Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Досить, щоб слова виражали зміст.
КОНФУЦІЙ - Дружба задовольняється можливим, не вимагаючи належного.
ПЛАТОН - Дружба кінчається там, де починається недовіра.
СЕНЕКА - Дружина — сімейний тиран. Подружнє ложе — вічний театр безперервних чвар, там не знають сну. А коли дружина з особливою ретельністю мучить чоловіка? Коли їй потрібно сховати зраду або обдурити його.
ЮВЕНАЛ - Думати, що безсилий ворог не може шкодити — це думати, що іскра не може зробити пожежу.
Сааді
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ви хотіли б, щоб собака та млинці пік: він тісто поїсть! (сказано на вдову:
- де ж їй великі порядки завести).
- Дай дурневі товкач, він і вікна побє.
- Загадай дурному Богу молитись, він і лоб розібє.
— ... і голову розібє, і ікони побє. - Пошли дурня по раки, а він жаб наловить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Темно, хоч очі повиколюй.
- Темно, як в погребі під діжкою.
- Теплий, як кожух.
- Теплий, як піч.
- Тепло, як за лихим паном.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо вже помилятись, то нехай це буде по велінню серця.
Байрон. - Розум може підказати, чого слід уникати, і тільки серце підкаже, що слід робити.
Жубер. - Привчи свій розум до сумніву, а серце до терпіння.
Ліхтенберг. - Людське серце не знає меж, людський розум – обмежений.
Рівароль. - Не стільки розум, скільки серце допомагає людині зближуватися з людьми і бути їм приємним.
Лабрюйер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Скільки не розказуй казок – дійсність казкою не стане.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Скільки однодумців, а в розвідку піти нема з ким!
Володимир ШАМША - Скільки потрібно коштів, щоб зробити права людини своїми?
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Скільки прислуги, зразу видно — слуга народу!
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки світлих голів забрала тіньова економіка!
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В дійсності еміграція українська є така, як вона мусить бути, і дуже близька своєю структурою й своїм духовним образом до українства на Україні — і до кожного суспільства взагалі, а зокрема такого, що його національний ґніт і національна зрада розмивали й розкладали сторіччями.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - Кількісна вага еміграції супроти материка української людності зникома, може, одна сорокова частина. Але в балансі творчих сил і впливів вага ця далеко вища, і тільки майбутнє покаже наскільки.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - Одійде в морок підле і лукаве,
Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави, Хто задля неї на землі живе. Василь СИМОНЕНКО "Пересторога славолюбцеві". 1964 - О, курде, бережи свої набої,
Але життя убивців не щади! На байстрюків свавілля і розбою Кривавим смерчем, бурею впади! Василь СИМОНЕНКО "Курдському братові", 1965 - Сталін не визнавав кібернетики. І все ж йому належить в цій галузі видатна заслуга: він винайшов запрограмовану людину. Сталін — творець Гвинтика.
Валентин МОРОЗ "Репортаж із заповідника ім. Берії", 1967
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|