Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніколи не міняється лише вища мудрість і сама велика дурість.
Конфуцій - Найбільшу владу має той, хто має владу над собою.
Сенека - Найбільша цінність оратора не тільки сказати те, що потрібно, але і не сказати того, чого не потрібно.
Цицерон - Заговори, щоб я тебе побачив.
Сократ - Багато говорити і багато сказати не є те саме.
Софокл
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Зайшов,чорт його із собаками не знайде!
- І з собаками не знайдеш.
- Якого чорта він там сліпить (гається десь).
– Що він там — чортів сліпить, чи що? - Пішов по масло, та й в печі погасло.
– Пішли дурня по масло, то і в печі погасло. - Сів і прилип, як до смоляної лавки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Збирається, як свекор пелюшок прати.
- Збирається, як старець на свічку.
- Збирається, як убогий на кисіль.
- Збирається, як циган молотити.
- Збігаються, як на солонище.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- По-справжньому боягузливі лише ті чоловіки, котрі не бояться жінок.
Гілберт Кіт Честертон - По-справжньому любить не той, хто увесь час говорить: "Я тебе люблю!", а той, хто увесь час запитує: "Ти мене любиш?".
Костянтин Меліхан - По-справжньому молодий лише той, хто мріє стати старшим.
Владислав Гжещик - По-справжньому починаєш турбуватися за свого хлопчика лише тоді, коли він, ідучи, закриває за собою двері зовсім тихо.
NN - Потрібні нові вуха для нової музики.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Дорога до себе не означає зустрічі з собою.
Василь ЛІСОВИЙ - Прийняття своєї долі означає не заздрити долі інших.
Василь ЛІСОВИЙ - Щоб бути пристосуванцем, треба ще мати в душі ті цінності, що їх зраджуєш.
Василь ЛІСОВИЙ - Вічність – це симфонія, складена верховіттями наших душ.
Василь ЛІСОВИЙ - Надмірна суворість у ставленні до себе часто стає джерелом несправедливості до інших.
Василь ЛІСОВИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І страшно стає за ту молоду українську інтелігенцію, яка в умовах нинішнього "українського" міста кращі свої сили мусить витрачати на відстоювання власного національного обличчя — замість змагатися на передньому краї життя планети за освоєння нової істини нового часу.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Але минуле не зникає. Героїчно пролита кров не зникає. Вона трансформується в нову форму духовної енергії, породжує людину, яка має його виспівати. Минуле воскресає і розцвітає в генієві.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Тільки громадська думка може осягнути все, вчасно подати знак тривоги, вчасно порушити якісь важливі питання, словом — бути найвищим регулювальником складного суспільного організму.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Наша молодь в основній масі не знає історії, культури, навіть мови свого народу...
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Коли поникнуть голови переможених і сили їхні кануть у працю на хліб насущний, то на озлиднілому ґрунті завжди виростають поодинокі високі постаті як голос самозбереження народу, що мусить висунути свою естафету в особі подвижника, який швидко згоряє за всіх, як згоріли у нас тисячі безіменних, з забутими іменами і з великими іменами.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|