Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зовсiм мертва душа людська, позбавлена природного свого дiла, вона подiбна каламутнiй та смердючiй водi, в тiснотi умiщенiй.
Григорій СКОВОРОДА - Що хочеш, шукай, але не згуби миру.
Григорій СКОВОРОДА - Будь ласка, вiдчуй, що розумним i добрим серцям набагато милiший i шанованiший природний i чесний швець, нiж безприродний статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Так як в органi одне повiтря через рiзнi трубки рiзнi голоси витворює, отак у людському тiлi один розум по– iзному діє, розкладаючись на рiзнi складники.
Григорій СКОВОРОДА - Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Гріх не гріх, аби Бог простив.
- Чи гріх, чи два, а вже не видержу.
- Обернися порося, на карася.
- Гріха боятись.
- Гріхи спокутувати.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Господарює, як у себе вдома.
- Гостра, як ніж.
- Гостра, як спис.
- Гострий, як бритва.
- Гострий, як сокира.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Таємниця форми в тому, що вона — межа.
Георг Зіммель. - "Таймс" не повідомляє чуток, а тільки факти: тобто, що інші, менш відповідальні газети повідомили такі й такі чутки.
Том Стоппард. - Так звані парадокси автора, які шокують читача, містяться часто не в книзі автора, а в голові читача.
Фрідріх Ніцше. - Так минає слава земна.
Тома Кемпійський. - Так, піарники ваші халтурять: недоважують локшину.
Владімір Вішнєвській.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Питаєте, що відбувається в наших судах? Страшний суд, панове, страшний суд!
Володимир ШАМША - Питати нема з кого, всі вже перефарбувались.
Олександр ПЕРЛЮК. - Пише про захід сонця, горобину, пташок. А крізь рядки видно: падлюка!
Еміль Кроткий. - Підливши масла у вогонь, чоловік погасив домашнє вогнище.
Михайло КОСТІВ - Пійманий злодій кається або галасує про права людини.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Заблукався в коханім обличчі,
як в дивнім краю: в краєвиді його таємничім себе шукаю. Богдан РУБЧАК "Пісня для Мар'яни", 1967 - Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло, коли до заходу топився смолоскип; — незнаним гостем до твойого тіла. Богдан БОЙЧУК "Мандрівка тіл", 1967 - Пахуче й густо поростають ночі,
Горять вогнем незайманим уста, Душа, недавно дика і пуста, Знов жити і любити хоче. Марина ПРИХОДЬКО "Пахуче й густо поростають ночі...", 1967 - Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль. Раптом ця ніч, це одкровення червоне, коли приходить кохання великий скрипаль. Ігор КАЛИНЕЦЬ "Музика", 1968 - Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами! Тепер уже правду ногами топтають, А щиру неправду медом-вином напувають! Тепер уже правда у панів у недолі, А щирая неправда у добрій волі. Народна пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки! - Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|