Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- На звивистих шляхах, по горбах i через глибокi рови мчить недосвiдчений вершник, якщо вiн погано править конем.
Григорій СКОВОРОДА - Не той щасливий, хто бажає кращого, а хто задоволений тим, чим володiє.
Григорій СКОВОРОДА - Як хто посiє в юностi, так пожне в старостi.
Григорій СКОВОРОДА - Найкраща помилка та, якої допускаються у навчаннi
Григорій СКОВОРОДА - Блаженство буде там, де є приборкання пристрастей, а не їхня вiдсутнiсть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Людина спочатку повинна подумати ніж щось сказати чи зробити.
- На біду багато не треба.
- Народ який не шанує свого минулого, немає майбутнього.
- Не все золото, що блищить.
- Не завжди так стається, як думається.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Коси такі білі, наче молоко.
- Коси такі білі, наче полотно.
- Коси, наче в русалки.
- Коси, наче шовкова трава.
- Коси, як льон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Від телевізійного критика вимагають грамотно писати про безграмотне, дотепно про занудство й зв'язно- про незв'язне.
Джон Кросбі. - Віддаючи свій твір на суд читачів, розраховував тільки на амністію.
Цаль Меламед. - Відділ чорного гумору в журналі "Аерофлот": "Чорна скринька".
Владімір Вішнєвській. - Відкриваючи геніальні думки, ми найчастіше повторюємо народні приказки.
Аркадій Давидович. - ВІДКРИТТЯ ФРЕСКО:
Якби ви розуміли те, що робите, вам би це, напевно, давно набридло.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Неправда, що у владної верхівки нема високої мети. Є! Будь-якою ціною втриматись за владу.
Володимир ШАМША - Нерідко ключова проблема — це замкнене коло.
Леонід ЗАБАРА - Низи не можуть жити по-старому, а верхи не бажають віддавати низам награбоване.
Олександр ПЕРЛЮК - Низи не можуть так жити, а нагорі низам щиро співчувають, проте продовжують з них знущатися.
Олександр ПЕРЛЮК - Низи не можуть так жити? А хто їх питає?!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать? Чи вас з поля, чи вас з моря, Чи з високої гори, Чи з чужої чужини? Голосіння - Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили, Що-сте свої ніжки зложили, Нащо-сте свої ручки навхрест склали? Голосіння - Катеринко моя срібненька,
Катеринко моя одненька! Ти вже мені ватерку не накладеш, Ти вже мені водиці не внесеш, Ти вже мені дровець не принесеш, Їсточки не приставиш... Голосіння - І мене не мине,
На чужині зотне, За решоткою задавить, Хреста ніхто не поставить, І не пом'яне. Тарас ШЕВЧЕНКО "Косар", 1847 - Може, мені на чужині
Лежать легше буде, Як іноді в Україні Згадувати будуть! Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі...", 1850
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|