Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дружба кінчається там, де починається недовіра.
СЕНЕКА - Дружина — сімейний тиран. Подружнє ложе — вічний театр безперервних чвар, там не знають сну. А коли дружина з особливою ретельністю мучить чоловіка? Коли їй потрібно сховати зраду або обдурити його.
ЮВЕНАЛ - Думати, що безсилий ворог не може шкодити — це думати, що іскра не може зробити пожежу.
Сааді - Дурень — свого серця раб, розумний — його господар.
Мейдані - Дурна дружина в будинку подібна злій хуртовині.
Григорій Богослов
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Матері твоїй дуля!
- Матері твоїй — сто карбованців!
- А, матері твоїй хрін!
- Матері твоїй — московська бурулька!
- Копійка вашому батькові!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Б'ється, як телячий хвіст у петрівку.
- Били, як кота.
- Били, як Сидорову козу.
- Бистрий, як думка.
- Бистрий, як куля.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Як імідж не змінюй, а менталітет усе одно видасть.
Гермоген Новодєвичий. - Як керують світом і розпалюють війни? Дипломати брешуть журналістам і вірять своїй же брехні, читаючи її в газетах.
Карл Краус. - Як легко відівчитися думати, коли можна говорити все.
Володимир Колечицький. - Як много важить слово,
Одно сердечне, теплеє слівце! Іван Франко. - Як не горю — я не живу.
Як не люблю — я не співаю. Але цього я ще не знаю, Бо завжди я — Як полум'я. Павло Тичина.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Це нас не беруть до Європи, а наші крадії-мільйонери вже придбали собі у Європі розкішні особняки.
Олександр ПЕРЛЮК - Чесна, відкрита, прозора влада найбільше боїться відкритих списків.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим товщий гаманець, тим у тоншу щілину з ним можна пролізти.
Олександр ПЕРЛЮК - Як хотілось би вставити в колеса палиці, та от біда — хтось зняв усі колеса.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо безвихідних ситуацій не буває, то це ще не значить, що їх не можна створити.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись, щоб зашарілись, наче ті квітоньки з дикої рожі! Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить... Ви чули ж бо: так липа шелестить. Павло ТИЧИНА "Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911 - Ти не прийшла в вечірній час...
Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно гас І сонце сходило в безодні... Ти не прийшла в вечірній час. Олександр ОЛЕСЬ "Ти не прийшла", 1913 - Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов. Павло ТИЧИНА "Десь на дні мого серця...", 1914 - Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно. Стигнуть зорі, як пшениця:Буду я журиться. Павло ТИЧИНА "Не дивися так привітно...", 1918
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|