Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для того, хто вміє добре користатися своїм життям, воно не коротке.
Луцій Анней СЕНЕКА - До волі веде лише одне: зневага до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - До свободи веде лише одна дорога: презирство до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - Доблесть миліша вдвічі, якщо доблесний тілом прекрасний.
Вергілій - Доблесть не знає непрохідних шляхів.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Показує дорогу, а сам у болото лізе.
- Щодень Бога хвалить і що день людей дурить.
- Коли те свято буде! — У Бога щодня празник!
- Сегодня не празник, а ти нам не вказник.
- "А чом ви хлопці не орете?" — "Та дядьку свято". — "Яке свято?" — "Чересло і леміш знято", часом і в будень
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Молодик, як бик.
- Молодиця, як тихеє літо.
- Моргне, наче вогнем сипне.
- Мордується, як скажена пані.
- Мордується, як чорт в лопухах.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінки, що осмислено вирішують зв’язати життя з велелюбним чоловіком, довгий час терплять присутність суперниць, самі прирікають себе на нещасливе майбутнє.
Дмитро НАГІЄВ - Жінки, як діти, люблять говорити "ні". Чоловіки, як діти, приймають це всерйоз.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Жінки, як і сни, ніколи не бувають такими, якими їх хочеш бачити.
Піранделло - Жінконенависник — чоловік, якого не люблять жінки.
М. Талалай - Жінкою не народжуються, нею стають.
Сімона де Бовуар
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дівиця ж бо губить красу свою блудством, а муж мужність свою – злодійством.
Данило ЗАТОЧНИК - Очі-бо мудрих жадають добра, а нерозумних – бенкету в злі.
Данило ЗАТОЧНИК - Ліпше чути заперечення мудрих, аніж підтакування нерозумних.
Данило ЗАТОЧНИК - Не муж між мужами, якщо ним жона володіє.
Данило ЗАТОЧНИК - Псам-бо і свиням не треба золота, а нерозумному – мудрих слів.
Данило ЗАТОЧНИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Дай же, Боже, щоб козаки пили та гуляли,
Хороші мислі мали,
Од мене більшу добичу брали
І неприятеля під нозі топтали!
Слава не вмре, не поляже,
Од нині довіку!
"Дума про козака Голоту" - Так вічной пам'яті бувало
У нас в Гетьманщині колись...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Про Сагайдачного співали,
Либонь співали і про Січ,
Як в пікінери набирали,
Як мандрував козак всю ніч.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись — панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тарасова ніч", 1838
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
