Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ті гради стоять добре, де городяни князя слухають, а князь – законів.
Соломон - Підневільному закон – примус, а вільні в законі потребу мають.
Демад - Коли його спитали, хто ображає, сказав: "Хто відкидає закон".
Кір - Та влада тверда, при якій всі бояться закону, як вчителя.
Біант - Де ліків та лікарів багато, там і хвороб багато, а де законів багато, тут і неправд багато.
Архесілай
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бодай ніхто добрий, не діждав позиватися.
- Поли вріж, а втікай від позовів.
- До права треба мати два мішки: один грошей, а другий уваги.
- Ідеш до суду, то треба — прийдіте поклонімся.
- У суд іди, віз битих людей вези і віз грошей, — і вся справа пропаде.
– Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Стриба, як цап на городі.
- Стрибає, як горобець.
- Стримлять, як більма на очах.
- Струнка, як тополя.
- Струнка, як хвоїна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Талантом я називаю здатність у словесному мистецтві легко висловлювати свої думки і враження й зауважувати та запам'ятовувати характерні подробиці.
Лев Толстой. - Там, де багато зайвих слів, там і все зайве.
Володимир Брюґґен. - Там, де бракує розуму, бракує всього.
Джордж Галіфакс. - Там, де всі співають в унісон, слова не мають значення.
Станіслав Єжи Лец. - Там, де газети не вільні друкувати всілякі дурниці, люди при владі вільні робити всілякі дурниці.
Луї Террнуар.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Лише міль не полюбляє оплесків.
Флоріан БОДНАР - Ліпше мовчати і здаватись ідіотом, аніж заговорити і розвіяти всі сумніви.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Любов до України не звільняє від любові до Кримінального кодексу.
Володимир ШАМША - Люди взагалі-то хороші, тільки декого зіпсували гроші.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Маленька душа носиться за великим портфелем.
Галина КАМЕНСЬКИХ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть Неначе п'яний очерет Без вітру гнеться. Тарас ШЕВЧЕНКО "І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848 - За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Тарас ШЕВЧЕНКО "За сонцем хмаронька пливе...", 1849 - Верховино, світку ти наші
Гей, як у тебе та мило! Як ігри вод, плине тут час, Свобідно, шумно, весело. Микола Устиянович Верховинець", 1889 - Ходжу берегами,
Та й не находжуся; Дивлюсь на сади зелені, Та й не надивлюся. Пантелеймон КУЛІШ "Lago Маggirе", 1862 - Ми сподівались, ждали, ждали,
Ждемо й тепер... Весни нема, А перед нами і за нами Холодна, темная зима! Олександр КОНИСЬКИЙ "Сподівання", 1876
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|