Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Отче мiй, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене...
Євангеліє від св. Матвія - ...Всi, хто вiзьме меча, - вiд меча й загинуть.
Євангеліє від св. Матвія - Йому дали тридцять срiбникiв.
Євангеліє від св. Матвія - Усi закричали: "Нехай розп'ятий буде!"
Євангеліє від св. Матвія - Пiлат... набрав води та й перед усiма умив свої руки й сказав: "Я не винний у кровi його! Самi ви побачите".
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Воно таки на діло захандзьобилось.
- Дай Боже, щоб робилось, — аби не псувалось!
- Се як віл у ярмі: коли не випряжеш, не випряжеться.
- Мовчки, як віл робить, похнюпившись.
- Задихався, як віл в борозні.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Меле язиком, як пес хвостом.
- Меле, як порожній млин.
- Менджує, як циган кіньми.
- Мені так між ворогами, як тій криниці між дорогами.
- Ми з тобою, як риба з водою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінка стала рабинею раніш, ніж з’явився раб.
Август Бебель - Жінка створена Богом, щоб її кохали: нескінченно терпіти і страждати не можна.
Ірина АЛФЬОРОВА - Жінка століттями відігравала роль дзеркала, наділеного чарівною й оманною властивістю: відбита в ньому фігура чоловіка була вдвічі більша за натуральну величину.
Вірджинія Вулф - Жінка царює, але не керує.
Дельфіна Жирарден - Жінка це Сфінкс без таємниці.
Оскар УАЙЛЬД
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації.
Іван ФРАНКО - Всі люди – брати. Якщо вони – люди.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Вціліли тільки ті винятки, котрі підтверджують правила.
Данило РУДИЙ - Вчення — світло, а невчення — армія!
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ - Вчитися, вчитися і ще раз вчитися! Тому що роботи все одно не знайдете.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Гомоніла Україна,
Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.
Встали, подивились на той Чигирин, Що ви будували, де ви панували! Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали Козацької слави убогих руїн. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Болить серце, як згадаєш:
Старих слов'ян діти Впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря — слав'янськая земля.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки" ("Передмова"), 1841 - О милий Боже України!
Не дай пропасти на чужині, В неволі вольним козакам!
Тарас ШЕВЧЕНКО "Гамалія", 1842
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|