Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не кiнець те, пiсля чого ще щось має бути. Пiсля справжнього кiнця нiчого бути не може.
Григорій СКОВОРОДА - У низьких та похмурих зовнішностях, як у ветхiй одежi, часом ховається премудрiсть, якої не знало людське серце, i то така, що її жодна коштовнiсть недостойна.
Григорій СКОВОРОДА - Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА - I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пнеться, як жаба до гусенят.
- Помер багач — нічого з собою не взяв, помер бідняк — нічого після себе не залишив.
- Поорав: перебіг плугом, як голодний пес через воду.
- Попроси, Мартине, хай мати ще каші підкине.
- Постійна біда — лише бідних з’їда.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Змарнів, як полова.
- Змерз, аж посинів.
- Змерз, як березова брунька.
- Змерз, як голодний цуцик.
- Змерз, як курка на дощі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Книга, яка не збагачує читача, обкрадає його.
Цаль Меламед. - Книги пишуться за книгами.
Георг Кристоф Ліхтенберґ. - Книги поділяються на дві половини: ті, які ніхто не читає, й ті, яких ніхто не повинен читати.
Генрі Луїс Менкен. - Книги потрібні, щоб нагадувати людині, що її оригінальні думки не такі вже й нові.
Авраам Лінкольн. - Книги роблять людину розумною, а газети — нервовою.
Тарас Лехман.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чисто не там, де не смітять, а там, де сміття не виносять із хати.
Флоріан БОДНАР - Чоловіки плавають, а жінки купаються, бо чоловіки носять плавки, а жінки — купальники.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Чому є вказівний палець, а виконавчого немає?
Василь МОМОТЮК - Чому ми мріємо, аби нам накувала зозуля, а сусідові — накаркала ворона?
Флоріан БОДНАР - Чому на погашення боргів не телефонують на «102» ?
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой ви, письменнії! Вгору деретеся, а під носом нічого не бачите!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Лучче синиця в жмені,
як журавель в небі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Де згода в сімействі, де мир і тишина,
Щасливі там люди, блаженна сторона.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Всякому городу нрав і права,
Всяка іміеть свой ум голова,
Всякого прихоті водять за ніс,
Всякого манить к наживі свій біс.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
(за Сковородою)"Наталка Полтавка", 1819 - От живемо і маємося, як горох при дорозі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
