Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не радій тому, чого ще немає.
З трактатів Давнього Єгипту. - Не робити жодних поступок життю є ознакою нерозсудливості.
ДЕМОКРІТ, давньогрецький філософ (460 р. до н. е. — 370 р. до н. е.) - Не сваріться дорогою.
Біблія: Йосип. - Не слід оволодівати розмовою, як вотчиною, з якої маєш право вижити іншого.
Цицерон - Не слово, а нещастя є вчителем дурнів.
Геракліт.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ніхто того не відає, хто що робить на самоті.
- Трудно знати чужий дохід і розхід.
- Знає смак, як Жид в солоді.
- Тямиш, як свиня в дощ.
- Знаєш ти багато, у ночі родившись!
— ... та ще і в погребі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тане сніг, як воскова свічка.
- Танцює, мов сонна.
- Танцює, як корова на льоду.
- Танцює, як рак на льоду.
- Тарабанить, як горохом об стіну.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Зовсім зайве заводити розмову про себе; вона почнеться, ледь ви підете.
Уілсон Мізнер - Зовсім неосвічена людина може хіба що обчистити товарний вагон, а випускник університету здатний вкрасти цілу залізницю.
Теодор РУЗВЕЛЬТ - Зоопарк: єдине місце, де звірі можуть подивитися на нас, не ризикуючи життям.
М. Матрей - Зраджують лише свої.
NN - Зрештою , що таке неправда? — Замаскована правда.
Джордж БАЙРОН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи знайдеш ти куточок землі, де б не проживали безголові?
Справді, наскільки керманич цінніший гребця рядового,
А від солдата простого важливіший вождь є у війську,
Саме настільки і розум людський перевищує доблесть.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Очевидно, дуже мало людей керуються розумом – керманичем свого плавання.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Злодій за кражу і вбивця за вбивство несуть якусь кару,
Смерть забирає ж у нас зовсім безкарно усе.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Тим важча хвороба божевілля володіє кожним, чим він розумнішим здається для інших.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Лікар себе почуває погано, коли я здоровий,
Знов, як погано мені – краще для нього стає.####Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була?
Взяли мене поламали
І в пучечки пов'язали
Така доля моя,
Гірка доля моя!
Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
— Червона ма - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами.
— Хвались, не хвались,
Не ти їх кохала,-
Кохали віти буйнії вітри,
Буйнії вітри, дрібнії дощі.
Народна пісня - Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку
Ой схилив, схилив
Голуб головочку,
Та з гори в долиночку,
Схилив головочку
Згори в долиночку...
Народна пісня - Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має.
Народна пісня - — Червона калиночко, чого в лузі стоїш?
Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш?
— Сухи не боюся, ягід не жалую,
Стала та й думаю,
Як зацвісти маю.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
