Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ» - Согрішили – і покарані, як согрішили – так і страждаємо.
«Повість минулих літ» - Ми, люди, грішні і смертні, і якщо нам хтось зло зробить, то хочемо стерти його і кров пролити негайно.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Й малими ділами можна заслужити милість Божу.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Губрій. Губошльоп.
- Гуртове – чортове.
- Гуртом і батька добре бити.
- Давно бачилась с...ка з віхтем.
- Дай Бог, щоб ти стільки з’їв, як я випила за життя.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чоловік без розуму, що сніп без перевесла.
- Чоловік гордий, як пузир водний.
- Чоловік на світі, як банька на воді.
- Чоловік, як дишло: куди поверни, туди i йде.
- Чоловік, як орел.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ідеї безсмертні, доки не втілюються в життя.
Юрій Базилєв. - Ідолів створює плітка.
Ірена Дзедзиць. - Із двох співавторів один обов'язково автор.
Олександр Ратнер. - Із запитань журналістів я набагато більше довідувався про те, що думають люди, ніж журналісти дізнавалися від мене.
Гаррі Трумен. - Із плюсів легко змонтувати ґрати.
Юрій Базилєв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У кожного собакевича — свої підгавкувачі.
Леонід ЗАБАРА - У нашій країні всього вистачає, інша справа, що не всім.
Володимир ДАНЬКІВ - У пня також багатий родовід.
Галина КАМЕНСЬКИХ - У політичних дискусіях головне не істина, а крісло.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - У попередженні «Увага! Реклама може містити свідомо неправдиву інформацію» найкумедніше — це слово «може».
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я ввечері цілую рожу
І кличу сум. Чому, чому я жить не можу Та сам, без дум? Павло ТИЧИНА "Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить, Все вітами хитає, наче сумно мовить: Журба, журба... Отак роки, отак без краю На струнах Вічності перебираю Я, одинокая верба. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане, Ніхто питать мене не стане, Ніхто у душу не загляне — Я знов один. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Я знов один", 1917 - Чорна нічко, заглуши
Всі страждання на душі. Григорій ЧУПРИНКА "Ніч", 1918 - Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих... Олександр ОЛЕСЬ "Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|