Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Звичайно, кожного свiту машина має своє небо з пливучими в нiм планетами.
Григорій СКОВОРОДА - Здоровий та чистий смак усiм задоволений, а засмiчене горло без мiри i смаку жере.
Григорій СКОВОРОДА - Частки розбитого дзеркала всi однаково лице вiдбивають.
Григорій СКОВОРОДА - Коли любиш неправду, ненавидиш свою душу
Григорій СКОВОРОДА - Насiння лихих справ – хi думки.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Що на серці, то на серці... а що в животі, то чого там нема! Синку! — чи впасеш свинку?
- Ох! не побий плоскони, а побий лен!
—... та побий матки на чотири шматки, (як хто скаже о-х-хох!). - Оце штучка: загни пальці, та й карлючка.
- — Не велика штучка: загнув палець, аж кручка. (як хто скаже — "оце штучка",
- або просто жартуючи, як що штучне побачить, або зовсім не штучне).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Блакитний, як небо.
- Ближча сорочка тілу, як рідна тітка.
- Блима очима, як кіт на глині.
- Блиснув зубами білими, як молоко.
- Блищить, як дорогоцінний камінь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Лише через те, що людина сама нічого не може створити, вона не може стати гідним суддею створеного іншими.
Оскар Уайльд. - Ліліпут і на вершині гори ліліпут.
Михайло Генін. - Ліліпути не втомлюються нагадувати гулліверам про скромність.
Віктор Шендерович. - Лірик сам собі сировина.
Станіслав Єжи Лец. - Література — професія, яка зобов'язує бути закоханим.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим більше знаємо, тим ширший обрій нашого невігластва.
Андрій КОВАЛЬ - Той, хто уважно себе слухає, багато чому може навчитись.
Андрій КОВАЛЬ - Гарний смак – другий розум.
Андрій КОВАЛЬ - Лише той досягне вершини, хто зайве залишить внизу.
Андрій КОВАЛЬ - Хочеш бути щасливим – ощасливлюй інших.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний! Заспіває весільної, А на журбу зверне. Тарас ШЕВЧЕНКО "Перебендя", 1839 - Я не одинокий, я не сиротина,-
Єсть у мене діти, та де їх подіти? Заховать з собою? — гріх, душа жива! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова, Щоб виливать журбу, сльози. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий, А розумне ваше слово Брехнею підбите. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|