Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Kончина смертна з’являє, яке життя було.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Ліпше вмерти в чистоті, аніж вмерти у скверні.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Мзда неправді допомагає.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Плотська похіть у молодих люта.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Плотські пристрасті і святих допікають.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Скільки не лічи чужі гроші — не забагатієш.
- Скучив зять за тещею, як пес за києм.
- Слухай на тисячу, а говори на гріш.
- Сміється горщик з котла, а обидва чорні дотла.
- Смішки з бабиної кішки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Знає, як свої чоботи.
- Знає, як своїх п'ять пальців.
- Знається, як свиня на перці.
- Знайшов, як дома взяв.
- Знайшов, як сокиру під лавою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Щоб точно й докладно описати ці роки, потрібне набагато менш блискуче перо, ніж моє.
Макс Бірбом. - Щоб улитися в натовп, зовсім не обов'язково виходити на вулицю — достатньо, сидячи вдома, розгорнути газету чи увімкнути телевізор.
Вістей Х'ю Оден. - Щоденна брехня втрачає свою святковість.
Володимир Голобородько. - "Щось я сьогодні не у формі", — сказав зміст.
Борис Брайнін. - Я абсолютно безконфліктна людина. Ніколи ні з ким не сперечаюся. Відразу вбиваю.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Власний терен, власна місія і почування нехіті до чужих – ось що є найважливіше в окресленні слова “нація”.
Юрій ЛИПА - Призначення України є тільки в ній самій, її доля є в її людях.
Юрій ЛИПА - В обличчі Держави людина має таку вартість, яку має ідея, висловлена в ній.
Юрій ЛИПА - Мало мати догідні путі, ще треба мати відповідний характер, щоб використати ті путі.
Юрій ЛИПА - Зв’язок з минулим є підставою віри в будуччину і запорукою перемоги будівничих ідеалу національного.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави. І день, що розпочатий так, навгад, приносить спокій тихий і ласкавий. Марта Калитовська "Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання. Паморозь вкрила ніжнії квіти — Скоро вже осінь — мокра і рання. Віталій Коротич "Бабине літо...", 1961 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени, Це травень, вічний єретик, — Так з-під землі бомбить зелено На рівні вічних партитур! Іван Драч "Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела: дерева чорні та сірі, як влови, згадують зелень. Богдан Рубчак "Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий віддає мені спогади погоди очей твоїх і брів і грудей. Богдан Рубчак "Нарікання на грудень", 1980
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|