Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Усе надмірне капосне.
Климент - Привчай тіло до важкого життя: хто малого потребує, велике найде.
Плутарх - Коли його спитали, кого вважати найбагатшим з усіх, сказав: "Хто малим задовольняється".
Сократ - Перше молись за спільне спасіння, а згодом за своє.
Сократ - Якби дослухався Бог молитов усіх людей і сотворив би відповідно молінню їх, то ввесь рід людський загинув би, бо багато зла одне одному вимолюють.
Епікур
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто спішить, той людей насмішить (смішить).
- Хто старе забуває – тому око геть.
- Хто старший яйце чи курка?
- Цвіте, як маківка (макуха) під лавою.
- Це було за царя Панька, як земля була тонка, за царя Гороха, як людей було трохи, за царя Хмеля, як людей було жменя.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чоловік на світі, як банька на воді.
- Чоловік, як дишло: куди поверни, туди i йде.
- Чоловік, як орел.
- Чоловік, як стовп, а робить, як віл.
- Чорна орда, як гайвороння на полі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Брехня тим небезпечніша, чим правдивіша.
Михайло Генін. - Брехун має два лиха: і йому не вірять, і сам він не вірить.
Бальтасар Ґрасіан. - Брехуни знають правду.
Євген Ященко. - Брудна брехня обурює, чиста правда ображає.
Андрій Коваль. - Брутальність — дотепність дурнів.
Андре Моруа.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- На нашій – не своїй землі.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Сиротині сонце світить,
Світить, та не гріє... І на Україні Я сирота, мій голубе, Як і на чужині. Тарас ШЕВЧЕНКО - Серце не дитина, його галушкою не нагодуєш.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Гроші душу холодять.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Чи буде правда меж людьми?
Повинна буть, бо сонце стане І оскверненну землю спалить. Тарас ШЕВЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Псалми Давидові", 1845 - Один у другого питаєм,
Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, не дознавшись, умираєм, А покидаємо діла... Тарас ШЕВЧЕНКО "Один у другого питаєм...", 1847 - В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать. То сам собі оце шукаю Когось-то, з ним щоб розмовлять, Шукаю Бога, а находжу Таке, що цур йому й казать. Тарас ШЕВЧЕНКО "В неволі, в самоті немає..." - Немає гірше, як в неволі
Про волю згадувать. Тарас ШЕВЧЕНКО "Г. З." ("Немає гірше, як в неволі...") 1848 - Не так тії вороги,
Як добрії люди — І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. Тарас ШЕВЧЕНКО "Не так тії вороги... ", 1848
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|