Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли його спитали, як же може людина сама себе навчати, відповідав: "Що забороняє іншим, те хай і собі заборонить".
Демосфен - Цей каже: "Кожен з нас два міхи носить: один перед собою, а інший ззаду. У передній кладе чужі гріхи, а в задній – свої".
Езоп - Як кому з вас здається, що він мудрий у цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути мудрим. Бо мудрість цього світу – глупота є перед Богом.
Апостол (І Кор. З, 18 – 19) - Всі ми майстри навчати, а самі не відаєм, що творим.
Еврипід - Філософських догматів сила сумирним зброєю може бути до благодіянь, а лукавим – жалом до злоби.
Еврипід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чоловіки підрубують крила у жінок, потім нарікають, що ті" не ангели.
Євр. - Чоловікова сила — в кулаці, жінкина — в сльозах.
Aзерб. - Чоловікові не слід відступатися від свого слова, а жінці — від своєї брехні.
Швед. - Чому Адам дожив до похилого віку? Бо не мав тещі.
Євр. - Чорні очі й брови гарні — шлях до гріха й до кохання.
Рум.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
- Синиця пищить - зиму віщить.
- Січень не так січе, як у вуха пече.
- Сонце блищить, а мороз тріщить.
- Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Джентльмен має вивчати латину, але знати її він не зобов’язаний.
Джек Лондон - Джентльмен ніколи не вдарить жінку без приводу.
Генрі МЕНКЕН - Джентльмен ніколи не вдарить жінку, не знявши капелюха.
Фред Аллен - Джентльмени віддають перевагу блондинкам, але женяться на брюнетках.
Аніта Лус - Джентльмени віддають перевагу блондинкам, особливо якщо вони одружені на брюнетках.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ліпше нам від праці своєї годувати вбогих і мандрівних людей, ніж пробувати у неробстві, переходячи з келії у келію.
Феодосій ПЕЧЕРСЬКИЙ - Не берімо до голови бісівських помислів, які сіють у серця наші неподобне...
Феодосій ПЕЧЕРСЬКИЙ - Не належить хвалити чужу віру.
Феодосій ПЕЧЕРСЬКИЙ - Коли хто хвалить чужу віру, виявляється своєї віри огудником. Коли ж почне хвалити і свою віру, й чужу, то виявиться двовірцем і стане близьким до єресі.
Феодосій ПЕЧЕРСЬКИЙ - Приходь до своєї віри добрими справами.
Феодосій ПЕЧЕРСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Змовчана правда краща од голосної брехні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Хата", 1860 - Не кидай мене,
Моя чарочко!
Не жени мене
Ти, шинкарочко!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Не кидай мене...", 1860 - У нас, панове, наука своя, тисячолітня: вона навчила нас більше слухати праведного Слова Божого, аніж лукавої панської мови.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи з хутора", 1861 - На добраніч, усім на ніч!
Дайте одпочити...
Хто кохає мене щиро —
Не буде будити.
Пантелеймон КУЛІШ
"На добраніч", 1862 - Гей, друже мій темний,
Над силу ума
Вже дужчої сили
Й на світі нема.
Василь МОВА
"Козачий кістяк", 1863 — 1888
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
