Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чим хто значніший, тим менше може собі дозволити; що в пересічній людині вважають дратівливістю, те в людині, що має владу в своїх руках, вважатимуть жорстокістю і тиранством.
Юлій ЦЕЗАР - Чого не слід робити, того не роби навіть у думках.
ЕПІКТЕТ - Шлюб, якщо вже говорити правду, зло, але зло необхідне.
СОКРАТ - Що ж ви хочете, людина вона і є людина.
СЕНЕКА - Шляхетна людина живе у згоді з усіма, а низька людина шукає собі подібних.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Надіявся дід на обід, та без вечері спати ліг.
— ... на чужий обід, та і дома не пообідав, ні в людей.
- Надіявся дід на мід, та води не пив.
— ... та й без вечері ліг спати.
- Пождіть діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне.
- Постій діду, не вмирай — кіселика дожидай.
- Не буде риба раком.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стоїть біла, як крейда.
- Стоїть висока та худа, як циганська голка.
- Стоїть гарний, як соняшник у цвіту.
- Стоїть над душею, наче осавула.
- Стоїть посеред двору, як тополя.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина буває завжди видобутком істин, які сповідає.
Альбер КАМЮ - Людина горда поважає не себе, а ту думку, яку про неї складають люди; людина з усвідомленням своєї гідності поважає тільки себе й зневажає людську думку.
Лев ТОЛСТОЙ - Людина готова на багато, щоб викликати любов, але готова на все, щоб викликати заздрість.
Марк ТВЕН - Людина є прикрасою світу...
Максим ГОРЬКИЙ - Людина є розум.
Амвросій
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Навіть непрохані гості, якщо вони з хорошим подарунком, залишають у душі приємний слід.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Навіщо навішувати локшину, що гречка здешевіє?
Віктор ІГНАТЕНКО - Найбезправніші у нас олігархи, бо за Конституцією влада належить народові.
Віктор ІГНАТЕНКО - Нас повчають, як треба жити, а як треба пити, приїздять учитись до нас.
Віктор ІГНАТЕНКО - Наш монетний двір — це фабрика дерев’яних дрібничок.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Чути: кру! кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
