Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Велику владу приймати – великий належить розум мати.
Платон - Муж розумний і мудрий хай не відступить од влади. Беззаконство є розумного віддалити, а беззаконного наблизити. Нерозумні ті, що злою владою володіють. Люто є і гірко, як злі добрими володіють, а нерозумні – розумними.
Платон - Влада нерозумна – причиною зла буває.
Демосфен - Притча говорить: дітям ножа не давай; я ж речу: ні дітям багатства, ні мужам-невігласам силу і владу не можна давати.
Плутарх - Князі і судді не повинні піддаватись умовлянням про виправдання чи осудження.
Еврипід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Обіцяла Фекла, що дійде до пекла, а правду відшукає.
- Обіцянки хмарами йшли, а на горі тину не було й помину.
- Обсіли думки, як старе дерево круки.
- Од чорта одхрестишся, а од дурня і дрюком не одіб’єшся.
- Одверни, Боже, одну біду, поки до другої не дійду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Били, як кота.
- Били, як Сидорову козу.
- Бистрий, як думка.
- Бистрий, як куля.
- Бистрий, як муха в окропі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Щастя — не в тих жінках, з якими хочеш спати, а в тих, з ким хочеш просинатися.
Брати Вайнери - Коли в тобі перестає спалювати любов, інші люди починають замерзати від холоду.
Св. Вінсент де Поль - Любов, що боїться перешкод, – це не любов.
Джон Ґолсуорсі - У любові немає страху, але зроблена любов виганяє страх.
"Біблія" - Любов, подібно вогневі, не знає спокою: вона перестає жити, як тільки перестає сподіватися або бороти.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розуму нема — йди в науку!
Олександр ПЕРЛЮК - Неважливо, на чиєму боці закон, важливо — на чиєму боці суддя.
Олександр ПЕРЛЮК - Я — п’ю, тому мені не наливати!
Олександр ПЕРЛЮК - «Молодші брати, бійтеся старших!» Авель.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - «Тільки наша демократія здатна відкрити Феміді очі!» Ульянов.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх.
Повинність — ось той владар добродійний,
Що збереже мене від мук і лих.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Монолог", 1903 - Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО
"Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
Олександр ОЛЕСЬ
"З журбою радість обнялась...", 1906
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
