Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- П'яний робить багато такого, від чого, протверезівши, червоніє.
Сенека - Раб той, хто не вміє володіти собою.
Епіктет - Рабів менше ніж тих, хто робить себе рабами.
Сенека. - Розум — бог для кожного.
Геракліт Ефеський. - Своєю силою закони зобов'язанi правам.
К. Гельвецiй.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Язик має і коняка, та не балака.
- Язик на роликах, а розуму, як в кролика.
- Язик помело — куди повернув, туди й повело.
- Язичку, язичку! Маленька штучка — велике лихо робиш!
- Яйцем камінь не розіб’єш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
- Чайка сіда на воду - чекай доброї погоди.
- Як почав орать, то в сопілку не грать.
- Як терен квітнем забіліє - селянин ячмінь сіє.
- Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У святого є минуле, а у грішника — майбутнє.
Оскар УАЙЛЬД - Філософія вчить нас стійко переносити нещастя інших людей.
Оскар УАЙЛЬД - Хоч як це сумно, але немає сумніву в тому, що Геній переживає красу.
Оскар УАЙЛЬД - Чужі драми завжди банальні.
Оскар УАЙЛЬД - Що таке цинік? Це людина, для якої все має ціну, і нічого — вартість.
Оскар УАЙЛЬД
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Як добре жити в країні, де життя не є річчю першої необхідності!
Володимир ШАМША - Як добре, що дівчинка моєї мрії нею і залишилась.
Флоріан БОДНАР - Як же це треба напитися, аби навіть чорти боялись приходити до тебе по одному?!
Флоріан БОДНАР - Як знайти крайнього, коли всі косять під центристів?
Флоріан БОДНАР - Як любити зятя, якщо дочку народжуєш для себе!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ми народ безцвітний, наша немов один до одного непошана, наша відсутність солідарності і взаємопідтримки, наше наплювательство на свою долю і долю своєї культури абсолютно разючі і об'єктивно абсолютно не викликаючі до себе ні в кого добрих почуттів, бо ми їх не заслуговуємо... У нас абсолютно нема правильного проектування себе в оточенні дійсності і історії.
Олександр ДОВЖЕНКО "Щоденник", 1942 - Розпинали тебе на
Курних перехрестях доріг, І стріляли тобі Вороги у скривавлені груди... Та не вбили народ — І народ себе в серці зберіг. Віталій Коротич "Моїй землі", 1961 - Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди, І орди завойовників-заброд! Василь СИМОНЕНКО "Де зараз ви, кати мого народу?", 1964 - Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля, І кожного катюгу і тирана Уже чекає зсукана петля. Василь СИМОНЕНКО "Гранітні обеліски", 1964 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот, І подвиг твій, Обпечений ганьбою, Благословив розстріляний народ. Василь СИМОНЕНКО "Одинока матір", 1964
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|