Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Істинно людяний чоловік домагається всього власними зусиллями.
КОНФУЦІЙ - Керуй своїм настроєм, бо він якщо не кориться, то велить.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Кожен вартий того, чого варте те, про що він клопоче.
Марк АВРЕЛІЙ - Кожен здатний добре робити лише те, до чого його надихає муза.
ПЛАТОН - Кожен нещасливий настільки, наскільки вважає себе нещасливим.
Луцій Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Світить волосом (дівує).
- Сидітимеш до сіди-коси.
- Стара пані і старе вино все добре, але не стара дівка.
- Коли молодий зі старою жениться, то так, якби молоді неуки-коні, до старого воза запряг.
- Старій кобилі не брикати, сивій бабі не цілувати.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Швидко, як оком ізмигнуть.
- Шипить, мов гадюка.
- Широка, як море.
- Широке поле, як море.
- Широкий, як світ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Нарешті мене визнали невизнаним генієм!
Аркадій Давидович. - Нарешті поет самовиразився. На перший раз оштрафували.
Андрій Крижанівський. - Народжуємося геніями, помираємо нездарами.
Аркадій Давидович. - Народ про дві лише речі стурбовано мріє: хліба й видовищ!
Ювенал. - Народові мало ковтка свободи, він так і хоче впитися.
Євген Тарасов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Звичка жити смертельно небезпечна: ще нікому не вдалося вибратися із життя живим.
Володимир ЧЕРНЯК - Живи заради того, за що варто вмерти.
Володимир ЧЕРНЯК - Кожен мріє про таке життя, на яке не заслуговує.
Володимир ЧЕРНЯК - Я – дегустатор: я дегустую життя.
Володимир ЧЕРНЯК - В прозі життя – безодня поезії.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А ніч попереду й позаду...
Ми йдем. Вперед, а чи назад?.. Парадоксальна суть парадів і замість правди — сто півправд. Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Диктатори, диктатори, диктатори,
погоничі великі: "цоб-цабе". Диктатори, диктатори, диктатори Щодня диктують світові себе. Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Птах подеколи так звикає до клітки, що згодом негоден прожити без неї. Ану ж випустіть його на волю — і він загине. Людина — не птах, вона творіння вищого ґатунку, проте природа увіклала в неї багато спільного з птахом: вона почасти теж не може перебувати без клітки...
- Є чи нема
домагався малим є чи нема домагався як виріс є чи нема домагався сивіючи є чи нема домагався холонучи є чи нема Микола Холодний "Діалог", 1969 - Чорнять мозок і ґвалтують шлунки —
Хліб глевкий, аж людський капле піт, Гадь повзе тут між людських стосунків. Тільки спільності, що погляди на дріт. Михайло ОСАДЧИЙ "Чорнять мозок...", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|