Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не вмiти переносити бiднiсть — соромно, не вмiти позбутися її працею — ще бiльш соромно.
Перiкл. - Не держава — де владикою один.
Софокл. - Не дуже будь праведним і не надто мудрим — навіщо тобі жахатися?
Екклесіаст - Не заздри тим, котрі творять беззаконня.
Володимир Мономах - Не йди за більшістю на зло.
Біблія.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Летів горобець через безверхий хлівець, ніс четверик гороху, без червотоку, без червоточини, без почервоточини (вимовляють школярі, як трудне до вимови).
- Наш Карпо зі своїми Карпининятами полукалукарпився (теж, як трудне до вимови).
- Ішов мужик із ярмарку по колоді через воду, тільки став він на колоду, бовть у воду! викис, вимок, — виліз, висох, став на колоду та знов бовть у воду!
- "А знаєш"? — "Знаю". — "А догадавсь"? — "Який біс"!
- Бери Петре, на розум.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Червоніє, як рижок.
- Червоніє, як свіжа рана.
- Чеше, як мачуха.
- Чиряк великий, як пузир.
- Чиста, як вода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Крилаті слова залишаються в пам'яті, безкрилі вилітають.
Валерій Фільченко. - Критик — це курка, яка кудкудакає, коли хтось інший зніс яйце.
Джованні Гуарескі. - Критик — це людина, яка вміє читати й навчає цього інших.
Шарль Сент-Бев. - Критик — читач, який завдає неприємностей.
Жуль Ренар. - Критик намагається зрозуміти художника — на жаль, без взаємності.
Александр Кумор.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Маємо те, що нас мають.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Мазепи завжди зраджували тиранів і хамів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Малорос, який хоче стати великоросом, має зменшити свій зріст на 15 см.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Маючи манію величі, стоїш над іншими — ось тільки конкурентів забагато.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Мерзота — мер, який постійно сам мерзне і про інших не забуває.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз. Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Петро Карманський "Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура тягар свій носить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум. Чому, чому я жить не можу Та сам, без дум? Павло ТИЧИНА "Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить, Все вітами хитає, наче сумно мовить: Журба, журба... Отак роки, отак без краю На струнах Вічності перебираю Я, одинокая верба. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане, Ніхто питать мене не стане, Ніхто у душу не загляне — Я знов один. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Я знов один", 1917
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги. - Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|