Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше пізно навчитись, ніж ненавченим бути.
Філістіон - Хлібороб землю м'якшить, а філософ – душу.
Філістіон - Коли зустрів юнака, що книг накупив багато, сказав він: "Не в книгосховище клади, а в груди".
Філістіон - Коли його спитали, що солодке в житті цім, сказав: "Знання і навчання і відання перших речей".
Філістіон - Цей був мегарійським філософом. Дмитро-цар захопив спадщину його і на поталу віддав. А як полонили того філософа і поставили перед царем, той спитав його: "Що забрали в тебе воїни?" Він же мовив: "Мого нічого не взяли, бо моє надбання мудрість і знання, які обоє в мене є".
Стильпон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бреше, як шовком шиє.
- Бреше, а за ним аж куриться.
— Ото бреше! аж куриться.
- В живі очі бреше.
- Як пес, своєю губою збрехав.
- Бреше як собака.
— ... як попова собака.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гірша відьма вчена, як родима.
- Гість, як невільник, де посадять — там і сидить.
- Гладенький, як скло.
- Гладка, як піч.
- Гладкий, аж з шкури преться.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- В’язниця — недолік простору, що відшкодовується надлишком часу.
Йосип БРОДСЬКИЙ - Газета складається з однакового числа слів, хоч є в ній якісь новини, хоч їх немає.
Henry Fielding - Гармонічна емоція означає комплекс емоцій, що взаємно підсилюються.
Альфред УАЙТХЕД - Гарне поводження — останній притулок посередності.
Генрі Хаскінс - Гарне судження з’являється з досвідом, а досвід з’являється від поганого судження.
Barry LePatner
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим інтенсивніше поглиблюється криза, тим ми мілкіше плаваєм.
Флоріан БОДНАР - Чим менше ви важите, тим далі вас кинуть.
Флоріан БОДНАР - Чим менше розуму, тим важче його приховати.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим швидше спорожняється гаманець, тим сильніше стискається серце.
Михайло КОСТІВ - Чиновник сильний тим, що має державну владу на правах приватної власності.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не мине без пуття наша мука страшна,
Наша праця під гнітом неволі.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Наша доля", 1881 - Лиш праця світ таким, як є, створила,
Лиш в праці варто і для праці жить.
Іван ФРАНКО
"Як те залізо з силою дивною...", 1881 - І для тих нема там місця,
Що не мають чого їсти,
І тепер там ніде стати
Тим, що хочуть працювати;
І тепер там ніде жити
Тим, що мусять хліб робити!
Василь МОВА
"На степи!", 1883 - Не велике я поле зорав,
Та за плугом ніколи не спав.
Що робив, те робив я до краю
І всю силу, що мав я і маю,
На роботу невпинную клав.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Хлібороб". 1884 - ... Всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почути себе членами великої людської родини.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
