Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сталість і завзятість у своєму намірі — речі такі чудові, що й завзята лінь вселяє повагу.
СЕНЕКА - Стань Людиною у помислах, у справах —
Потім мрій про ангельські крила!
М. Сааді - Старість — невиліковна хвороба.
СЕНЕКА Старший - Стату прекрасна виглядом, а людина — своїми діяннями.
ПІФАГОР - Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
КАЛІГУЛА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Аж обридло слухаючи!
- Не бреши, бо я слухати не буду.
— ... я слухати не люблю: через міру уже брешеш.
- Годі вже тобі брехати, бо вже й своя брехня докучила (або: оприкрилась, остогидла, осточортіла, надокучила)!
— ... іди вже на село дурити.
— Не бреши, спасибі тобі.
— і своя брехня набридла.
— Тут і своя брехня оприкрилась, ато ще й він.
- Своя брехня не докучила, ще й за чужими гониться.
- Не бреши, бо мені брехня зуби переточила.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Водить, наче кота за ниткою.
- Водиться, як дурень з коровою.
- Возиться, як кіт з оселедцем.
- Волос міцний, як дріт.
- Волохатий, як ведмідь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Обзавестися дитиною – значить зважитися на те, щоб твоє серце відтепер і назавжди розгулювало поза твоїм тілом.
Елізабет Стоун - Обід багатія є наруга над голодом жебрака.
П’єр БУАСТ - Обіймай голубих, щоб червоніли.
А. Іванов - Обіцянки забувають правителі, народ ніколи їх не забуває.
Джузеппе МАДЗІНІ - Облисіння — процес заміни причісування умиванням.
Леонард Луїс Левінсон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найбільше пощастило рукавицям — їх завжди носять на руках.
Василь ТИТЕЧКО - Найближче до народу ті, що сидять на його шиї.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Найбрехливіша передача — «Світське життя». Хіба люди можуть так жити?
Василь ТИТЕЧКО - Найкраще снодійне — відсутність будь-яких неприємностей.
Іван ТОКАРЧУК - Найкращі друзі були в Іуди.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Різні бувають естафети.
Передають поетам поети
З душі в душу,
Із мови в мову
Свободу духу і правду слова,
Не промінявши на речі тлінні -
На славолюбство і на вигоду.
І не зронивши.
Бо звук падіння
Озветься болем в душі народу.
Ліна КОСТЕНКО
"Естафети", 1961 - Сто років — зморшка на чолі Землі.
Всесвітні війни, революцій грози...
Дніпро до ніг стежиною проліг
І котить славу в сиві верболози.
Іван ДРАЧ
"Смерть Шевченка", 1962 - І тому ми спокійно і суворо
Стрічаємо у праці і борні
Наклепи злобні і тупі докори,
Потоки божевільної брехні.
Василь СИМОНЕНКО
"Ми думаєм про вас", 1962 - Україна типово східноєвропейська країна, бо її історія до високого ступеня позначена браком тяглості, дисконтинуїтетом. Це твердження стосується передусім державної організації та високої культури — тієї, що її носієм є звичайно провідні суспільні верстви. Саме ця "надбудова" в першу чергу падала під ударами ворожих сил та несприятливих обставин; низові суспільні клітини (сім'я, сільська громада) та народна культура виявили більшу відпорність на історичні лихоліття...
Іван ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ
"Роль України в новітній історії", 1963 - Іноді забувають, що без особистого не буває громадського, без індивідуальності немає людини так само, як без конкретного не може бути загального...
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
