Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не все те отрута, що неприємне на смак.
Григорій СКОВОРОДА - Добрий розум робить легким будь-який спосiб життя.
Григорій СКОВОРОДА - Як черевик i ступня не оберненi врiзнобiч, так i нахил душi створює вiдповiдне до себе життя.
Григорій СКОВОРОДА - Бери вершину i матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - Кожного вабить до себе своя пристрасть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Смерть і жена від Бога призначена.
- Жінка, як лоза: куди схочеш, похилиш.
- Жінка як торба: що положеш, те й несе.
- Жінка, як жилка: коли схочеш, потягнеш.
- Хати і жінку все треба покривати.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Надувся, як сич на негоду.
- Наївся, аж лоб твердий.
- Наївся, наче дурний на обіді.
- Наївся, як бик.
- Наївся, як дурний мила.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Освіта поширилася настільки, що нині можна читати, писати й друкувати, залишаючись неписьменним.
Гуґо Штейнгаус. - Освічена людина ніколи не читає — вона перечитує.
Жорж Елгозі. - Осел залишиться ослом,
Хоча осип його зірками; Де треба діяти умом, Він тільки ляскає вухами. Гаврило Державін. - Оскільки писати вміли переважно чоловіки, то всі лиха на світі приписані жінкам.
Семюель Джонсон. - Оскільки я не збираюся долати перешкоди, заберіть їх з мого шляху.
Михайло Генін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сон у руку, а вліпили у вухо.
Віктор ІГНАТЕНКО - Спочатку жінки з нетерпінням виглядають червоні вітрила, а дочекавшись, багато хто з них жалкує, що вони не пропливли повз.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Справжнє мистецтво конструктивного діалогу полягає в тому, щоби співрозмовник самостійно ухвалив рішення йти під три чорти.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Справжній оптиміст щиро вірить у щасливий кінець світу.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Став рекордсменом — з’їв три макітри вареників.
Іван МАРТИШКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Висне небо синє,
Синє, та не те! Світе, та не гріє Сонце золоте. Яків ЩОГОЛІВ "Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни. Яків ЩОГОЛІВ "Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла, І не зійде срібний місяць: Хмара небо затягла. Яків ЩОГОЛІВ "Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий! Розпростерся ти широко, Що не скине й орле око Твоє займище безкрає! Іван МАНЖУРА "Степ", 1890 - Гетьте думи, ви, хмари осінні!
Тож тепера весна золота! Леся УКРАЇНКА "Соntrа sреm sреrо!", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|