив.
- До чужого рота не причепиш ворота.
- Добре — як собаці після ціпа.
- Добре діло починай зранку сміло.
- Добре їсти, довго спати — Бог здоров’я мусить дати.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Голодний, як вовк.
- Голодний, як собака.
- Голопуцькі, як горобенята.
- Голос, як сурмонька, та бісова (чортова) думонька.
- Голос, як у соловейка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Освіта поширилася настільки, що нині можна читати, писати й друкувати, залишаючись неписьменним.
Гуґо Штейнгаус. - Освічена людина ніколи не читає — вона перечитує.
Жорж Елгозі. - Осел залишиться ослом,
Хоча осип його зірками; Де треба діяти умом, Він тільки ляскає вухами. Гаврило Державін. - Оскільки писати вміли переважно чоловіки, то всі лиха на світі приписані жінкам.
Семюель Джонсон. - Оскільки я не збираюся долати перешкоди, заберіть їх з мого шляху.
Михайло Генін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Тільки завдяки демократичним виборам часто слуги народу стають його панами.
Володимир ШАМША - Тільки незначне, намагаючись стати значним, створює багато галасу. Значне насправді прагне спокою, бо нічого вартного в галасі зробити не можна.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Тільки перефарбуєшся в якийсь колір, а на носі вже наступні вибори!
Олександр ПЕРЛЮК - Тільки після рішення Шевченківського районного суду м. Києва про припинення випуску "Сільських вістей" стало ясно, що Рабинович - янгол.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Тільки сміхом можна беззлобно знищити зло.
Олександр Довженко
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Камо грядеши.
Микола ХВИЛЬОВИЙ Назва збірки памфлетів, 1925 - Міщанство — завжди міщанство і завжди йому одна ціна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925 - Всі ми розіп'яті на хрестах,
Всі ми покриті ранами. Заповідано нам жорстокий шлях Злими коранами. Олекса СЛІСАРЕНКО "Пам'яті Г. Михайличенка", 1925 - І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє мудрість голову сріблом? Максим РИЛЬСЬКИЙ "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Наші едеми
Тільки фантоми... Хто скаже, хто ми? Дмитро Загул "Наші едеми", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|