Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Глечик наповнюється від падіння крапель. Дурень наповнюється злом, навіть потроху накопичуючи його.
Будда - Глибокий зміст у невисловлених словах.
Менандр - Гнітить фортуна несміливих, — хоробрий їй страшний.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Говори з людьми відповідно до їх розуму.
М. Сааді - Горе легке — говірливе, важке – безмовне.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Старі мури легко валяться. (німец.)
- Тяжко там красти, де сам хазяїн злодій. (німец.)
- У словах будь як черепаха, а в ділах — швидший за птаха. (німец.)
- Хоч і сонце світить, а плащ у дорогу бери. (німец.)
- Хоч правда в біду потрапляє, та ніколи не вмирає. (німец.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Величається, як свиня в берлозі.
- Величається, як свиня в дощ.
- Величається, як чумацька воша.
- Вередує, як у греблі біс.
- Верещить, як дідько.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли війна кінчається, з укриття вилазять герої.
Юзеф Булатович - Коли ворог потирає руки, — твій час! Давай волю своїм! Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Коли говорить історія, окремі особистості мають замовкнути.
Антоні Бенн - Коли дорослі стають серйозними, вони починають схиляти до цього й дітей.
Войцек БАРТОШЕВСЬКИЙ - Коли доходить до найважливішого , людина завжди самотня.
Мей Сартон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто не годує свою дружину, того не годуватимуть свої діти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хто пише сировину, той творить для вторсировини.
Ростислав ДОЦЕНКО - Хто платив податки - спав спокійно, хто не платив - спав, як король.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто платить, той і замовляє оцінки.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хто проти нас – ті вже з нами!
Олександр ПЕРЛЮК.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Буває щастя скрізь поганцям,
А добрий мусить пропадать.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Не розглядівши, кажуть, броду,
Не лізь прожогом перший в воду.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Я в правді твердий так, як дуб.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Щодень було у них похмілля;
Пилась горілка, як вода,
Щодень банкети, мов весілля,
Всі п'яні, хоч посуньсь куда.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Но зло, назначене судьбою,
Слідитиме скрізь за тобою,
Не утечеш за сто морей.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
