Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як черевик i ступня не оберненi врiзнобiч, так i нахил душi створює вiдповiдне до себе життя.
Григорій СКОВОРОДА - Бери вершину i матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - Кожного вабить до себе своя пристрасть.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба свiт i народ – не лiпше видовище, ще й дармове, подiбно до вiдомого Пiфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне пiд тягарем боргiв, другий карається честолюбством, третiй – скнарiстю, четвертий – хворобливим бажанням споглядати безглуздi речi.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Школа — церковний угол.
- В нашій школі, як на татарськім полі: є де сісти, та нічого їсти.
— Школа гола: є де сісти, та нема що їсти. - Школа є вільним домом для усіх.
- Школа дім вільний, а не свавільний.
- Смажено, печено в смолі, не кажи, щося діє в школі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Був колись горіх, а тепер - свистун.
- Був колись горіх, та звівся на сміх.
- Буде за худобою догляд - буде й прибуток.
- Буде земля, то й корову купите.
- Буде і на кропиву мороз.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Важко зі Сталіним полемізувати: ти йому посилання, а він тобі — заслання.
Карл Радек. - Важко повірити, до чого складно втілити дію в думку.
Карл Краус. - Важко повірити, що людина говорить правду, коли ви знаєте, що на її місці ви збрехали б.
Генрі Луїс Менкен. - Важко померти за істину, але ще важче жити для неї.
Вільгельм Віндельбанд. - Важко почати, але зупинити лавину, викликану словом, ще важче.
Роман Коваль.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Як би не оцінювали Усама Бен Ладена, масштаб протистояння перетворює його на героя.
Тарас БЕДНАРЧИК - Як бути на підступах до iстини, коли все життя ходив шляхами підступiв?
Ростислав ДОЦЕНКО - Як відділити владу від бізнесу, не знають ані політики, ані бізнесмени, проте знає кожен голодранець.
Олександр ПЕРЛЮК - Як все-таки вартість квитка віддаляє мистецтво від народу!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Як все-таки вартість квитка віддаляє мистецтво від народу!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Встане правда! встане воля!
I Тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки. А поки що течуть ріки, Кровавії ріки! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. Не понесе слави Бога, Великого Бога. Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - За кого ж Ти розіп'явся,
Христе, сине Божий? За нас добрих, чи за слово Істини... чи, може, Щоб ми з Тебе насміялись? Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Не нам на прю з Тобою стати!
Не нам діла Твої судить! Нам тілько плакать, плакать, плакать І хліб насущний замісить Кровавим потом і сльозами. Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|