Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Легiон менi ймення, бо багато нас.
Євангеліє від св. Марка - Були "немов вiвцi, що не мають ластуха".
Євангеліє від св. Марка - Хто зло ричить на батька або матiр, нехай смертю помре.
Євангеліє від св. Марка - Мавши очi - не бачите, i мавши вуха - не чуєте. I не пам'ятаєте.
Євангеліє від св. Марка - Майте сiль у собi i мир мiж собою.
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Тільки кусай, кільки можеш лигнути.
- Менше вкусиш — скорше лигнеш.
- Це не так швидко, як на мертвого сорочку шити.
- Поволі на тому світі діється.
- Не спішися, як попівна заміж!
— ... попівна спішилась, та й тепер сидить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Блаженна вода, що не мутить ума.
- Блискавка блисне - і камінь трісне.
- Блискавка влучає у найвище дерево.
- Блисне сонце і в наше віконце.
- Усе добро - від землі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Живопис — щось середнє між думкою і річчю.
Семюел Кольрідж - Життя — як катання на велосипеді. Аби зберігати рівновагу, мусиш рухатися.
Ейнштейн - Життя може бути зрозумілим тільки прожите, але воно повинне бути прожите наперед.
Кьєркегор - Життя не вимагає, щоб ти був послідовним, жорстоким, терплячим, уважним, раціональним, стрімким.
Однак життя вимагає, щоб ти усвідомлював наслідки кожного свого вибору. - Життя стискається або розширюється в міру нашої мужності.
Анаіс Нін
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли б мовчання справді було золотом, якими бідними стали б жінки.. .
Олександр СУХОМЛИН - Цікава думка потонула в бурхливих оплесках.
Олександр СУХОМЛИН - Шлюб – найкращі ліки від кохання.
Олександр СУХОМЛИН - Страшніше собаки може бути лише її хазяїн!
Олександр СУХОМЛИН - До одруження вважав себе ліриком... Після весілля став філософом.
Олександр СУХОМЛИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
