Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людину видає влада.
Піттак - Людям необхідна людська мораль, заснована на природі людини, на досвіді, на розумі.
К. Гельвецій. - Май завжди більше розуму, ніж самолюбства.
Епікур. - Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними.
Цицерон - Ми співчуваємо завжди іншим у бідах, яких самі позбавлені.
Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чого носа не показуєш? (Не появляєшся).
- Чого ти гавкаєш, як собака.
- Чого ти дивишся на мене, як Ленін на буржуазію?
- Чого ти з ним носишся, як курка з крашанкою?
- Чого ти зуби скалиш?
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розквокталась, мов квочка.
- Розкішний, мов павич.
- Розклався на покуті, як святий.
- Розкрив рота, як ворота.
- Розкрякалися, мов круки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Секрет сучасної пропаганди — спрощення і повторення.
Фріц Хіпплер. - Секретарка: дівчина, яка до граматичних помилок начальника додає свої орфографічні.
П'єр Ламі. - Секретом ефективної пропаганди є відмова від прагнення говорити про багато речей і зосередження всіх зусиль на небагатьох питаннях.
Йозеф Геббельс. - Сенс газетної справи в тому, щоб купити папір по два центи за фунт і продати за десять центів.
Чарльз Андерсон Дейна. - Сенс деталі полягає в тому, щоб. . . дрібниця, яка зазвичай прослизає повз очі, набула б розмірів, стала помітною всім.
Костянтин Паустовський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Розум починається там, де закінчується віра у його всемогутність.
Андрій КОВАЛЬ - Великий успіх починається з маленького шансу.
Андрій КОВАЛЬ - Немає небезпечніших людей, ніж озвірілі гуманісти.
Андрій КОВАЛЬ - Важливо стояти на своєму, але ще важливіше йти далі.
Андрій КОВАЛЬ - Найбільша небезпека очікує на людину, коли вона втрачає почуття небезпеки.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чи довіку ж, браття,
Будемо мовчати? Благословіть мені кобзу Німую узяти! Пантелеймон КУЛІШ "До братів на Вкраїну", 1862 - Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Рідна мова", 1869 - Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха, Голосом правди святої дзвони, Нашу тісноту гірку спом'яни. Пантелеймон КУЛІШ "До кобзи", 1882 - Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту, Що від горя, від наруги За слізьми не бачить світу. Володимир САМІЙЛЕНКО "Горе поета", 1886 - Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому? Може б, та щира, гарячая мова Зломила зиму! Леся УКРАЇНКА "Співець", 1886
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|