Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хтивість подібна дикому звірові, якого тримають у путах, щоб викликати в ньому лють, а потім випускають.
Тіт Лівій - Хто від дрібниць приходить у захват, того будь-який дріб’язок може засмутити.
Талмуд - Хто вмер, але не забутий, той безсмертний.
Лао-ЦЗИ - Хто говорить, що займатися філософією рано чи вже пізно, подібний тому, хто говорить, що бути щасливим рано чи вже пізно.
Епікур - Хто для багатьох страшний, той багатьох повинен боятися.
СОЛОНІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бреше — і оком не моргне.
- Бреше — як шовком шиє.
- Буває велика людина на дрібні справи.
- Був би початок, а кінець якийсь та буде.
- Був, не стало — мов язиком злизало.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Взяло, як багатого і за живіт.
- Вибирається, як за море стріляє.
- Вибирається, як чайка за море.
- Вибрався, як лялечка.
- Вигинається, як дерево од вітру.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Десять тисяч поганих рис не зроблять гіршою рису прекрасну, навіть якщо вона одна єдина.
Стівенсон - Дія є найяскравішим і виразним розкриттям людини.
Гегель - Досить миті, щоб стати героєм, але необхідне ціле життя, щоб стати гідною людиною.
Поль Брюла - Є люди які думають. А є люди, яким здається, що вони думають.
NN - Є люди, які беруть у руки ціпок, коли в них кульгають докази.
Валентин Доміль
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Серйозні стосунки — це коли молодий чоловік виходить із квартири дівчини зі сміттєвим відром.
Роман КРИКУН - Сірість — колір кардинальний.
Флоріан БОДНАР - Слід навчитися слухати один одного, а то прийдуть до влади ті, хто не слухатиме нікого.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Справжній чоловік, з точки зору жінки, повинен заробляти більше, ніж вона встигає витратити.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Спритна жінка в одному ліжку довго не залежується.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Перегони в патріотизмі виявили культурне життя еміграції.
Юрій ШЕРЕХ
"Непророслі зернята", 1955 - Вітаймо ж цю добу колонізацій, добу нечуваних екстермінацій, талантів, партій, напрямків і сект, — добу, що ліквідує інтелект.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1967 - В зв'язку з цим історія України дістала дуже своєрідну інтерпретацію. Виходило, що на протязі багатьох століть український народ боровся головним чином..., проти власної національної незалежності. Що незалежне існування було величезним злом для нашого народу. І що, отже, всі ті, хто кликали його на боротьбу за національну незалежність, були... найлютішими ворогами українського народу.
Михайло Брайчевський
"Приєднання чи возз'єднання", 1960 - Різні бувають естафети.
Передають поетам поети
З душі в душу,
Із мови в мову
Свободу духу і правду слова,
Не промінявши на речі тлінні -
На славолюбство і на вигоду.
І не зронивши.
Бо звук падіння
Озветься болем в душі народу.
Ліна КОСТЕНКО
"Естафети", 1961 - Сто років — зморшка на чолі Землі.
Всесвітні війни, революцій грози...
Дніпро до ніг стежиною проліг
І котить славу в сиві верболози.
Іван ДРАЧ
"Смерть Шевченка", 1962
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
