Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто чого хоче, той у те і вірить.
Демосфен - Час — зразок вічності, що рухається.
ПЛАТОН - Час — кращі ліки від суму, він сам лікує душевні рани.
Ахілл Татій - Час — найдорогоцінніший з усіх коштів.
Теофраст - Час змінюється, а разом з ним змінюємося ми.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Тоді дали хліб, як зубів не стало.
— Що мені з хліба, коли зубів нема. - Давали та не виймали.
- Дає, та з рук не пускає.
- За тим ладом і вернувсь додому.
- З чим прийшов, з тим і пішов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Так, як та свиня, що зненацька мішки рве.
- Така в неї душа чиста, як теє сонечко навесні: не пече, а гріє.
- Така гарна пика, що як виглянула у вікно, то три дні собаки ґвалтували.
- Така гарна, як пані намальована.
- Така гарна, як ти дівка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Краса: сила, за допомогою якої жінка зачаровує коханця і тримає в страху чоловіка.
Амброз БІРС - Красномовність – мистецтво виражати думки інших.
Едуард Ерріо - Краща хвилина кохання — коли піднімаєшся до коханої сходами.
Жорж Клемансо - Краще бути без розуму від жінки, ніж з розумом, але без її.
Аркадій Давидович - Краще бути невірною, ніж бути вірною без бажання.
Бріджіт Бардо
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Нелегко бути Богом серед атеїстів.
Леонід СУХОРУКОВ - Скільки підтексту на чистому аркуші паперу!
Леонід СУХОРУКОВ - Погано, якщо думка залишає слід тільки на папері.
Леонід СУХОРУКОВ - Незрідка драма – це невдала комедія.
Леонід СУХОРУКОВ - Нехай прекрасне, прийшовши на сцену з життя, частіше повертається в нього!
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Церков-домовина
Розвалиться... і з-під неї Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Стоїть в селі Суботові...", 1845 - Я в чужині загибаю,
По чужині блуджу, За своєю родиною Білим світом нуджу. Яків ГОЛОВАЦЬКИЙ "Туга за родиною", 1846 - І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не позастанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан, ні у Сербів, ні у Болгар.
Микола КОСТОМАРОВ "Книги битія українського народу", 1846 - І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла".
Микола КОСТОМАРОВ "Книгa битія українського народу", 1846 - Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи ми ще зійдемося знову?", 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|