Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Благочинність швидше в розумі людському вкорінена, а не з необхідності походить; не з незнання, не з пристрастей, не з облуди, а самовільно душею, що прагне, і щирістю.
Діон Римський - Часто безумство людей до влади найгірших приставляє.
Святий Василь - Князеві належить володіти: у скруті – розумом, з ворогом – міццю, а до дружини – любов'ю.
- Коли хочеш над іншими володарювати, то перш учись сам собою володіти.
- Велику владу приймати – великий належить розум мати.
Платон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як щастя прийшло, то я впала, а як нещастя на поріг, то я і встала.
- Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав; а як став убогий, не приходять гості на мої пороги.
- Як, лютий, не злись, як, березень, не кривись, а весною пахне.
- Яка вона господиня, як у неї навіть кота нема.
- Яка клепка, така й бочка, яка мати, така й дочка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Крутиться, наче муха в сметані.
- Крутиться, наче на голках.
- Крутиться, наче на шпильках.
- Крутиться, наче порося на орчику.
- Крутиться, наче чорт греблею.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Сім’я – це первинне середовище, де людина повинна вчитись творити добро.
В. Сухомлинський - Цілісність і єдність сімейного колективу – необхідна умова доброго виховання.
Макаренко - Життєві драми йдуть без репетицій.
Кроткий - Якщо б чоловік добре знав, що таке життя, то він не давав би його так легко.
Марія Ролан - Спробуй похвалити дружину; не звертай увагу, якщо від незвички вона злякається.
Сандей
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Доконавши людину, хвороба і собі підписує вирок.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Знайдений ідеал втрачає привабливість.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Грішник розкаюється, щоб звільнити душу для нових гріхів.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Лестощі – це словесний хабар.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Лякаються грому, хоч вражає блискавка.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Той не поет,
Хто не відчує
спраги змагання.
Хто затаїться
в башті мовчання,
Як анахорет.
Микола ВОРОНИЙ
"Ода до поетів", 1929 - Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
