Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дій так, як кажеш, а не кажи діяння.
Фотій - Скільки в бою залізо може, стільки по містах – законне слово, добре написане.
Солон - Ні знань без єства і праці втілити неможливо, ані єство не вдосконалюється без навчання і праці, ані праця не укріплюється, яка не заснована на єстві та навчанні.
Філон - Яке єство людини, такі й слова її.
Філон - Ліпше на собі узду носити та іншим вправним наїзникам коритись, ніж інших загнуздати і вершником бути.
Іван Богослов
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли моє не влад, то я с своїм назад.
- Коли місяць в серп, то чаровниці ідуть на границі.
- Коли пса бьють, най собі кози на розум беруть.
- Коли страшиш, сам не бойся.
- Коли’сь в свободі, гадай о пригоді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Скиглить, мов кривий цуцик.
- Скиглить, як собака.
- Скиглить, як чайка.
- Скорчився, як циганський батько.
- Скрекоче, як сорока.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Лихослів’я — це плітка з нудним відтінком моралі.
Оскар УАЙЛЬД - Мені неважливо, що про мене говорять за моєю спиною, поки про мене говорять неправду.
Авраам ЛІНКОЛЬН - Наклеп — настільки ж небезпечна зброя, як і вогнепальна.
Антон Рубінштейн - Немає такої ідеї, такого факту, який би не можна було опошлити і подати в смішному вигляді.
Федір ДОСТОЄВСЬКИЙ - Перше обвинувачення відкидається, друге зачіпає, третє ранить, а четверте вбиває.
ВОЛЬТЕР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Творчість – то тільки гримаса індивідуального болю.
Василь СТУС - Люди, прагнучи світла, викликають власну смерть.
Василь СТУС - Сидиш на сухарях – то і душа прозора,
І відлітає страх, і твердне непокора.
Василь СТУС - Терпи, терпи, терпи – терпець тебе шліфує,
Сталить твій дух – тож і терпи, терпи.
Василь СТУС - Щоб сміятися останнім, треба прозріти першим.
Олександр СУХОМЛИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"У нашім раї на землі...", 1849 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою
Старії очі веселю.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І станом гнучким, і красою...", 1850 - Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя;
Віщує думонька смутная,
Що ти, дівчино, не моя!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Ти не моя...", 1854 - Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув чорні очі...
Повій, вітре, з полуночі!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Повій, вітре, на Вкраїну", 1856 - Лисий я, волосся спало,
Решта білая як сніг,
Недалеко моя яма,
Та я в яму ще не ліг;
Що збіліло — замалюю,
Ще й нового накуплю:
Полюби мене, дівчино,
То-то я тебе люблю.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Полюби мене", 1859
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
