Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
КАЛІГУЛА, римський імператор(I ст. н. е.) - Там, де смітять грошима, дуже тяжко дотримуватись чистоти.
Плавт. - Терпеливість — основа всякого добра для людей, вона приводить людську душу до якоїсь тихої пристані.
Йоан Злотоустий. - Тільки одне благо – знання, і тільки одне зло – неуцтво.
Сократ. - Тільки тоді приймай в руки владу, коли навчишся коритися.
Солон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З вином заведешся, голим зостанешся.
- З вогню та в полум’я.
- З дощу — так під ринву.
- З дурнем зайди — і сам дурнем будеш.
- З жолудя виросте тільки дуб.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Змішались, як у бразі гуща.
- Знає все, як старий.
- Знає, як свої чоботи.
- Знає, як свої чоботи.
- Знає, як своїх п'ять пальців.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ніщо не зашкодить мені не робити того, чого я не хочу робити.
Володимир Брюґґен. - Ніщо не існує реально, поки цього не покажуть по телебаченню.
Данієль Бурстин. - Ніщо не можна назвати новиною, доки це не з'явиться в "Таймс".
Ральф Дікін. - Ніщо так надійно не запам'ятовують учні, як помилки своїх учителів.
Антон Лігов. - Ніщо так не видає безпорадність автора, як нагромадження фактів.
Оноре де Бальзак.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Приймальна комісія попереджає: приймаємо лише стандартну склотару.
Флоріан БОДНАР - Прийшли фіскали з ревізією, а пішли з провізією.
Роман КРИКУН - Про «Титаніка» Герасим і мріяти не міг.
Флоріан БОДНАР - Про гусей, які врятували Рим, здебільш писали перами із їхніх же крил.
Флоріан БОДНАР - Прокинулась совість. Егоїзм у паніці!
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита; Вже ціла земля довкола Ним прикрита. Богдан ЛЕПКИЙ "Перший сніг", 1902 - Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави; Гріє здалека землю усмішка весни, Пробиваються проліски, трави. Олександр ОЛЕСЬ "Ой не сійтесь сніги...", 1904 - І починається нічна
Хрестів і піль розмова, І сповідаються поля, А слухає діброва. Богдан ЛЕПКИЙ "Сповідь землі", 1905 - Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше! Вже нам так не буде, Як перше, Як перше... Остап ЛУЦЬКИЙ "На верхах", 1905 - Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас, А таємничий сумерк ляг На горах, борах і полях. Василь Щурат "Вечірній час", 1905
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|