Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
"Слово о полку Ігоревім" - У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Птиця радіє весні, а немовля матері.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не дивись на зовнішність мою, а дивись, який я з середини.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Ліпше чути заперечення мудрих, аніж потакання нерозумних.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Зібрався в путь — щасливої дороги, нехай не заважають пусті перестороги.
Караїмське - Пряма стріла летить у далину, а лук кривий лишається в руці!
Караїмське - Пилинка товченої кави — безмежно мала.
Караїмське - — Хай буде ціла твоя голова! — говорять людині в траурі.
— Хай будуть здорові друзі! — відповідає вона. Караїмське - Якщо в кожного собаку ти кидатимеш камінь, то вартість каміння досягне тисячі золотих.
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Злий, як звір.
- Злий, як зінське щеня.
- Злий, як собака.
- Злий, як тигр.
- Злодійкуватий, мов куниця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Як економити папір? Писати між рядками.
Вітаутас Каралюс. - Як імідж не змінюй, а менталітет усе одно видасть.
Гермоген Новодєвичий. - Як керують світом і розпалюють війни? Дипломати брешуть журналістам і вірять своїй же брехні, читаючи її в газетах.
Карл Краус. - Як легко відівчитися думати, коли можна говорити все.
Володимир Колечицький. - Як много важить слово,
Одно сердечне, теплеє слівце! Іван Франко.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Життя дається тільки один раз. Та чи нормальне?
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ с. Кричильськ - Життя дорожчає, людина – дешевшає.
Юрій РИБНИКОВ - Життя з розмахом обов’язково когось зачепить.
Леонід ЗАБАРА - Життя занадто коротке, аби встигли вирости солідні роги.
Флоріан БОДНАР - Життя занадто коротке, аби носити ще й довгу спідницю.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Природо люта, мачухо лукава,
Убійнице ненаситна, кровава, За що тобі пісні від нас і слава? Осип Маковей "Природа", 1899 - Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило, — чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом. Микола ВОРОНИЙ "До моря", 1901 - Весно, ти мучиш мене ! Розсипаєшся сонця промінням,
Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш! Іван ФРАНКО "Майові елегії", 1901 - На розпутті хрест дрімає,
На хресті ворона кряче, Осінь стернями блукає І за літом гірко плаче. Богдан ЛЕПКИЙ "В'януть квіти...", 1902 - То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі! Горіли брильянти в небеснім шатрі, І очі зоріли дівочі... Микола ВОРОНИЙ "Дніпрові спогади", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|