Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто копає яму для ближніх своїх, упаде в неї.
Хто камінь кидає на друга, в себе кидає. - Багато правил не є правими, бо не випробувані судом розуму.
Соломон - Боже правосуддя нашим норовам уподібнюється: які вони, такі Бог подарує.
Ниський - Чесний той, хто нічого неправдою не творить. Чесніший же удвічі той, хто сваволі не допустить неправду творящих. Той одного вінця достойний, а цей – багатьох.
Платон - Не той муж справжній, що не образить, а той, хто образити може, та не хоче.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Щоб удалась капуста, то треба починати квасити її на сьомому дні, як молодик настане.
- Боїться щоб йому заяць дороги не перебіг.
- З порожними відрами перейшла дорогу (не буде щастя).
- З повними відрами перейшла дорогу (буде щастя).
- Хто волохатий, той богатий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Великий дощ дає більше зла, ніж користі.
- Великому коню - й роботу немалу.
- Верба і дівчина приймуться будь-де.
- Верба пожиточніша від яблуні.
- Верба товста, та всередині пуста.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Одні народжуються видатними, другі досягають величі, а треті наймають фахівців зі зв'язків з громадськістю.
Денієль Бурстин. - Ознака доброї освіти — говорити про найскладніші предмети найпростішими словами.
Ральф Емерсон. - Окрасою речення є думка.
Євген Ященко. - Окремі хиби прагнуть об'єднатися.
Геннадій Малкін. - Опетачки.
Андрій Вансович.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Без щастя виконана праця має в собі дух нещастя.
Лев СИЛЕНКО - Людина, яка не вірить в себе, не може бути достойною.
Лев СИЛЕНКО - Утратиш віру в себе – значить, шлях твого життя не твій.
Лев СИЛЕНКО - Коли ти маєш родичів, які тебе народили фізично, але не маєш родичів, які тебе народили духовно, ти напівнароджена людина.
Лев СИЛЕНКО - Коли ти не живеш для добра Вітчизни, значить, ти робиш своїх дітей сиротами.
Лев СИЛЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду — і, може, більше не прийду.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Яблука доспіли, яблука червоні!", 1918 - На порозі гість веселий —
Дощ блакитний, весняний...
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"На порозі гість веселий...", 1919 - Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже!
Ввік я вірна буду,
Мій сердечний друже.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Любиш чи не любиш...", 1925 - Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива.
Цілує жниці стиглі груди нива,
Пестить колоссям, мов ніжні долоні.
Богдан КРАВЦІВ
"Три сонети", 1930
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
