Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...правдиве начало скрізь живе...Через те воно не частка і не складається з часток, але ціле...
Григорій СКОВОРОДА - Нi про що не турбуватися, ні за що не переживати – значить не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА - Наскiльки трудне все те, що непотрiбне дурне! Наскiльки легке і солодке все, що істинне і потрiбне.
Григорій СКОВОРОДА - Не знайдеш дня без темряви і свiтла, а року без зими і тепла...Не знайдеш і стану, щоб iз гiркого та солодкого не був змiшаним... Так весь світ складається... Протилежнe протилежному сприяє.
Григорій СКОВОРОДА - Видно, що життя живе тоді, коли думка наша, люблячи істину, любить висліджувати стежинки її, і, зустрівши око її, торжествує і радіє з цього незаходимого свiтла.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Який Хомка, така й його жонка.
– Який дідько з Хімка, така його жінка. - Який дідько печений, такий і варений.
- Який їхав, таку зустрів.
– Яке їхало, таке здибало. - Який їхав — такий поганяв.
- Як там не мед, так там не масло.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пищить, як дідько в градовій хмарі.
- Пищить, як комар.
- Пищить, як миша.
- Пищить, як порося в плоті.
- Пищить, як цвіркун.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо не можна, але дуже хочеться, то можна.
Шолом-Алейхем. - Якщо не можуть атакувати думку, атакують мислителя.
Поль Валері. - Якщо ніхто нікому не потрібен — це демократія, якщо хтось комусь не потрібен — це тероризм.
Олег Келлер. - Якщо нова модель не вдалася, подбай про рекламу виробу.
Артур Блох. - Якщо нового слова не зрозуміли, значить, воно справді нове.
Сергій Бєлоусов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Опитування населення проводяться для того, щоб населення знало, що воно думає.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Парадокс: дурням закон не писаний, але вони беруть активну участь у написанні законів.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Пенсія, на жаль, не відображає, як ти працював, а показує, де.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Перевернути світ легше, ніж поставити його на ноги.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Під яким градусом кут зору найбільш привабливий?
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Заведу тя, мій миленький,
В тую світличеньку, Обійму тя, поцілую, Пригорну к серденьку. Іван ВАГИЛЕВИЧ "Жулин і Калина", 1837 - Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має? Маркіян ШАШКЕВИЧ "Туга за милою", 1837 - Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка"("Нащо мені чорні брови..."), 1838 - Як споглянеш на дівоцьку вроду, то здасться тобі, що вже ні на землі, ні на небі нема нікого кращого.
Пантелеймон КУЛІШ "Орися", 1844 - І багата я.
І вродлива я,Та не маю собі пари, Безталанна я. Тарас ШЕВЧЕНКО "І багата я...", 1848
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|